WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика спайкової хвороби при гострій патології органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Профілактика спайкової хвороби при гострій патології органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Фагоцитарне число НФ

3.2 +0.5

4.4+0.6

2.53 + 0.29#

4.84 + 0.27 &

Спонтанний НСТ-тест, %

30.4 +2.0

22.8+1.4*

22. 8+ 1.3

29.7 + 3.4

Спонтанний ІАН

0.38 +0.03

0.27+0.02*

0.24 + 0.02

0.53 + 0.08 &!

Індукований НСТ-тест, %

50.0 +2.7

43.9+3.1

36.3 + 2.2

50.9 + 4.2 &

Індукований ІАН

0.59 +0.03

0.52+0.04

0.43 + 0.03

0.91 + 0.1 &&!

Лізоцим сироватки, мг%

4.5 +0.9

5.4+0.3

2.8 + 0.3###

5.3 + 0.36 &&&

Ig G, г/л

9.6+0.7

9.5+0.7

9.1 + 0.14

9.6 + 0.54

Ig А, г/л

1.4+0.2

1.3+0.1

2.0 + 0.2#

2.4 + 0.2!

Ig М, г/л

0.67+0.09

0.65+0.13

0.65 + 0.06

0.89 + 0.05 &

Примітка. * - p(1-2); # - p(2-3); & - p(3-4); ! - p(2-4); *, #, &;! - р < 0.05; ** - р < 0.02; *** - р < 0.01.

У хворих на пиловий бронхіт були достовірно вищими метаболічна та поглинальна функції нейтрофілів, за даними фагоцитарної активності (р<0.01), спонтанного та індукованого НСТ-тестів (р<0.05), рівнів лізоциму сироватки крові і Ig М (р<0.01, р<0.05, відповідно). Спільними для хворих на ХПБ і гірників із вираженою рефлекторною реакцією бронхів на аерогенний подразник, в порівнянні з групами стажованих шахтарів без ознак пилової патології і гірників з нормальним типом бронхоспастичних реакцій, стало збільшення фагоцитарного числа та рівня сироваткового лізоциму (див. табл. 3).

Таким чином, визначення показників, що характеризують стан неспецифічного захисту організму гірників, таких як НСТ-тест, фагоцитоз та лізоцим сироватки крові, слід включити до переліку досліджень, які дозволять виявити додаткові маркери при формуванні груп ризику розвитку ХПБ.

Дослідження внутри- і межсистемних взаємозв'язків і взаємозалежностей гормональних та імунологічних параметрів було проведено за допомогою факторного аналізу, в ході якого отримані матриці факторних навантажень, що описують угруповання показників за принципом найбільш тісних взаємозв'язків. У кожній досліджуваній групі взаємозв'язки між гормональними та імунологічними параметрами складалися по-різному. Найбільшу подібність мали факторні структури осіб зі спастичною реакцією бронхів і хворих на ХПБ - 11 спільних параметрів по всіх факторах. У групі осіб із нормальною реакцією бронхів і хворих на ХПБ їх було 8. Це відбиває характер ризику розвитку ХПБ в осіб з позитивною реакцією бронхів на аерогенні подразники.

Використання методів багатомірного математичного аналізу дозволило установити, що розвиток хронічного пилового бронхіту здійснюється під впливом таких тісно пов'язаних між собою ендогенних факторів, як генетичні маркери, гормональний та імунологічний статус організму людини. Це дозволило кількісно оцінити і ранжувати по силі впливу внесок кожного біомаркеру в розвиток ХПБ, а цілеспрямований пошук дозволив відібрати з 28 вивчених ендогенних факторів мінімальний комплекс - 8 інформативних біомаркерів, доступних для використання в системі охорони здоров'я: фенотипи I(0) системи АВ0, MN системи MNSs, Нр 2-2 системи Нр; сироваткові концентрації ЛГ, Тс; лізоциму, Ig.А; показника індексу активації нейтрофілів у індукованому НСТ-тесті. На навчальній вибірці в групі шахтарів було одержано 100% розпізнавання хворих на ХПБ (p<0.001).

У зв'язку з виснаженням поверхневих пластів вугілля розробляються більш глибокі горизонти, де провідним негативним фактором стає нагріваючий мікроклімат, який сприяє розвитку у працюючих порушень життєво важливих функцій організму, зниженню опірності до дії пилу, вібрації, шуму, токсичних речовин (Кудрин И.Д. и соавт., 1998; Кулкыбаев Г.А. и соавт., 1998; Ezoe S. et. al., 1994; Корж Е.В. и соавт., 2000). Дослідження функціональної активності ендокринної системи шахтарів в умовах комбінованого впливу високих пилових навантажень і нагріваючого мікроклімату, що проведене у практично здорових гірників, котрі мали 5-10 років підземного стажу, виявило пригнічення функціональної активності щитовидної залози, яке супроводжувалося зниженням вмісту в периферичній крові ТТГ і тироксину (2,6 мМЕ/л проти 4,7 мМЕ/л та 103,6 нмоль/л проти 144,1 нмоль/л; р<0.01, р<0.05, відповідно), що можна розглядати як один із шляхів формування адаптивних реакцій, спрямованих на послаблення хімічного термогенезу і затримку води тканинами (Макотченко В.М., 1985). В цій же групі гірників, у порівнянні з групою донорів-нешахтарів, різко знизився рівень ФСГ, Тс і естрадіолу (1,85 МЕ/л проти 5,5 МЕ/л, 4,2 нмоль/л проти 18,8 нмоль/л, р<0.02 та 62,0 пмоль/л проти 97,0 пмоль/л, р<0.05, відповідно) на фоні достовірного збільшення концентрації ЛГ (15,2 МЕ/л проти 6,3 МЕ/л, р<0.01). Подібний розподіл статевих гормонів звичайно спостерігається у чоловіків старішого віку (50-60 років) (Горпинченко И.И., 1991; Потеряева Е.Л. и соавт., 1990). Аналогічні зміни секреції гормонів спостерігалися нами і в групі хворих на ХПБ, у яких на фоні різкого збільшення рівня ЛГ знижувалися концентрації ФСГ, Тс і кортизолу. Таким чином, під впливом підвищеного пилоутворення і тяжкої фізичної праці в молодих гірників, котрі від 5 до 10 років працюють на глибоких горизонтах, спостерігається не тільки пригнічення секреції статевих і гонадотропних гормонів, а й порушення їх взаємодії. Цим, можливо, можна пояснити той факт, що в умовах ушкоджуючої дії вугільно-породного пилу і високої температури ХПБ розвивається частіше і при меншому стажі роботи (Кундієв Ю.И., Краснюк Е.П., 1990; Валуцина В.М., Ківа А.І., 1990).

У результаті проведеного дискримінантного аналізу були отримані інформативні гормональні показники, зміна констант яких може полягати в основі раннього формування ХПБ у гірників, які 5-10 років працюють в умовах підвищеної запиленості та нагріваючого мікроклимату. Це концентрації в сироватці крові тестостерону, фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів, естрадіолу, кортизолу, тироксину, тиреотропного гормону та альдостерону. Перевірка правильності розподілу досліджуваних груп, проведена шляхом розрахунку рівнянь для кожного обстежуваного індивідуума, виявила їх високу надійність, оскільки у 100% осіб відбувся збіг їх належності до групи визначення (p<0.001).

Отримані результати явилися підставою для удосконалення системи заходів щодо профілактики ХПБ. Насамперед до комплексу методів, яки використовуються під час проведення попереднього медогляду, рекомендовано включити дослідження толерантності дихальних шляхів до аерогенних подразників і визначення виявленого комплексу інформативних біомаркерів, що дозволить завчасно виявити схильність до ХПБ у осіб, котрі влаштовуються на роботу у вугільну шахту. Профілактичні заходи також повинні бути спрямовані на робітників, що увійшли до групи ризику розвитку ХПБ, і полягати в їх своєчасній диспансеризації, медичному огляді за участю клінічного імунолога, проведенні відповідних лікувально-профілактичних заходів, а також призначенні цим працівникам специфічної і неспецифічної відновлюваної або підтримуючої імунотерапії із застосуванням імуномодуляторів спрямованої дії для ліквідації імунного дисбалансу і попередження розвитку ХПБ.

Таким чином, встановлено, що особи з виявленими на попередньому медогляді індивідуальними факторами ризику розвитку патології бронхолегеневої системи вже з першого року роботи в шахті потребують диспансерного нагляду і профілактичного оздоровлення, а при наявності у робітника виражених бронхоспастичних реакцій, гормонального та імунного дисбалансу доцільно ставити питання про зміну їхньої професії.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішена важлива науково-практична проблема - визначення індивідуальних біомаркерів схильності бронхолегеневого апарату до дії негативних промислових чинників та прогнозу ризику розвитку хронічного пилового бронхіту у гірників. Це дозволило доповнити комплекс заходів щодо профілактики даного захворювання, ефективного рішення питань професійного відбору, проведення попередніх і періодичних медичних оглядів, реабілітації і раціонального працевлаштування гірників.

Loading...

 
 

Цікаве