WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фізіологічні аспекти адаптації рослин Carex Hirta l. до нафтового забруднення - Реферат

Фізіологічні аспекти адаптації рослин Carex Hirta l. до нафтового забруднення - Реферат

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт. Із них 6 статей у журналах та збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 5 тез доповідей, а також 2 методичні рекомендації.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертацію викладено на 143 сторінках машинописного тексту. Список використаних джерел включає 169 вітчизняних та 53 іноземних найменувань. Дисертація ілюстрована 21 таблицею і 14 рисунками. Додатки наведено на 5 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Аналіз сучасного стану проблеми (Розділ 1) показав актуальність досліджень комплексного впливу факторів віку і стану здоров'я на психофізіологічний статус військових льотчиків для розвитку теоретичних і практичних аспектів фізіології та гігієни праці авіаційних фахівців. Основна увага науковців в існуючих літературних джерелах звертається на дослідження рівнів окремих показників стану здоров'я та психофізіологічних функцій осіб льотного складу, однак, при цьому, не враховуються особливості взаємодії зазначених характеристик та їх зрушення у льотчиків різного віку. Недостатньо вивченою є і структура існуючого професійного навантаження авіаційних фахівців різного віку, а також вплив факторів професійної діяльності на їх організм.

Методи, об'єм і організація досліджень (Розділ 2).Для досягнення поставленої в роботі мети були використані гігієнічні (професіографічний опис діяльності, гігієнічна оцінка праці льотчика, анкетування - для суб'єктивної оцінки умов професійної діяльності осіб льотного складу, аналіз розподілу осіб льотного складу за групами здоров'я), фізіологічні (дослідження серцевого ритму); психофізіологічні (визначення психофізіологічного статусу з допомогою комплексу комп'ютерних тестів), психологічні (опитування - для виявлення ознак синдрому професійного „вигорання") та математичні (методи варіаційної статистики, аналіз нерівномірності розподілу, кореляційний, факторний, дисперсійний та дискримінантний аналізи) методи дослідження.

Дослідження проводились на базі кафедри авіаційної, морської медицини і психофізіології Української військово-медичної академії (м. Київ), медичної служби Харківського інституту Військово-повітряних Сил Збройних Сил України та відділення висотних досліджень Військово-медичного центру Військово-повітряних Сил Збройних Сил України (м. Вінниця) в період з 2002 по 2005 роки.

Оцінка стану здоров'я військових льотчиків різного віку здійснювалась шляхом аналізу особливостей змін рівня і темпів їх розподілу за групами здоров'я на основі офіційних річних звітів за ф. 2/мед. і ф. 3/мед. Аналізом охоплено 100% осіб льотного складу з І і ІІ групами здоров'я в період з 1996 по 2001 роки.

Суб'єктивна оцінка сучасних умов професійної діяльності, вивчення впливу чинників професійної діяльності на організм військових льотчиків, рівень їх працездатності та стійкості до деяких фізичних факторів польоту, ґрунтуються на опитуванні 258 осіб льотного складу і реалізовані з допомогою спеціально розробленого опитувальника.

Для виявлення ознак синдрому професійного „вигорання" серед осіб льотного та льотно-курсантського складу, було проведено опитування 67 військових льотчиків, а також 70 курсантів першого і 76 – третього року навчання. Використано опитувальник поведінки і переживань, пов'язаних з роботою – АVEM [Рогинская Т.И., 2002; Schaarschmidt U., Fischer A.W., 1996].

Оцінка резервів адаптації організму військових льотчиків різного віку і стану здоров'я здійснювалась за комплексом показників серцевого ритму Баєвский Р.М. та ін., 1984. Об'єктом дослідження були 111 військових льотчиків в період проходження стаціонарної лікарсько-льотної комісії. Дослідження резервів адаптації здійснювалось з допомогою адекватного для цієї професії гіпоксичного навантаження.

Визначення психофізіологічного статусу військових льотчиків здійснювалось з допомогою спеціально створеного комплексу комп'ютерних тестів (Сертифікат №UA1.092.94579-04), до якої входили модифіковані методики, що застосовуються для психофізіологічного відбору працівників, робота яких пов'язана з виконанням робіт підвищеної небезпеки: визначення часу простої зоромоторної реакції; визначення часу складної зоромоторної реакції – для дослідження рухливості основних нервових процесів; "Встановлення закономірностей" – для визначення швидкості обробки інформації в екстремальних умовах; „Розташування чисел" - для дослідження концентрації уваги; „Чорно-червоні таблиці" – для дослідження швидкості переключення уваги; „Годинник" – для дослідження просторової орієнтації; "Замкнутий простір" – для дослідження орієнтації у замкнутому просторі; „Зорова пам'ять" – для дослідження об'єму короткочасної зорової пам'яті; „Маятник" – для дослідження урівноваженості нервових процесів. Загальна кількість обстежених 79 осіб.

У результаті проведених досліджень (Розділ 3), здійснено професіографічну оцінку діяльності військових льотчиків за показниками важкості, шкідливості та напруженості праці з використанням "Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості та напруженості праці" (2001). Отримані результати чітко показали, що праця військового льотчика відноситься до категорії шкідлива (важка, шкідлива і напружена праця) 3 ступеня (п. 3.3) "Гігієнічної класифікації...". Враховуючи здійснену гігієнічну оцінку праці льотчиків та вимоги наказу Міністерства охорони здоров'я України та Держнаглядохоронпраці від №263/121 від 23.09.1994 р., виділено професійно важливі психофізіологічні показники, які, в значній мірі, обумовлюють успішність діяльності осіб льотного складу та вимагають оцінки під час здійснення заходів професійного відбору, супроводу та реабілітації.

Важливою характеристикою факторів професійної діяльності є суб'єктивна оцінка їх впливу на організм військового льотчика (табл. 1).

Таблиця 1

Суб'єктивна оцінка факторів професійної діяльності та їх впливу на організм льотчиків різного віку, Мm (за 100 бальною шкалою)

Діючий фактор

Вікові групи, бали

до 30 років

31-40 років

понад 40 років

Рівень льотного навантаження

14,12,1

17,12,0

14,33,0

Регулярність льотного навантаження

10,91,6

17,42,0

14,23,0

Складність польотних завдань

32,72,4***

31,31,9***

27,23,6**

Імпульсність льотного навантаження

58,04,0***

66,23,0***

62,85,4***

Зниження працездатності

10,31,1**

14,51,4***

15,82,5

Шум та вібрація

87,31,3

80,31,4

76,63,0

Прискорення і перевантаження

84,91,9

77,71,8

75,92,7

Зниження барометричного тиску

85,91,4

77,91,5

75,02,9

Погіршання самопочуття

5,90,9

6,91,0

10,32,0

Відчуття втоми

16,61,8***

19,31,5***

22,92,9***

Відчуття страху

7,91,1

10,21,2*

12,32,4

Примітки:  – достовірність різниці між показниками вікових груп до 30 років і 31-40 років на рівні р<0,05;  - на рівні р<0,01;  - на рівні р<0,001;  - достовірність різниці між віковими групами до 30 років і понад 40 років на рівні р<0,05;  - на рівні р<0,01;  - на рівні р<0,001;  - достовірність різниці між показниками відчуття страху і погіршанням самопочуття на рівні р<0,05;  – достовірність різниці між показниками імпульсності льотного навантаження і складності завдань та рівнем і регулярністю льотного навантаження, а також між відчуттям втоми і зниженням працездатності та погіршенням самопочуття на рівні р<0,01;  –на рівні р<0,001.

Оцінюючи показники рівня і регулярності льотного навантаження, встановлено низькі їх значення у всіх вікових групах. Достовірно (р<0,001) вищий рівень цих показників спостерігається за шкалами "складність завдань" і "імпульсність льотного навантаження". Таке низьке, нерегулярне та імпульсне робоче навантаження, безумовно, сприяє розвитку детренованості професійно важливих якостей льотчика та підвищенню нервово-емоційного напруження. Саме тому, льотчик оцінює своє польотне завдання як достатньо складне, при стабільних показниках перелічених параметрів організації професійного навантаження серед осіб різного віку.

Слід відзначити достовірне зниження суб'єктивної оцінки стійкості до впливу фізичних факторів польоту (на 12,8% - з віком 31-40 років і 14,1% - з віком понад 40 років). Існуючі закономірні вікові зміни суб'єктивної оцінки стійкості до впливу цих факторів можна пояснити, в основному, незадовільною організацією льотного навантаження, а саме низьким його рівнем і регулярністю.

Loading...

 
 

Цікаве