WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Участь протеїназ та системи полі-адф-рибозилювання у радіаційно-індукованому апоптозі клітин тимуса та селезінки щурів (автореферат) - Реферат

Участь протеїназ та системи полі-адф-рибозилювання у радіаційно-індукованому апоптозі клітин тимуса та селезінки щурів (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КІНІЧЕНКО Вікторія Геннадіївна

УДК: 616.441 – 006.6 – 089

Маркери малігнізації у цитологічній діагностиці захворювань щитоподібної залози

14.03.02 – патологічна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2005

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України

Наукові керівники:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Благодаров Володимир Миколайович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра патологічної анатомії, завідувач.

Заслужений лікар України, кандидат медичних наук Ларін Олександр Сергійович, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин, директор, Київ.

Офіційні опоненти:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Галахін Костянтин Олександрович, Інститут онкології АМН України, відділ патологічної анатомії, керівник, Київ.

доктор медичних наук, професор Боднар Ярослав Ярославович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Інститут морфології, кафедра патологічної анатомії з секційним курсом та судової медицини, завідувач, Тернопіль.

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра патологічної анатомії, м. Харків.

Захист відбудеться " 14 " грудня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 52).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького України (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий " 4 " листопада 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, Федорів Я. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Частота захворюваності на вузловий зоб залежно від віку та ендемічності зони проживання досліджуваної популяції коливається від 2 до 7 %, обумовлюючи ряд питань із діагностики та вибору методу лікування (Tunbridge W.M., 1977). У свою чергу, серед пацієнтів із вузловим зобом рак щитоподібної залози (РЩЗ) зустрічається досить рідко та виявляється приблизно у 5 % випадків (Ramacciotti C.E., 1984). Так, за даними літератури, частота захворюваності на РЩЗ становить 204-233 тис. пацієнтів на рік, що складає менше від 0,1 % всієї популяції (Hay I.D., 2002). В Україні у 2001 р. було діагностовано приблизно 2 тис. випадків РЩЗ і у 2002 році – понад 4 тис. Між 1990 і 1997 рр. в Україні серед дітей і дорослих зареєстровано 10-кратне збільшення захворюваності на РЩЗ (Ліхтарьов І.А., 1994).

В існуючій ситуації необхідним є широке впровадження скринінґових досліджень із метою ранньої діагностики злоякісних новоутворень щитоподібної залози (ЩЗ). На теперішній час визнано, що тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) є адекватним методом морфологічної діагностики вузлів ЩЗ, і результати цитологічного аналізу можуть значною мірою впливати на лікувальну тактику (Heim M., 1984). Проте у деяких випадках цитологічні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин ЩЗ є схожими, що ускладнює цитологічний аналіз і призводить до діагностичних помилок, які можуть бути причиною хибного вибору тактики лікування захворювань ЩЗ (Gharib H., 1994).

З метою підвищення діагностичної ефективності ТАПБ останніми роками розроблено значну кількість нових методів, в основу яких було покладено визначення біохімічних особливостей доброякісних і злоякісних пухлин. Як "маркери злоякісності" використовувалися певні речовини, що дозволило виявляти структурно-функціональні зміни в тканинах у процесі її пухлинної трансформації (Okamoto T., 2001; Puxeddu E., 2001).

Дослідження молекулярних змін у пухлинах ЩЗ показали, що вже на ранніх стадіях пухлинного росту визначаються зміни в експресії тиреоїдної пероксидази (ТПО) (De Micco С., 2000). Моноклональні антитіла МоАт 47, спрямовані проти ТПО, здатні маркувати нормальні клітини ЩЗ та клітини доброякісних пухлин, але не реагують із клітинами злоякісних пухлин. Також показано, що зменшення імунореактивності ТПО до МоАт 47 корелює з ростом проліферативної активності та появою морфологічних ознак атипії клітин (Garcia S., 1998).

Результати дослідження дипептидил-амінопептидази IV (ДАП IV) показали, що цей ензим бере участь в онкоґенезі ЩЗ, а цитохімічне визначення ДАП IV розглядається як маркер злоякісності клітин (Aratake Y., 1991).

Наведені вище дані є об'єктивною підставою для ретельнішого вивчення можливостей застосування імуноцитохімічного дослідження ТПО та цитохімічного визначення активності ДАП IV в аспіратах вузлів ЩЗ і обґрунтування доцільності комплексного використання цих методів у цитологічній діагностиці пухлин ЩЗ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планових наукових досліджень Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, вона є частиною науково-дослідної роботи хірургічного відділу за № 0198U001478 "Дослідження стану гіпофізарно-тиреоїдної системи в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, хворих на злоякісні та доброякісні пухлини щитоподібної залози на етапах їх лікування" (2001-2004 рр.). Автор є виконавцем фрагмента даної НДР.

Мета дослідження. Встановити діагностичну ефективність різних маркерів маліґнізації за захворювань ЩЗ шляхом комплексного застосування сучасних методів морфологічного аналізу. Для реалізації мети поставлено такі завдання.

Задачі дослідження:

  1. Оцінити ефективність ТАПБ у встановленні характеру пухлинного процесу у ЩЗ і виборі тактики лікування хворих.

  2. Визначити рівень експресії ТПО з використанням МоАТ 47 у доброякісних, злоякісних і потенційно злоякісних (атипових) вузлах щитоподібної залози.

  3. Встановити значення імуноцитохімічного дослідження з МоАт 47 для вибору терапевтичної тактики лікування захворювань ЩЗ.

  4. Порівняти активність ДАП IV у клітинах доброякісних і злоякісних пухлин ЩЗ.

  5. Провести порівняльний аналіз окремих методів морфологічної діагностики онкологічних захворювань ЩЗ.

Об'єкт дослідження – цитологічні маркери злоякісного процесу.

Предмет дослідження – експресія маркерів злоякісності (тиреоїдної пероксидази та дипептидил-амінопептидази IV) за пухлинної патології щитоподібної залози.

Методи дослідження: здійснено комплексне морфологічне дослідження матеріалу ТАПБ від пацієнтів із вузловим зобом ЩЗ, яке складалося із загальноклінічного обстеження хворих, включаючи сонографію ЩЗ, ТАПБ вузлів ЩЗ, загальноприйнятих методів гісто- та цитологічного аналізу з використанням сучасних імуноцитохімічних реакцій для встановлення маркерів маліґнізації ЩЗ, а також методів статистичної обробки результатів дослідження. Поєднання морфологічних методів із порівняльним аналізом одержаних результатів дозволило охарактеризувати морфогенез вузлів ЩЗ, а також деталізувати етапи онкогенезу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено ефективність імуноцитохімічного визначення ТПО з МоАт 47 у цитологічній діагностиці вузлів ЩЗ. Здатність цих антитіл маркувати нормальні клітини та клітини доброякісних пухлин ЩЗ визначається як маркер доброякісності, яка корелює із зменшенням імунореактивності тиреоїдної пероксидази до МоАт 47, ростом проліферативної активності та появою морфологічних ознак атипії клітин. Використання імуноцитохімічного дослідження ТПО з МоАт 47 дозволяє визначити зміни в експресії цього ензиму вже на ранніх стадіях росту пухлини. У роботі вперше на аспіратах вузлів ЩЗ встановлено ефективність цитохімічного визначення активності ДАП IV, що дозволяє вірно діагностувати всі злоякісні пухлини та розцінювати підвищену активність ДАП IV як точний маркер злоякісності пухлин ЩЗ.

У роботі вперше проведено порівняльний аналіз загальноприйнятого цитологічного дослідження та сучасних методів морфологічного аналізу захворювань ЩЗ, який дозволив встановити діагностичну ефективність комплексного застосування імуноцитохімічного дослідження ТПО з МоАт 47 і цитохімічного визначення активності ДАП IV у цитологічній діагностиці вузлів ЩЗ.

Практичне значення одержаних результатів. Відповідно до потреб практичної ендокринології на підставі результатів дослідження запропоновано комплексне застосування сучасних імуноцитохімічних методів із використанням маркерів маліґнізації та загальноприйнятого цитологічного аналізу у діагностиці захворювань ЩЗ на передопераційному етапі. Застосування цих маркерів дозволяє уникнути хибно-негативних результатів, тобто усуває ризик гіподіагностики раку ЩЗ. Використання такого методичного підходу дозволяє також зменшити кількість хибно-позитивних результатів у порівнянні із загальноприйнятим морфологічним дослідженням, що дає можливість зменшити кількість неадекватних хірургічних втручань із приводу доброякісних утворень ЩЗ. Використання імуноцитохімічного дослідження ТПО з МоАт 47 полегшує диференційну діагностику доброякісних і злоякісних новоутворень ЩЗ, а цитохімічне визначення активності ДАП IV є маркером раку.

Loading...

 
 

Цікаве