WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Біохімічні механізми пошкодження ферментних систем біотрансформації ксенобіотиків печінки за умов опікової травми шкіри та корекції антиоксидантами тр - Реферат

Біохімічні механізми пошкодження ферментних систем біотрансформації ксенобіотиків печінки за умов опікової травми шкіри та корекції антиоксидантами тр - Реферат

В результаті проведених нами досліджень вмісту первинних та кінцевих продуктів ПОЛ було встановлено, що активація процесів ПОЛ на різних моделях виразки шлунка має свої особливості (таблиця 1).

Таблиця 5

Вміст продуктів ПОЛ в гомогенаті слизової оболонки шлунка щурів при різних моделях експериментальних виразок та після введення сквалену, (Мм; n=10).

Група тварин Дієнові кон'югати

Нмоль/мг білка Шиффові основи

Ум.од.

Аспірин 245,124,1 0,50,05

Аспірин + сквален

(1 доба)

239,623,3

0,50,05

Аспірин + сквален

(3 доби)

224,022,4

0,50,05

Стрес 365,724,2 2,60,1

Стрес + сквален

(1 доба)

279,223,3*

1,00,1*

Стрес + сквален

(3 доби)

273,223,3*

0,50,05*

Етанол 403,840,3 2,70,2

Етанол + сквален

(1 доба)

365,63,5

2,50,2

Етанол + сквален

(3 доби)

293,32,8*

1,50,1*

На аспіриновій моделі виразки шлунка ці показники не відрізняються від контрольних величин. При стресовій моделі виразки сквален вже на 1 добу знижує вміст дієнових кон'югатів (таблиця 5). При етаноловій моделі на 1 добу вміст дієнових кон'югатів не змінюється після введення сквалену, але вже на 3 добу вміст дієнових кон'югатів знижується. Вміст кінцевих продуктів ПОЛ (шиффових основ) зростає при стресовій та етаноловій моделях виразок в 5-6 разів. Сквален знижує ці показники при стресовій моделі вже на 1 добу в 2,5 рази, а на 3 добу до контрольних значень. При етаноловій моделі на 1 добу після введення сквалена вміст шиффових основ не змінюється , а на 3 добу знижується.

Нами були проведені дослідження впливу сквалену на активність антиоксидантних ферментів: СОД і каталази (таблиця 6). Після введення сквалену активність каталази підвищувалась при аспіриновій виразці вже на 1 добу в 1,4 раза, а на 3 добу в 1,6 раза, відносно до групи тварин з ерозивно-виразковими ушкодженнями слизової, викликаними аспірином. При стресовій моделі виразки активність каталази підвищувалась на 3 добу після введення сквалену. При етаноловій виразці активність каталази зросла в 1,2 раза на 1 добу після введення сквалену, а на 3 добу не змінювалась.

Таблиця 6

Активність каталази та супероксиддисмутази (СОД) в гомогенаті слизової оболонки шлунка щурів за умов експериментальної виразки та після введення сквалену, (Мм; n=10)

Групи тварин Каталаза

Нмоль/мг хв СОД

% відносно контролю

аспірин 5,10,5 70%

Аспірин+сквален

(1 доба) 7,40,4* 90%*

Аспірин+сквален

(3 доби) 8,30,5* 95%*

Етанол 10,00,9 65%

Етанол+сквален

(1доба) 12,01,0* 75%

Етанол+сквален

(3 доби) 12,01,0* 85%*

Стрес 8,70,5 100%

Стрес+сквален

(1доба) 9,70,5* 100%

Стрес+сквален

(3 доби) 13,00,9* 100%

Після введення сквалену при аспіриновій та етаноловій виразках активність СОД зросла на 1 добу в 1,2 раза, а на 3 добу в 1,3 раза по відношенню до групи тварин з ерозивно-виразковими ушкодженнями слизової, викликаними аспірином та етанолом.

Отже, отримані результати свідчать, що сквален має потужний антиоксидантний потенціал і може бути використаний як основа для створення фармакологічних препаратів для профілактики так і комплексного лікування виразкової хвороби.

Особливе місце серед противиразкових препаратів займає меланін, який виявляє виражені антистресорні, імуномодулюючі та бактеріостатичні властивості.

Згідно з отриманими результатами, відомо, що при аспіриновій виразці зростає вміст МДА. В групі тварин, яким був введений одноразово меланін перед виразкоутворенням показники вмісту МДА наближалися до контрольних величин (таблиця 6).

Введення тваринам меланіну на фоні експериментально викликаних ерозійно-виразкових ушкоджень аспірином не впливало на активність СОД, але підвищувало активність каталази в 1,2 раза в гомогенаті слизової оболонки шлунка щурів.

Така особливість меланіну може бути пов'язана з його протекторною дією, що сприяє відновленню гідрофобного стану слизової оболонки шлунка.

Таблиця 7

Вміст МДА в гомогенаті слизової оболонки шлунка щурів при аспіриновій виразці та після введення меланіну (Мм; n=10)

Групи тварин Вміст МДА

Нмоль/мг Спонтанне

накопичення

МДА

Нмоль/мг Fe2++аск-залежне накоп. МДА

Нмоль/мг НАДН-залежне накоп.МДА

Нмоль/мг

Контроль 208,516,5 397,023,7 492,519,8 1005,129,0

Контроль

+меланін

206,420,6

390,030,0

490,540,0

1000,035,0

Аспірин 371,214,0* 637,018,0* 811,018,6* 1295,920,1*

Аспірин +

меланін

310,730,0*

528,943,3*

602,428,3*

1243,845,0

Підсумовуючи отримані результати можна стверджувати, що при всіх експериментальних виразках шлунка фактором агресії виступають процеси перекисного окиснення ліпідів. Оптимальний субстрат процесу ПОЛ – фосфоліпіди біомембран, точніше - полієнові жирні кислоти, що входять до їх складу, а безпосередня мішень атаки окисних радикалів – подвійні зв'язки в їх молекулах. Від їх нормального вмісту залежать текучість, рухливість мембран, ефективність найважливіших фізіологічних функцій (диференційна проникність, активний транспорт іонів та метаболітів, захисна і опорна функції, участь в передачі збудження, скоротливість і т.п.). Пошкодження структурних компонентів мембран в процесі ПОЛ негативно відображається на всіх цих функціях. Зменшення кількості фосфатидилсерину і фосфатидилінозитолу призводить до порушення базальної активності аденілатциклази (АдЦ), знижує реактиваційну дію інших ліпідів, а також, можливо, сприяє роз'єднанню АдЦ комплексу на окремі компоненти, що призводить до порушення функціонування Са-мобілізуючої поліфосфоінозитидної системи.

Встановлені загальні і специфічні зміни в мембранах клітин слизової оболонки шлунка при різних експериментальних моделях виразки сприяють розробці загальних методів діагностики виразкової хвороби шлунка.

Антиокиснювальна і цитопротекторна дія меланіну і сквалену дає підстави їх використання як основи для створення майбутніх фармакологічних препаратів для профілактики та лікування досліджуваної патології.

ВИСНОВКИ

1. Проведено комплексне дослідження стану мембран клітин слизової оболонки шлунка щурів за умов різних експериментальних моделей виразки: аспіринової, етанолової та стресової.

2. Доведено, що перекисне окиснення ліпідів є ключовим фактором виразкоутворення, незалежно від причини виникнення виразки. При всіх експериментальних моделях виразок збільшується вміст продуктів ПОЛ та знижується активність антиоксидантних ферментів в гомогенаті слизової оболонки шлунка щурів.

3. Встановлено зменшення вмісту фосфоліпідів мембран клітин слизової оболонки шлунка щурів при всіх моделях виразок, найбільш статистично значуще зниження фосфоліпідів всіх груп виявлено при стресовій виразці - в 2 рази.; вміст етерів холестеролу підвищується при етаноловій та стресовій виразках в 2,5 раза.

4. Виявлено зниження активності мембранозв'язаних ферментів: 5'-нуклеотидази, Са2+,Mg2+-АТФази, Nа+,К+-АТФази в мембранах клітин слизової оболонки шлунка щурів при всіх моделях виразок.

5. Показані різнонаправлені зміни активності протеїнкіназ: цАМФ-, цГМФ-, Са2+, фосфоліпідзалежної та тирозинової. Активність протеїнкіназ знижується при аспіриновій виразці і підвищується при етаноловій та стресовій виразках в мембранах клітин слизової оболонки шлунка щурів.

6. Дослідження впливу біологічно-активних речовин на процес виразкоутворення показало, що меланін та сквален характеризуються корегуючим антиоксидантним та цитопротекторним потенціалом і можуть бути рекомендовані до використання при створенні засобів профілактики та комплексного лікування виразкової хвороби.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Ковальова В.А., Дробінська О.В., Скопенко О.В., Остапченко Л.І. Перекисне окислення ліпідів та стан антиоксидантної системи при різних експериментальних моделях виразки шлунку // Фізика живого. - 2003.- Т. 11, №1.- С.84-88. (Здобувачем проаналізовано літературу, проведено відбір матеріалу, здійснено математичну обробку та інтерпретацію результатів експерименту, підготовлено матеріали до друку).

Ковальова В.А., Дробінська О.В., Проценко Т.Л., Остапченко Л.І. Вміст продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів та стан антиоксидантної системи в тимоцитах щурів при експериментальній аспіриновій виразці шлунка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. - 2003.- Вип.39.- С.27-28. (Здобувачем проаналізовано літературу, особисто досліджено вміст продуктів пероксидації ліпідів в гомогенаті слизової оболонки шлунка та тимоцитах щурів, проведено математичну обробку та аналіз результатів, підготовлено матеріали до друку).

Кучеренко М.Є.,Остапченко Л.І., Ковальова В.А.,Дробінська О.В.,Скопенко О.В. Процеси пероксидного окиснення та стан антиоксидантної системи в слизовій оболонці шлунка щурів при експериментальній стресовій виразці // Доповіді Національної академії наук України. - 2004.- №1.- С.162-164. (Здобувачем проаналізовано літературу, досліджено активність ферментів, проведено інтерпретацію отриманих експериментальних даних, їх математичну обробку, підготовлено матеріали до друку).

Loading...

 
 

Цікаве