WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика спайкової хвороби при гострій патології органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Профілактика спайкової хвороби при гострій патології органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

У цілому, умови праці на обстежених шахтах можна оцінити як несприятливі, що негативно впливають на здоров'я шахтарів. Це знайшло підтвердження в результатах дослідження функціонального стану ендокринної системи та імунологічної реактивності організму гірників.

Проведений аналіз фенотипового розподілу 3-х систем спадкового поліморфізму у осіб з різноспрямованою рефлекторною реакцією бронхів на аерогенні подразники, гірників, хворих на ХПБ, та практично здорових шахтарів, показав таке. У порівнянні з особами, що мають нормальну бронхоспастичну реактивність (контрольна група), в групі осіб із вираженою рефлекторною реакцією бронхів (основна група) було значно більше осіб із фенотипом 0(I) системи АВ0, фенотипом MN еритроцитарної системи антигенів MNSs і фенотипом Нр 2-2 сироваткової системи гаптоглобіну. Асоціативний зв'язок з ризиком розвитку захворювань органів дихання у носіїв фенотипу 0(I), MN і Нр 2-2 був оцінений як високий (RR=1,82; RR=1,64; RR=1,69, ч2=4,25; 1,82; 3,32 відповідно), що свідчить про схильність до розвитку запального процесу в бронхах. У той же час осіб основної групи, що мали фенотип А(II), ММ і Нр1-1, в порівнянні з контрольною, виявилося набагато менше (на 22 %, 34 %, 37 %, відповідно) (рис. 1, 2, 3). Ризик розвитку запального процесу і вентиляційних порушень в органах дихання був оцінений як мінімальний (RR=0,68; 0,58; 0,60, ч2=1,74; 3,32; 1,64, відповідно).

Рис. 1.Розподіл частоти антигенів АВ0 Рис. 2. Розподіл частоти антигенів MNSs

в групі осіб з різною рефлекторною реакцією в групі осіб з різною рефлекторною реакцією

на аерогенні подразники (%) на аерогенні подразники (%)

Рис. 3.Розподіл частоти фенотипів гаптоглобіну в групі осіб з

різною рефлекторною реакцією на аерогенні подразники (%)

Таким чином, сполучення фенотипів 0(I), MN і Нр2-2 можуть служити ендогенними факторами ризику розвитку запального процесу та вентиляційних порушень в органах дихання у осіб, котрі надходять на роботу у вугільні шахти. Особи з притаманним їм фенотипом А(II), ММ і Нр1-1 наділені стійкістю до їх виникнення.

Проведений аналіз фенотипової варіабельності 3-х систем спадкового поліморфізму у гірників вугільних шахт, хворих на ХПБ і в групі здорових шахтарів показав, що серед хворих на ХПБ особи з фенотипом 0(I) зустрічалися частіше (на 17 %; ч2=6,32), ніж у групі практично здорових гірників. Фенотип А(II) частіше зустрічався в групі гірників без ознак пилової патології (на 11 %; ч2=2,57). Відносний ризик розвитку хронічного бронхіту в носіїв фенотипу 0(I) виявився високим (RR=2,42) на відміну від тих осіб, що мали фенотип А(II) (RR=0,61) (рис. 4). Особи з фенотипом MN частіше (на 16 %; ч2=6,15) зустрічалися серед хворих на ХПБ гірників, чим у групі практично здорових шахтарів. Фенотип ММ рідше зустрічався у хворих на ХПБ (на 17 %; ч2=6,60), ніж у групі здорових гірників (рис. 5). Вивчення розподілу фенотипів гаптоглобіну показало, що особи, для яких є властивим фенотип Нр1-1, достовірно частіше (на 8 %; ч2=2,72) зустрічалися в групі здорових шахтарів, чим у групі хворих на ХПБ, а особи з фенотипом Нр 2-2 вірогідно частіше (на 17 %; ч2=6,15) зустрічалися в групі хворих на ХПБ, ніж у групі здорових гірників (рис. 6).

Рис. 4.Розподіл частоти антигенів АВ0 в Рис. 5.Розподіл частоти антигенів системи MNSs

групі практично здорових і хворих на ХПБ в групі практично здорових і хворих на ХПБ

гірників (%) гірників (%)

Рис. 6.Розподіл частоти фенотипів гаптоглобіну в групі

практично здорових і хворих на ХПБ гірників (%)

Таким чином, було встановлено, що фенотипи 0(I), MN і Нр2-2 можуть служити ендогенними факторами ризику розвитку ХПБ у гірників вугільних шахт. Особи з фенотипами А(II), ММ і Нр1-1 мають стійкість до виникнення хронічного бронхіту. Аналогічні результати одержано нами під час дослідження цих генетичних систем у осіб із різноспрямованою рефлекторною реакцією бронхів на аерогенні подразники.

Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок, що ці імуногенетичні показники можна використати в якості додаткових маркерів при формуванні груп ризику розвитку ХПБ як серед здорових гірників, так і серед осіб, котрі надходять на роботу в умовах підвищеної запиленості вугільним пилом.

Індивідуальна динаміка змін показників гормонального статусу та імунологічної реактивності у осіб із різноспрямованою рефлекторною реакцією бронхів на початку їх трудової діяльності характеризувалась наступним. У гірників з вираженою спастичною реакцією бронхів через рік роботи в умовах підвищеної запиленості різко збільшуються рівні АКТГ (95,5 нг/л проти 32,3 нг/л, р<0.01) і кортизолу (880,5 нмоль/л проти 577,8 нмоль/л, р<0.05). Ці зміни відображують високий ступінь напруження гіпофізарно-надниркової системи, тобто включення в роботу захисно-пристосувального механізму неспецифічної адаптації (Юдаев Н.А., 1976; Панин Л.Е., 1983; Теппермен Дж., 1989). Водночас різке (майже вдвічі) зниження рівня тироксину як у гірників із підвищеною реакцією бронхів на аерогенні подразники, так і в групі гірників із нормальною реакцією бронхів (82,7 нмоль/л проти 127,6 нмоль/л, р<0.05 та 70,2 нмоль/л проти 141,0 нмоль/л, р<0.01 відповідно), може бути спрямоване на зменшення споживання кисню тканинами, розпад білка і зменшення процесу утворення тепла (Sudo A., Miki K., 1993).

Достовірне зростання рівнів ЛГ і Тс (р<0.02) і зниження рівня ФСГ (р<0.01) через рік роботи під землею у гірників із вираженою спастичною реакцією бронхів, в порівнянні з показниками в групі гірників з нормальною реакцією бронхів і з їх вихідними значеннями (рис. 7, 8), вказує не тільки на участь андрогенів і гонадотропинів у роботі компенсаторно-пристосувальних механізмів термінової адаптації до екстремальних умов праці, а й у підтримці нормального функціонування системи дихання (Milevich L. et. al., 1978; Hutchinson J, 1978; Таджиев Ф.С., 1990; Прибылова Н.Н., 1981).

Рис. 7 Динаміка рівній ФСГ, ЛГ і Тс у гірників з Рис. 8 Динаміка рівній ФСГ, ЛГ і Тс у гірників з

підвищеною спастичною реакцією бронхів нормальною реакцією бронхів

Через 2 роки роботи у вугільній шахті рівні АКТГ, кортизолу, тироксину ЛГ і Тс повернулися до початкових рівнів фізіологічних норм і не мали достовірних розбіжностей у порівняльних групах, лише концентрація ФСГ (1.47 МЕл проти 2,64 МЕл, р<0.01) у групі гірників із підвищеною реакцією бронхів на аерогенний подразник залишилася на достовірно низькою. Описане порушення співвідношення рівнів ФСГ, ЛГ і андрогенів, розбалансування регуляції системи гіпофіз-гонади на рівні прямих та зворотних зв'язків із підвищенням стажу роботи у шкідливих умовах може збільшувати гормональний дисбаланс і впливати на частоту формування пилової патології легень.

Проведене імунологічне дослідження у групах осіб із різноспрямованими реакціями бронхів показало, що більшість вихідних імунологічних показників знаходилися в межах норми. Розходження стосувалися зменшення фагоцитарного числа (р<0.01) та збільшення резервних метаболічних можливостей НФ в індукованому НСТ-тесті (р<0.05) у гірників із вираженою спастичною реакцією бронхів (табл. 2). До того ж, слід зазначити, що між вираженістю бронхоспастичної реакції після інгаляції ацетилхоліну та показниками фагоцитарної активності і фагоцитарного числа виявлялась пряма корелятивна залежність. Отже, підвищений тип рефлекторних реакцій на аерогенні подразники з певною імовірністю можна розглядати як окремий прояв загального порушення імунного статусу обстежених.

Таблиця 2

Динаміка імунологічних показників основної та контрольної групи (Х+Sx)

Показник

Час обстеження, роки

контрольна група

основна група

вихідний (1)

через 2 роки (2)

вихідний (3)

через 2 роки (4)

P (1-2)

Loading...

 
 

Цікаве