WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ранній гістогенез дихальної системи у людини в умовах типової та атипової імплантації (автореферат) - Реферат

Ранній гістогенез дихальної системи у людини в умовах типової та атипової імплантації (автореферат) - Реферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КИРИК ТАРАС ПЕТРОВИЧ

УДК: 617.55-036.11:616.345-008.8-085.246.1

Екоімунна корекція інтралюмінального гомеостазу товстої кишки при гострій абдомінальній патології

14.01.03 – хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Герич Ігор Дионізійович – професор кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Дзюбановський І.Я. – завідувач кафедри хірургії факультету післядипломної освіти Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського МОЗ України;

доктор медичних наук, професор Лігоненко О.В. – завідувач кафедри загальної хірургії Української медичної стоматологічної академії МОЗ України.

Провідна установа:

Інститут загальної і невідкладної хірургії АМН України, м. Харків.

Захист відбудеться "10" травня 2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м.Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий "9" квітня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ЧуклінС. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На початку ХХІ сторіччя гостра абдомінальна патологія (ГАП) і надалі залишається однією із найскладніших медико-соціальних проблем з огляду на збереження тенденцій до невпинного зростання кількості пацієнтів з цією патологією, стабільно високої летальності та перманентного збільшення вартості лікування (Ерюхин И.А., Шляпников С.А., 2000; Илюкевич Г.В., 2001).

Серед загалу хворих, госпіталізованих у хірургічні стаціонари з приводу абдомінальної патології, близько 5 % становлять пацієнти з гострим панкреатитом (ГПа). При чому за останні десятиріччя відзначають кількаразове зростання рівня захворюваності на ГПа. Отож, за повідомленням авторів на цей час у промислово розвинених країнах цей показник знаходиться у межах від 200 до 800 хворих на ГПа на 1 млн. населення в рік (Kuzela L., 2000, Gullo L. et al., 2002). Окрім цього, занепокоєння викликає стабільно високий відсоток інфекційних ускладнень ГПа, які зумовлюють 80 % летальних наслідків при цьому захворюванні (Legermate D.A. et al., 1992; Бойко В.В. и др., 2002).

Не меншої уваги заслуговують проблеми лікування хворих на гострий перитоніт (ГПе). Це найважче ускладнення захворювань і пошкоджень органів черевної порожнини, що стабільно займає чільне місце у структурі хірургічної летальності. Доктрина лікування ГПе залишається незмінною протягом тривалого часу. Головними її постулатами є проведення адекватного операційного втручання у ранні терміни, цілеспрямована антибактерійна та дезінтоксикаційна терапія. Не сумніваючись у доцільності комплексного підходу в лікуванні пацієнтів із зазначеною патологією, слід зауважити, що рівень післяопераційної летальності при ГПе залишається високим і перебуває у межах від 15 до 60 %. Розвиток поліорганної недостатності (ПОН) зумовлює зростання цього показника до 70 – 100 % (Мартов Ю.Б., 1998; Шелестюк П.И. и др., 2000; Давыдов Ю.А. и др., 2000; Гаин Ю.М.и др., 2001).

Наведені показники свідчать про вичерпаність резервів існуючих методів лікування хворих на ГАП, що на думку низки авторів, детермінує необхідність подальшого вивчення фундаментальних патофізіологічних розладів, що супроводжують ГАП і вимагають розпрацювання нових патогенетичних лікувальних технологій (Bengmark S., 1996).

Одними із маловідомих і найменше досліджених аспектів у вказаній царині є різновидні розлади інтралюмінального гомеостазу товстої кишки (ІЛГТК), що характеризуються поєднанням низки клінічних, лабораторних і морфологічних відхилень – типових супровідників заавансованого перебігу ГАП (Bengmark S. et al., 1996). У цьому аспекті значної актуальності набуває пошук відповідних засобів лікувальної корекції змін ІЛГТК при ГАП.

У фаховій медичній літературі висвітлення окремих аспектів проблеми ІЛГТК при ГАП – товстокишкової мікрофлори, нормальних показників внутрішньочеревного тиску, збереження цілості інтестинального бар'єра – здебільше мають описовий характер, ґрунтуються на поодиноких клінічних спостереженнях або ж віддзеркалюють окремі фрагменти цієї проблеми у вигляді перспективних напрямків майбутніх досліджень (Bengmark S., Jeppsson B., 1995; Bengmark S., 1996; Salminen S. et al., 1996; Alander M. et al., 1999; Bengmark S., 2003). Нез'ясованість типових розладів інтралюмінального гомеостазу при ГАП, відсутність доступних маркерів первинної діагностики та динамічного відстеження цих змін, недостатність традиційних діагностично-лікувальних підходів вказують на актуальність проблеми та необхідність її розпрацювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом НДР Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького "Розробити профілактичну програму, діагностичний алгоритм та лікувальну тактику при гнійно-запальних процесах м'яких тканин, підшлункової залози та парапанкреатичної клітковини, а також синдрому системної запальної відповіді, основану на з'ясуванні особливостей етіологічних чинників, імунологічної реактивності організму, характеру порушень зсідально-протизсідальної системи", державана реєстрація № 0100U002259.

Мета й задачі дослідження. Поліпшити результати лікування хворих на гострий панкреатит і гострий перитоніт шляхом розпрацювання та використання екоімунної корекції інтралюмінального гомеостазу товстої кишки.

Для досягнення цієї мети були сформульовані наступні основні завдання дослідження:

1. Оцінити частоту післяопераційних гнійно-септичних (ГСУ) і моторно-евакуаційних ускладнень у хворих на ГПа і ГПе, пов'язаних із розладами ІЛГТК.

2. З'ясувати деякі маловідомі аспекти розладів ІЛГТК у хворих на ГАП: стан біоценозу, особливості внурішньочеревного тиску (ВЧТ), мікро- та ультраструктурні зміни слизової оболонки товстої кишки.

3. Визначити критерії діагностики та прогнозування післяопераційних розладів ІЛГТК у хворих на ГПа і ГПе.

4. Розпрацювати нові та удосконалити наявні схеми та способи корекції розладів ІЛГТК.

5. З'ясувати ефективність застосування екоімунної корекції ІЛГТК у хворих на ГАП.

Об'єкт дослідження – 156 пацієнтів (86 з гострим панкреатитом; 70 з гострим перитонітом), госпіталізованих ургентно в клініку загальної хірургії Клінічної міської комунальної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова.

Предмет дослідження – гострий панкреатит і гострий перитоніт.

Методи дослідження: стандартизовані клінічні, лабораторні, інструментально-апаратні, патоморфологічні, мікробіологічні (оцінка інтестинального біоценозу), електронномікроскопічні (дослідження тонковерствових зрізів слизової оболонки товстої кишки), непрямі методи вимірювання ВЧТ (шляхом визначення тиску в сечовому міхурі через катетер Фолея та в інтрагастральному просторі через шлунковий зонд), статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше сформульовано дефініції ІЛГТК та окремих її лабораторних, клінічних, інструментальних й морфологічних маркерів. Визначено спектр розладів ІЛГТК при ГПа і ГПе та з'ясовано їх вплив на перебіг основної патології та розвиток ускладнень. Оцінено інформаційність методів ідентифікації розладів ІЛГТК. Відзначено характер впливу антибактерійних препаратів на пробіотичну ланку товстокишкового біоценозу. Вперше запропоновано об'єктивну стратифікацію синдрому ентеральної недостатності (ЕН), що ґрунтується на прямій кореляції особливостей клінічного вияву ЕН і ступеня внутрішньочеревної гіпертензії (ВЧГ). Вперше створено алгоритм визначення важкості, оцінки ефективності лікування та прогнозу перебігу ГПа за вислідами вимірювання величини ВЧТ. Розпрацьовано та апробовано на практиці комплексну медикаментну схему корекції ІЛГТК (Патент 71470 А Україна).

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дозволяють покращити лікування хворих на ГПа і ГПе через вибір адекватного обсягу біофармакологічної корекції ІЛГТК, що віддзеркалюється вагомим зниженням інцидентності ентеральної, серцево-судинної, дихальної й поліорганної недостатності; суттєвим скороченням термінів нормалізації ВЧТ і товстокишкового біоценозу; зменшенням випадків ГСУ.

Запропоновано спосіб визначення важкості та прогнозу перебігу ГПа (посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 768, видане 21.04.2004 р. БРІВ ГУОЗ Львівської ОДА), спосіб медикаментної корекції ВЧТ при ГАП (посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 770, видане 14.04.2004 р. БРІВ ГУОЗ Львівської ОДА), спосіб субституції пробіотиків при ГАП (посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 767, видане 16.04.2004 р. БРІВ ГУОЗ Львівської ОДА), модифіковано варіанти нормалізації кишкової мікрофлори при ГАП (посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 723, видане 6.10.2000 р. БРІВ УОЗ Львівської ОДА); розпрацьовано схему комплексної корекції ІЛГТК при ГАП (посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 769, видане 6.04.2004 р. БРІВ ГУОЗ Львівської ОДА).

Loading...

 
 

Цікаве