WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогнозування, диференційний підхід до діагностики та корекції дисменореї (автореферат) - Реферат

Прогнозування, диференційний підхід до діагностики та корекції дисменореї (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача

Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Автор проаналізував літературні джерела за період з 1990 до 2004 рр. Вклад автора в отримані результати складається з виділення найбільш важливих несприятливих чинників, які впливають на настання та обтяження інвалідності при хронічних обструктивних захворюваннях легень, на основі загальноприйнятих методів клініко-функціонального обстеження цього контингенту хворих, розробки алгоритму індивідуальної діагностики та прогнозування динаміки інвалідності за методом послідовного аналізу А. Вальда, самостійного проведення клінічних та функціональних досліджень (в тому числі, дослідження функції зовнішнього дихання, визначення толерантності до фізичного навантаження за даними 6-ти хвилиного прогулянкового тесту), аналізу та узагальнення результатів дослідження, статистичної обробки отриманих даних. Оформлення автореферату та дисертаційної роботи здійснені самостійно.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на VII Міжнародній конференцiї "Францiя та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур" (м. Дніпропетровськ, 2001), на ювілейній науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 75-річчю Укр.Держ.НДІ МСПІ "Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів" (м. Дніпропетровськ, 2001), на науково-практичній конференції Укр.Держ.НДІ МСПІ "Сучасні проблеми МСЕ і реабілітації хворих та інвалідів внаслідок серцево-судинних захворювань" (м. Дніпропетровськ, 2002), на 12 Національному конгресі по хворобах органів дихання (м. Москва, 2002), на науково-практичній конференції з міжнародною участю Укр.Держ.НДІ МСПІ „Інноваційні діагностичні технології в медико-соціальній експертизі і реабілітації інвалідів" (м. Дніпропетровськ, 2005).

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, в тому числі 4 статті в профільних журналах, що входять до переліку ВАК України, із них 2 самостійні, 8 робіт у збірках матеріалів та тез науково практичних конференцій.

Обсяг та структура дисертації

Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису клінічної характеристики хворих та методів дослідження, двох розділів власних досліджень та обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та переліку літературних джерел.

Дисертація викладена на 129 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 20 таблицями та 5 рисунками. Бібліографія викладена на 23 сторінках, містить 228 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Об'єктом дослiдження була сукупність хворих та інвалідів внаслідок ХОЗЛ, які знаходились на обстеженні в терапевтичному відділенні клініки Укр.Держ.НДІ медико-соціальних проблем інвалідності.

В клініці інституту обстежено 192 хворих на ХОЗЛ в віці від 19 до 63 років, середній вік (49,20,68) роки, з тривалістю захворювання від 1 до 40 років, в середньому (13,40,63) років, серед них не визнані інвалідами 48 (25,0 %) хворих, інвалідами ІІІ групи визнані 77 (40,1 %) та інвалідами ІІ групи 67 (34,9 %).

Комплексне обстеження, яке проводилось індивідуально кожному хворому, включало збір скарг, вивчення анамнезу хвороби і життя, об'єктивного статусу хворих та допоміжних методів обстеження. Ступінь вираженості симптомів ХОЗЛ оцінювали по бальній шкалі симптомів, яка включає наступні показники: задишку (5 балів), кашель (3 бали), виділення харкотиння (3 бали), колір харкотиння (3 бали). Функцію зовнішнього дихання оцінювали за допомогою показників спірографії (аналізувались такi спiрографiчнi показники вентиляцiйної функцiї легень, як: життєва ємнiсть легень (ЖЄЛ), форсована життєва ємнiсть легень (ФЖЄЛ), об'єм форсованого видиху (ОФВ1) за 1 секунду. Про рiвень порушення прохiдностi бронхiв робили висновки за показниками кривої форсованого видиху: пiковою об'ємною швидкiстю (ПОШ), максимальними об'ємними швидкостями (МОШ) при видиху 25 %, 50 % та 75 % форсованої життєвої ємностi легень, середнiми об'ємними швидкостями (СОШ) при видосi 25-75 % та 75-85 % форсованої життєвої ємності легень. Всі показники враховувались у % від належних величин, розрахованих за Кнудсоном (1983). Стан серцево-судинної системи оцінювали за допомогою ехокардіографії (аналізувались основні кардіометричні та гемодинамічні показники: ударний об'єм лівого шлуночка (УО), хвилинний об'єм лівого шлуночка (ХО), систолічний індекс лівого шлуночка (СІ), діаметр лівого шлуночка в діастолу (Дd), діаметр лівого шлуночка в систолу (Дs), товщина міокарда лівого шлуночка (Тм), діаметр міжшлункової перетинки (ДМШП), діаметр правого шлуночка (ДПШ), кiнцевий дiастолiчний об'єм лівого шлуночка (КДО), кiнцевий систотолiчний об'єм лівого шлуночка (КСО), фракцiя викиду лівого шлуночка (ФВ), індекс правого шлуночка (ІПШ), загальний периферійний опір судин (ЗПОС). З метою визначення толерантності до фізичного навантаження проводили 6-хвилинний прогулянковий тест (при проведені прогулянкового тесту підраховувалась дистанція в метрах, яку долав хворий протягом 6 хвилин у спонтанному темпі, або час ходьби, якщо пацієнт зупинявся до закінчення часу проведення проби.

Стадію ХОЗЛ визначали за класификацією, затвердженою наказом МОЗ України № 499 від 28.10. 2003 р.

Ступінь обмеження життєдіяльності визначали індивідуально кожному хворому на основі інструкції № 183 від 07.04.2004 року про встановлення груп інвалідності.

Всi отриманi данi пiдданi статистичнiй обробцi методом варiацiйної статистики, кореляційного аналізу та дисперсійного аналізу. Для визначення сили та напрямку кореляційного зв'язку між ознаками використовували метод рангової кореляції Спірмена.

Для визначення прогнозу обмеження життєдіяльності у хворих на ХОЗЛ ми скористалися методом послідовного аналізу Вальда А. та алгоритмами застосування Гублера Е. В., Генкина А. А., розробленими на основі теорем теорії ймовірностей і формулі Байеса, що випливає з них.

Крім того, обраховували інформативність признаку, для того щоб орієнтуватися, яка з ознак несе в собі найбільшу інформацію, що необхідна для прийнятя або відхиленя рішення. Інформативність обраховували за формулою Кульбака.

Процедура послідовного аналізу Вальда полягає в послідовному підсумковуванні діагностичних коефіцієнтів. Вивчалися тільки загальноприйняті клініко-функціональні показники, які вірогідно впливають на настання та обтяження інвалідності. Це дозволило обмежити їхню кількість і полегшувало лікарю розрахунок ризику настання та обтяження інвалідності у хворих на ХОЗЛ.

Отримана в результаті обстеження інформація оброблялась на комп'ютері типу IBM PC на основі мікропроцесорів Celeron-300 з використанням пакету ліцензійних прикладних програм (Excel 97 та Statistiсa v.5.5)

Результати власних досліджень та їх обговорення. Виділені найбільш важливі несприятливі чинники, які впливають на настання інвалідності при ХОЗЛ, на основі загальноприйнятих методів клініко-функціонального обстеження цього контингенту хворих.

Проведений аналіз показав, що в переважній більшості (81,3 %) випадків інвалідами внаслідок ХОЗЛ стають чоловіки з вірогідністю р<0,01, що, на наш погляд, є відображенням того, що вони частіше, ніж жінки, зловживають тютюнопалінням, а також виконують важку роботу в несприятливих умовах праці. Слід відзначити, що на ступінь обмеження життєдіяльності особливо впливає стаж паління більше 20 пачко/років (р<0,01).

Вік хворих достовірно впливає на ступінь обмеження життєдіяльності. Інваліди у 88,6 % випадків частіше були віком більше 50 років (р<0,01). Вірогідно впливає також тривалість захворювання. У інвалідів вона була більше 10 років (р<0,05).

Низький освітній рівень вірогідно впливав на обмеження життєдіяльності (р<0,01) і затрудняв раціональне працевлаштування, інваліди значно частіше (88,9 %) не працювали (р<0,01). До захворювання інваліди частіше виконували тяжку фізичну роботу в несприятливих умовах (р<0,01).

Як правило, поява та посилення клінічних ознак ХОЗЛ має певний прогностичний вплив на ступінь обмеження життєдіяльності у хворих на ХОЗЛ: помірна (80,2 3,87) % та виражена (97,1 2,90) % задишка з вірогідністю р<0,01, наявність помірного (73,3 4,11) % та тяжкого (98,6 4,41) % кашлю з вірогідністю р<0,01, виділення незначної (67,5 5,34) % та великої (88,6 3,38) % кількості харкотиння з вірогідністю р<0,01, а також виділення гнійного (87,4 3,27) % харкотиння з вірогідністю р<0,01 впливали на встановлення групи інвалідності.

Серед функціональних критеріїв для оцінки ступеня обмеження життєдіяльності у хворих на ХОЗЛ найбільшу інформативність мають показники спірографії, ехокардіографії та толерантності до фізичного навантаження. Найбільш вірогідним критерієм є показник ОФВ1. Величина його менше 50 % від належної в 97,4 % випадків стала причиною встановлення групи інвалідності (р<0,01). Як правило, поява ускладнень ХОЗЛ у вигляді легеневого серця супроводжувалась дилатацією правого шлуночка. В 92,1 % випадків встановлена група інвалідності, якщо діаметр правого шлуночка був більшим за 3,2 см (р<0,01).

Встановлена також закономірність зниження толерантності до фізичного навантаження у пацієнтів з ХОЗЛ за даними 6-хвилинного прогулянкового тесту (ІІІ функціональний клас вірогідно частіше зустрічається у інвалідів, (р<0,01).

Вищенаведений аналіз матеріалу дав можливість визначити основні вірогідні чинники, які впливають на обмеження життєдіяльності у хворих на ХОЗЛ.

Loading...

 
 

Цікаве