WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості клінічного перебігу та профілактики карієсу молочних зубів (автореферат) - Реферат

Особливості клінічного перебігу та профілактики карієсу молочних зубів (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

КУЦ ТАРАС ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 616.36-002-085+616.36-008+616.34-008.87

Обґрунтування раціональної фармакотерапії хронічних невірусних дифузних захворювань печінки з біліарною дисфункцією та кишковим дисбіозом

14.01.36 – гастроентерологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українській військово-медичній академії МО України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор ДЕГТЯРЬОВА Ірина Іванівна, Українська військово-медична академія МО України, професор кафедри військової терапії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор СТЕПАНОВ Юрій Миронович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри гастроентерології та терапії факультету післядипломної освіти

доктор медичних наук, професор ЗВЯГІНЦЕВА Тетяна Дмитрівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідуюча кафедрою гастроентерології

Провідна установа: Інститут терапії ім. Л.Т.Малої АМН України (м. Харків), відділ гастроентерології

Захист відбудеться "22" листопаду 2005 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України та Інституту гастроентерології АМН України (пр. Правди, 96, м. Дніпропетровськ, 49074)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (вул. Дзержинського, 9, м.Дніпропетровськ, 49044)

Автореферат розісланий " 21 " жовтня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук М.Б. Щербиніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП) на сьогодні є однією з найбільш важливих в сучасній гастроентерології і визначається, насамперед, тяжкістю прогнозу, складністю діагностики та лікування, має загальномедичне і соціальне значення (О.Я.Бабак, 1999; І.І.Дегтярьова, 2002-2004; Ю.М.Степанов, 2005; Н.В.Харченко, 2000). Головними формами ХДЗП, як послідовних стадій єдиного патологічного процесу, є стеатоз печінки, хронічний гепатит (ХГ) (стеатоз печінки із некрозами гепатоцитів, мезенхімальною реакцією і послідуючим фіброзом) та цироз печінки (ЦП) (незворотній і неодмінно прогресуючий процес) (В.Б.Гриневич и соавт., 2004; И.И.Дегтярёва, 2004).

Значний відсоток у структурі ХДЗП складають невірусні ураження печінки внаслідок дії хімічних сполук, у тому числі етанолу. Майже у 25% хворих із ураженням печінки етіологічною причиною захворювання є алкоголь і дія ксенобіотиків (С.Д.Подымова, 1993; К.Майер, 2004).

Труднощі диференційної діагностики, інтерпретації клінічних симптомів і синдромів та прогнозування подальшого перебігу ХДЗП невірусного генезу зумовлює необхідність знань їх патогенезу і застосування сучасних методів дослідження, зокрема визначення детоксикуючої, білковосинтетичної і колагеноутворюючої функцій печінки (И.И.Дегтярёва, 2004). При цьому звертається увага на пошук нових та уточнення діагностичного значення мало вивчених досліджень, а також визначення їх діагностичних можливостей (Ш.Шерлок, Дж.Дули, 2002).

Фундаментальними дослідженнями встановлено, що в патогенезі ХДЗП суттєве значення мають: активація процесів вільно-радикального окислення, в першу чергу ліпідів плазматичних і субклітинних мембран гепатоцитів, на тлі виснаження системи антиоксидантного захисту (АОЗ) (І.І.Дегтярьова і співавт. 2000-2004; В.М.Фролов и соавт., 2000; H.Jaeschke, 2000), порушення клітинного і гуморального імунітету (О.Я.Бабак, 2000; Т.Д.Звягінцева і співавт., 2001), порушення мікрогемоциркуляції (И.А.Боброва, 2001), балансу гормонів (В.Н.Хворостинка і співавт., 2001), цитокінів (Н.Г.Вірстюк, 2001) та ін. Значну роль у подальшому прогресуванні захворювання відіграють вплив вторинних продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), пригнічення детоксикуючої і білковосинтетичної функцій печінки і, як наслідок, зниження здатності до регенерації печінкової тканини на клітинному і субклітинному рівнях (О.Я.Бабак, 2001; В.Г.Передерий, В.П. Шипулин, 2000; І.І.Дегтярьова, 2000-2004; Tanaka Rh.D., 2003). Проте, залишається багато питань щодо механізмів прогресування і функціонального стану гепатоцитів при стеатозі печінки, ХГ та ЦП (А.О.Буеверов, 2002; Н.В.Харченко, 2000; S.L.Friedman, 2000).

Велике значення в діагностиці ХДЗП відводиться дослідженню стану жовчоутворюючої та жовчовивідної функцій печінки (Э.П.Яковенко, П.Я.Григорьев, 2000]. Доведено, що жовчовиділення здійснюється під контролем гіпоталамічних центрів, біологічно активних речовин та залежить від функціонального стану гепатоцитів (В.А.Максимов и соавт., 1998; Э.П.Яковенко, 2002-2003).

При цьому на тлі ХДЗП часто виникають біліарні дискінезії і кишковий дисбіоз (КД), наслідком якого є ендотоксемія, бактеріальна транслокація і ще більше порушення функції та структури печінки (І.І.Дегтярьова, 2002-2004; A.J.Wigg, 2001), що в свою чергу сприяє торпідності перебігу захворювань та виникненню ускладнень (А.А.Воробйов, 2004; В.Л.Васюк, 2001). А часті незадовільні результати лікування поєднаної патології пов'язані з тим, що певні ланки патогенезу цих захворювань залишаються мало вивченими і тому не враховуються при розробці лікувальної тактики.

Таким чином, створюється "порочне коло": порушення структури (жирова інфільтрація, фіброз) і функції печінки - порушення обміну ліпідів – порушення ентерогепатичної циркуляції жовчних кислот (ЖК) - зміни мікробіоценозу кишечника, накопичення ендотоксинів – ще більше ушкодження печінки (Г.Д.Фадеенко, 2003; В.А.Петухов, 2002).

Враховуючи це, на сьогодення є актуальним удосконалення діагностики ХДЗП на підставі вивчення функціонального стану гепатоцитів, оптимізація диференційної патогенетичної терапії, своєчасне виявлення та комплексне лікування супутніх захворювань з боку біліарного тракту та кишечника, що безперечно веде до підвищення ефективності діагностики та лікування ХДЗП, припинення подальшого прогресування, зменшення ускладнень та розвитку важких форм захворювання, покращення якості життя.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідницької роботи "Епідеміологія, перебіг та фармакотерапія захворювань внутрішніх органів у військовослужбовців у тому числі за умов впливу шкідливих факторів" Української військово-медичної академії Міністерства оборони України (№ державної реєстрації 0104U008763).

Мета роботи. Удосконалення методів діагностики та обґрунтування диференційованої патогенетичної терапії хворих на стеатоз печінки, хронічний гепатит і цироз печінки невірусного генезу із супутньою біліарною дискінезією та кишковим дисбіозом на підставі аналізу змін функціонального стану гепатоцитів, активності процесів перекисного окисленння ліпідів та антиоксидантного захисту, характеристики стану жовчоутворення, жовчовиділення та змін мікробіоценозу кишечника.

Задачі дослідження:

  1. Вивчити стан детоксикуючої, білковосинтетичної і колагеноутворюючої функцій печінки у хворих на стеатоз печінки, хронічний гепатит та цироз печінки невірусної етіології.

  2. Дослідити характер та направленість порушень моторно-евакуаторної функції жовчовивідних шляхів, літогенних властивостей жовчі у хворих на стеатоз печінки та хронічний гепатит невірусної етіології.

  3. Визначити стан мікробіоценозу кишечника у хворих на хронічний гепатит і цироз печінки невірусної етіології.

  4. Оцінити ефективність корекції детоксикуючої, білковосинтетичної і колагеноутворюючої функцій печінки у хворих на стеатоз печінки, хронічний гепатит і цироз печінки невірусної етіології гепатопротекторами з різними механізмами дії.

  5. Уточнити ефективність та характер дії комбінованих холеретиків при порушенні моторно-евакуаторної функції жовчовивідних шляхів і літогенних властивостей жовчі у хворих на стеатоз печінки та хронічний гепатит невірусної етіології.

  6. Визначити можливість патогенетичної корекції порушень мікробіоценозу кишечника у хворих на хронічний гепатит і цироз печінки невірусної етіології за допомогою комплексу гепатопротекторів із лактулозою.

Об'єкт дослідження: хворі на стеатоз печінки, хронічний гепатит та цироз печінки невірусної (алкогольної та хімічної) етіології із супутньою дискінезією жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) або кишковим дисбіозом.

Предмет дослідження: показники детоксикуючої, білковосинтетичної, колагеноутворюючої функцій печінки, ПОЛ та АОЗ, моторно-евакуаційної функції жовчовивідних шляхів, літогенних властивостей жовчі, стану кишкового мікробіоценозу та методи їх корекції.

Методи дослідження: Для верифікації діагнозу стеатозу печінки, ХГ, ЦП проводили загально-клінічні, лабораторно-біохімічні дослідження, стан детоксикуючої функції печінки досліджували за активністю в крові аргінази, білковосинтетичної функції - за активністю орнітиндекарбоксилази, колагеноутворюючої функції - за концентрацією вільного оксипроліну. Активність системи АОЗ досліджували за активністю супероксиддисмутази (СОД), системи ПОЛ за концентрацією речовини, які з 2-тіобарбітуровою кислотою утворюють триметиновий комплекс (ТБК-реактанти); серологічні – визначення маркерів вірусних гепатитів у сироватці крові; бактеріологічні - дослідження копрокультури фекалій на дисбіоз; морфологічні – (пункційна біопсія печінки з дослідженням біоптатів); інструментальні – сонографічні, ендоскопічні. Для визначення стану жовчоутворення та жовчовиділення застосовували фракційне дуоденальне зондування, дослідження літогенних властивостей жовчі, вмісту холестерину (ХС) та ЖК.

Loading...

 
 

Цікаве