WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Хірургічне лікування хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці (автореферат) - Реферат

Хірургічне лікування хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднені на науково-практичній конференції "Актуальні питання хірургічної ендокринології" (м. Одеса, 2001), ІІ Українському конгресі по мінімальній інвазивній та ендоскопічній хірургії (м. Київ, 2001), VI з'їзді ендокринологів України (м. Київ, 2001), міжнародній науково-практичній конференції "Малоівазивна хірургія без кордонів" (м. Тернопіль, 2001), науково-практичній конференції "Теорія та практика діагностики і лікування первинного гіперпаратиреоза" (м. Київ, 2001), науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю з дня народження проф. Скрипниченко Д.Ф. (м. Київ, 2001), ХХ з'їзді хірургів України (м. Тернопіль, 2002), Х Конгресі Європейської Асоціації ендоскопічних хірургів (м. Лісабон, Португалія, 2002), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Лапароскопічна хірургія ХХI століття", (м. Одеса, 2002), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Вузлові форми зобу. Сучасні методи діагностики та лікування", (м. Київ, 2002), науково-практичній конференції "Нове в хірургії ХХІ століття" (м. Київ, 2003), республіканській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні питання патології щитоподібної залози. Хірургічний підхід до лікування", (м. Київ, 2003), ХI Конгресі Європейської Асоціації ендоскопічних хірургів (м. Глазго, Шотландія, 2003), республіканській науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті І.І. Сухарєва (м. Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, з яких 7 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 з них - самостійні праці. Опубліковано 6 тез доповідей на міжнародних та республіканських науково-практичних конференціях, конгресах та з'їздах. Оформлено та одержано 3 деклараційних патенти України на винаходи.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів (огляд літератури, методи дослідження і загальна характеристика хворих, два розділи власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень), висновків, списку використаних джерел літератури (176 бібліографічних описів) і додатків. Текст викладено на 139 сторінках, ілюстрований 20 таблицями і 16 рисунками. Список використаних джерел літератури викладено на 17 та додатки – на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для виконання поставлених у роботі завдань досліджено результати лікування 157 хворих з вузловою доброякісною патологією ЩЗ. Із них у 76 (48,4 %) хворих (перша група) були виконані ВЕВ на ЩЗ, а в 81 (51,6 %) хворого (друга група) оперативне втручання виконано з традиційного доступу по Кохеру. В роботі використані дві методики ВЕВ на ЩЗ:

1. ВЕВ через трьохтроакарний доступ у 34 (44,74%) пацієнтів.

2. Відеоасистоване втручання (ВАВ) на ЩЗ в 42 (55,26%) пацієнтів.

Всі оперативні втручання виконувались під загальним знеболюванням.

Вік хворих складав від 16 до 70 років. В першій групі було 5 (6,5%) чоловіків та 71 (93,5%) жінок, а в другій – 9 (11,1%) чоловіків та 72 (88,8%) жінок.

Групи були ідентичними за об'ємами долей та вузлів ЩЗ, функціональною гормональною активністю ЩЗ та наявністю супутньої патології.

Стандартним об'ємом проведення операції при ВЕВ та втручаннях із доступу Кохера була геміструмектомія.

Показами для проведення хірургічних втручань на ЩЗ в нашому дослідженні були слідуючі критерії:

  1. наявність в одній із долей ЩЗ солітарного вузла в 27 (35,53%) хворих I групи та 26 (32,09%) II групи;

  2. наявність в межах однієї долі двух та більше вузлів в 11 (14,47%) пацієнтів I групи та 13 (16,05%) пацієнтів II групи;

  3. збільшення вузла ЩЗ в об'ємі за даними УЗД на 0,5 см3 за 6 місяців у 25 (32,8%) пацієнтів I групи та 32 (39,51%) - II групи;

  4. наявність в одній із долей ЩЗ аденоми (включаючи токсичну) в 8 (10,53%) пацієнтів I групи та 8 (9,88%) - II групи;

  5. вузловий зоб з кістозними включеннями (до 4 см3) в 5 (6,58%) пацієнтів I групи та 2 (2,47%) - II групи.

Критерії відбору хворих для проведення ВЕВ аналогічні у багатьох авторів. З накопиченням досвіду ці критерії значно розширюються та використовуються не тільки при виконанні гемитиреоїдектомій, але й тиреоїдектомій при доброякісних захворюваннях (Gagner M. et al., 2001; Henry J.F. et al., 1999; Ikeda Y. et al., 2001), а також при наявності злоякісних пухлин ЩЗ (Henry J.F. et al., 1999, 2003; Shimizu K., 1998, 1999, 2000).

Протипоказаннями до ВЕВ вважали:

  1. підтверджений клінічно та лабораторно тиреоїдит;

  2. гострі запалювальні захворювання ЩЗ;

  3. верифікований (або підозра) при ТАПБ рак ЩЗ;

  4. аномальне розташування ЩЗ;

  5. перенесені раніше операції на шиї.

Слідує відмітити, що спочатку перша група складалась з 81 хворого, а друга група з 85 хворих. У 6 (7,41%) пацієнтів першої та 4 (4,71%) пацієнтів другої групи під час інтраопераційного цитологічного та гістологічного досліджень було діагностовано дифференційований рак ЩЗ, в зв'язку з чим цим пацієнтам було змінено план операції до обсягу відкритої тиреоїдектомії. Після чого ці пацієнти були виключені з матеріалів дисертаційної роботи. Слідує відмітити, що у 6 (7,89%) пацієнтів, які спочатку входили до першої групи відеоендоскопічне виручання стало діагностичним етапом перед виконанням радикального втручання. Після цього перша група була представлена 76 пацієнтами, а друга – 81 пацієнтом.

Передопераційне обстеження пацієнтів з вузловою патологією ЩЗ включало: загальноклінічні дослідження крові та сечі; вивченя рівня гормонів (тироксин, трийодтиронін, ТТГ), яке проводилось на імуноферментному аналізаторі "Stat fax 303 plus, Awareness technology inc. 1997" з набором реактивів для визначення рівня гормонів – "Иммунотех" (Росія); радіоізотопна сцинтіграфія; ультразвукове дослідження сканерами типу "Aloka-500", "Aloka-650", які працюють в режимі реального часу та укомплектовані електорнним датчиком з робочою частотою 7,5 мГц; об'єм долей ЩЗ вираховували по методу Brunn; за день до операції виконувалась ТАПБ під контролем УЗД з послідуючим фарбуванням одержаного пунктату за методикою Мей-Грюнвальда-Гимза; всім хворим до та на 3-4 добу після оперативного втручання виконувалась непряма ларингоскопія з вивченням моторики голосових зв'язок. Неінформативні випадки результатів ТАПБ з дослідження виключали. Для оперативного втручання відбирались лише хворі, у яких, за даними ТАПБ, була відсутність (або відсутня підозра) злоякісного новоутворення;

Під час операції всім хворим виконувалось термінове цитологічне та гістологічне (по замороженим препаратам) дослідження видалених з долею ЩЗ вузлів. Проводилось хронометрування операційного часу при проведені як ВЕВ так і традиційних втручань. Вивчались можливості та ефективність проведення інтраопераційного гемостазу як за традиційними методиками так і за запропонованими вдосконаленими.

Обстеження пацієнтів у ранньому та віддаленому післяопераційному періоді проводили методом анкетування. Вивчались суб'єктивні та об'єктивні ознаки перебігу післяопераційного періоду: вираженість больового синдрому, тембр голосу та результати ларингоскопії, кількість виділяємого з рани (як при звичайному ВЕВ так і при обробці остаточної порожнини YAG-лазером), рівень гормонів ЩЗ, УЗД долі ЩЗ, терміни перебування в стаціонарі та знаходження на амбулаторному лікуванні. Проводилась чітка реєстрація та розбір ускладнень, які виникли в післяопераційному періоді. Вивчався рівень гормонів ЩЗ з послідуючою медикаментозною корекцією гіпотиреозу на протязі 3 років.

Всі отримані результати обробляли за допомогою загальноприйнятих у медико-біологічних дослідженнях параметричних і непараметричних методів статистичного аналізу (Сепетлієв Д., 1968; Гублєр Е.В., Генкін О.О., 1973; Буреш Я. та ін., 1991).

Результати спостережень і лабораторних досліджень піддавали обробці на основі закону нормального розподілу випадкових помилок. Перераховані вище програми складені в пакеті MATLAB. Статистичну обробку здійснювали на персональному комп'ютері IBM PС/AT за допомогою програми статистичного аналізу.

Результати дослідження. На данний час запропоновані відеоендоскопічнні доступи до ЩЗ як на самій шиї (Henry J.F. et al., 1999; Bellantone R. et al., 1999; Miccoli P. et al., 2000, 2001; Naitoh T. et al., 1998), так із попередугрудинного [Ishii S. et al., 1998; Ohgami M. et al., 2000), підключичного (Shimizu K. et al., 1998, 1999, 2000), підпахвинного (Ikeda Y. et al., 2000), ретромамарного та субареолярного (Bellantone R. et al., 1999) доступів. Найбільш поширеним є виконання відеоендоскопічного втручання на ЩЗ з шийного доступу з використанням трьох троакарів та вуглекислого газу (Bellantone R. et al., 1999; Gagner M. et al., 1996, 1997, 1999, 2001; Cougard P. et al., 1998; Henry J.F. et до ЩЗ al., 1999, 2003; Miccoli P. et al., 2001) або механічним ліфтингом (Shimizu K. et al., 1998, 2000) та відеоасистованого доступу (Bellantone R. et al., 1999; Miccoli P. et al., 1997. 2000; Shimizu K. et al., 1998).Вивчались результати використання двух методик ВЕВ при вузловій доброякісній патології ЩЗ. У зарубіжній літературі описано ряд оперативних доступів до ЩЗ, які мають ряд переваг та недоліків. Запропонована нами схема розташування інструментів на шиї, на наш погляд, є оптимальною для проведення втручання в об'ємі гемиструмектомії.

Loading...

 
 

Цікаве