WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика спайкової хвороби при гострій патології органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Профілактика спайкової хвороби при гострій патології органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КУЛЯС ВАЛЕНТИНА МИХАЙЛІВНА

УДК 613.6:622:612. 017+616-056.3-084

Генетичні маркери, гормональні та імунологічні критерії ризику розвитку хронічного пилового бронхіту у гірників

14.02.01 - гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

біологічних наук

Донецьк - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана вНауково-дослідному інституті медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості (м. Донецьк), МОЗ України

Наукові керівники:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Мухін Володимир В'ячеславович, Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості (м. Донецьк) МОЗ України, директор інституту

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Трунова Ольга Арнольдівна, Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості (м. Донецьк) МОЗ України, завідувачка клінико-діагностичною лабораторією

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Краснюк Олена Патрикіївна, Інститут медицини праці АМН України, головний науковий співробітник

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Томашевська Людмила Анатоліївна, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, головний науковий співробітник

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра

медичної генетики, клінічної імунології та алергології, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться „ 22 " лютого 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеціІнституту медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий „ 11 " січня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Степаненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: У структурі професійної захворюваності України хронічний бронхіт посідає одне з головних місць. За даними літератури його поширеність серед робітників різних галузей промисловості сягає від 9 % до 30 % (Пиктушанская И.Н. и соавт., 1997; Краснюк Е.П., 1998; Карнаух Н.Г. и соавт., 2002; Басанец А.В., 2002). Так, у 2001 році в Україні було виявлено 710 нових випадків бронхіту пилової етіології, що становить 27,5 % від загального числа професійних захворювань. Рівень професійної захворюваності, яка обумовлена впливом пилу, на підприємствах вугільної промисловості залишається значно вищим, ніж в інших галузях виробництва (Рушкевич О.П. и соавт., 1996; Краснюк Е.П., 1998; Кундиев Ю. И. и соавт., 2002; Гребняк Н.П. и соавт., 2003).

За даними літератури, початкові зміни слизової оболонки бронхів виявляються вже через декілька років пилового навантаження. Середній термін розвитку патологічного стану складає 7-10 років (Ожиганова В.Н., Иванова И.С., 1990; Фещенко Ю.И. и соавт., 1996; Кокосов А.Н., 2002). У гірників, які працюють на глибоких горизонтах, хронічний пиловий бронхіт (ХПБ) (згідно з переліком професійних захворювань, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662) розвивається частіше і при меншому стажі роботи в підземних умовах (Валуцина В.М., Кива А.И., 1990). Внаслідок контакту з виробничим пилом на ХПБ захворюють не всі робітники, неоднаковою є тривалість його дії до початку хвороби. Це визначається не тільки пошкоджуючими властивостями самого пилу, а й індивідуальними особливостями організму (Артамонова В.Г., 1996; Тарасова Л.А. и соавт., 1998; Чучалин А.Г., 1998; Кузьмина Л.П., Тарасова Л.А., 2000; Tager I.B., 2000; Милишникова В.В. и соавт., 2002; Кузьмина Л.П., 2003). Зниження ж захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і подовження ремісії навіть на короткий час дають значний економічний ефект (Зингер Ф.Х. и соавт., 1990). Все це свідчить про необхідність подальшого удосконалення методів його ранньої діагностики та профілактики. Одним із засобів, що дозволяють виявити ранні ознаки пошкоджуючої дії на організм комплексу шкідливих чинників, є вивчення їх впливу на ендокринну (Sudo A., 1994; Кулкыбаев Г.А. и соавт., 1998; Абушахманова А.Х., 2000; Кузьмина Л.П. и соавт., 2001; Бурко И.И., 2001) та імунну системи (Фролов В.М., Дранник Г.Н., 1997; Иванова Л.А. и соавт., 2003; Дуева Л.А., 2003).

В проаналізованих нами дослідженнях зустрічалися поодинокі роботи, присвячені вивченню асоціативних зв'язків між імовірністю розвитку ХПБ і частотою розподілу еритроцитарних та сироваткових антигенів, різновиди яких пов'язані з розвитком бронхолегеневої патології (груп крові системи АВ0, MNSs і сироваткових білків гаптоглобинів (Hp)), а одержані результати були суперечливими або представлені окремими маркерами (Хоменко А.Г., 1997; Кузьмина Л.П., 2001; Давыдова Н.С., Бодиенкова Г.М., 2002). На цей час недостатньо вивчено функціональний стан ендокринної системи здорових гірників, котрі працюють в умовах різних температурних режимів, та гірників, хворих на ХПБ. Існує небагато робіт (Шелыгин С.И., 1989), в яких висвітлено особливості імунологічної реактивності здорових гірників та хворих на ХПБ. В літературі немає даних про зміни гормонального та імунного статусу, що передують виникненню ХПБ, а також про їхній зв'язок з генетичними маркерами крові.

Таким чином, актуальність дисертаційної роботи обумовлена необхідністю визначення комплексу біомаркерів для прогнозування ризику розвитку ХПБ, який дозволить удосконалити систему медичного добору осіб, що вперше влаштовуються на роботу у вугільні шахти, прогнозувати стан передхвороби у період професійної діяльності та використовувати нові підходи до проведення індивідуальних лікувально-профілактичних заходів у гірників вугільних шахт.

У зв'язку з вищесказаним, вивчення індивідуальної генетичної схильності, дослідження механізмів ендокринної регуляції та імунологічної реактивності організму гірників на різних етапах впливу виробничого середовища та визначення біомаркерів ризику розвитку ХПБ, розробка заходів щодо удосконалення системи медичної профілактики, в тому числі профдобору, є сучасним, доцільним та обґрунтованим.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в Науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості (м. Донецьк) у рамках міжгалузевої програми "Гігієна праці в глибоких шахтах Донецького вугільного басейну": НДР "Разработать способ оценки предрасположенности к заболеваниям легких пылевой этиологии у лиц, поступающих на работу в угольные шахты", № держреєстрації 01880007951 (1988 – 1991 р.р.), НДР "Разработать систему медико-физиологической реабилитации горнорабочих глубокой угольной шахты, подвергающихся воздействию тепла", № держреєстрації 01880007952 (1988 – 1991 р.р.) та міжгалузевої комплексної програми "Здоров'я нації": НДР "Разработать методы медицинского отбора лиц с повышенной устойчивостью к действию основных производственных факторов (пыль, шум, вибрация, нагревающий микроклимат) с целью снижения риска профессиональных заболеваний", № держреєстрації 0101U006520 (2001 – 2005 р.р.).

Мета дослідження. Розробити інформативні прогностичні критерії розвитку хронічного пилового бронхіту на основі вивчення генетичних маркерів, гормональних та імунних зрушень, що виникають в організмі гірників під впливом негативних чинників виробничого середовища, та заходи щодо удосконалення системи профілактики цього захворювання.

Задачі дослідження:

1. Дати гігієнічну оцінку параметрів виробничих та мікрокліматичних чинників вугільних шахт Донбасу, що підвищують ризик розвитку хронічного пилового бронхіту у гірників.

2. Вивчити розподіл сироваткових і еритроцитарних антигенів крові системи АВ0, MNSs і варіантів Нр у практично здорових гірників без ознак пилової патології та хворих на ХПБ.

3. Провести динамічне дослідження гормональних та імунних показників у осіб, які вперше надходять на роботу у вугільні шахти та відрізняються по типу рефлекторної реакції бронхів на аерогенні подразники.

4. Вивчити гормональний статус і імунологічну реактивність хворих на ХПБ і практично здорових гірників із різним підземним стажем.

5. Дослідити комбінований вплив підвищеної запиленості повітря і високої температури на зміни гормонального статусу практично здорових гірників в різних стажових групах.

Loading...

 
 

Цікаве