WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Біохімічні механізми пошкодження ферментних систем біотрансформації ксенобіотиків печінки за умов опікової травми шкіри та корекції антиоксидантами тр - Реферат

Біохімічні механізми пошкодження ферментних систем біотрансформації ксенобіотиків печінки за умов опікової травми шкіри та корекції антиоксидантами тр - Реферат

Публікації. За матеріалами дисертаційних досліджень опубліковано 6 статей та 5 тез доповідей.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, результатів роботи та їх обговорення, заключення, висновків, списку літератури, що включає 241 джерело. Дисертація викладена на 157 стор., містить 21 рисунок, 7 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

В дослідах використовували білих щурів лінії Вістар обох статей масою 130-150 г. Щурів утримували на стандартному раціоні віварію. З метою отримання нейродистрофічних уражень шлунка за моделлю імобілізаційного стресу використовували метод в модифікації [Гройсман и др., 1979]. Етанолові виразки викликали за методом [Ивашкин, 1999]. Аспіринова експериментальна виразка шлунка викликалась пероральним 5-разовим введенням аспірину в дозі 150 мг/кг протягом 3 діб, як описано в роботі [Стефанов, 2001].

Ізольовані клітини слизової оболонки шлунка отримували за методом [Таиров и др., 1983].

Перебіг вільнорадикальних процесів в гомогенаті слизової оболонки шлунка щурів досліджували за параметрами спонтанної та ініційованої хемілюмінесценції. Дієнові кон'югати, шиффові основи визначали відповідно до [Орехович, 1977]. Вміст малонового діальдегіду визначали згідно [Гаврилов и др., 1987]. Вміст білка в досліджуваних препаратах визначали за методом Лоурі та співавт. [Lowry et al., 1951]. Ліпіди екстрагували за методом [Kates, 1986].

Активність як Са2+-, так і Mg2+-АТФази визначали згідно [Древаль и др., 1989]. Визначення активності 5 /- нуклеотидази проводили відповідно [White at all, 1974]. Na+, К+-АТФазна активність визначалась як різниця величин в середовищі з уабаїном і без нього за методом [Древаль и др., 1989]. Активність циклонуклеотидзалежних протеїнкіназ оцінювали за включенням 32Рн із (-32Р/-АТФ) в гістон Н2В згідно [Gill at all, 1997]. Визначення активності Са2+,фосфоліпідзалежної протеїнкінази проводили за методом [Остапченко и др., 1986]. Визначення активності тирозинових протеїнкіназ проводили за [Boutin, 1996].

Препарат сквалену, розчинений 1:10 в рослинній олії, вводили тваринам per os по 20 мкл 3 рази на добу після виразкоутворювання. Меланін, одержаний з чорних дріжджів Nadsoniella nigra var. hesuelisa, вводили per os за 30 хвилин до виразкоутворення (введення аспірину) в дозі 20 мг/кг одноразово.

Експериментальні дані обробляли загальноприйнятими методами статистики [Плохинський, 1981; Кучеренко та ін., 2001].

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Для проведення досліджень нами були обрані три експериментальні моделі виразки: аспіринова, етанолова та стресова. Стрес визнано найбільш частою причиною виразковою хвороби. Другою за частотою причиною розвитку виразок є вживання не стероїдних протизапальних препаратів, наприклад, ацетилсаліцилової кислоти. Поширеними є виразки, що викликаються тривалим вживанням міцних спиртних напоїв. Алкоголь стимулює кислотоутворюючу діяльність шлунка, в результаті чого посилюються агресивні властивості шлункового соку, з одночасним порушенням бар'єрної функції слизової оболонки [Губачев и дрю, 2000].

Нами виявлено різний вплив цих трьох факторів на слизову оболонку шлунка. Встановлено, що внаслідок дії ацетилсаліцилової кислоти, слизова оболонка шлунка щурів має набряк та значні ділянки крововиливів. У тварин на ділянці малої кривизни шлунка виявляються поодинокі неглибокі виразки та численні ерозії слизової оболонки, порівнюючи з контролем.

При етаноловій моделі на всій слизовій оболонці складчатої поверхні шлунка виявлені крововиливи.

При виразках, що утворюються внаслідок стресу, розрізняють три види уражень слизової оболонки: крововиливи в слизову оболонку від мілких істехій до значних ділянок; ерозії з поверхневою деструкцією слизової оболонки ( не глибше підслизового шару стінки шлунка); виразки, при яких дефект досягає м'язевого, а іноді і серозного шару.

Результати дослідження процесів пероксидації ліпідів показали, що їх активація на різних моделях виразки шлунка має свої особливості (табл.1). Так, на етаноловій та стресовій моделях виявлено статистично значуще підвищення рівня первинних продуктів ПОЛ – дієнових кон'югатів , в середньому на 80% та 65% відповідно, і кінцевих продуктів ПОЛ – шиффових основ на 500%. Шиффові основи (ліпофлюорисцентні, ліпофусцинові пігменти) характеризують більш довготривалі зміни окисного гомеостазу. Суттєве збільшення цього показника найчастіше є наслідком тривалої активації ПОЛ, що зустрічається при тяжких ураженнях клітин.

В той же час, при аспіриновій моделі виразки шлунка рівні первинних і кінцевих продуктів ПОЛ не відрізнялися від контрольних величин.

Таблиця 1

Вміст продуктів ПОЛ в гомогенаті слизової оболонки шлунка щурів при різних експериментальних моделях виразки (М м; n=10)

Групи тварин Дієнові кон'югати

(нмоль/мг білка) Шиффові основи

(ум.од.)

Контроль 221,018,0 0,50,03

Аспіринова модель 245,113,4 0,50,04

Етанолова модель 403,840,3* 2,70,2*

Стресова модель 365,724,2* 2,60,1*

Примітка: тут і далі *-р 0,05 різниці достовірні по відношенню до контролю

Проведені нами дослідження виявили також певні відмінності у накопиченні вторинного продукту ПОЛ (малонового діальдегіду), який утворюється як за ферментативним, так і не ферментативним шляхом (табл.2). Підвищення вмісту малонового діальдегіду (МДА) встановлено на всіх моделях виразки шлунка. Найбільш значимо зростає вміст МДА (на 60% та 80%) на при розвитку аспіринової та стресової моделях виразки шлунка. Дослідження ферментативного і не ферментативного шляху аутоокиснення ліпідів показало, що при аспіриновій та стресовій моделях виразки шлунка домінує не ферментативний шлях активації процесів ПОЛ ( рівень МДА підвищується на 65% і 38% відповідно). За умов розвитку виразки, що була викликана із застосуванням етилового спирту, в значній мірі активувався ферментативний шлях, про що свідчить підвищення рівня МДА на 68%.

Таблиця 2

Вміст МДА в гомогенаті слизової оболонки шлунка щурів при різних експериментальних моделях виразки (М м; n=10)

Групи тварин Вміст МДА (нмоль/мг білка) Спонтанне накопичення МДА

(нмоль/мг білка) Fe2++аскор.

залежне накопичення МДА

(нмоль/мг білка ) НАДН+ + АДФ-залежне накопичення МДА

(нмоль/мг білка)

Контроль 208,516,5 397,023,7 492,519,8 1005,129,0

Аспіринова

модель 371,314,0* 637,018,0* 811,018,6* 1295,920,1*

Етанолова

модель 299,029,9* 560,038,5* 623,124,3* 1683,536,7*

Стресова

модель 383,221,4* 642,031,0* 678,429,7* 1090,520,08

Порушення антиоксидантної рівноваги можливо зумовлене змінами в механізмі антирадикального захисту. Важливим чинником, від якого залежить концентрація вільних радикалів у клітинах організму є кооперативна робота ферментів антиоксидантної системи (СОД і каталази), які регулюють рівень активних метаболітів кисню [Sutton et al., 1996]. Незалежно від зміни активності СОД (рис.1) рівень каталазної активності був знижений при різних моделях виразки суттєво в слизовій оболонці шлунка щурів (на 72%) при аспіриновій (рис.2), (на 40%) при етаноловій виразці та (на 45%) при стресовій, що свідчить про виснаження антиоксидантної системи, яке супроводжується накопиченням продуктів ПОЛ, як було показано раніше.

Рис. 1. Активність СОД в гомогенаті слизової оболонки шлунка щурів при різних моделях виразки (1-контроль, 2-аспірин, 3-етанол, 4-стрес)

Рис. 2. Активність каталази в гомогенаті слизової оболонки шлунка щурів при різних моделях виразки (1-контроль; 2-аспірин; 3-етанол; 4-стрес)

Мішенню атаки окисних радикалів є подвійні зв'язки в молекулах ненасичених жирних кислот, що входять до складу фосфоліпідів біомембран.

Нами був визначений вміст фосфоліпідів: фосфатидилхоліну (ФХ), фосфатидилінозитолу (ФІ), фосфатидилсерину (ФС), фосфатидилетаноламіну (ФЕА) та лізофосфотидилхоліну (ЛФХ) (таблиця 3) в мембранах клітин слизової оболонки шлунка щурів при різних експериментальних моделях виразки. Дослідження фосфоліпідного складу мембран клітин слизової оболонки шлунка показали зниження вмісту всіх груп фосфоліпідів при всіх експериментальних моделях виразки. Найбільш статистично значуще зниження фосфоліпідів всіх груп спостерігається при стресовій виразці - в 2 рази.

Порушення структури ліпідного бішару сприяє збільшенню проникності і плинності мембран, що змінює координацію і специфічність мембранних процесів: активний регульований транспорт іонів (К+, Na+, Са2+), кисню, метаболітів; формування заряду мембран та їх поляризації; зниження регуляторного впливу гормонів, медіаторів і т.п [Мажуль и др., 1990].

Loading...

 
 

Цікаве