WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика спайкової хвороби при гострій патології органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Профілактика спайкової хвороби при гострій патології органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

6. Визначити інформативні біомаркери ризику розвитку ХПБ і розробити додаткові заходи щодо профілактики даного захворювання.

Об'єкт досліджень – робочі місця гірників очисного забою (ГОЗ); особи, що надходять на роботу в умовах підвищеної запиленості; гірники вугільних шахт із різним професійним стажем, які працюють на дільницях з нормальною та підвищеною температурою повітря робочої зони; гірники, хворі на ХПБ.

Предмет досліджень – шкідливі чинники вугільної шахти; індивідуальні генетичні маркери, показники гормонального статусу та імунологічної реактивності організму гірників.

Методи досліджень – гігієнічні, імуногенетичні, радіоімунні, імунологічні і математико-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено розподіл комплексу генетичних маркерів крові системи АВ0, MNSs і типів Нр у осіб із різноспрямованою рефлекторною реакцією бронхів, що надходять на роботу у вугільні шахти, здорових гірників і хворих на ХПБ.

Вперше виявлено комплекс фенотипових показників (0(I), MN, Нр2-2), що можуть використовуватися в якості індивідуальних критеріїв ризику розвитку пилової патології бронхів вже на етапі попереднього медичного огляду.

Вперше вивчено індивідуальну динаміку змін показників гормонального статусу та імунологічної реактивності у осіб із різноспрямованою рефлекторною реакцією бронхів на початку їх трудової діяльності (пригнічення продукції фолікулостимулюючого гормону і тироксину на фоні підвищення рівня лютеїнізуючого гормону, зменшення фагоцитарного числа та збільшення резервних метаболічних можливостей нейтрофилів в індукованому НСТ-тесті у гірників з вираженою бронхоспастичною реакцією).

Отримано нові дані, які свідчать, що зміни секреції гормонів (збільшення рівня альдостерону, лютеїнізуючого гормону на фоні зниження фолікулостимулюючого гормону, тестостерону, естрадіолу та тиреотропного гормону), аналогічні таким у хворих на ХПБ, сприяють більш ранньому формуванню професійних бронхолегеневих захворювань у гірників, що працюють в умовах комбінованого впливу пилу та нагріваючого мікроклімату.

Вперше отримано комплекс біомаркерів ризику розвитку ХПБ: фенотипи I(0), MN, Нр 2-2, рівні лютеїнізуючого гормону, тестостерону, лізоциму, імуноглобуліну А у сироватці крові, індекс активації нейтрофілів у індукованому НСТ-тесті, який увійшов до схеми запропонованих профілактичних заходів для осіб групи ризику та хворих на хронічний пиловий бронхіт.

Практичне значення роботи. Виявлено індивідуальні генетичні, гормональні та імунологічні маркери схильності до раннього розвитку ХПБ. Це дозволило доповнити комплекс заходів щодо профілактики даного захворювання. Науково обґрунтовано використання отриманих розробок для ефективного рішення питань професійного відбору, проведення попередніх і періодичних медичних оглядів, реабілітації і раціонального працевлаштування гірників.

Видано методичні рекомендації "Оценка предрасположенности к профессиональным заболеваниям легких у лиц, впервые поступающих на работы в пыле (газо)- опасных условиях" (Донецк, 1993). Розроблено новий метод ранньої дiагностики хронiчного пилового бронхiту (патент України № 47205 А від 17.06.2002 р. "Спосiб ранньої дiагностики хронiчного пилового бронхіту"). Матеріали дисертації використані в навчальному процесі на кафедрі професійних захворювань і радіаційної медицини Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, у Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань, в полiклiнiках профоглядiв мм. Донецька i Макiївки, що підтверджено узагальнюючими актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Матеріали, представлені в роботі, є особистим внеском автора у визначення індивідуальних біомаркерів схильності бронхолегеневого апарату гірників до дії негативних промислових чинників та прогнозу ризику розвитку хронічного пилового бронхіту. Здобувачем самостійно виконано планування досліджень, постановка мети, задач та формулювання наукових положень роботи, літературний та інформаційний пошук, збір, аналіз, комп'ютерний облік, математичне опрацювання матеріалів та інтерпретація результатів роботи. Автором не були використані наукові результати та ідеї, котрі належать співавторам робіт, що опубліковані.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень оприлюднено на міжнародних конгресах: 4th European Congress of Gerontology. - Berlin, 1999; 2nd European Congress on Biogerontology. – Saint Petersburg, Russia, 2000; III Національному конгресі геронтологів та геріатрів України. - Київ, 2000р.; I Всеросійскому конгресі "Профессия и здоровье". - Москва, 2002 р.; XIV з'їзді гігієністів України "Гігієнічна наука та практика на рубежі століть" - Дніпропетровськ, 2004 р. Результати роботи також доповідались та обговорювались на науково-практичній конференції "Актуальные вопросы профилактической медицины Донбасса". - Донецьк, 1999 р.; науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса". - Донецьк, 2000 р.; II науково-практичнiй конференцiї з мiжнародною участю "Прискорене старiння та шляхи його профiлактики". - Одеса, 2001 р; 10 Всеросійскій конференції по фізіології праці з міжнародною участю "Успехи и перспективы физиологии труда в третьем тысячелетии". - Москва, 2001 р.; науково-практичнiй конференцiї "Здоровье и окружающая среда". - Мінск, 2002 р.; 8 Міжнародній науково-техничній конференції "Проблемы охраны труда и техногенно-экологической безопасности". - Севастополь, 2003 р.; міжнародній конференції "Научно-технические, социальные и экономические проблемы воздушной среды" - Санкт-Петербург, 2004 р.

Публікації: За матеріалами дисертації надруковано 21 наукову працю, в т.ч. 10 (3 - моноавторські) статей, серед них 5 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, розділ монографії (у співавторстві), 10 тез, отримано 1 патент на винахід, підготовлено 1 методрекомендації та 1 інформаційний лист (у співавторстві). Публікації повністю відображують матеріали дисертації.

Структура та обсяг дисертації: Дисертація викладена на 150 сторінках машинопису і складається з вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, узагальнення, висновків і практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 42 таблицями та 18 рисунками обсягом 45 сторінок. Список використаної літератури містить 235 джерел, з яких - 184 роботи – з кириличною графікою і 51 робота – з латинською графікою, що складає 15 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Основні об'єкти і методи досліджень представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні об'єкти і методи досліджень

Групи гірників

Кількість, чол.

Вік, років (М+m)

Методи досліджень

ГОЗ, що працюють в умовах нормального мікроклімату

Особи з нормальною спастичною реакцією

бронхів (контрольна група)

48

22,4 + 0,3

імуногенетичний, радіоімунний, імунологічний

Особи з підвищеним типом бронхоспастич-ної реактивності (основна група)

54

22,4 + 0,3

імуногенетичний,

радіоімунний, імунологічний

Гірники зі стажем роботи

5-10 років

30

27,6 + 0,3

імуногенетичний

радіоімунний

Гірники зі стажем роботи

10-15 років

30

41,3 + 0,5

імуногенетичний,

радіоімунний, імунологічний

Гірники, хворі на ХПБ

30

42,1 + 0,9

імуногенетичний,

радіоімунний, імунологічний

ГОЗ, що працюють в умовах нагріваючого мікроклімату

Гірники зі стажем роботи 0,5-1,5 років

30

22,4 + 0,3

радіоімунний

Гірники зі стажем роботи 5-10 років

30

27,6 + 0,3

радіоімунний

Гірники зі стажем роботи 10-15 років

30

41,3 + 0,5

радіоімунний

Група порівняння

Контрольна група, донори-нешахтарі

30

22,4 + 0,3

радіоімунний

Разом

312

математико-статистичний

Loading...

 
 

Цікаве