WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Хірургічне лікування хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці (автореферат) - Реферат

Хірургічне лікування хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці (автореферат) - Реферат

При виділенні нижньої щитоподібної артерії існує ризик пошкодження зворотнього гортанного нерва. Необхідно пам'ятати про можливе його аномальне розташування з правої сторони, можливість проходження його в тканині нижнього полюсу ЩЗ. Останній варіант нами спостерігався в 3 (3,95%) пацієнтів. Цим пацієнтам виконано субфасціальну диссекцію нижньої щитоподібної артерії, залишивши частину капсули з тканиною ЩЗ. У всіх інших випадках мірою профілактики пошкодження зворотнього гортанного нерва було роздільне виділення передньої та задньої гілок нижньої щитоподібної артерії.

Особливості перебігу післяопераційного періоду. Післяопераційний період перебігав у порівнювальних групах по різному. У першої групі хворих потреби у введенні наркотичних анальгетиків не виникло, в той час, як у другої групі їх потреба в їх введенні виникла в перший день 16 (19,75%), а на другий день - 4 (4,94%) пацієнтів.

Терміни перебування в стаціонарі оперованих хворих значно відрізняються. Так, на другу добу після ВЕВ, було виписано зі стаціонару на амбулаторне лікування 49 (64,5%) хворих, у той час, як при традиційному втручанні – жодного пацієнта. На третю добу виписано 27 (35,5%) хворих першої та 9 (11,1 %) пацієнтів другої групи. Лише 1 пацієнт групи, де виконувалось ВЕВ, був виписаний на 5 добу в зв'язку з наявністю післяопераційного ускладнення. Основна маса пацієнтів першої групи виписана на 2 та 3 добу, в той час як пацієнти другої групи на 4 - 14 (17,3 %), 5 - 18 (22,2 %), 6 - 25 (30,9 %) та 7 добу - 15 (18,5 %).

Терміни перебування оперованих хворих в стаціонарі складав у пацієнтів першої групи в середньому 2,421,2 доби, а другої - 5,282,2 (Р<0,05). Середні терміни знаходження хворих на лікарняному листку складали в групі хворих, яким проводилось ВЕВ, 17,0 2,1 діб, в той час як в групі, оперованих з традиційного доступа Кохера 28,1 2,5 діб (Р<0,01).

Наявність больових відчутів у спокою на другу добу після операції відмітило 2 (2,63%) хворих першої та 22 (27,16%) пацієнтів другої групи, а на третю добу - у 6 (7,41%) пацієнтів другої та жодного пацієнта першої групи.

Біль при прийнятті рідини та твердої їжі на другу добу після операції відчувало 4 (5,26%) пацієнта першої та 35 (43,21%) другої групи, на третю добу відповідно – 1 (1,32%) и та 13 (16,05%) пацієнтів.

Обмеження в рухах головою відмітили 5 (6,58%) пацієнтів першої та 63 (77,78%) другої групи, на третю добу відповідно - 1 (1,32%) та 23 (28,40%) оперованих хворих.

Зміна тембру голосу відмічена на другу добу після операції в 2 (2,63%) першої та 6 (7,41%) пацієнтів другої групи. На третю добу зміна тембру голоса відмічена тільки в 2 (2,63%) та 6 (7,41%) пацієнтів відповідних груп. На третю добу всім пацієнтам виконувалась непряма ларингоскопія: однобічний парез голосових звязок виявлено тільки в 1 (1,32%) хворої першої та 1 (1,24%) – другої групи. Наявність парезу розцінено як однобічне пошкодження зворотнього гортанного нерву.

Наявність масивної пов'язки, яка промокала виділеннями з рани, у другої групи хворих визвала емоційне подразнення в 17 (20,99%) хворих на другу та 21 (25,93%) натретю добу після операції. Подразливу дію післяопераційна пов'язка в пацієнтів першої групи визвала тільки у 2 (2,63%) на другий та в 3 (3,70%) хворих на третій день після операції.

Віддалені результати перенесених оперативних втручань. Вивчення гормонального стану пацієнтів показало компенсований L-тироксином гормональний статус у пацієнтів, у яких до та через 1 місяць після операції був виявлений гіпотиреоїдний стан.

У 3 (4,11%) хворих першої групи через рік після операції в протилежній долі ЩЗ виявлені вузлові утворення до 1 см в діаметрі, 7 (9,59%) хворих відмічало наявність дискомфорту в шиї. У другій групі 21 (27,27%) хвора мала претензії до якості післяопераційного рубця, у 4 (5,19%) хворих відмічено наявність дискомфорту в шиї, і у 4 (5,19%) хворих виявлені нові вузли в неоперованій долі ЩЗ. При проведені ТАПБ цитологічно підтверджений доброякісний характер вузлів. При дальшому спостережені збільшення обє'мів вузла до 0,5 см3 за період 6 місяців не спостерігалось.

Через 24 місяці анкетовано та обстежено 63 пацієнта першої та 68 пацієнтів другої групи. Відмінним визнано стан у 52 (82,54%) першої та 28 (41,18%)пацієнтів другої групи, що практично відповідає таким після огляду через 1 рік.. У 4 (6,35%) хпацієнтів вузли в протилежній долі без тенденції до збільшення на протязі 6 місяців. При ТАПБ цитологічно визнано доброякісний характер вузлів. У 3 (4,76%) хворих зберігались дискомфортні відчуття на шиї.

У 21 (30,88%) пацієнтки другої групи зберігались претензії щодо якості післяопераційного рубця, та в 2 (2,94%) хворих виявлені при попередньому обстежені вузли до 1 см3 без тенденції до збільшення на протязі 6 місяців. При ТАПБ цитологічно визнано доброякісний характер вузлів.

Через 36 місяців після операції анкетовано 52 (68,42%) пацієнтів першої та 59 (72,84%)другої групи.

Відмінним визнано стан у 46 (88,46%) першої та 24 (40,68%) другої групи. В основному претензії в другій групі (21 пацієнтка, що складає 35,59%) були відносно якості післяопераційного рубця.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне обгрунтування та нове вирішення наукового завдання: розробка та удосконалення хірургічних методів втручань на щитоподібній залозі з використанням відеоендоскопічних технологій з цілями скорочення термінів знаходження в стаціонарі, трудової та соціальної реабілітації, покращенню якості та ефективності лікування хворих з доброякісною вузловою патологією щитоподібної залози.

1. Відеоендоскопічні втручання можуть бути операціями вибору при лікуванні вузлової доброякісної патології щитоподібної залози.

2. Відеоендоскопічні втручання можуть розглядатися як інвазивний етап диференційної діагностики вузлового зобу та раку щитоподібної залози.

3. Додержання розробленої методики проведення відеоендоскопічних втручань на щитоподібній залозі дозволяє запобігти інтраопераційного пошкодження судинних та нервових анатомічних структур шиї та навкілщитоподібних залоз.

4. Частота ускладнень, пов'язаних з пошкодженням анатомічних структур (зворотнього гортанного нерву в 1,32%, та післяопераційних кровотеч в 1,32%) не перевищує такі при виконанні традиційних втручань на щитоподібній залозі.

5. Відеоендоскопічні втручання, виконані у хворих з доброякісною вузловою патологією щитоподібної залози, дозволяють: знизити частоту післеопераційних ускладнень в 1,3 рази, значно скоротити терміни перебування хворих в стаціонарі в 2,2 рази, терміни трудової та соціальної реабілітації в 1,7 рази, і значно поліпшити косметичні результати перенесеної операції.

6. Розроблена методика біполярної електрокоагуляції дозволяє проводити ендоскопічний гемостаз кровоносних судин щитоподібної залози без застосування кліпс та шовного матеріалу без збільшення частоти ускладнень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Косован В.М. Нові технології в хірургічному лікуванні захворювань

щитоподібної залози // Галицький лікарський вісник.-2002.-Том 9- число 3.

-С. 161-162.

  1. Косован В.М. Сучасні методи хірургічного лікування вузлових форм захворювань щитоподібної залози // Одеський медичний журнал.-2001.-№4.-С.25-26.

  2. Косован В.М., Голляк В.П. Оперативні втручання на щитоподібній залозі з використанням відеоендоскопічних асистенцій // Одеський медичний журнал.- 2002.-№5.-С.50-51.

  3. Грубник В.В., Косован В.Н., Баязитов Н.Р., Парфентьев Р.С. Эндоскопические вмешательства на щитовидной железе в лечении узлового зоба // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.-2003.-№4.-С.22-25.

  4. Грубнік В.В., Косован В.М., Баязитов М.Р. Парфентьев Р.С. Виконання

гемостазу при втручаннях на щитоподібній залозі // Хірургія України.-

2003.-№3.-С.14-15.

  1. Грубнік В.В., Горячий В.В., Косован В.М. Використання відеоендоскопічних технологій при втручаннях на щитоподібній залозі // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.-2002.-№1.-С.79-81.

  2. Грубнік В.В., Косован В.М., Горячий В.В. Хірургічні втручання на щитоподібній залозі із застосуванням відеоендоскопічної техніки // Шпитальна хірургія.-2001.- №2 .-С.164-165.

  3. Грубнік В.В., Косован В.М., Горячий В.В. Досвід оперативних втручань на щитподібній залозі із застосуванням ендоскопічної техніки // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-Київ, 2001 .-10-е вид., книга 4,-С. 963-966.

  4. Патент України на винахід 53579А № 2002087076 "Пристрій для створення робочої порожнини при хірургічному ендоскопічному лікуванні вузлових утворень щитоподібної та навколощитоподібної залоз та спосіб лікування з його використанням" // Косован В.М., Горячий В.В., Баязітов М.Р., Грубнік В.В. – Заявлено 29.08.2002; Опубл. 15.01.2003 // Бюл.№1.

  5. Патент України на винахід "Спосіб оперативного лікування вузлових форм захворювань щитоподібної та навколощитоподібної залоз" 51586А № 2002086703 // Косован В.М., Баязітов М.Р., Грубнік В.В.– Заявлено 13.08.2002; Опубл.15.11.2002 // Бюл.№.11.

  6. Патент України на винахід № 2003109289 "Пристрій для виконання біполярної електрокоагуляції судин малого та середнього діаметру" // Грубнік В.В., Косован В.М., Баязітов М.Р., Парфентьєв Р.С. – Заявлено 14.10.2003; Опубл.15.05.2004 // Бюл.№4.

  7. Косован В.Н., Грубник В.В., Баязитов Н.Р., Парфентьєв Р.С. Осложнения после видеоэндоскопических вмешательств на щитовидной железе // Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції, присв'яченій пам'яти І.І. Сухарєва.- Клінічна хірургія.-2004.-№4-5.-С.49.

  8. Грубник В.В., Косован В.Н., Горячий В.В. Малоинвазивные вмешательства в лечении узловых форм заболеваний щитовидной железы // Матеріали VI з'їзду ендокринологів України.-К.: Ендокринологія.- 2001.- т.6, додаток.-С.73.

  9. Грубнік В.В., Косован В.М., Горячий В.В. Ендоскопічні втручання на щитоподібній залозі // Тези доповідей ІІ Українського конгресу по мінімальній інвазивній та ендоскопічній хірургії.-К.: Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії.- 2001.-№3,.-С.29.

  10. Грубнік В.В., Косован В.М., Горячий В.В., Зайчук А.І. Можливості ендоскопічних втручань при захворюваннях щитоподібної та прищитоподібних залоз // Матеріали ХХ з'їзду хірургів України.-Тернопіль, 2002.- Том 2.-С. 386-387.

  11. Grubnik V.V., Kosovan V.N., Sharma P. Minimali invasive thyroid and parathyroid Surgery // Abstracts of 10st Internacional Congress European Association for Endoskopic Surgery. - 2-5 June, 2002. Lisboa.- 0086.

  12. Grubnik V.V., Kosovan V.N., Sharma. P., Grubnik A.V. Thyroid and parathyroid surgery: minimally invasive approach // Abstracts of 11st European Association Endoscopic Surgery Week.- 15-18 June, 2003. Glasgow Scotland U.K. - P.30.

Loading...

 
 

Цікаве