WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості клінічного перебігу та профілактики карієсу молочних зубів (автореферат) - Реферат

Особливості клінічного перебігу та профілактики карієсу молочних зубів (автореферат) - Реферат

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчений стан детоксикуючої, білковосинтетичної та колагеноутворюючої функцій печінки у хворих на стеатоз печінки, ХГ, ЦП невірусного генезу відповідно за показниками активності аргінази, орнітиндекарбоксилази та концентрації вільного оксипроліну в крові.

Встановлено, що на тлі ХДЗП невірусного генезу, які перебігають із більш вираженими порушеннями детоксикуючої функції печінки та активацією процесів ПОЛ, розвиваються моторно-евакуаторні дисфункції жовчовивідних шляхів, в переважно за гіпертонічно-гіпокінетичним типом.

Доведено, що при більш виражених порушеннях детоксикуючої, білковосинтетичної функцій печінки та активації процесів ПОЛ ХДЗП невірусного генезу перебігають із порушенням мікробіоценозу кишечника у вигляді зниження росту цукролітичної флори і підвищення титрів протеолітичної флори, що в сукупності призводить до підвищення активності процесів фібротизації печінки та подальшого прогресування захворювання.

Вперше проведена порівняльна оцінка ефективності корекції детоксикуючої, білковосинтетичної і колагеноутворюючої функцій печінки у хворих на стеатоз печінки, ХГ та ЦП невірусного генезу гепатопротекторами із різними механізмами дії.

Вивчений характер та ефективність дії комбінованих холеретиків при порушенні моторно-евакуаторної функції жовчовивідних шляхів і літогенних властивостей жовчі у хворих на стеатоз печінки та ХГ невірусної етіології.

Обґрунтована доцільність застосування "Екстракту Панкова-Дегтярьової" (ЕПД) при лікуванні хворих на стеатоз печінки із дисфункцією жовчовивідних шляхів за гіпертонічно-гіпокінетичним типом.

Вперше за допомогою комплексу гепатопротекторів із лактулозою доведена можливість патогенетичної корекції порушень мікробіоценозу кишечника у хворих на ХГ і ЦП невірусної етіології.

Практичне значення отриманих результатів. За результатами проведеного дослідження встановлена доцільність та обґрунтована діагностична значимість включення до загальноприйнятих лабораторних досліджень у хворих на стеатоз печінки, ХГ та ЦП невірусної етіології визначення активності аргінази сироватки крові, як показника стану детоксикуючої функції печінки, орнітиндекарбоксилази, як показника стану білкового синтезу, концентрації вільного оксипроліну в крові, як показника активності фібротизації.

Доведена необхідність своєчасного виявлення та фармакологічної корекції дисфункціональних порушень біліарного тракту і змін мікробіоценозу кишечника у хворих на ХДЗП невірусного генезу задля припинення подальшого прогресування захворювання та появи ускладнень.

Визначена та обґрунтована доза і тривалість призначення гепатопротекторів із різними механізмами дії хворим на ХДЗП невірусної етіології в залежності від ступеня порушення детоксикуючої, білковосинтетичної функцій гепатоцитів, активності фібротизації печінки та стану прооксидантної і антиоксидантної активності.

Вперше, в якості комбінованого холеретика при хронічних невірусних захворюваннях печінки із дискінезією жовчовивідних шляхів, запропоноване курсове застосування "Екстракту Панкова-Дегтярьової".

Показана висока ефективність, обґрунтована доза та тривалість застосування комплексу гепатопротекторів із лактулозою при лікуванні хворих із дисбіозом кишечника І-ІІ ступеня на тлі ХГ і ЦП невірусного генезу.

Впровадження результатів роботи в практику. Основні результати дослідження включені в лекції, семінарські і практичні заняття з курсу "Гастроентерологія" для підготовки інтернів, магістрів, лікарів, які проходять курси удосконалення та спеціалізації на кафедрі військової терапії Української військово-медичної академії м. Київ (акт впровадження від 02.06.2005), на кафедрі післядипломної освіти лікарів-терапевтів Української медичної стоматологічної академії м. Полтава (акт впровадження від 19.04.2005), впроваджені в роботу гастроентерологічного відділення Головного військового клінічного госпіталю МО України м. Київ (акт впровадження від 23.12.2004), міської клінічної лікарні №1 м. Полтава (акт впровадження від 30.08.2005), Військово-медичного центру Повітряних Сил ЗСУ м. Вінниця (акт впровадження від 25.02.2005 і 16.06.2005), Харківського гарнізонного госпіталю (акт впровадження від 07.04.2005).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом здійснений вибір напрямку та методів дослідження, формулювання мети та завдань, самостійно проведений відбір хворих, їх комплексне обстеження (зокрема, біохімічний аналіз крові на активність аргінази, орнітиндекарбоксилази, концентрації вільного оксипроліну та ТБК-реактантів, визначення літогенних властивостей жовчі) та лікування.

Автор самостійно провів науковий аналіз та математичну обробку одержаних результатів, сформулював основні положення, висновки та практичні рекомендації і забезпечив їх впровадження в медичну практику та відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичній конференції „Актуальні питання захворювань органів травлення" (Львів, 2004; Тернопіль, 2004), науково-практичній конференції молодих вчених Української військово-медичної академії (Київ, 2004), науково-практичній конференції „Актуальные вопросы гастроэнтерологии" (Луганськ, 2004), 10-й науково-практичній конференції гастроентерологів та терапевтів „Вересневі зустрічі" (Вінниця, 2004), науково-практичній конференції „Актуальные вопросы заболеваний органов пищеварения" (Одеса, 2004), ІІІ-му Українському конгресі гастроентерологів (Дніпропетровськ, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових робіт, з них 4 статті в наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 3 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладені українською мовою на 146 сторінках машинописного тексту. Робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, ілюстрована 18 таблицями і 25 рисунками. Бібліографічний покажчик містить 310 джерел, в тому числі 227 - кирилицею, 83 - латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. В основу роботи покладено обстеження 339 хворих на ХДЗП невірусної етіології віком від 19 до 64 років (308 (90,8%) чоловіків і 31 (9,2%) жінок), серед яких: І група - 98 (28,9%) хворих на стеатоз печінки, ІІ група - 152 (44,8%) хворих на ХГ із мінімальної та помірною активністю, ІІІ група - 89 (26,3%) хворих на ЦП в стадії компенсації (А стадія за Чайлд-Пью). Серед групи обстежених 159 (46,9%) хворих мали ХДЗП алкогольної етіології (стеатоз печінки - 35 (22%); ХГ – 68 (42,8%); ЦП – 56 (35,2%)), 74 (21,8%) хворих – токсичної (хімічної) етіології (стеатоз печінки – 27 (36,5%); ХГ – 42 (56,8%); ЦП – 5 (6,7%)), а 106 (31,3%) хворих мали мікст-ураження печінки (алкогольне і токсичної) (стеатоз печінки – 36 (33,9%); ХГ – 47 (39,6%); ЦП – 28 (26,4%)).

В залежності від наявності супутньої патології всі хворі І, ІІ і ІІІ груп були розподілені на наступні репрезентативні підгрупи: "А" – 230 (67,8%) хворих без супутньої патології (72 (31,3%) хворих на стеатоз печінки, 92 (40%) на ХГ і 66 (28,7%) на ЦП); "Б" – 60 (17,7%) хворих із ДЖВШ (26 (43,3%) хворих на стеатоз печінки і 34 (56,7%) на ХГ); "В" – 49 (14,5%) хворих із КД І-ІІ ступеня (26 (53,1%) хворих на ХГ і 23 (46,9%) на ЦП). Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб відповідного віку та статі.

Верифікація діагнозу захворювань печінки здійснювалась згідно класифікації Міжнародної робочої групи світової спільноти гепатологів (IWG), Всесвітнього конгресу гастроентерологів (WCOG) 1994р., та МКБ-10, ДЖВШ згідно класифікації І.І.Дегтярьової, І.М.Скрипника, 1999р., синдрому КД згідно класифікації І.Б.Куваєвої, К.С.Ладодо, 1991р.

Всім обстеженим за загальноприйнятими методиками проводили комплекс загальноприйнятих клініко-біохімічних та інструментальних методів дослідження: опитування, фізичне обстеження, визначення в крові рівня загального білірубіну та його фракцій, активності аланінамінотрансамінази, аспартатамінотрансамінази, -глутамілтранспептидази, концентрації ХС, тригліцеридів, загального білка та білкових фракцій, лужної фосфатази, коагулограми, протромбіну, тимолової проби, УЗД органів черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопії, фракційне дуоденальне зондування. Визначення маркерів вірусних гепатитів у сироватці крові проводили за допомогою реакцій імуноферментного аналізу.

Поряд із цим у всіх обстежених оцінювали детоксикуючу функцію печінки за активністю аргінази крові за методикою В.А. Храмова, Г.Г. Листопад (1973), білковосинтетичну функцію за активністю орнітиндекарбоксилази в крові за методикою В.А. Храмова (1997), стан колагеноутворення в печінці за концентрацією вільного оксипроліну в крові за методикою Осадчук Т.А. та співавт. (1982), стан антиоксидантного захисту оцінювали за активністю в крові СОД за методикою В.А Костюк, А.І. Потапович, Ж.В. Ковальової (1990), інтенсивність процесів вільно-радикального окислення оцінювали за концентрацією ТБК-реактантів у сироватці крові за методикою Л.І. Андрєєва і співавт. (1988). Визначення в жовчі загальної кількості ЖК, ХС та холато-холестеринового коефіцієнту (ХХК) проводилось за методикою Л.Л. Громашевської і співавт. (1982), розрахунок ефективності викиду жовчі печінкою та міхуром, індексу секреторного тиску печінки за формулами В.А. Галкіна (1986). Дослідження копрокультури на дисбіоз товстої кишки проводили за допомогою бактеріологічного дослідження фекалій, використовуючи методику Р.В. Епштейн-Литвак та Ф.Л. Вільшанської (1977).

Loading...

 
 

Цікаве