WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості клінічного перебігу та профілактики карієсу молочних зубів (автореферат) - Реферат

Особливості клінічного перебігу та профілактики карієсу молочних зубів (автореферат) - Реферат

Показники літогенних властивостей жовчі у хворих на стеатоз печінки та ХГ

Групи

Порція жовчі

Холестерин, г/л.

Жовчні кислоти, г/л.

Холато-холестериновий коефіцієнт, од.

Контрольна група (здорові) (n=20)

В

2,00,16

19,250,64

9,220,5

С

0,450,09

4,30,15

9,560,47

Стеатоз печінки (n=24)

В

2,140,19°

19,130,73°

8,940,36°^

С

0,480,07

4,120,24^

8,580,43^

Стеатоз печінки із ДЖВШ (n=26)

В

2,570,13*°

13,80,72*°

5,370,39*°

С

0,510,08

3,990,21^

7,820,38*^

ХГ (n=20)

В

2,270,18°

16,70,73*°

7,360,32*°ˉ

С

0,580,09

3,430,18*^

6,130,37*^

ХГ із ДЖВШ (n=34)

В

2,760,14*°

12,90,64*°

4,660,25*°^

С

0,640,09*

3,400,19*^

5,310,34*^

Примітка: * – достовірно в порівнянні із контрольною групою (Р<0,05); ° – достовірно в порівнянні між хворими на ХДЗП та хворими із ДЖВШ відповідних форм ХДЗП (Р<0,05); ^ – достовірно в порівнянні між хворими на стеатоз печінки та хворими на ХГ (Р<0,05)

В залежності від призначеного лікування усі хворі відповідних підгруп були розподілені за випадковою ознакою в наступні субпідгрупи:

Підгрупа – А: 1 – хворі, які отримували ессенціале форте Н: при стеатозі печінки по 1 капс. 3 рази на день протягом 1 місяця; при ХГ по 1-2 капс. 3 рази на день 2 місяця; при ЦП інфузійно ессенціале Н по 5-10 мл на добу протягом тижня і додатково 3 місяця по 2 капс. 3 рази на день на тлі базисної терапії (глюкозо-інсуліно-калієва суміш (ГІКС), діуретики).

2 – хворі, які, окрім ессенціале форте Н, додатково отримували "Мульті-табс В-комплекс": при стеатозі печінки по 1 табл. 2 рази на день протягом місяця, а при ХГ і ЦП протягом 2 місяців.

3 - хворі, які отримували ліволін-форте: при стеатозі печінки по 1 капсулі 3 рази на добу протягом місяця; при ХГ по 1-2 капс. 3 рази на день 2 місяця; при ЦП по 2 капс. 3 рази на добу на тлі базисної терапії (ГІКС, діуретики) 3 місяця.

4 - хворі, які отримували легалон-70: при стеатозі печінки по 1 капс. 3 рази на добу протягом місяця; при ХГ по 1-2 капсули 3 рази на день 2 місяця; при ЦП по 2 капс. 3 рази на добу на тлі базисної терапії (ГІКС, діуретики) 3 місяця.

Підгрупа – Б: 5 – хворі із ДЖВШ, які отримували холівер: по 2 табл. 3 рази на день 3 тижні при стеатозі печінки і по 4 табл. 3 рази на день 1,5 місяця при ХГ.

6 - хворі із ДЖВШ, які отримували "Екстракт Панкова – Дегтярьової": по 1/5 чайної ложки за 20-30 хв до прийому їжі 3 рази на день протягом 3 тижнів при стеатозі печінки і по 1/3 чайної ложки 4 рази в день 1,5 місяця при ХГ.

Підгрупа – В: 7 - хворі із КД І-ІІ ступеня, які в якості гепатопротектора отримували ліволін-форте у вищезазначених дозах та для відновлення мікробного пейзажу товстої кишки дуфалак (лактулоза) по 1 г/кг ваги тіла на добу в три прийоми протягом місяця при ХГ і по 1,5 г/кг ваги тіла на добу в три прийоми протягом 1,5 місяця на тлі базисної терапії (ГІКС, діуретики) при ЦП.

8 - хворі із КД І-ІІ ступеня, які в якості гепатопротектора отримували легалон-70 у вищезазначених дозах та для відновлення мікробного пейзажу товстої кишки дуфалак (лактулоза), як і в попередній субпідгрупі.

Після проведеного курсу лікування хворих на стеатоз печінки підгрупи А та оцінки динаміки детоксикуючої функції печінки, активності процесів ПОЛ і системи АОЗ встановлено, що на тлі місячного застосування всіх гепатопротекорів збільшувалась в крові активність аргінази та СОД (Р<0,05) і зменшувалася концентрація ТБК-реактантів, які наприкінці лікування майже не відрізнялись від показників практично здорових осіб (рис. 2).

Під впливом лікування хворих на ХГ і ЦП підгрупи А також встановлена позитивна динаміка відновлення детоксикуючої функції печінки, а саме на тлі застосування ессенціале форте Н активність аргінази крові збільшилась в 1,74 при ХГ і в 2,89 разів при ЦП (Р<0,05) в порівнянні з показником до лікування; при додатковому призначенні вітамінів групи "В" - найбільше - в 1,81 і 2,83 разів відповідно (Р<0,05); при призначенні ліволіну-форте – найменше - в 1,45 і 2,33 разів (Р<0,05); а на тлі прийому легалону-70 у 1,79 і 2,64 разів відповідно (Р<0,05) (рис. 2).

При аналізі динаміки пригнічення активності прооксидантної та відновлення антиоксидантної систем на тлі проведеної терапії встановлено вірогідне зменшення їх співвідношення в усіх групах хворих, як на ХГ, так і на ЦП. Однак найбільш виразне відновлення співвідношення ТБК-реактантів/СОД спостерігалося на тлі застосування легалону-70 (за рахунок максимального підвищення активності СОД і зменшення вмісту кінцевих продуктів ПОЛ в крові), ессенціале форте Н, особливо в сполученні із вітамінами групи "В" і ліволіну-форте, який в основному підсилював антиоксидантну активність.

Динаміка відновлення білковосинтетичної функції гепатоцитів була найбільш виражена під впливом ессенціале форте Н в комплексі з "Мульті-табс В-комплексом" (активність орнітиндекарбоксилази крові збільшилась у порівнянні із вихідним у 1,71 разів при ХГ (Р<0,05) і в 2,32 разів при ЦП (Р<0,01)), дещо меншою на тлі лікування легалоном-70 (активність орнітиндекарбоксилази збільшилася в 1,52 (Р<0,05) і 2,23 разів (Р<0,01) відповідно) і мінімальною, але теж вірогідною в порівнянні із показником до лікування при лікуванні ліволіном-форте (рис. 2).

Найбільш виражену ефективність гальмування колагенноутворення в печінці виявив силімариновмісний препарат легалон-70, при застосуванні якого концентрація вільного оксипроліну в крові хворих на ХГ зменшилася на 30% (Р<0,05) і на 28,8% (Р<0,01) при ЦП в порівнянні із вихідним. Вірогідне, але менш виражене, зниження колагеноутворення виявлено при лікуванні ессенціале форте Н. При цьому достовірної динаміки в зниженні у крові вмісту вільного оксипроліну при призначенні ліволіну-форте не встановлено (рис. 2).

При проведенні контрольного фракційного дуоденального зондування хворим підгрупи Б із супутньою ДЖВШ встановлено вірогідне зменшення майже до норми середніх значень об'єму порції "В" жовчі на тлі лікування холівером (при стеатозі печінки на 25%, і на 34% при ХГ (Р<0,05) в порівнянні із вихідним) та дещо менш виражене при лікуванні ЕПД (на 24,1% і 27% (Р<0,05) відповідно). Водночас, встановлено і вірогідне скорочення середньої тривалості фази закритого сфінктера Одді на тлі терапії холівером на 35,1% при стеатозі печінки і на 41% при ХГ (Р<0,05), в порівнянні із вихідним та на 39,5% і 47% (Р<0,05) відповідно по закінченню лікування ЕПД.

При дослідженні літогенних властивостей жовчі у хворих на стеатоз печінки із супутньою ДЖВШ встановлено вірогідне зниження концентрації ХС та збільшення вмісту ЖК у порціях жовчі "В" і "С" і як наслідок - достовірне підвищення ХХК на тлі лікування холівером (на 63% в порції "В" і на 19% в порції "С", (Р<0,05) та при лікуванні ЕПД (на 56% і 17% (Р<0,05)) при порівнянні із показниками до лікування. При ХГ із супутньою ДЖВШ також встановлено достовірне підвищення ХХК жовчі порції "В" на 73% і порції "С" на 43% (Р<0,05) при порівнянні із вихідним на тлі лікування холівером і на 60% та 25% (Р<0,05) відповідно при лікуванні ЕПД.

Таким чином, встановлено, що призначення холіверу сприяє більш вираженому відновленню тонусу жовчного міхура та нормалізації літогенних властивостей жовчі, а ЕПД більшою мірою усуненню спазму сфінктера Одді.

Loading...

 
 

Цікаве