WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Якість життя та шляхи його поліпшення у дітей з порушеннями ритму серця (автореферат) - Реферат

Якість життя та шляхи його поліпшення у дітей з порушеннями ритму серця (автореферат) - Реферат

Патоморфологічними дослідженнями виявлено особливості функції епіфізу мозку в померлих недоношених новонароджених. На фоні дуже високої морфофункціональної активності кожного пінеалоциту окремо відповідно до збільшення тривалості життя спостерігається їх масовий апоптоз, що веде до зменшення загальної кількості пінеалоцитів, а отже, до зменшення інтегральних можливостей епіфізу мозку.

Таким чином, проведені дослідження епіфізу мозку у недоношених новонароджених з ураженнями ЦНС різного генезу дозволили з'ясувати його важливу роль у відповіді організму на патологічний вплив. Отримані дані демонструють роль пінеальної залози в процесі адаптації і компенсації у недоношених новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію з розвитком тяжкого ураження ЦНС, і можуть бути використані для ранньої діагностики тяжких уражень ЦНС, що дозволить досягти більш швидкого і повноцінного відновлення порушених функцій організму і знизити летальність при цій патології.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано нове рішення наукової задачі, яке полягає в розширенні уявлень щодо ролі епіфізу мозку в компенсації церебральних порушень унаслідок асфіксії, спінальної пологової травми і внутрішньоутробної інфекції, а також в удосконаленні діагностики і прогнозу клініко-патогенетичних варіантів тяжких уражень ЦНС у недоношених новонароджених.

1. У недоношених новонароджених, які народилися в тяжкому стані, діагностика основного етіологічного фактора ураження ЦНС утруднена через відсутність чіткої клінічної симптоматики. Рання й динамічна нейросонографія дозволяє підвищити об'єктивність діагностики і допомагає виявити морфологічні особливості ураження мозку: при спінальній пологовій травмі – наявність набряку стовбура мозку у 100 % новонароджених, при внутрішньоутробній інфекції – субепендимальні кисти у 100 %.

2. Для недоношених новонароджених із гладкою неонатальною адаптацією характерною при народженні є активація функції епіфізу мозку – високий рівень мелатоніну – (42,72,5) пг/мл і низький – серотоніну – (234,09,0) нмоль/мл. До кінця раннього неонатального періоду відзначається стабілізація функції пінеальної залози – зниження рівня мелатоніну і серотоніну в 2 рази.

3. Для недоношених новонароджених з тяжким ураженням ЦНС унаслідок сукупної внутрішньоутробної гіпоксії характерна активація серотонінутворюючої функції і пригнічення вироблення мелатоніну в перші години після народження. Особливістю функції епіфізу мозку у недоношених новонароджених зі спінальною пологовою травмою є те, що довгостроково зберігається вироблення серотоніну в поєднанні з високими показниками мелатоніну більшою мірою в 1 і 5 добу життя. У недоношених новонароджених із внутрішньоутробною інфекцією відзначається помірна активація серотонінергічної системи в сполученні з порушеною мелатонінутворюючою функцією епіфізу.

4. Показники ксантину і гіпоксантину в пуповинній крові є цінним індикатором характеру перенесеної гіпоксії у недоношених новонароджених поряд із загальновідомими діагностичними критеріями. Коефіцієнт співвідношення гіпоксантин/ксантин більше 1,0 свідчить про гостру гіпоксію, менше 1,0 – про хронічну.

5. Критеріями експрес-прогнозування характеру і перебігу тяжкого ураження ЦНС різного генезу в 1 добу життя, є рівні пуринових нуклеотидів, індоламінів у крові і лікворі, що віддзеркалюють особливості реактивності і стійкості до церебральних порушень у недоношених новонароджених. Для дітей з летальними формами гіпоксичного ураження ЦНС до 7 доби життя характерним є зниження коефіцієнта співвідношення гіпоксантин/ксантин менше 1,0; зниження мелатоніну менше 27,4 пг/мл у пуповинній крові і коефіцієнта співвідношення мелатоніну кров/ліквор менше 3,0. Прогностично несприятливим критерієм є співвідношення серотонін/мелатонін у крові більше 11,5.

6. Патологоанатомічним дослідженням епіфізу мозку померлих недоношених новонароджених з тяжким гіпоксичним ураженням ЦНС виявлено домінування диференціювання пінеалоцитів у індоламінпродукуючі нейроендокриноцити з цитологічними ознаками високої морфофункціональної активності кожного пінеалоциту окремо, що зумовлює їх масовий апоптоз у міру збільшення тривалості життя і супроводжується компенсаторною активацією пінеалоцитів, що залишилися. Інтегральні морфофункціональні можливості епіфізу мозку таких дітей до 7 доби неонатального життя послідовно знижуються у зв'язку з різким зменшенням клітинності гормонально активної паренхіми.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою підвищення ефективності діагностики генезу і прогнозу клініко-патогенетичних варіантів тяжких церебральних порушень у недоношених новонароджених з тяжким ураженням ЦНС доцільно визначати в крові рівень пуринових основ (ксантину, гіпоксантину, суму їхніх значень і співвідношення) і рівень індоламінів у динаміці раннього неонатального періоду.

2. За норму у недоношених новонароджених, що народилися через природні родові шляхи, слід визнати наступні значення пуринових основ у пуповинній крові: гіпоксантин – (8,80,2) мкмоль/л; ксантин – (7,90,3) мкмоль/л; їхню суму – (16,70,3) мкмоль/л; коефіцієнт співвідношення гіпоксантин/ксантин – 1,20,1.

3. Для визначення гострої гіпоксії плоду при народженні недоношеної дитини вважати співвідношення гіпоксантин/ксантин більше 1,0; для хронічної – менше 1,0.

4. За норму у недоношених новонароджених при народженні варто вважати наступні значення індоламінів у крові: серотонін – (23,48,9) нмоль/мл; мелатонін – (42,72,5) пг/мл; коефіцієнт співвідношення серотонін/мелатонін – 5,80,5.

5. В алгоритмі обстеження недоношених новонароджених з тяжким гіпоксичним ураженням ЦНС необхідно передбачити прогностично несприятливі для життя біохімічні показники: коефіцієнт співвідношення серотонін/мелатонін у пуповинній крові більш 11,5 і різке зниження показника серотоніну і мелатоніну на фоні зменшення коефіцієнта гіпоксантин/ксантин менше 1,0.

6. У комплексі діагностичних критеріїв пологових ушкоджень шийного відділу хребта у недоношених новонароджених, поряд із клінічними і нейросонографічними ознаками набряку стовбура головного мозку, доцільно врахувати динаміку рівня мелатоніну в крові. В користь СПТ свідчить різке підвищення рівня мелатоніну в крові до (44,12,1) пг/мл в 1 добу життя.

7. У померлих недоношених новонароджених з гіпоксичним ураженням ЦНС при клініко-патоморфологічному аналізі варто враховувати діаметр клітин пінеалоцитів, диференціювання активно функціонуючих пінеалоцитів, зменшення чи збільшення оптичної щільності ДНК у ядрах пінеалоцитів, зміну вмісту хроматину. Усі названі морфологічні особливості епіфізу мозку свідчать про тривалість патологічного впливу гіпоксії і вичерпання компенсаторних реакцій епіфізу мозку в недоношених новонароджених.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Оценка характера перенесенной гипоксии у недоношенных новорожденных с тяжелым поражением ЦНС различного генеза //Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2004. – Т. 5, № 4. – С. 27–31.

2. Патогенетичне обґрунтування корекції епіфізарних функцій у недоношених новонароджених: Актуальні проблеми сучасної фармакотерапії в педіатрії //ПАГ. – 2003. – № 3. – С. 41.

3. Патогенетичне обґрунтування використання мелатоніну в лікуванні недоношених новонароджених з респіраторним дистресом // Клінічна фармація. – 2003. – Т. 7, № 3. – С. 137–139. (співавт. Клименко Т.М.). Здобувачем проведено набір хворих, їх клінічне обстеження, здійснено статистичну обробку матеріалу, узагальнення результатів.

4. Зміни у легенях і нейроендокринна реактивність при спінальній пологовій травмі у новонароджених // Матеріали НПК "Сучасні досягнення в дихальній підтримці новонароджених і споріднені проблеми неонатології".– Львів, 2003. – С. 63–66. (співавт. Клименко Т.М., Водяницька С.В.). Здобувачем проведено набір хворих недоношених новонароджених з ураженням ЦНС, їх клінічне обстеження, дослідження методом ІФА. Здійснено статистичну обробку матеріалу, узагальнення результатів.

5. Нейроендокринні та морфологічні особливості епіфізарних функцій у доношених та недоношених новонароджених у критичних станах: Актуальні проблеми сучасної фармакотерапії в педіатрії //ПАГ. – 2004. – № 3. – С. 68. (співавт. Клименко Т.М.). Автором особисто проведено клінічне спостереження за недоношеними новонародженими, здійснено інтерпретацію одержаних результатів.

6. Епіфізарні функції у недоношених новонароджених з пологовою травмою // Матеріали підсумкової наукової конференції молодих учених "Нові технології в медицині". – Харків, 2002. – С. 23–24.

7. До питання церебральної реабілітації недоношених дітей після пролонгованого протезування функції дихання // Клінічні лекції та матеріали 1-ї науково-практичної школи-семінару. – К., 2003. – С. 216–219. (співавт. Клименко Т.М.). Здобувачем проведено добір хворих, їх клінічне обстеження. Здійснено статистичну обробку матеріалу, узагальнення результатів.

Loading...

 
 

Цікаве