WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Наступність фізико – математичної підготовки в ліцеях і вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації - Реферат

Наступність фізико – математичної підготовки в ліцеях і вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації - Реферат

Апробація результатів дмсертації. Основні положення дисертації пові-домлені й обговорені на науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми медицини Донбасу" (Донецьк, 1998), "Здоров'я та освіта: проблеми і перспективи" (Донецьк, 2000), міжнародних конференціях "Екологія людини в постчорнобильський період" (Мінськ, 1999) і "Актуальні проблеми медицини праці та екології Донбасу" (Донецьк, 2000).

Підсумки дослідження апробовані на нараді кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров'я Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (Донецьк, 2003).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 7 статтях наукових журналів, 2-х статтях збірників наукових праць і 3-х тезах конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, закінчення, висновків і додатку, викладена на 160 сторінках машинописного тексту. Бібліографія включає 128 джерел вітчизняної й іноземної літератури на 11 сторінках. Робота ілюстрована 59 таблицями на 25 сторінках і 39 рисунками на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Методика й обсяг дослідження. Оцінка забруднення повітряного середовища проводилася за результатами власних цільових вимірів за допомогою лабораторної служби СЕС, стаціонарних постів спостереження Державного комітету з гідрометеорології і контролю природного середовища і лабораторних даних поточного спостереження СЕС. Усього проаналізовано більше 150000 проб повітря за результатами вимірів 46 стаціонарних постів СЕС, 34 постів Держкомітету з гідрометеорології і 350 цільових вимірів у визначених пунктах самостійного спостереження.

У відібраних пробах атмосферного повітря визначалися концентрації наступних інгредієнтів: завислих речовин (пилу), діоксиду азоту, оксиду вуглецю, діоксиду сірки, 3-4 бенз(а)пірену, ртуті, свинцю і деяких інших речовин.

Аналіз забруднення повітряного середовища проводився шляхом порівняння з ГДК і нормативними величинами середньодобових, сумарних (Ксум) концентрацій і комплексних показників забруднення (Р).

Оцінка якості питної води здійснювалася за результатами аналізів лабораторій Держсаннагляду, облводоканалу і власним цільовим дослідженням води. У питній воді визначалися: жорсткість, сухий залишок, хлориди, сульфати, азот аміаку, азот нітритів, азот нітратів, залізо, фтор, кальцій, магній, мідь, марганець, свинець, цинк, молібден, алюміній. Усього було проаналізовано близько 15000 проб питної води.

У ґрунті і підземних водах визначалися концентрації 21 хімічної речовини. При відборі проб ґрунту територія Донецької області була розділена на 3 зони: насичену промисловими і сільськогосподарськими виробництвами, не насичену такими об'єктами й умовно "чисту" (заповідна територія "Хомутівський степ"). Усього було проаналізовано більше 17000 проб ґрунту і підземних вод, відібраних у 14 сільських районах.

Для визначення вмісту металів у біологічних середовищах організму людини (у 156 жінок-сільських мешканців, з них 78 жінок у зоні максимального забруднення і 78 жінок у зоні мінімального забруднення) відбиралися сеча і волосся. У цих об'єктах визначалися концентрації металів: свинцю, цинку і міді.

Онкологічна захворюваність вивчалася за період з 1970 до 2003 року за даними Національного канцер-реєстру України, звітів Донецького обласного управління статистики, первинних медичних документів і облікових статистичних форм Донецького обласного протипухлинного центру, 5-ти міських онкологічних диспансерів і 34-х онкологічних кабінетів ЦРЛ (облікові форми: №090/у, №001/у, №003/у, №030-6/0, №066/у, №025/2у, №027-1/0, №025/у, №074/2у, №030/у, №013/у, №027-2у, №106/у, №106-1/у). Аналіз онкологічної захворюваності проводився у 14 районах області за 20-ма основним локалізаціями пухлин відповідно до міжнародної класифікації хвороб Х перегляду (МКБ – Х). Усього було проаналізовано більше 45000 випадків онкологічних захворювань.

Вивчення способу життя сільського населення проводилося за допомогою соціологічних методів: опитування та інтерв'ювання. Соціологічні дані збиралися за допомогою спеціально створеної анкети. Усього було проаналізовано близько 1000 анкет.

Для вивчення диференційованої ролі екологічних факторів у формуванні онкологічної захворюваності сільського населення використовувалися порівняльний і кореляційний методи. Порівняльний аналіз проводився на основі вибіркових сукупностей сільських жителів шляхом створення парно - сполучених урівноважених за екологічними, статево-віковими і професійними факторами груп населення. Крім цього, використовувався когортний метод спостереження за населенням трьох селищ, розташованих у різних районах Донецької області.

Кореляційний аналіз проводився шляхом розрахунку коефіцієнтів парної кореляції і кореляції рангів за Спірменом.

Отримані результати досліджень оброблялися за допомогою класичних методів варіаційної статистики (Сепетлієв Д.І., 1968; Лакін М. Ф., 1990; Носов В.Н., 1990) з розрахунком середніх і відносних величин, їх похибок, а також достовірності розходжень за допомогою критерію Стьюдента (t). Всі обчислення виконувалися на персональному комп'ютері з використанням ліцензійного пакету прикладних програм Microsoft Excel.

Гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських населених місць. Вивчення якості атмосферного повітря дозволило встановити, що повітряне середовище в сільських населених місцях містить широкий спектр шкідливих хімічних речовин (22 речовини), частина яких постійно знаходиться в концентраціях, що перевищують ГДК (2,30,06 – 32,60,2% проб). Сумарна концентрація (Ксум) шкідливих хімічних речовин у повітрі складає 4,3-21,5 мг/м, а комплексний показник (Р) забруднення 2,6-15,0.

Ступінь забруднення повітряного середовища безпосередньо в сільських населених пунктах істотно відрізняється. Найменш забруднена атмосфера в сільських населених пунктах, розташованих на відстані 12-15 км від міських промислових центрів. Однак навіть у віддалених сільських пунктах атмосферні концентрації ксенобіотиків часто перевищують ГДК. Так, верхня межа концентрацій хімічно активного пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та діоксиду азоту може перевищувати ГДК у 2,0 – 2,5 рази.

При цьому в атмосферному повітрі сільських населених місць постійно реєструється 3.4 бенз(а)пірен у концентраціях вище ГДК (від 1,08 до 3,28 мг/м). Тільки в 2-х сільських районах концентрації 3.4 бенз(а)пірену не перевищують ГДК (Краснолиманский і Слов'янський). Найвищі атмосферні концентрації цієї речовини, які перевищують ГДК у 2,0-3,7 рази, відзначаються в більш, ніж половині сільських районів.

Антропогенна діяльність населення є причиною інтенсивного забруднення поверхневих і підземних вод. У водойми сільської місцевості щорічно скидаються у великих кількостях промислові стічні води (0,6 тисяч/м/чол/рік) і ядохімікати (0,57 кг/чол/рік). Найбільшу кількість забруднених стічних вод (56%) скидають підприємства вугільної промисловості. Значну роль у забрудненні поверхневих і підземних вод відіграє хімічна промисловість (8% стічних вод містять велику кількість розчинених солей, органічних сполук, аміаку і кислот), золошламонакопичувачі електростанцій і стічні води комунально-побутового і житлового господарств (12%), які збільшують мінералізацію річкової води і підвищують вміст у ній хлоридів.

Велика роль в антропогенному забрудненні поверхневих сільських водойм належить пестицидам. При цьому максимальні обсяги скидання пестицидів відзначаються в 3-х сільських районах – Володарському (92,5 кг/км/рік), Марїнському (29,1 кг/км/рік) і Ясинуватському (21,3 кг/км/рік).

Якість питної води в сільських населених місцях істотно розрізняється за фізико-хімічними характеристиками і рівнем хімічного забруднення – питома вага проб з відхиленнями від гігієнічних норм складає в середньому 24,8% (від 4,5 до 80,9%). Причому найвищий рівень забруднення питної води характерний для трьох сільських районів – Олександрівського (80,9% проб з відхиленням від ГДК), Тельманівського (68,6% проб) і Красноармійського (58,1% проб). Мінімальні рівні забруднення характерні для населених пунктів одного району – Костянтинівського (4,5% проб).

Ґрунти сільськогосподарських територій і сільських населених місць містять широкий спектр хімічних елементів антропогенного походження в концентраціях, які перевищують ГДК і показники на еталонних територіях (Хомутівський степ).

Рівні антропогенного забруднення ґрунту сільських територій істотно розрізняються. Найвищі рівні навантаження на ґрунт відходів тваринництва (більше 300 т/км) мають місце в п'ятьох сільських районах (Тельманівському, Марїнському, Волноваському, Старобешівському, Володарському), органічних добрив (більше 8 т/га) - у Тельманівському, Мар'їнському, Володарському, Амвросіївському і Шахтарському, мінеральних добрив (більше 200 кг/га) - у Марїнському, Старобешівському, Шахтарському, Краснолиманському, Ясинуватському, твердих побутових відходів (більше 0,1 тис. т/км) - у 6 районах (Волноваському, Старобешівському, Новоазовському, Першотравневому, Слов'янському, Амвросіївському), а пестицидів - тільки в одному районі – Старобешівському (більше 9 кг/га). При цьому абсолютна більшість сільськогосподарських територій зазнає впливу всього спектру техногенних факторів, розходження ж полягає лише в їх інтенсивності. Так, пестицидне навантаження на ґрунт коливається в межах від 2,3 кг/га (мінімальне) до 9,2 кг/га (максимальне). Максимальні рівні забруднення ґрунту пестицидами відзначаються в таких сільськогосподарських районах, як Краснолиманський, Артемівський, Слов'янський, Костянтинівський, де питома вага проб ґрунту з перевищенням ГДК по пестицидах складає 29,40,3%. Середні рівні забруднення ґрунту пестицидами (питома вага проб ґрунту з концентраціями вище ГДК – 13,20,1%) зареєстровані у Волноваському, Володарському і Першотравневому районах. Мінімальні рівні (питома вага проб ґрунту з концентрацією пестицидів вище ГДК 5-6%) характерні для територій Олександрівського, Добропільського, Новоазовського і Тельманівського районів.

Loading...

 
 

Цікаве