WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика спайкової хвороби при гострій патології органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Профілактика спайкової хвороби при гострій патології органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Проведено аналіз матеріалів гігієнічних досліджень виробничих та мікрокліматичних чинників підземного середовища найбільш типових вугільних шахт Донбасу: ім. М.І. Калініна, ім. М. Горького, ім. О.Ф. Засядька, Південнодонбаська №3 виробничого об'єднання "Донецьквугілля" (пологе залягання вугільних пластів, ділянки з температурою повітря робочої зони, що відповідає гігієнічним нормативам) та ім. О.Г. Стаханова виробничого об'єднання "Красноармійськвугілля" (пологе залягання вугільних пластів, ділянки з підвищеною температурою повітря в лавах) - 8100 вимірювань на глибині від 500 м до 1200 м, і оцінено їх вплив на розвиток пилового бронхіту (282 чол.). Дослідження проводилися у виробках, практично однакових за гірничогеологічними умовами і застосованою технологією (виїмка вугілля здійснювалася механізованим способом за допомогою комплексів КМ-88, КМ-87, КТМ, оснащених комбайном 1К-101) на робочих місцях гірників очисних забоїв (ГОЗ), оскільки указана професійна група, на відміну від інших (прохідники, забійники) одержує незначні шумові та вібраційні навантаження, що дозволяє знизити вплив неврахованих чинників.

З метою вивчення розподілу генетичних маркерів у жителів Донбасу були оброблені матеріали про групову приналежність донорів м. Донецька та області (1 тис. чол.), надані обласною станцією переливання крові, і дані обласного бюро судово-медичної експертизи щодо визначення антигенів крові системи MNSs і сироваткових Нр (520 і 790 чол., відповідно).

Для виявлення індивідуальних чинників ризику розвитку патології легень в умовах поліклініки були обстежені 200 чоловік, які вперше оформлялися на роботу у вугільні шахти (середній вік 22,4 років). За результатами дослідження показників спірометрії і пневмотахометрії після двохвилинних інгаляцій 0,6 % ацетилхолін-хлоридом і шахтним пилом (у концентрації 78 мг/м3), 54 чол. (27 % - основна група) склали групу з вираженою рефлекторною реакцією на аерогенний подразник, 48 чол. (24 % - контрольна група) ввійшли в групу з мінімальною рефлекторною реакцією на аерогенний подразник. Реакція на інгаляцію в інших 98 осіб (48 %) характеризувалася проміжними значеннями й у подальших дослідженнях вони не брали участі. Бронхоспастична реактивність на вдихання ацетилхоліну і шахтного пилу у осіб контрольної групи зберігалася в досліджуваний дворічний період їх трудової діяльності. У хворих на хронічний бронхіт вона була більш вираженою і відмічалася в 90 % випадків, проте була відсутня у здорових шахтарів того ж віку і стажу.

1. Гігієнічні методи дослідження. Вимірювання параметрів мікроклімату здійснювали згідно з загальноприйнятими методиками з використанням аспіраційного психрометра Асмана, анемометра АСО-3, термометра. Величину барометричного тиску визначали розрахунковим шляхом з використанням барометричного градієнту, рівного 12 Па/м. Визначення запиленості повітря проводили ваговим методом. Відбір проб повітря здійснювали аспіратором АЕРА на фільтри АФА-В-18 у зоні дихання робітників за загальноприйнятою методикою.

2. Імуногенетичні методи дослідження. Антигени АВ0 системи АВ0 - 0(I), А(II), В(III), АВ(IV) вивчали методом аглютинації на площині за допомогою стандартних сироваток. Еритроцитарні антигени системи MNSs (MM, MN, NN) визначали стандартною реакцією аглютинації на плоскому склі, додаючи до досліджуваних еритроцитів відповідні імунні сироватки анти-М і анти-N (виробництво С.-Петербурзького НДІ вакцин і сироваток). Систему сироваткових білків Нр: Нр 1-1, Нр 2-1, Нр 2-2 досліджували методом вертикального гель-електрофорезу в поліакриламідному гелі (ПААГ).

3. Радіоімунний метод дослідження. Кількість у периферичній крові адренокортикотропного (АКТГ), соматотропного (СТГ), тиреотропного (ТТГ), фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого (ЛГ) гормонів визначали за допомогою стандартних наборів "CIS-International" (Франція). Рівень кортизолу, альдостерону, тироксину, паратирину, тестостерону (Тс), естрадіолу (Е2) оцінювали за допомогою наборів Інституту біоорганічної хімії (Білорусь).

4. Імунолоігічніметоди дослідження. Дослідження імунного статусу включало аналіз окремих ланок імунної системи. Про секреторну активність B-ЛФ судили за рівнем сироваткових імуноглобулинів (Ig) класів G, A, M методом радіальної імунодифузії в гелі. Ig E визначався за допомогою набору "Phadebas Ig E PRIST" (Швеція) (паперовий радіоімуносорбентний тест). Інтенсивність кисневозалежного метаболізму НФ вивчалася в реакції відновлення нітросинього тетразолію в спонтанному та індукованому суспензією Serratia marcescens (2.109/мл) НСТ-тесті. Концентрацію лізоциму в сироватці крові вимірювали нефелометричним методом з суспензією Micrococcus lysodecticus. При оцінці фагоцитарної здатності НФ визначали відсоток клітин, що проявили фагоцитарну активність (ФА) і середню кількість мікробів, поглинених одним НФ (ФЧ). Тест-об'єктом служила суміш однодобової культури St. aureus штаму 209.

2.5. Математико-статистичніметоди дослідження. Результати обстеження піддавалися комп'ютерному обліку та статистичному аналізу з використанням бази даних та пакетом програм STATISTICA for Windows на IBM PC із застосуванням методів описової статистики, дисперсійного, дискриминантного і факторного аналізів. Про силу асоціації між маркерами, що визначалися, і хворобою судили по критерію відносного ризику (RR). Для визначення значимості розходження частот генетичних маркерів у порівнюваних групах і статистичної достовірності асоціацій використовували критерій ч2 (Р при df=1).

Результати досліджень, їх аналіз та узагальнення.Узагальнення матеріалів і порівняльний аналіз результатів досліджень, проведених на шахтах - об'єктах дослідження, підтвердив той факт, що одним із провідних шкідливих виробничих чинників є пил і нагріваючий мікроклімат.

Проведена нами гігієнічна оцінка умов праці ГОЗ дозволила дійти висновку, що концентрації вугільно-породного пилу на робочих місцях у видобувних забоях із нормальною і підвищеною температурою в десятки разів перевищують регламентовані санітарними нормами величини. Однак статистично достовірних відмінностей між рівнями запиленості на досліджуваних шахтах не встановлено.

Із числа досліджуваних шахт найгірші умови праці за пиловим чинником відзначаються на ш. ім. М. Горького, де середня величина перевищення ГДК склала 24,4 рази. Це на 35 % більше за мінімальне значення перевищення ГДК, визначеного на ш. ім. М.І. Калініна (18,1 рази). Найвищі і найнижчі середні показники максимально разової (700,3 мг/м3 проти 517,0 мг/м3) та средньозмінної концентрації пилу (244,1 мг/м3 проти 180,9 мг/м3) у повітрі робочої зони також визначалися на цих шахтах. Такі розбіжності можуть обумовлюватися маркою видобувного вугілля та його різною зольністю.

Визначальний вплив на формування параметрів мікроклімату робочих місць ГОЗ, як показали дослідження, справляють середні значення температури оточуючих порід і величини геотермічного ступеня, котрі істотно відрізняються в різних геотермічних ділянках шахт, навіть у межах одного і того ж виробничого об'єднання. Середня величина обчислюваної температури вміщувальних порід була вищою на ш. ім. О.Г. Стаханова і склала 40,8 оС проти 34,3 оС; 34,4 оС та 34,9 оС на решті об'єктах дослідження.

Максимальний перепад барометричного тиску (12,6 кПа.) і перевищення нормативних значень температури повітря робочої зони також зафіксовано на всіх видобувних ділянках ш. ім. О.Г. Стаханова (середня величина перевищення нормативу склала 4,2 оС).

Таким чином, незважаючи на кращу вентиляцію підземних виробок ш. ім. О.Г. Стаханова, з урахуванням розбіжностей між величинами геотермічного ступеня, видобувні ділянки цієї шахти характеризуються гіршими умовами праці за параметрами мікроклімату. Як свідчать літературні дані, імовірність розвитку виробничо обумовленої патології у гірників в умовах нагріваючого мікроклімату при інших рівних показниках вища, ніж у осіб, зайнятих на ділянках з температурою, що відповідає нормативним величинам. Показано (Ожиганова В.Н., Иванова И.С., 1990; Милишникова В.В., Палагушина А.И., 1990; Nowak R., Hoff P., 1974), що комбінований вплив виробничого пилу, навіть у концентраціях, що не перевищують ГДК, і нагріваючого мікроклімату повітря робочої зони створює небезпеку висушування війчастого епітелію, що, в свою чергу, стає причиною катаральних, гіперпластичних або атрофічних уражень слизової оболонки легень і бронхів.

Loading...

 
 

Цікаве