WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональна реабілітація постраждалих з переломами нижньої щелепи з урахуванням динаміки локальних м'язових порушень (автореферат) - Реферат

Функціональна реабілітація постраждалих з переломами нижньої щелепи з урахуванням динаміки локальних м'язових порушень (автореферат) - Реферат

Отримані результати досліджень оброблено методами математичної статистики, прийнятої в біології та медицині на IBM PC-сумісному комп'ютері за допомогою програм "StatSoft Statistica 6.0" та "MathSoft Mathcad 2001 prof.". Графіки оформлено за допомогою програм "Microsoft Exсel 2003" та "SigmaPlot 7.0". Визначали середнє арифметичне, напівширину довірчого інтервалу (Мm). Отримані статистичні дані були перевірені на нормальність розподілу за допомогою критерію χ2 Пірсона. Вірогідність відмінності показників, що порівнювалися, оцінювали за допомогою t-критерію Ст'юдента. Оцінка залежності між показниками виконувалась розрахунком коефіцієнту кореляції Пірсона.

Загальна клінічна характеристика обстежуваних жінок. Клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження проведено у 110 вагітних, які проходили лікування у відділенні оздоровлення вагітних санаторію „Великий Луг" м. Запоріжжя. Ефективність розробленої та запропонованої методики лікування „сухими" вуглекислими ваннами вивчено у 40 вагітних з ВСА (15 – з ВСА по гіпертонічному типу і 25 – з ВСА по гіпотонічному типу) – основна група. 40 вагітних з ВСА (15 – з ВСА по гіпертонічному типу і 25 – з ВСА по гіпотонічному типу) отримали загально прийнятий комплекс санаторно-курортного лікування для вагітних з цим захворюванням і склали контрольну групу. 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності увійшли в групу здорових. Термін вагітності у жінок трьох груп становив 28-32 тижні. До групи здорових було віднесено вагітних, які не мали соматичних та гінекологічних захворювань в анамнезі, з гармонійним фізичним розвитком при відсутності факторів ризику перинатальної патології. У обстежених жінок основної та контрольної груп ВСА існувала до вагітності на фоні хронічної екстрагенітальної патології. Серед обстежених переважали вагітні із середнім ступенем тяжкості захворювання, яку встановлено у 74,8 % вагітних основної і у 62,9 % жінок контрольної груп. Легку ступінь ВСА встановлено у 25,2 % жінок основної і у 37,1 % вагітних контрольної груп.

Загально прийнятий комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з ВСА включав: лікувально-охоронний режим; кліматотерапію, повітряні за таблицею Латишевої та дозовані сонячні ванни; лікувальне харчування (дієта 106), фізичне тренування у вигляді ранкової гігієнічної гімнастики, лікувальної фізкультури, дозованої ходьби, гідрокінезотерапію психотерапію і аутогенне тренування, кисневі коктейлі; аеро-йоно-фітотерапію, Диференційовано, в залежності від типу ВСА, проводили бальнеотерапевтичне лікування: при гіпертонічному типі ВСА – хвойні ванни, при гіпотонічному типі ВСА – хлоридно-натрієві ванни, циркулярний душ. Вагітні основної групи, крім загальноприйнятого комплексу лікування, проходили курс „сухих" вуглекислих ванн, який призначали, згідно розробленої методики (патент № 53326 А України на винахід), диференційовано в залежності від типу ВСА.

Проведений нами динамічний контроль за станом вагітних до та після комплексу лікування, який містив „сухі" вуглекислі ванни, вказуэ про відсутність загострення ВСА у обстежуваних вагітних. Патологічної бальнеореакції у обстежуваних жінок основної групи не спостерігалось. У 43,4 % вагітних після п'ятої процедури було відмічено „незначне покращення", яке характеризувалось регресом деяких скарг, тенденцією до нормалізації артеріального тиску. Після закінчення курсу „сухих" вуглекислих ванн майже у всіх вагітних було відмічено „значне покращення".

Проведений аналіз показав, що після курсу лікування „сухими" вуглекислими ваннами, усі вагітні без винятку відмічали покращення загального самопочуття, приємне тепло, бадьорість після прийому процедури, нормалізацію сну та настрою. У 52 % жінок основної групи було відмічено зниження метеолабільності. Зниження кількості скарг після лікування спостерігалось у 96 % вагітних основної та у 72,2 % вагітних контрольної групи. Гіпотензивний ефект у жінок основної групи з ВСА по гіпертонічному типу було відмічено вже наприкінці 4-5 процедури, який стабілізувався після курсу "сухих" вуглекислих ванн. У більшості вагітних перед початком процедури спостерігався тренуючий ефект на серцево-судинну систему, що відбивався прискоренням частоти серцевих скорочень (ЧСС), яка стабілізувалась наприкінці процедури. Під час пологів у більшої половини вагітних контрольної групи з ВСА по гіпертонічному типу спостерігалось деяке підвищення артеріального тиску (АТ) в середньому до 155,010,2 мм рт.ст. на відміну від показників вагітних основної групи з ВСА по гіпертонічному типу. Лабільність АТ у вагітних з гіпотонічним типом ВСА після лікування „сухими" вуглекислими ваннами на протязі подальшого перебігу вагітності спостерігалась у 7,5 % вагітних, а у контрольній групі – у 20,0 % вагітних жінок. У контрольній групі динаміка показників АТ на початку та після лікування залишилась майже без змін. Згідно даним табл.1, у основній групі після лікування зменшилась частота пізніх гестозів в 5,58 рази, а у жінок групи контролю – в 2,79 рази (р<0,05).

Таблиця 1.

Частота ускладнень після проведеного комплексного лікування (%)

Ускладнення

Основна група

Контрольна група

Пізній гестоз

7,5

15

Набряки вагітних

7,5

5

Прееклампсія легкого ступеня

0

10

Загроза переривання вагітності

12,5

24,59

Передчасні пологи

0

17,5

Несвоєчасне злиття навколоплідної рідини

22,5

32,5

Дискоординована пологова діяльність

22,5

42,9

Слабкість пологової діяльності

6,9

16,2

Крововтрата більше 400 мл

6,28

16,11

Оперативне розродження

7,5

20,23

Післяпологові ускладнення

0

12,62

Прееклампсії у вагітних основної групи не було, а у вагітних контрольної групи прееклампсію легкого ступеня було діагностовано в 10 % випадків. Частота загрози переривання вагітності зпісля лікування "сухими" вуглекислими ваннами знизилась в 2,42 рази, а в контрольній групі у-1,23 рази (р<0,05). Ознак загрози переривання вагітності під час лікування „сухими" вуглекислими ваннами не спостерігалось. У 38 жінок (98,0%) основної групи вагітність завершилась терміновими пологами, у 2 жінок (5,0%) - пізніми. У вагітних основної групи не було передчасних пологів, на відміну від жінок групи контролю (17,5%), що достовірно вище в 1,5 рази ніж у здорових жінок. Пізні пологи спостерігались в 7,5% жінок. Застосування удосконаленого комплексу санаторно-курортного лікування дозволило знизити частоту несвоєчасного відходження навколоплідної рідини в 2,54 рази. Згідно даним проведених досліджень, частота розродження шляхом операції кесарев розтин у жінок основної групи становила 7,58 %, тобто знизилась в 3,19 рази, а у жінок контрольної групи залишалась високою (20,23 %). Післяпологовий період у жінок основної групи протікав без ускладнень, а в групі контролю частота післяпологових ускладнень становила 12,62 %. У всіх жінок основної та контрольної групи народились живі та доношені діти. Випадків загибелі плодів у жінок обох груп не відмічено. У 87,6 % жінок, які пройшли курс лікування "сухими" вуглекислими ваннами середній показник новонароджених за шкалою Апгар становив 8-10 балів, а в контрольній групі – у 72,2 %. З оцінкою 6-7 балів народилось 4,4 % дітей у жінок основної групи і 21,3 % дітей у жінок контрольної групи. З оцінкою нижче 6 балів народилось 3,3 % дітей у вагітних основної групи і 6,5 % дітей від жінок групи контролю. Випадків родового травматизму у новонароджених від жінок основної групи не спостерігалось, на відміну від групи контролю (2,9 %). Період ранньої неонатальної адаптації у новонароджених від жінок контрольної групи проходив із ускладненнями, які проявлялися у вигляді розвитку дизадаптаційних синдромів: зміни м'язового тонусу (20,2 %), нестійкість фізіологічних рефлексів (16,23 %), порушення рухової активності (18,7 %). У вагітних основної групи частота гіпотрофії плода становила 18,4 %, на відміну від жінок контрольної групи – (22,5 %, р<0,05). На підставі проведених досліджень встановлено, що "сухі" вуглекислі ванни здійснюють сприятливий вплив та дозволяють знизити кількість акушерських та перинатальних ускладнень з боку матері і плода.

Оцінка ефективності лікування "сухими" вуглекислими ваннами вагітних з ВСА. Дослідження вегетативного гомеостазу показало переваження симпатичного відділу ВНС у 37,5 % жінок основної групи, а у 62,5 % спостерігалась помірна ваготонія. Вихідний вегетативний тонус у жінок контрольної групи мав східні співвідношення. На підставі проведених досліджень нами відмічено, що після курсу "сухих" вуглекислих ванн у жінок з помірною симпатикотонією відбулось достовірне зменшення активності симпатичного відділу, а саме, зниження АМо (з 68,316 % до 36,312 %); ІН (з 233,835 ум.од. до 169,226 ум.од.) та достовірне збільшення показника парасимпатичної активності ∆Х з 0,130,02 с до 0,240,03 с. Взагалі, у 75% вагітних основної групи після лікування покращився стан вегетативного гомеостазу, реєструвалася ейтонія. Достовірне (р<0,05) зменшення ІН в 1,38 рази у вагітних основної групи з ВСА по гіпертонічному типу вказує на покращення функціонального стану серцево-судинної системи під впливом "сухих" вуглекислих ванн, так як високий ІН відбиває стан напруження адаптаційних механізмів. Нормалізація вегетативного гомеостазу обумовлює клінічне покращення стану вагітних. У жінок групи контролю, які отримали звичайний комплекс санаторно-курортного лікування, істотних змін вегетативного тонусу не спостерігалось.

Аналіз результатів досліджень вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності у вагітних основної групи дозволив констатувати підвищення спроможності організму вагітних жінок до адекватних вегетативних реакцій та сприятливого впливу "сухих" вуглекислих ванн на стан вегетативної регуляції. Встановлено, що під впливом "сухих" вуглекислих ванн кількість вагітних основної групи з нормальною вегетативною реактивністю достовірно перебільшувала (на 28,7 %) аналогічний показник до лікування „сухими" ваннами, який становив 43,7 %. У контрольній групі нормальні показники вегетативної реактивності відмічено у 38,3 % жінок, що на 20,8 % перебільшує цей показник до лікування. Таким чином нами відмічено, що отримані показники вегетативної реактивності у вагітних після лікування „сухими" вуглекислими ваннами вказують на підвищення гомеостатичних можливостей організму жінок та на спроможність впливу на ланку патогенезу ВСА.

Loading...

 
 

Цікаве