WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Участь протеїназ та системи полі-адф-рибозилювання у радіаційно-індукованому апоптозі клітин тимуса та селезінки щурів (автореферат) - Реферат

Участь протеїназ та системи полі-адф-рибозилювання у радіаційно-індукованому апоптозі клітин тимуса та селезінки щурів (автореферат) - Реферат

ВИСНОВКИ

  1. У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає у встановленні діагностичної ефективності маркерів малігнізації за захворювань ЩЗ шляхом комплексного застосування сучасних методів морфологічного аналізу: імуноцитохімічного дослідження тиреоїдної пероксидази з МоАт 47 і цитохімічного визначення активності ДАП IV.

  2. Провідна роль у діагностиці пухлинних захворювань ЩЗ належить ТАПБ із комплексним морфологічним дослідженням аспіратів із використанням маркерів малігнізації (МоАт 47 і ДАП IV) з метою селекції вузлів залози для визначення лікувальної тактики.

  3. Імуноцитохімічний аналіз аспіратів вузлів ЩЗ із використанням МоАт 47 показує абсолютну діагностичну чутливість (100 %) цього методу на основі зниження експресії тиреоїдної пероксидази у клітинах злоякісної та потенційно злоякісної природи, що є підставою для його широкого використання при оперативному лікуванні пухлин ЩЗ.

  4. Визначення нормального рівня експресії ТПО, що є об'єктивним критерієм для встановлення доброякісного характеру пухлинного процесу, необхідно розглядати як метод вибору в практичній ендокринології при обґрунтуванні терапевтичної тактики без ризику пропустити рак залози.

  5. Відсутність імуноцитохімічної реакції з МоАт 47 в аспіратах вузлів ЩЗ і висока активність ДАП IV у них є характерною морфологічною ознакою злоякісної природи пухлини, що дозволяє визначити обсяг оперативного втручання на передопераційному етапі.

  6. Комплексне використання маркерів малігнізації (МоАт 47 і ДАП IV ) у діагностиці захворювань ЩЗ на передопераційному етапі дозволяє зменшити відсоток неадекватних хірургічних втручань з приводу доброякісних пухлин залози.

  7. Використання імуноцитохімічного аналізу ТПО із МоАт 47 і цитохімічне визначення активності ДАП IV виключає можливість хибно-позитивних результатів і дозволяє підвищити діагностичну ефективність цитологічної діагностики захворювань ЩЗ у цілому.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Савченко В.Г. Імуноцитохімічні та цитохімічні методи у діаґностиці раку щитоподібної залози // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2004. - №3. – C.23-27.

  2. Савченко В.Г., Черенько С.М., Ларін О.С. Визначення активності дипептидил-амінопептидази IV (ДАП IV) у цитологічній діагностиці захворювань щитоподібної залози // Лабораторна діагностика. – 2003. – № 2. - C. 43-45.

  3. Cherenko S.M. Gorobeyko M.B. Savchenko V.G. Molecular markers for well-differentiated thyroid cancer // Experimental oncology. – 2002. – V.24. – P.83-88.

  4. Vasily V. Vasko, Jean Gaudart, Claude Allasia, Victoria Sanchenko, Julie Di Cristofaro, Motoyasu Saji, Matthew D Ringel and Catherine De Micco Thyroid follicular adenomas may display features of follicular carcinoma and follicular variant of papillary carcinoma // Eur. J. of Endocrinol. – 2004. – V.151. – P.1-9.

  5. Ларін О.С., Черенько С.М., Горобейко М.Б., Паламарчук В.О., Кініченко В.Г. Діагностика, хірургічне лікування та комбіноване лікування, моніторинг пацієнтів хворих на рак щитоподібної залози: Методичні рекомендації. – Київ, 2005. – 44 с.

  6. Савченко В.Г. Роль тонкоголкової аспіраційної біопсії в діагностиці вузлів щитоподібної залози // Доповідь на республіканській науково-практичній конференції за міжнародною участю "Сучасні підходи до діагностики та лікування вузлового зобу" (Київ, 18-19.10.2002). – Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2002. - №1(1). – С.12-14.

  7. Савченко В.Г. Цитологическая диагностика узлов щитовидной железы с использованием маркеров малигнизации // Матеріали 44-ої щорічної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми ендокринології" (Харків, 21-23 жовтня 2000): Тези доповідей. – Харків, 2000. – С. 26.

  8. Савченко В.Г., Васько В.В., Ларин А.С. Использование маркеров малигнизации в цитологической диагностике узлов щитовидной железы // Матеріали VI з'їзду ендокринологів України (Київ, 23-25 травня 2001р.), Ендокринологія. – 2001. – Т. 6, Додаток. – С. 258.

АНОТАЦІЯ

Кініченко В.Г. Маркери малігнізації у цитологічній діагностиці захворювань щитоподібної залози. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2005.

У дисертації визначено достовірне поліпшення діагностичної ефективності комбінованого застосування стандартного цитологічного дослідження, імуноцитохімічного визначення активності тиреоїдної пероксидази із моноклональними антитілами 47 (МоАт 47) і визначення активності дипептидил-амінопептидази IV (ДАП IV) у діагностиці захворювань щитоподібної залози. Чутливість і специфічність стандартного цитологічного дослідження склали 100 % і 79 % відповідно. При комбінованому застосуванні імуноцитохімічного дослідження з МоАт 47 і визначення активності ДАП IV чутливість метода склала 100 %, а його специфічність – 98,6 %. Використання цих маркерів дозволяє підвищити діагностичну ефективність ТАПБ, а також може застосовуватися не лише у селекції вузлів ЩЗ для оперативного лікування, але й з метою визначення обсягу хірургічного втручання.

Ключові слова: тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія, маркери злоякісності, тиреоїдна пероксидаза, моноклональні антитіла 47 проти ТПО, дипептидил–амінопептидаза IV.

АННОТАЦИЯ

Киниченко В.Г. Маркеры малигнизации в цитологической диагностике заболеваний щитовидной железы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.02 – патологическая анатомия. – Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого МЗ Украины, Львов, 2005.

В диссертации установлено достоверное повышение диагностической эффективности комбинированного применения стандартного цитологического исследования, иммуноцитохимического определения активности тиреоидной пероксидазы с моноклональными антителами 47 (МоАт 47) и определения активности дипептидил-аминопептидазы IV (ДАП IV) в диагностике заболеваний щитовидной железы.

ТАПБ с последующим цитологическим анализом является эффективным методом в селекции узлов щитовидной железы для оперативного лечения, что позволяет выявить болем 90 % злокачественных новообразований щитовидной железы.

Снижение уровня экспрессии ТПО характерно для злокачественных клеток потенциально злокачественных (атипичных) узлов щитовидной железы. Использование этого метода позволяет выявить все злокачественные опухоли щитовидной железы и рекомендовать оперативное лечение. Установление факта нормального синтеза этого белка является объективным критерием доброкачественной природы пунктируемого узла. Применение этого метода может обосновывать выбор терапевтической тактики без риска пропустить рак.

Отсутствие иммуноцитохимической реакции с МоАт 47 в фолликулярных клетках пунктируемых узлов и высокая активность ДАП IV в этих же клетках является абсолютным признаком злокачественности узла щитовидной железы. В такой ситуации объем хирургического вмешательства может быть определен на дооперационном этапе.

При комбинированном применении иммуноцитохимического исследования с МоАт 47 и определения активности ДАП IV чувствительность метода составила 100 %, а его специфичность – 98,6 %.

Применение комплекса цитологических, цитохимических и иммуноцитохимических методов в изучении аспиратов узлов щитовидной железы позволяет в предоперационном периоде достоверно установить природу пунктируемого образования щитовидной железы и служить обоснованием для определения оптимальной тактики лечения.

Ключевые слова: тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия, маркеры злокачественности, тиреоидная пероксидаза, моноклональные антитела 47 против ТПО, дипептидил–аминопептидаза IV.

SUMMARY

V. Kinichenko. Malignancy markers in cytology diagnosis of diseases of thyroid. – Manuscript.

Thesis for obtaining Сandidate of Medical Sciences Degree in speciality 14.03.02 – pathologic anatomy. – Danilo Galithskiy Lviv National State Medical University, Lviv, 2005.

In the thesis it was estimated a diagnostic efficacy of combined use of standard cytology, thyroid peroxidase immunocytochemistry with monoclonal antibody 47 and dipeptidyl-aminopeptidase IV staining in diagnosis of thyroid nodules. The sensitivity and the specificity of standard cytology was 100 %, and 79 % respectively. The specificity of 100 % was achieved by a combination of MoAb immunostaining and DAP IV staining on FNA, its sensitivity was 98.6 %. Combined use of these markers increases the accuracy of FNA. These techniques can be used not only to select the patients with thyroid nodules for surgery but also to estimate the extent of resection required.

Key words: fine needle aspiration cytology, thyroid nodules, malignancy markers, thyroid peroxidase, anti-TPO monoclonal antibody 47, dipeptidyl-aminopeptidase IV.

Loading...

 
 

Цікаве