WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Участь протеїназ та системи полі-адф-рибозилювання у радіаційно-індукованому апоптозі клітин тимуса та селезінки щурів (автореферат) - Реферат

Участь протеїназ та системи полі-адф-рибозилювання у радіаційно-індукованому апоптозі клітин тимуса та селезінки щурів (автореферат) - Реферат

(22 %)

9

(100 %)

0

(0 %)

9

(100 %)

0

(0 %)

Багатовузловий зоб

12

11

(91,6 %)

1

(8,3 %)

12

(100 %)

0

(0 %)

12

(100 %)

0

(0 %)

Папілярний рак

22

0

(0 %)

22

(100 %)

2

(9 %)

20

(90,9 %)

0

(0 %)

22

(100 %)

Фолікулярний рак

4

0

(0 %)

4

(100 %)

1

(25 %)

3

(75 %)

0

(0 %)

4

(100 %)

Всього

150

98

(65,3 %)

52

(34,6 %)

122

(81,3 %)

28

(18,6 %)

119

(79,3%)

31

(20,6%)

* хибно-позитивні результати, Д – доброякісні результати, С – сумнівні результати,

З – злоякісні результати, Абс. к. – абсолютна кількість.

Результати проведеного комплексного стандартного цитологічного дослідження та імуноцитохімічного визначення ТПО із МоАТ 47 були коректовані з урахуванням можливих розбіжностей між цими методами за умов порівняння їх із гістологічними діагнозами.

Згідно з результатами статистичного аналізу комплексного застосування цих методів хибно-негативні результати в усіх дослідженнях були відсутні, а діагностична чутливість самого методу склала 100 %, тобто повністю виключалася можливість пропустити рак. Використання цього методу дозволило нам досягти підвищення діагностичної специфічності (96 %) у порівнянні зі стандартним цитологічним дослідженням (79 %). Отже, при комплексному використанні даних методів діагностична ефективність цитологічного дослідження захворювань ЩЗ склала 96,6 %.

У ІІ групі, що включала 90 пацієнтів, ми намагались оцінити діагностичну ефективність комбінованого використання імуноцитохімічного дослідження ТПО із МоАт 47 і цитохімічного визначення активності ДАП IV. При цитохімічному визначенні активності ДАП IV в аспіратах у всіх 13 випадках злоякісних пухлин виявлялася позитивна реакція у фолікулярних клітинах, тобто у власних дослідженнях діагностовано всі злоякісні пухлини. Це підтверджує дані літератури про те, що підвищена активність ДАП IV є маркером злоякісності пухлин ЩЗ.

Проте серед 77 хворих цієї групи, в яких були гістологічно підтверджені доброякісні захворювання, у 12 визначалася позитивна реакція ДАП IV із загальним індексом від 4 до 12, і тому було зроблено висновок про злоякісну природу пухлин. Отже, при застосуванні даного методу у власних дослідженнях виявлено 12 хибно-позитивних результатів, а хибно-негативні результати були відсутні. У даній групі у 5 пацієнтів, у яких гістологічно були підтверджені доброякісні захворювання, при імуноцитохімічному дослідженні ТПО кількість маркірованих МоАт 47 клітин була меншою від 60 %. Ці випадки розцінено як хибно-позитивні, а хибно-негативні результати були відсутні.

Отже, комбіноване застосування імуноцитохімічного дослідження ТПО з МоАт 47 і цитохімічного визначення активності ДАП IV у ІІ групі надало можливості правильно встановити діагноз злоякісного процесу ЩЗ у 100 % хворих, а хибно-негативні результати були відсутні. У цих випадках при імуноцитохімічному дослідженні виявлялося <60 % позитивно маркірованих клітин із МоАт 47, а загальний індекс реакції ДАП IV складав від 4 до 12. У цілому діагностична чутливість даних методів склала 100 %, а діагностична ефективність їх застосування – 86,6 % для ДАП IV та 94,4 % для МоАт 47. Утім діагностична специфічність ДАП IV (86,6 %) була нижчою, ніж для МоАт 47 (93,5 %): кількість хибно-позитивних результатів при цитохімічному визначенні ДАП IV складала 12 випадків, а при імуноцитохімічному дослідженні із МоАт 47 – лише 5 (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняльна характеристика результатів дослідження МоАт 47 та ДАП IV із заключними гістологічними діагнозами (ІІ група)

Гістологічний діагноз

Кількість випадків

ДАП IV

МоАт 47

Індекс

0 – 3

Абс. к., (%)

Індекс

4 – 12

Абс. к., (%)

>60 %

Абс. к., (%)

60 %

Абс. к., (%)

Фолікулярна аденома

50

42

(84 %)

8*

(16 %)

49

(98 %)

1*

(2 %)

Аденома із Б-клітин

1

1

(100 %)

-

-

1*

(100%)

Фетальна аденома

10

8

(80 %)

2*

(20 %)

8

(80 %)

2*

(20 %)

Атипова аденома

3

3

(100 %)

-

3

(100 %)

-

Хронічний тиреоїдит

4

3

(75 %)

1*

(25 %)

3

(75 %)

1*

(25 %)

Дифузний токсичний зоб

3

3

(100%)

-

3

(100 %)

-

Багатовузловий зоб

6

5

(83 %)

1*

(16 %)

6

(100 %)

-

Папілярний рак

12

-

12

(100 %)

-

12

(100%)

Фолікулярний рак

1

-

1

(100 %)

-

1

(100%)

Всього

90

65

(72,2 %)

25

(27,7 %)

72

(80 %)

18

(20 %)

* хибно-позитивні результати, Абс. к. – абсолютна кількість.

У 12 випадках, що були хибно-позитивними за результатами цитохімічного визначення активності ДАП IV, після гістологічного дослідження встановлений діагноз доброякісного захворювання (8 фолікулярних аденом, 2 фетальні аденоми, 1 тиреоїдит та 1 багатовузловий зоб). У цих випадках оцінка реакції з ДАП IV ускладнювалася внаслідок артефактів реакції, обумовлених наявністю значної кількості елементів тла та макрофагів, що нашаровувалися на фолікулярні клітини, викликаючи феномен посилення реакції. Аналогічні зміни спостерігалися в онкоцитарних клітинах і фолікулярному епітелії з цитологічними ознаками гіперплазії.

При імуноцитохімічному дослідженні з МоАт 47 із 77 випадків гістологічно підтверджених доброякісних захворювань у 5 випадках хибно-позитивних результатів визначалося менше 60 % клітин, що позитивно прореагували з МоАт 47. Серед таких пухлин були: 1 аденома ембріональної будови, 1 фетальна аденома, 1 аденома з Б-клітин. У цих випадках виявлено кількісні та якісні зміни імунологічної реакції з МоАт 47, що частково може пояснюватися значними цитологічними ознаками атипії та дистрофії фолікулярних клітин. Згідно з аналізом результатів дослідження МоАт 47 та ДАП IV лише один хибно-позитивний результат був загальним для обох методів (у цьому випадку після гістологічного дослідження встановлено діагноз тиреоїдиту).

Отже, імуноцитохімічне дослідження ТПО з МоАт 47 та цитохімічне визначення активності ДАП IV можна вважати взаємодоповнюючими методами дослідження. За результатами аналізу статистичних показників їх комбінованого застосування діагностична чутливість їх залишається незмінною і складає 100 %, хибно-негативних результатів не було, а діагностична специфічність даного дослідження склала 98,6 %.

Наведені результати досліджень підтверджують дані літератури про те, що імуноцитохімічне дослідження ТПО з МоАт 47 полегшує диференційну діагностику добро- та злоякісних пухлин ЩЗ, а цитохімічне визначення активності ДАП IV є маркером злоякісного процесу. Іншими словами, за умов правильного виконання, обидва методи можуть застосовуватись як скринінґовий тест для всіх пацієнтів із вузлами ЩЗ з метою підвищення ефективності цитологічної діагностики доброякісних захворювань ЩЗ. При цьому терапевтичне спостереження може бути тактикою вибору, а хірургічних втручань можливо уникнути без ризику пропустити рак. На основі результатів нашого дослідження логічно припустити, що дані маркери можна застосовувати для виявлення раку, а також визначення обсягу хірургічного втручання. Аналогічні результати отримані у дослідженнях інших авторів, де показано, що у випадках із висновками ТАПБ, що не викликають сумніву щодо малігнізації, експрес-гістологічне дослідження рідко впливає на обсяг операції. Отже, у пацієнтів із такими результатами ТАПБ доцільно проводити тиреоїдектомію, а експрес-гістологічне дослідження використовувати переважно під час ревізії стану лімфатичних вузлів. Крім того, результати наших досліджень свідчать про те, що використання даних методів дозволяє зменшити кількість хибно-позитивних результатів із 17% при стандартному цитологічному дослідженні до 3,3 % при імуноцитохімічному дослідженні з МоАт 47 і до 13,3 % при цитохімічному визначенні активності ДАП IV, а застосування цих маркерів дає можливість підвищити діагностичну специфічність і діагностичну ефективність методів цитологічної діагностики пухлин ЩЗ у цілому.

Loading...

 
 

Цікаве