WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фізіологічні аспекти адаптації рослин Carex Hirta l. до нафтового забруднення - Реферат

Фізіологічні аспекти адаптації рослин Carex Hirta l. до нафтового забруднення - Реферат

Оцінка „погіршання самопочуття" під час польотів у всіх вікових групах також має дуже низькі значення. Дещо вищі (р<0,05) значення спостерігаються за шкалою "відчуття страху" у віковій групі 31-40 років. Ще більш інтенсивно зростають показники відчуття втоми (р<0,001) у всіх вікових групах та зниження працездатності льотчиків під час польотів у вікових групах 31-40 років (на 40,8%, р<0,01) і понад 40 років (на 53,4%, р<0,001).

Отримані дані щодо гігієнічної оцінки праці льотчиків, суб'єктивної оцінки організації та змісту професійного навантаження осіб льотного складу різного віку, свідчать про те, що сучасні умови їх праці характеризуються розвитком значного нервово-емоційного напруження. Крім цього, незадовільні соціально-економічні, соціально-побутові та інші чинники, безумовно, сприяють погіршенню працездатності (відповідно у 53,5% і 48,4% льотчиків) та виникненню міжособистісних конфліктів (у 9,3% льотчиків). Це призводить до посилення нервово-емоційного напруження, тривала дія якого обумовлює формування хронічної втоми. Тому, можна припустити, що серед авіаційних фахівців можуть проявлятись ознаки синдрому професійного „вигорання" не тільки під час безпосереднього виконання професійних обов'язків, а й на початковому етапі професійної діяльності – при навчанні.

В результаті аналізу виявлено ознаки формування синдрому професійного „вигорання" серед осіб льотного складу на різних етапах проходження військової служби. Розвиток зазначеного синдрому має складний характер і починає проявлятись за окремими шкалами („готовність до енергетичних затрат" у 32,4% курсантів, „здатність зберігати дистанцію по відношенню до роботи" у 55,4% курсантів, „внутрішня спокійність і рівновага" у 24,3% курсантів, „задоволення професійним життям" у 17,6% курсантів) уже на етапі оволодіння професією.

На етапі трудової діяльності льотчиків ознаки синдрому професійного „вигорання" поглиблюються (за шкалами „здатність зберігати дистанцію по відношенню до роботи" у 65,7% льотчиків і „задоволення професійним життям" у 20,9% льотчиків), особливо за шкалою „внутрішньої спокійності і рівноваги" (43,3% льотчиків), що є наслідком тривалого психічного перевантаження через ускладнення умов професійної діяльності.

Для оцінки стану здоров'я військових льотчиків, було здійснено аналіз вікової динаміки їх розподілу за І і ІІ групами здоров'я в період з 1996 по 2001 роки (рис. 1).

Потрібно відмітити, що питома вага льотчиків з І групою здоров'я з віком закономірно знижувалась, а з ІІ групою – збільшувалась. Окремо слід зупинитись на точці рівновагомості питомої ваги І і ІІ груп здоровя. Точка рівновагомості груп здоров'я – це точка, в якій групи здоров'я мають однакову питому вагу. В даному випадку, у цій точці питома вага І і ІІ груп здоров'я становить по 50%, що умовно можна представити як індикатор корінних змін стану здоров'я. Важливо зазначити, що у 1996 році ця точка знаходиться у віковій групі понад 40 років, а у 2001 році – у віковій групі 31-40 років, тобто переміщується до більш молодшої групи здоров'я. Це свідчить про значне погіршення стану здоровя льотчиків, особливо у найбільш активній і професійно підготовленій віковій групі 31-40 років, де показник питомої ваги осіб льотного складу з ІІ групою здоровя у 2001 році майже у два рази перевищує відповідні значення питомої ваги у 1996 році.

Для визначення інтенсивності погіршення стану здоров'я досліджуваних фахівців, було оцінено показники темпів приросту питомої ваги льотчиків з ІІ групою здоров'я в період з 1996 по 2001 роки. Встановлено, що інтенсивність погіршення стану здоров'я льотчиків найбільш виражена у віковій групі 31-40 років.

Для інтегральної оцінки розподілу льотчиків за групами здоровя визначено ступінь його нерівномірності, тобто відхилення фактичного розподілу від стандартного – умовно прийнятого за рівномірний. Для цього було застосовано коефіцієнт нерівномірності (Кr). Встановлено, закономірне зменшення цієї нерівномірності з віком у 1996 році, з мінімальним значення Кr у віковій групі понад 40 років. У 2001 році значно вища нерівномірність розподілу спостерігається у вікових групах до 30 років і понад 40 років. Проте, у віковій групі до 30 років ця нерівномірність обумовлена значним переважанням питомої ваги здорових льотчиків, а у віковій групі понад 40 років, навпаки – суттєвим переважанням питомої ваги практично здорових. Показник Кr осіб льотного складу у віці 31-40 років за період з 1996 по 2001 роки знизився у 4,9 рази, що свідчить про значне погіршення стану здоров'я осіб льотного складу саме у цій віковій групі.

Тривала дія комплексу професійних та соціально-економічних факторів значно впливає на резервні можливості організму військових льотчиків. Для адекватної оцінки цих резервів було досліджено структуру кореляційних взаємозв'язків між показниками серцевого ритму (рис. 2) під час впливу гіпоксичного навантаження.

Характеризуючи зміни регуляції серцевого ритму серед здорових льотчиків (групи А і Б), можна відмітити, що з віком і стажовим тренуванням функцій організму, відбувається достовірне зменшення кількості „пластичних" кореляційних взаємозв'язків (з 20% до 7%) і значна перебудова їх структури. Це свідчить про формування "оптимальної" відповіді його елементів для пристосування до конкретних умов діяльності. Серед практично здорових осіб льотного складу, з віком (групи В і Г) спостерігається достовірне збільшення кількості „пластичних" кореляційних взаємозв'язків (з 7% до 20%), що свідчить про значне напруження резервів адаптації у відповідь на адекватне для даної професійної групи навантаження. Окремо слід звернути увагу на відсутність позитивного впливу стажової тренованості на формування механізмів адаптації серед практично здорових осіб льотного складу.

Для визначення впливу факторів віку і стану здоров'я на психофізіологічний статус льотчиків, було проведено факторний аналіз структури взаємозв'язків їх психофізіологічних функцій. Проведений аналіз показав, що вікові (стажеві) характеристики і характеристики стану здоров'я значною мірою впливають на склад і структуру факторних моделей (Рис. 3). У здорових осіб льотного складу в процесі становлення психофізіологічних функцій, відповідно до вимог професії (стажового тренування), відбувається трансформація факторних моделей, шляхом збільшення їх структурованості (з 67% до 89%), зміни рівня і знаку (r=-0,70; р<0,05) факторних навантажень. У групах практично здорових льотчиків стажове тренування функцій, що здійснюється протягом тривалої роботи, уже не може протистояти віковим змінам і веде до іншого роду його трансформації – у бік формування невпорядкованості структури факторних навантажень (з 71% до 55%), а також різкого зменшення кількості зв'язків, що свідчить про аномальну перебудову взаємозв'язків психофізіологічних функцій і дезорганізацію забезпечення професійної діяльності.

Для практичної реалізації отриманих результатів дослідження, з допомогою дискримінантного аналізу було побудовано розв'язувальні правила за показниками серцевого ритму і психофізіологічних функцій.

Дискримінантні функції за показниками серцевого ритму:

GЛС_СР (А) = 0,51 V + 28,77 Sm – 14,49;

GЛС_СР (Б) =0,46 V + 20,48 Sm – 10,72;

GЛС_СР (В) =0,47 V + 23,76 Sm – 11,41;

GЛС_СР (Г) =0,57 V + 24,24 Sm – 12,51;

Дискримінантні функції за показниками психофізіологічних функцій:

GЛС_ПФ (А) = 154,29 ПЗМР+110,37 СЗМР+1,19 ОП–1,06 ОЗП–41,85;

GЛС_ПФ (Б) = 141,93 ПЗМР+90,11 СЗМР+0,64 ОП–0,03 ОЗП–32,85;

GЛС_ПФ (В) = 149,87 ПЗМР+88,39 СЗМР+1,12 ОП–0,65 ОЗП–33,82;

GЛС_ПФ (Г) = 168,64 ПЗМР+91,22 СЗМР+0,91 ОП–1,01 ОЗП–36,40.

Де А – група здорових осіб до 30 р.; Б – група здорових осіб 31-40 р.; В – група практично здорових осіб до 30 р.; Г – група практично здорових осіб 31-40 р. V – коефіцієнт варіації, Sm - потужність повільних хвиль, ПСМР – прості зоромоторні реакції, СЗМР – складні зоромоторні реакції, ОП – орієнтація у просторі, ОЗП – орієнтація у замкнутому просторі.

Вибір найбільш інформативних показників реалізовувався за допомогою двофакторного дисперсійного аналізу, в залежності від сили впливу факторів віку та/чи здоров'я. Видно, що найбільш інформативними показниками серцевого ритму виявились коефіцієнт варіації та показник потужності повільних хвиль серцевого ритму, а психофізіологічних функцій – показники простої та складної зоромоторної реакції, а також орієнтації у просторі та замкнутому просторі.

Кожен обстежуваний льотчик відноситься до тієї групи, для якої класифікаційне значення, що визначене за рівняннями, є максимальним. Використовуючи ці рівняння, шляхом підстановки відповідних значень можна віднести будь-якого льотчика до відповідної розрахункової групи. В подальшому здійснюється урахування фактичного віку та стану здоров'я осіб льотного складу.

Loading...

 
 

Цікаве