WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Участь протеїназ та системи полі-адф-рибозилювання у радіаційно-індукованому апоптозі клітин тимуса та селезінки щурів (автореферат) - Реферат

Участь протеїназ та системи полі-адф-рибозилювання у радіаційно-індукованому апоптозі клітин тимуса та селезінки щурів (автореферат) - Реферат

У власному дослідженні для статистичного аналізу результатів цитологічні висновки про доброякісний характер процесу приймались як негативні, а сумнівні та злоякісні – як позитивні. Аналіз отриманих результатів у цьому напрямку показує, що стандартне цитологічне дослідження для діагностики раку є достатньо інформативним методом, чутливість якого в усіх спостереженнях складає майже 100 %. Проте специфічність його є низькою (79 %), а кількість хибно-позитивних результатів складає 17,3 %. Загалом діагностична ефективність стандартного цитологічного дослідження, за нашими даними, дорівнює 82,7 %.

Отже, на підставі отриманих даних можна вважати, що використання традиційних методів цитологічного дослідження наразі має певні обмеження через досить значну частку хибно–позитивних результатів (17,3 %). Тому в нашій роботі ми використовували імуноцитохімічне визначенні ТПО із МоАТ 47 у комбінації зі стандартним цитологічним дослідженням.

Аналіз отриманих даних імуноцитохімічного дослідження ТПО із МоАт 47 у хворих І групи в усіх випадках доброякісної патології ЩЗ виявив позитивні результати, що свідчить про здатність МоАт 47 маркувати клітини нормальної ЩЗ і доброякісних пухлин. Для оцінки результатів імунологічної реакції з МоАт 47 підраховували відсоток позитивно маркірованих клітин, а також враховували якість реакції в їх цитоплазмі. На основі цих даних нами встановлено два види результатів: доброякісними вважали цитологічні препарати, де понад 60 % клітин були позитивно маркіровані антитілами, злоякісними – ті, в яких кількість фолікулярних клітин, що прореагували із МоАт 47, була ≤60 %.

Серед 26 хворих І групи (рак ЩЗ за результатами дослідження з МоАт 47), у 22 після гістологічного дослідження діагноз підтверджено. У 20 з них при імуноцитохімічному дослідженні визначалася негативна реакція з МоАт 47, а у 2 випадках виявлено понад 60 % маркірованих клітин (хибно-негативні результати).

Сумнівним діагноз був також у 26 пацієнтів І групи. Серед них у 24 випадках після гістологічного дослідження підтверджено діагноз доброякісного захворювання. В усіх випадках при імуноцитохімічному дослідженні з МоАт 47 визначалася позитивна реакція (понад 60 %). У 4 випадках гістологічним дослідженням підтверджено діагноз раку, з них у 3 випадках відсоток позитивно маркірованих клітин був ≤60 %, а в одному випадку – понад 60 % (хибно-негативний результат). У І групі кількість хибно-позитивних результатів досліджень з МоАт 47 склала 5 випадків. У всіх цих випадках при імуноцитохімічному дослідженні визначалося менше 60 % позитивно маркірованих клітин, а після гістологічного дослідження було встановлено діагноз доброякісної патології.

Отже, отримані дані свідчать, що імуноцитохімічне дослідження з МоАт 47 залишається недосконалим без урахування результатів стандартного цитологічного дослідження, тому що при оцінці результатів реакції, крім артефактів, виявляються якісні або кількісні її зміни у випадках доброякісних пухлин із цитологічними ознаками атипії.

У 3 випадках, що були визнані як доброякісна патологія за результатами імуноцитохімічного дослідження (>60 % позитивно маркірованих клітин), після гістологічного дослідження у 2 хворих встановлено діагноз папілярного раку (ПР) та в 1 випадку – діагноз фолікулярного раку (ФР). У 2 пацієнтів із ПР позитивну реакцію з МоАт 47 виявлено у 100 % клітин. У цих випадках імуноцитохімічне дослідження проводилося на не репрезентативних препаратах, де виявлялися лише нормальні клітини ЩЗ. Утім при стандартному цитологічному дослідженні цих випадків було поставлено діагноз раку, оскільки в препаратах виявлялися клітини з ознаками атипії.

У випадку ФР виявлялося 75 % позитивно маркірованих МоАт 47 клітин. У цих препаратах визначалися пласти доброякісних клітин із чіткою позитивною реакцією, а також не маркіровані клітини з характерними морфологічними ознаками ФР.

Отже, 2 хибно-негативні випадки з МоАт 47 були результатом недоліків технологічного приготування препаратів, а у випадку ФР, де визначалися цитологічні ознаки атипії клітин, у 75 % клітин виявлено позитивну реакцію. З іншого боку, одержані результати підтверджують дані літератури про зникнення або зниження реакції, яка відбувається за рахунок якісних або кількісних змін молекули ТПО, що свідчить про зміну антигенної експресії епітопу, який специфічно розпізнається МоАт 47.

На особливу увагу заслуговують випадки атипових аденом, у яких при імуноцитохімічному дослідженні виявлялося зменшення інтенсивності реакції з МоАт 47 і зникнення її навколо ядра клітини.

З метою стандартизації результатів імуноцитохімічного дослідження ми визначали відсоток позитивно маркірованих МоАт 47 клітин без урахування інтенсивності реакції та змін її топографічного розташування, розділивши результати дослідження на дві групи: висновки про доброякісний процес (кількість позитивно маркірованих клітин понад 60 %) і висновки про злоякісний процес (кількість позитивно маркірованих клітин ≤60 %).

Згідно з результатами порівняння імунологічної реакції із МоАт 47 кожного відсоткового інтервалу із остаточними гістологічними діагнозами у більшості доброякісних пухлин визначалося понад 80 % позитивно маркірованих МоАт 47 клітин. У 5 хибно-позитивних випадках кількість клітин, що позитивно прореагували з МоАТ 47, склала менше 60 % (1 фолікулярна аденома, 3 атипові аденоми, 1 тиреоїдит). У всіх випадках злоякісних пухлин імунологічна реакція або не визначалася взагалі, або складала <60 % позитивно маркірованих МоАт 47 клітин.

Отримані результати свідчать про існування певних обмежень даного методу дослідження. Тому у власних дослідженнях проводилось імуноцитохімічне визначення ТПО із МоАТ 47 у комбінації зі стандартним цитологічним дослідженням. При цьому застосування імуноцитохімічного дослідження із МоАт 47 при аналізі доброякісних пухлин ЩЗ відіграє важливу роль у підтвердженні доброякісного характеру процесу. У випадках злоякісних пухлин ЩЗ результати імуноцитохімічного дослідження також доповнюють результати стандартного цитологічного дослідження. У сумнівних випадках діагноз встановлюється на основі комплексного аналізу цитологічних ознак клітин і результатів імуноцитохімічного дослідження (табл. 1).

Результати нашого дослідження дали можливість вивчити також умови, за яких виникали розбіжності між стандартним цитологічним дослідженням та імуноцитохімічним визначенням ТПО із МоАт 47. Це відбувалось у випадках неправильного забору матеріалу або приготування цитологічних препаратів. У випадках атипових аденом із вираженими цитологічними ознаками атипії клітин і нерівномірною за інтенсивністю та локалізацією реакцією таких клітин із МоАт 47 остаточний діагноз встановлювався лише після гістологічного дослідження. Розбіжності між двома методами також виявлялися при дослідженні доброякісних захворювань із цитологічними ознаками дистрофії та атипії клітин на тлі нерівномірної реакції їх із МоАт 47.

Таблиця 1

Результати комплексного застосування стандартного цитологічного та імуноцитохімічного досліджень у порівнянні з гістологічними діагнозами

Гістологія

кількість випадків

Цитологія

МоАт 47

Цитологія/МоАт 47

Д

Абс. к., (%)

С/З

Абс. к., (%)

> 60 %

Абс. к., (%)

60 %

Абс. к., (%)

Д

Абс. к., (%)

З

Абс. к., (%)

Фолікулярна аденома

74

66

(89 %)

8

(10,8 %)

73

(98,6 %)

1

(1,4 %)

73

(98,6%)

1*

(1,4 %)

Аденома із Б-клітин

5

1

(20 %)

4

(80 %)

5

(100 %)

0

(0 %)

5

(100 %)

0

(0 %)

Фетальна аденома

8

7

(87,5 %)

1

(12,5 %)

8

(100 %)

0

(0 %)

8

(100 %)

0

(0 %)

Атипова аденома

12

4

(33 %)

8

(66 %)

9

(75 %)

3

(25 %)

9

(75 %)

3*

(25 %)

Тиреоїдит

4

2

(50 %)

2

(50 %)

3

(75 %)

1

(25 %)

3

(75 %)

1*

(25 %)

Гіперпластичний зоб

9

7

(77 %)

2

Loading...

 
 

Цікаве