WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Біохімічні механізми пошкодження ферментних систем біотрансформації ксенобіотиків печінки за умов опікової травми шкіри та корекції антиоксидантами тр - Реферат

Біохімічні механізми пошкодження ферментних систем біотрансформації ксенобіотиків печінки за умов опікової травми шкіри та корекції антиоксидантами тр - Реферат

Таблиця 3

Вміст полярних ліпідів в плазматичних мембранах клітин слизової оболонки шлунка щурів при різних експериментальних моделях виразки (Мм; n = 10)

Групи тварин ФХ

мкг/мг білка ФІ

мкг/мг білка ФС

мкг/мг білка ФЕА

мкг/мг білка ЛФХ

мкг/мг білка

Контроль 110,810,0 17,51,6 17,81,5 58,25,5 16,41,4

Аспірин.

модель 59,35,8* 11,01,0* 13,21,2* 51,64,9* 11,11,0*

Етанолова

модель 62,65,8* 14,51,3 13,01,0* 26,92,0* 11,60,9*

Стресова

модель 62,85,8* 13,31,0 10,51,0* 34,93,0* 7,66,0*

Зменшення кількості фосфатидилсерину і фосфатидилінозитолу свідчить про зміни фосфоліпідної складової у структурі мембран, що зумовлює зміни активності мембранозв'язаних ферментів, та порушення функціонування регуляторних каскадів [Nishisaki et al., 1991].

Для з'ясування вищезгаданих процесів було досліджено активність 5'-нуклеотидази, Са2+,Mg2+-АТФази та Na+,K+-АТФази.

Рис. 3. Активність 5'-нуклеотидази в плазматичних мембранах клітин слизової оболонки шлунка при різних експериментальних моделях виразки у щурів.

Рис. 4. Активність Са2+,Mg2+-АТФази в плазматичних мембранах клітин слизової оболонки шлунка

щурів за умов експериментальних моделей виразки.

Були виявлені характерні зміни у функціонуванні зазначених ферментів в мембранах клітин слизової оболонки шлунка за умов експериментальної виразки у щурів. При етаноловій та стресовій виразках (рис.3) активність 5'-нуклеотидази знижується в 1,8 раза та 1,5 відповідно по відношенню до контролю.

Різке зниження активності даного ферменту при етаноловій та стресовій виразках шлунка, можливо, пов'язане зі зміною структури мембран і, зокрема, з порушенням взаємодії їх білкових компонентів та фосфоліпідів, профіль яких порушується при даному захворюванні. При аспіриновій виразці активність цього ферменту статистично значимо не змінювалась.

Дослідження активності Са2+,Mg2+-АТФази показало характерні зміни у функціонуванні ферменту в мембранній фракції клітин слизової оболонки шлунка щурів при різних експериментальних моделях виразки (рис.4): при етаноловій виразці активність Са2+,Mg2+-АТФази знижувалась в 1,4 раза, а при стресовій - активність різко зменшувалась. Встановлений факт може бути пов'язаним із порушенням Са2+ гомеостазу та, можливо, з початком апоптичних або некротичних змін в клітинах слизової оболонки шлунка щурів. При аспіриновій виразці активність цього ферменту статистично значимо не змінювалась.

В

Мкмоль /мг хв /мгхв vuvvuмгхв

иявлено зниження активності Nа+,К+-АТФази при всіх експериментальних моделях виразки (рис.5) : при аспіриновій та етаноловій моделі в 2 рази, а при стресовій різке зниження.

Таким чином , нами було встановлено, що при різних моделях виразки шлунка змінюється активність мембранозв'язаних ферментів, що зумовлено структурною реоргані-зацією мембран клітин слизової оболонки.

Рис. 5. Активність Nа+,К+-АТФази в мембранах клітин слизової оболонки шлунка щурів при різних моделях виразки:

Встановлені зміни можуть призводити до дисбалансу в роботі транспортних систем, що в подальшому може викликати порушення внутрішньоклітинної регуляції.

Важливим регуляторним механізмом, що суттєво впливає на перебіг внутрішньоклітинних подій пов'язаних з модифікацією білкових компонентів, є системи фосфорилювання, які представлені різноманітними протеїнкіназами.

Дослідження активності циклонуклеотидзалежних та кальцій залежних протеїнкіназ в мембранах клітин слизової оболонки шлунка показало, що в залежності від експериментальної моделі виразки активність ферментів змінювалась по-різному. Так, при аспіриновій моделі виразки активність циклонуклеотидзалежних протеїнкіназ знижувалась, тоді як при етаноловій та стресовій виразках підвищувалась (рис.6). Найбільш виражені зміни були притаманні як для цАМФ- так і для цГМФ-залежних протеїнкіназ за умов етанолової та стресової моделей.

Можливою причиною порушень активності досліджуваних ферментів, за умов експериментальних виразок шлунка є зміни вмісту циклічних нуклеотидів [Остапченко, 2004].

Зниження активності ПК-А свідчить про залучення цАМФ до молекулярних подій за умов розвитку аспіринової моделі виразки, а високий рівень активності ПК-Г свідчить про залучення цГМФ до біохімічних механізмів, які порушуються за умов розвитку етанолової та стресової виразок.

Рис. 6. Активність протеїнкіназ в плазматичних мембранах клітин слизової оболонки шлунка щурів при різних експериментальних моделях виразки (1-контроль; 2-аспірин; 3-етанол; 4-стрес).

Згідно отриманим результатам, активність Са2+,фосфоліпідзалежної протеїнкінази також статистично значуще знижувалась в плазматичних мембранах клітин слизової оболонки шлунка щурів при аспіриновій моделі (рис.7) . Можна припустити, що порушеня у функціонуванні вищезгаданого ферменту можуть бути пов'язані зі змінами у фосфоліпідному складі мембран, зокрема у вмісті фосфатидилсерину.

Рис.7.Активність Са2+, фосфоліпід залежної протеїнкінази в плазматичних мембранах клітин слизової оболонки шлунка щурів.

При стресовій виразці активність даного ферменту підвищувалась. Це може бути пов'язано із підвищенням вмісту основних регуляторів даного ферменту - діацилгліцеролу (ДАГ), Са2+ та фосфатидилсерину (ФС) [Gill et al., 1991]. Такий механізм встановлено нами за умов розвитку стресу.

Особливий інтерес викликає тирозинова протеїнкіназа, яка представляє собою цитоплазматичний домен рецептора, що найчастіше сам є мішенню фосфорилювання (аутофосфорилювання). Показано, що рецепторні тирозинові протеїнкінази виконують функцію ключової ланки сигнальної трансдукції епідермального ростового фактора (ЕФР) – одного з найбільш відомих цитокінів з онкогенними властивостями. ЕФР – регулює регенерацію епітеліоцитів шлунка. Зниження секреції ЕФР веде до підвищення секреції соляної кислоти (НCl) [Шептулин, 1996].

Визначення активності цієї кінази показало, що за умов різних експериментальних моделей виразок шлунка, її активність порушується (рис.8). При аспіриновій та етаноловій моделях виразок шлунка спостерігалось зниження активності тирозинової кінази, а за умов розвитку стресової виразки активність Тир-ПК зростала.

Можливою причиною зміни активності тирозинової кінази може бути викликане утворенням виразки шлунка посилення рівня інтерлейкінів, які відіграють суттєву роль у регуляції активності саме цього ферменту [Burke et al., 1997 ].

Рис. 8. Активність тирозинової протеїнкінази в плазматичних мембранах клітин слизової оболонки шлунка щурів при різних експериментальних моделях виразки (1-контроль; 2-аспірин; 3-етанол; 4-стрес).

Незважаючи на створення широкого арсеналу лікарських засобів, лікування виразкової хвороби залишається актуальною проблемою. Тому, пошук і дослідження біологічно-активних сполук, які мають властивості цитопротекторів і антиоксидантів є проблемою сучасності.

Нами було проведено дослідження цитопротекторних та антиоксидантних властивостей препаратів природнього походження сквалену та меланіну при різних моделях виразки шлунка у щурів.

В результаті проведених нами досліджень, встановлено, що введення сквалену знімає набряк та крововиливи, зменшує тяжкість виразкових уражень та ерозій шлунка в усіх досліджуваних моделях, крім етанолової. При етаноловій виразці залишається незначна кількість ерозій.

Таблиця 4

Вміст МДА в гомогенаті слизової оболонки шлунка щурів при різних моделях виразок та після введення сквалену

( Мм; n = 10)

Група тварин Вміст МДА

Нмоль/мг Спонтанне накопичення МДА

Нмоль/мг Fe2++аск.-залежне накопичення

МДА

Нмоль/мг НАДН+-залежне накопичення МДА

Нмоль/мг

Аспірин 371,236,7 637,062,2 811,078,9 1291,9120,0

Аспірин +

сквален

(1 доба)

210,020,0*

371,036,7*

542,554,2*

963,795,5*

Аспірин+

сквален

(3 доби)

216,121,5*

295,228,8*

458,544,5*

885,288,8*

Стрес 383,221,4 642,031,0 678,429,4 1090,520,0

Стрес+

сквален

(1 доба) 294,629,4 493,848,3 565,055,5 1038103,0

Стрес+

сквален

(3 доби)

212,121,0*

405,340,3*

495,048,0*

1024100,0*

Етанол 299,929,9 560,038,5 623,124,3 1683,536,7

Етанол+

сквален

(1 доба)

284,728,4

533,352,3

593,358,3

1602,8150,0

Етанол + сквален

(3 доби)

270,427,0

507,950,0

564,756,4

1526,5150,0

Згідно з отриманними результатами, при різних моделях виразок зростає вміст МДА, як нами було показано раніше (таблиця 2). При аспіриновій моделі виразки вже на 1 добу після введеня сквалену вміст МДА був в межах контрольних значень (таблиця 4). При стресовій виразці на 3 добу після введення сквалену всі показники вмісту МДА знаходяться на рівні контрольних значень. Лише при етаноловій моделі виразки сквален не нормалізує вміст МДА ні на 1 добу, ні на 3 добу після його введення.

Loading...

 
 

Цікаве