WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Наступність фізико – математичної підготовки в ліцеях і вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації - Реферат

Наступність фізико – математичної підготовки в ліцеях і вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації - Реферат

Сільськогосподарські робітники, які прямо контактують з ядохімікатами при обробці ними рослин протягом 15-20 років, мають достовірно(Р < 0,05) більш високі показники частоти виникнення онкологічних захворювань трахеї, бронхів і легень (+26,2 %), шлунка (+28,1 %) і прямої кишки (+19,0%). При цьому, більш висока онкологічна захворюваність спостерігається при контакті робітників з ядохімікатами, які мають властивості матеріальної кумуляції: хлорорганічними, нітрофенольними і сполуками, які містять арсен.

Порівняльний аналіз на основі парно-сполученого підбору урівноважених груп сільського населення за станом повітряного середовища і ґрунту (умовно "чисті" населені пункти, але різко відрізняються за якістю питної води: 69-81 % проб води з відхиленнями від санітарних норм), дозволив визначити наступні особливості в онкологічній захворюваності населення. Серед населення, яке постійно (не менше 10 років) вживає неякісну воду, відзначаються статистично достовірно (Р < 0,05) більш високі показники захворюваності на рак шлунка (+12,4%), сечового міхура (+12,1%) і лейкемії (+58,3%). При цьому онкорезультуючий ефект вживання неякісної води активно наростає після 15 і особливо після 20 років її вживання.

У формуванні онкологічної захворюваності істотну роль відіграє мінеральний склад питної води. Порівняльний аналіз онкологічної захворюваності мешканців 3-х селищ, які вживають питну воду, що істотно відрізняється за якісним складом мінеральних речовин, показав наступне: найвища захворюваність на новоутворення шлунка (27,9 0,6 випадків на 100000 чол.), сечового міхура (7,8 0,3 випадків на 100000 чол.) і лейкемії (6,5 0,3 випадків на 100000 чол.) відзначається серед населення того населеного пункту, де вживається для пиття вода з найменш сприятливим мінеральним складом (за спектром і концентрацією) по 12 речовинах, з яких 9 знаходяться в концентраціях, вищих за ГДК: кальцій, свинець, кадмій, мідь, нікель, хром, нітрати, аміак, фенол.

У той же час, мінімальні показники онкозахворюваності за всіма трьома нозологічними формами пухлин (1,50,03 – 5,00,1 випадків на 100000 чол.) мали місце серед населення, що використовує для пиття воду, яка збалансована за 22 мінеральними речовинами і не містить таких факторів ризику, як нітрати, аміак, фенол і свинець.

Кореляційний аналіз показав, що найвищий ступінь значущості у формуванні онкологічної захворюваності сільських жителів мають 3,4 бенз(а)пірен (r = +0,95), сажа й оксиди азоту (r = +0,8), завислі речовини та оксид вуглецю (r = +0,5 – +0,7)

Існує диференційована кореляційна залежність частоти новоутворень органів травлення від різних ксенобіотиків, що знаходяться в повітряному середовищі. Так, новоутворення порожнини рота, глотки і стравоходу мають сильний ступінь прямого кореляційного зв'язку з концентрацією 3,4 бенз(а)пірену (r = +0,8 – +0,98) і середній ступінь зв'язку з вмістом азоту (r = +0,6 – +0,67), діоксиду сірки (r = +0,6 – +0,57), завислих речовин (r = +0,6 – +0,57), діоксиду азоту та оксиду вуглецю (r = +0,53 – +0,55).

Частота новоутворень трахеї, бронхів і легень має сильний прямий кореляційний зв'язок з вмістом у повітрі 3,4 бенз(а)пірену (r = +0,93) і середній з концентрацією завислих речовин, діоксидів азоту та сірки, оксиду вуглецю (r = +0,54 – 0,65).

Частота новоутворень репродуктивних жіночих органів також має виражений кореляційний зв'язок з окремими ксенобіотиками: частота новоутворень молочної залози - з вмістом 3,4 бенз(а)пірену (r = +0,8), діоксиду сірки (r = +0,7), діоксиду азоту, завислих речовин, оксиду вуглецю (r = +0,6). Частота новоутворень яєчників та тіла матки корелює лише з концентрацією в повітряному басейні діоксиду азоту (r = +0,6 – +0,7).

Обґрунтування принципів і заходів профілактики онкологічної захворюваності сільського населення. Доведено, що попередження виникнення злоякісних новоутворень серед сільського населення екокризового регіону повинне здійснюватися за рахунок комплексу науково обґрунтованих заходів первинної профілактики (суспільної та індивідуальної).

Суспільна профілактика включає систему заходів щодо оздоровлення сільського екологічного середовища та удосконалення санітарного нагляду за ним, а індивідуальна – формування здорового способу життя, контроль за станом здоров'я сільських жителів і їх профілактичне оздоровлення.

Оздоровлення навколишнього середовища в сільській місцевості досягається за рахунок реалізації наступних принципів: 1) удосконалення правового регулювання використання ресурсів екологічного середовища; 2) науковий гігієнічний моніторинг навколишнього середовища сільських населених місць; 3) створення умов для активного самоочищення довкілля; 4) програмно-компютерне керування процесом нагромадження й утилізації промислових і сільськогосподарських відходів.

Удосконалення санітарного нагляду за екологічним середовищем сільських районів здійснюється на основі наступних принципів: 1) створення оптимальної мережі стаціонарних постів автоматизованого лабораторного контролю за станом навколишнього середовища в сільських районах; 2) інтенсифікація і підвищення якості попереджувального санітарного нагляду за промисловими, сіль-ськогосподарськими і комунальними об'єктами, які забруднюють довкілля в сільській місцевості; 3) удосконалення поточного санітарного нагляду за оздоровленням навколишнього середовища сільських районів.

Первинна профілактика онкологічних захворювань серед сільського населення екокризового регіону повинна реалізовуватися на основі наступних основних принципів: 1) систематичний функціонально-діагностичний контроль за станом органів і систем організму; 2) систематичне профілактичне оздоровлення сільських жителів з 1-ою і 2-ою групами здоров'я; 3) формування здорового способу життя сільського населення.

ВИСНОВКИ

1. Проведено гігієнічне обґрунтування й отримано нове вирішення наукового завдання встановлення закономірностей формування онкологічної захворюваності сільського населення під впливом екологічних факторів. На основі гігієнічної оцінки ролі навколишнього середовища в детермінації онкопатології обґрунтовані і сформульовані принципи і заходи профілактики виникнення злоякісних новоутворень серед сільських жителів екокризового регіону.

2. Повітряне середовище в сільських населених місцях Донецької області містить широкий спектр шкідливих хімічних речовин (22 речовини), значна частина яких постійно знаходиться в концентраціях вище ГДК (2,30,06 – 32,60,2% проб). У повітряному середовищі сільських районів постійно реєструється 3,4 бенз(а)пірен у концентраціях вище ГДК (від 1,08 до 3,28 мг/м3). Сумарна концентрація шкідливих хімічних речовин у повітряному середовищі складає 4,3-21,5 мг/м3, комплексний показник забруднення знаходиться в межах 2,6-15,0.

3. У водойми сільської місцевості Донецької області скидаються у великих кількостях агропромислові стічні води (0,6 тис./м3/чол/рік) і отрутохімікати (0,57 кг/чол/рік). Якість питної води в сільських населених місцях істотно розрізняється за фізико-хімічними характеристиками і рівнем хімічного забруднення – питома вага проб з відхиленнями від гігієнічних норм складає в середньому 24,8% (від 4,5 до 80,9%).

Ґрунт сільськогосподарських полів і сільських населених місць містить широкий спектр хімічних елементів антропогенного походження в концентраціях, які перевищують ГДК і показники на еталонних земельних угіддях (заповідник "Хомутівський степ").

4. Середні показники онкологічної захворюваності сільського населення екокризового регіону складають 213,95,7 випадків, максимальні 457,0 випадків, а мінімальні 84,0 випадків на 100000 чоловік. Субмінімальні вікові показники реєструються до 30 років (12,9 випадків на 100000 чол.), субмаксимальні – після 70 років (1040,9 випадків), а вище середніх – після 40 років (266,2 випадків на 100000 чоловік).

Найбільш високі рівні онкологічної захворюваності сільського населення характерні для новоутворень органів дихання (42,961,8‰оо), шлунка (27,591,4‰оо), шкіри (22,51,3‰оо) і молочної залози (17,651,0‰оо), а найменші - для новоутворень щитовидної залози (2,520,2‰оо) і стравоходу (2,890,2‰оо).

5. Онкологічна захворюваність серед сільського населення хвилеподібно і рівномірно підвищувалася з початку 70-х років, а з середини 80-х років почався її різкий підйом, який закінчився до кінця 90-х років ХХ сторіччя. За останні 30 років онкологічна захворюваність сільських жителів Донецької області підвищилася на 65,5% і стабілізувалася на рівні 290-300 випадків з коливаннями до 350-460 випадків на 100000 населення.

6. Тривале (15-20 років) проживання сільського населення в умовах повітряного середовища, забрудненого широким спектром (більше 20) шкідливих хімічних речовин, характеризується генералізованим канцерогенезом, що виявляється в підвищеній онкологічній захворюваності з різноманітною локалізацією новоутворень (18 локалізацій). Особливо значно зростає частота виникнення новоутворень органів дихання (у 1,8 разів), травлення (у 1,4 – 2,5 рази), сечостатевої системи (у 1,7 разів), шкіри (у 1,5 разів) і крові (у 1,5 – 1,8 разів).

7. Метали, які містяться в ґрунтах сільських районів у концентраціях вище природних фонових можуть виступати як фактори ризику, так і антиризику щодо онкологічної захворюваності сільського населення.

Loading...

 
 

Цікаве