WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Морфогенез та медикаментозна корекція пластичної недостатності міокарда при хронічній гіперхолестеринемії (автореферат) - Реферат

Морфогенез та медикаментозна корекція пластичної недостатності міокарда при хронічній гіперхолестеринемії (автореферат) - Реферат

Таким чином, отримані дані вказують, що при ФДТ з використанням в якості фотосенсибілізатора 5-АЛК досягається не тільки істотне гальмування росту первинних пухлин, але і значне пригнічення процесу метастазування у мишей з карциномою Льюїс.

В наступних експериментах вивчали характер лікувального патоморфозу, що спостерігався у злоякісних пухлинах під впливом ФДТ з використанням 5-АЛК. Матеріалом для вивчення лікувального патоморфозу були карцинома Льюїс, саркома 180 та аденокарцинома Ерліха. Морфологічні зміни у пухлинах експериментальних тварин досліджували через 4 і 20 годин після проведення ФДT-АЛК. Контролем були пухлини, видалені на тій же фазі росту у тварин без фотодинамічного впливу.

Аналіз морфологічних змін після ФДТ із застосуванням 5-АЛК виявив численні ознаки лікувального патоморфозу, які проявлялись у порушенні структури паренхіми і строми пухлин. Основними рисами фотодинамічного впливу були дистрофія клітин різного ступеню, некробіоз і порушення кровообігу у стромі пухлин. Ці зміни характеризувались етапністю: від менш виражених через 4 год після впливу ФДТ-АЛК до більш виражених через 20 год після лікування. Найбільші виражені зміни порушення кровообігу у досліджених пухлинах були виявлені у периферичних відділах пухлин, тоді як дистрофічні зміни клітин і некроз мали місце як по периферії, так і в центральних зонах. Слід також відзначити більш виражені морфологічні зміни при дії ФДТ-АЛК у карциномах Ерліха і Льюїс (у порівнянні з саркомою 180), в яких спостерігалось більше осередків некрозу і некробіозу, хоча поряд з цим навколо судин у центральних зонах пухлинних тканин виявлялись клітини у стані мітозу.

Отримані результати проведених патоморфологічних досліджень дозволяють заключити, що ФДТ з 5-АЛК спричиняє як пряме пошкодження цитоархітектоніки пухлин, так і опосередкований ефект у вигляді порушень судинної системи пухлин.

Відомо, що в руйнуванні пухлини при ФДТ важливу роль відіграє ушкодження васкулярної строми новоутворення (Kimel S., 1994, Dolmans D.E., 2002). Однак, детальний механізм цього процесу залишається нез'ясованим. Тому завданням наступного етапу роботи було вивчення впливу ФДТ на рівень фактора росту ендотеліальних клітин (VEGF) в сироватці крові організму-пухлиноносія та аналіз здатності такої терапії пригнічувати неоангіогенез в пухлинах і метастазах.

Досліди проводили на мишах з карциномою Льюїс, у яких на 21 добу після перещеплення пухлини (11 доба після ФДТ-АЛК) проводили забір крові для визначення рівня VEGF. Після забору крові у мишей вилучали легені і визначали ступінь їх метастатичного ураження. В групі тварин, яким проводили ФДТ-АЛК, відмічено гальмування росту пухлин (на 92,9%), суттєве зниження об'єму метастатичного ураження легень (на 96,3%) при зниженні рівня VEGF в сироватці крові (на 51,8%). Крім цього, аналізували вплив ФДТ-АЛК на процес васкуляризації метастазів. Для цього метастази розподіляли за розмірами. Виходячи з даних відносно етапів розвитку процесу ангіогенезу (Folkman J., 1974), ми вважали, що метастази діаметром до 1,0 мм знаходились виключно в "аваскулярній" фазі розвитку, а метастази більшого розміру – у "васкулярній".

Оцінка співвідношення метастазів в "аваскулярній" та "васкулярній" фазах розвитку показала, що в групах тварин, які отримували ФДТ-АЛК, кількість метастазів в „аваскулярній" фазі розвитку була в 1,7 рази більшою порівняно з контрольними значеннями (рис. 2). Використання тільки лазерного опромінення практично не впливало на цей показник порівняно з контролем (53,8% та 49,4%, відповідно), та на кількість метастазів, що знаходились у „васкулярній" фазі розвитку (відповідно для лазерного опромінення та контролю – 46,2% та 50,6%). У мишей, що отримували ФДТ-АЛК, середні значення кількості метастазів „васкулярної" фази розвитку, були в 24 рази нижчі за контрольні значення.

Таким чином, за результатами аналізу співвідношення кількості метастазів в „аваскулярній" та „васкулярній" фазах розвитку можна стверджувати, що ФДТ-АЛК значно гальмує процес васкуляризації в легеневих метастазах у дослідних мишей з карциномою Льюїс.

Рис. 2. Баланс „аваскулярної" та „васкулярної" фаз розвитку метастазів карциноми Льюїс.

В останні роки значного розвитку набули дослідження ролі імунної системи в регресії пухлини під впливом ФДТ. Автори цих досліджень підкреслюють, що саме реакція імунної системи хазяїна є критичною для захисту від метастазів і рецидивів пухлини після проведення ФДТ (Cecic I. 2001, Canti G.A. 2002). В зв'язку з цим були досліджені деякі показники імунологічної реактивності у тварин-пухлиноносіїв в процесі застосування ФДТ-АЛК. Для цього були обрані дві модельні системи експериментального пухлинного росту – метастазуюча карцинома Льюїс та саркома 180. Дослідження показників імунологічної реактивності проводилося безпосередньо після проведення сеансу ФДТ, а також через 7 і 14 діб, що відповідає 6-й, 13-й і 20-й добі з моменту перещеплення пухлини для саркоми 180 і 14-й, 21-й і 28-й добі для карциноми Льюїс відповідно.

Вивчення інфільтрації пухлини прилипаючими клітинами мієлоцитарної ланки безпосередньо після ФДТ-АЛК показало значне, майже в 4 рази, збільшення їх кількості в порівнянні з контролем (рис. 3).

Для оцінки впливу ФДТ-АЛК на системну неспецифічну резистентність тварин-пухлиноносіїв ми досліджували спонтанну і стимульовану метаболічну активність перитонеальних макрофагів в НСТ-тесті.

Отримані результати динамічного дослідження показників метаболічної активності фагоцитів у мишей з карциномою Льюїс і саркомою 180 після проведення ФДТ-АЛК в більшості випадків співпадали. Було показано, що безпосередньо після ФДТ-АЛК спостерігалась супресія спонтанної і, особливо, стимульованої активності перитонеальних макрофагів. Це, імовірно, обумовлено, з одного боку, дією факторів агресії самих пухлин, а з іншого - виснаженням функціонального резерву мієлоцитарної клітинної ланки в процесі протипухлинного захисту. Через 7 діб після ФДТ-АЛК спонтанна метаболічна активність перитонеальних макрофагів відновлювалась і майже досягала рівня інтактних тварин. Термін дослідження співпадає з терміном залучення в імунну відповідь реакцій адаптивного імунітету, що, імовірно і пояснює відновлення функцій системи неспецифічної резистентності. Через 14 діб після ФДТ-АЛК у мишей-пухлиноносіїв спостерігалась максимальна системна стимуляція ефекторів неспецифічної резистентності з практично повною мобілізацією їх функціонального резерву.

Рис. 3. Вплив ФДТ-АЛК на вміст в пухлинній тканині карциноми Льюїс мієлоцитарних клітин (* Km - питомий вміст мієлоцитарних клітин в пухлині): 1 – контроль (неліковані тварини); 2 - тварини, піддані лазерному опроміненню без введення 5-АЛК; 3 - тварини, що отримували ФДТ-АЛК.

Крім того, вивчались показники адаптивного імунітету тварин-пухлиноносіїв в динаміці ФДТ-АЛК. Одержані результати показують, що через 4 доби після проведення ФДТ-АЛК у мишей з карциномою Льюїс спостерігалась доволі значна інфільтрація пухлинної тканини лімфоїдними клітинами (рис. 4). Ці дані свідчать про те, що ФДТ-АЛК здатна генерувати запальні реакції, які залучують згодом в процес ефекторні клітини адаптивного імунітету. Підтвердженням тому були проведені паралельно дослідження таких інтегральних показників, як маса і клітинність лімфоїдних органів, які характеризують системну реакцію лімфоїдної тканини.

Встановлено, що в першу добу після проведення ФДТ-АЛК у мишей з карциномою Льюїс і саркомою 180 не було виявлено змін в лімфоїдних органах: органні індекси у тварин всіх груп були приблизно однакові за значенням. В подальшому, дослідження вказаних критеріїв проведені на 7-у та 14-у добу після ФДТ-АЛК. Суттєвих змін маси селезінок мишей з карциномою Льюїс та саркомою 180 в усі строки спостереження не відбувалось. В той же час, у підданих ФДТ-АЛК мишей-пухлиноносіїв обох штамів, з моменту проведення лікування маса тимусу помітно зростала і досягала значень, достовірно вищих у порівнянні з нелікованим пухлинним контролем. К 14-й добі після ФДТ-АЛК маса тимусів відновлювалась і досягала рівня інтактних тварин (без пухлин), що свідчить про поновлення дії Т-клітинної ланки імунної відповіді.

Рис. 4. Вплив ФДТ-АЛК на вміст в пухлинній тканині карциноми Льюїс лімфоїдних клітин.

Показники лімфатичних індексів і клітинність лімфатичних вузлів у групі тварин, яким проводилась ФДТ-АЛК, виявились зменшеними порівняно з іншими групами. Однак, незважаючи на відсутність у частини тварин первинної пухлини та метастазів, ці величини так і не досягли рівня інтактних тварин. Це можна пояснити наявністю у мишей даної групи залишкових запальних процесів.

Loading...

 
 

Цікаве