WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичні механізми розвитку судинної деменції - Реферат

Клініко-патогенетичні механізми розвитку судинної деменції - Реферат

1-ша група

Протези на в/щ

4,57  0,46

3,98  0, 72

12,4  0,48

Протези на н/щ

5,36  0,65

4,62  0,85

13, 9  0,72

2-га група

Протези на в/щ

8,08  0,83

7,46  0,62

16,74  0,64

Протези на н/щ

8,78  0,52

7,64  0,95

17,06  0,49

Базиси знімних пластинкових протезів, виготовлених із застосуванням ЕМО, мають достатню міцність і через 3 та 6 місяців після протезування (табл. 4). Це свідчить про позитивний вплив електромагнітного поля на процес полімеризації акрилових пластмас, адже нами встановлено, що знімні протези, які виготовлені за технологією ЕМО, мають міцність на 23-30% більше, ніж протези, виготовлені за традиційною технологією.

Таблиця 4

Показники міцнісних параметрів базисів знімних пластинкових протезів через 6 місяців після користування ними

Групи пацієнтів

Міцність

на розтяг, кН/см2

на згин, кН/см2

на стиск, кН/см2

1-ша група

Протези на в/щ

2,79  0,86

2,08  0, 77

10,46  0,84

Протези на н/щ

3,96  0,58

3,04  0,38

11,26  0,62

2-га група

Протези на в/щ

7,98  0,36

7,06  0,42

15,35  0,43

Протези на н/щ

8,18  0,22

6,94  0,51

16,13  0,54

Електронна скануюча мікроскопія зразка, виготовленого за традиційною технологією, чітко показала, що структура пластмаси не однорідна, волокна розташовуються хаотично, без певного напрямку. Крім цього, спостерігаємо досить значні щілини між волокнами пластмаси, які можуть бути, заповнені залишковим мономером.

Під час розгляду зразка, пластмаса якого піддавалась обробці ЕМП 80 Ерстед, при електронній скануючій мікроскопії зі збільшенням в 710 разів спостерігаємо чітку регламентацію розташування волокон, вони розміщуються досить щільно, майже паралельно одне до одного. Структура зразка однорідна, щілини практично не помітні. Для підтвердження припущення про те, що електромагнітне поле випрямляє та упорядковує розташування волокон, сприяє зв'язуванню мономера і полімера, тобто покращує полімеризацію, вирішили розглянути зразки серії 2 при скануючому збільшенні в 3550 разів. Проведення електронної мікроскопії при такому збільшенні дещо було ускладненим: акрилова пластмаса є легко запалювальною і в променях під мікроскопом швидко згорала. Та цілий ряд експериментів дозволив все таки розглянути та сфотографувати окремі препарати. При мікроскопії чітко видно товщину волокон, їх паралельний напрямок, щільне розташування волокон одне біля одного. Характерним для даної серії виявилось і те, що волокна під дією ЕМП можуть змінювати свій напрямок і при цьому повністю зберігається їх паралельність, чого не спостерігали в зразків серії 0. Також спостерігали ділянки пластмаси з дещо розмитим контуром. Це пояснюється тим, що під дією променів мікроскопа вона почала плавитись, а потім згорала. Проведений аналіз результатів електронної мікроскопії зразків пластмаси „Фторакс", які піддавались обробці ЕМП, у порівнянні зі зразками, виготовленими традиційним способом, підтвердив висновки експериментальних досліджень і вказує на те, що зразки серії 2 мають значно кращу хімічну структуру: більш чітке упорядкування волокон, більша щільність, однорідність і тим самим кращі фізико-механічні властивості та міцністні параметри.

Аналіз результатів мікробіологічних досліджень якісного складу мікрофлори порожнини рота після протезування показав, що в пацієнтів обох груп через 3 місяці користування протезами з'явились умовно-патогенні та патогенні штами мікробів: стафілококи, ентерококи. Такий стан мікробного балансу порожнини роту на фоні користування знімними пластинковими протезами у хворих обох груп можна пояснити наступними факторами: створення сприятливих умов для розвитку мікрофлори в порожнині роту під базисом протезу (температура, вологість, наявність субстрату для їх розмноження), неякісний гігієнічний догляд за протезами.

Дріжджоподібні гриби були присутні тільки в пацієнтів 1-ї групи. Відрізнялась і кількість цих мікроорганізмів в обох групах. В 2-й групі спостерігали умовно-патогенних та патогенних видів мікроорганізмів у 1,8 рази менше, ніж у 1-й групі. Через 6 місяців після протезування в групах спостережень відмічали наступну картину мікробіологічних показників: у пацієнтів 1-ої групи кількість колоній мікроорганізмів була значно більшою, ніж у пацієнтів 2-ої групи.

Дослідження ступеня проникності мікроорганізмів у товщу базису протезів через один та шість місяців користування ними показало, що в протезах пацієнтів 1-ї групи через один місяць користування мікроорганізми знаходились на відстані 0,5-0,8 мм від зовнішньої поверхні протезу. В протезах пацієнтів 2-ї групи мікроорганізми розташовувались на поверхні базису протезу і в товщу базису навіть барвник проник частково. Через шість місяців користування протезами в пацієнтів 1-ї групи виявили подальше проникнення мікроорганізмів в базис протезу (до 1 мм). Протези пацієнтів 2-ї групи були без змін, порівнюючи із даними після одного місяця. Такі результати, на нашу думку, прямо пов'язані із міцнісними параметрами базисів протезів. Оскільки базиси протезів, виготовлених із застосуванням ЕМО, мають більшу міцність, кращу структуру пластмаси, то мікроорганізми не мають ретенційних зон для розмноження та для проникнення в базис протезу. Тому протези в пацієнтів 2-ої групи при огляді не мали зміни кольору, поверхня їх була більш гладкою.

За даними мікробіологічних досліджень можна зробити висновок, що базиси знімних протезів, які піддавались обробці в електромагнітному полі, мають більш щільну структуру, що забезпечує їх кращі міцнісні параметри, попереджує проникнення мікрофлори в товщу базису та руйнування внутрішньої поверхні протезів. Все це забезпечує значно кращі умови фіксації протезів, зменшує негативний вплив на тканини протезного ложа, збільшує термін користування протезами.

Проведені клініко-лабораторні дослідження підтвердили дані експериментальних досліджень міцнісних параметрів акрилових пластмас, виготовлених за запропонованою методикою.

Клінічну оцінку стану тканин протезного ложа та якості протезування проводили в різні терміни користування знімними пластинковими протезами. При цьому враховували ряд параметрів: стан опорних зубів, наявність змін в слизовій оболонці (ознаки гіперемії, набряку), ступінь фіксації протезів, необхідність корекції.

В результаті проведених клінічних досліджень стану тканин протезного ложа в різні терміни користування знімними пластинковими протезами хворими першої групи встановили, що найбільші зміни в слизовій оболонці спостерігали через 24 години та 7 днів після накладання протезів. Необхідно відзначити, що явища гіперемії в слизовій оболонці протезного ложа залишились у значної кількості пацієнтів цієї групи і через 1 та 6 місяців користування протезами. У хворих другої групи спостерігалась зовсім інша клінічна картина: найбільші зміни слизової оболонки були на перший день після протезування. Через 7 днів, а особливо через 1 місяць після протезування гіперемія значно зменшилась. Практично не спостерігали патологічних змін в слизовій оболонці протезного ложа пацієнтів другої групи через 6 місяців після здачі протезів.

Аналіз результатів ступеню фіксації протезів у пацієнтів 2-ої групи показує, що фіксація протезів значно краща, ніж у пацієнтів першої групи. Причому, необхідно відмітити, що в деяких пацієнтів другої групи ступінь фіксації протезів через 1 місяць користування ними покращилась. Це можна пояснити доброю пристосованістю СОПЛ до протезів, доброю адаптацією, практично відсутньою корекцією, що свідчить про високі показники фізико-механічних параметрів базисів виготовлених протезів із застосуванням ЕМО, кращу їх експлуатацію в умовах порожнини рота.

Loading...

 
 

Цікаве