WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Якість життя та шляхи його поліпшення у дітей з порушеннями ритму серця (автореферат) - Реферат

Якість життя та шляхи його поліпшення у дітей з порушеннями ритму серця (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень отримані дані щодо функції епіфізу мозку в недоношених новонароджених із гладким періодом адаптації. Удосконалено ранню діагностику важких церебральних порушень і прогнозування стану недоношеного новонародженого на підставі рівнів мелатоніну і серотоніну в крові і лікворі як при народженні, так і в ранньому неонатальному періоді. Визначено показники пуринових основ (ксантину, гіпоксантину, величини їхньої суми і співвідношення) у недоношених новонароджених з гладким періодом адаптації і з тяжким ураженням ЦНС унаслідок асфіксії, спінальної пологової травми і внутрішньоутробної інфекції при народженні й у ранньому неонатальному періоді. Виявлено морфофункціональні особливості епіфізу мозку в недоношених новонароджених, причиною смерті яких були тяжкі структурні церебральні порушення – кількість світлоядерних пінеалоцитів, діаметр клітини, оптична щільність ДНК, посилення процесів плоїдометрії. Запропоновано новий, патогенетично обґрунтований підхід до діагностики стану гематоенцефалічного бар'єру в недоношених новонароджених з тяжким ураженням ЦНС у ранньому неонатальному періоді на підставі визначення в крові і лікворі вмісту індоламінів – мелатоніну і серотоніну.

Результати досліджень використовуються в практиці неонатологічних відділень Харківського міського клінічного пологового будинку з неонатальним стаціонаром і пологових будинках м. Харкова. Матеріали дисертації вимочені до навчального процесу на кафедрах неонатології, педіатрії, перинатології і гінекології, загальної та дитячої неврології, дитячій анестезіології і реаніматології ХМАПО, кафедрах педіатрії ХДМУ.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Дисертант особисто вивчив стан проблеми по літературних джерелах, самостійно провів патентний пошук, обґрунтував мету й задачі дослідження, забезпечив клінічний набір хворих. Автором спостерігались та обстежені усі діти, самостійно проведені клініко-інструментальні дослідження у здорових і хворих недоношених новонароджених, статистичний аналіз отриманих результатів і їхня інтерпретація. Результати дослідження за участю автора впроваджені в роботу регіонального відділення інтенсивної терапії новонароджених Харківського міського клінічного пологового будинку з неонатальним стаціонаром і палат інтенсивної терапії пологових будинків м. Харкова.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені й обговорені на науково-практичній конференції молодих вчених (Харків, 2002), другому національному конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України (Харків, 2002), на науково-практичній школі-семінарі "Актуальні питання неонатології" (Київ, 2003), на науково-практичній конференції "Сучасні досягнення в дихальній підтримці новонароджених і споріднені проблеми неонатології" (Львів, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Фармацевтична опіка в перинатології" (Харків, 2003), 5-й науково-практичній конференції "Актуальні проблеми сучасної фармакотерапії в педіатрії" (Дніпропетровськ, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, із них 6 – у провідних наукових фахових виданнях, що рекомендовані ВАК України. Отримано 2 патенти на винахід за № 5225 і № 5250.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена в традиційному стилі i складається із вступу, основної частини (огляд літератури, клінічна характеристика хворих і методи дослідження, три розділи власних спостережень, аналіз результатів дослідження), висновків, практичних рекомендацій. Матеріал викладено на 154 сторінках, ілюстровано 23 таблицями, 30 рисунками. Бiблiографiя налічує 272 використані джерела, з них 141 – кирилицею, 131 – латиницею, що складає 27 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач обстежено 128 недоношених новонароджених з них 108 хворих дітей, що знаходились під наглядом від народження до виписування із стаціонара. Групу порівняння склали 20 (15,6 %) недоношених новонароджених з гладким періодом адаптації. Спостереження проводилися в регіональному відділенні інтенсивної терапії новонароджених і відділенні виходжування недоношених новонароджених ХКПБізНС м. Харкова з 2001 по 2003 р. З метою вивчення ролі епіфізу в компенсації церебральних порушень недоношені новонароджені були розподілені на групи: 34 (26,6 %) новонароджених склали групу з гіпоксичним ураженням (ГІУ) ЦНС, 30 (23,4 %) – групу із сукупною патологією у виді ГІУ ЦНС і з спінальною пологовою травмою (СПТ), 30 (23,4 %) – групу з внутрішньоутробною інфекцією (ВУІ). Померлих новонароджених було 14 (10,9 %).

Стан дітей контролювався лабораторно-інструментальними методами: постійний моніторинг сатурації, температури тіла, частоти серцевих скорочень, частоти подиху і артеріального тиску;ультразвукове дослідження головного мозку і внутрішніх органів апаратом фірми "Аlokа SSD-500" (Японія, датчики 5,0 і 7,5 МГц); рентгенологічне дослідження шийного відділу хребта проводилося в двох проекціях апаратом "Siеmens Polymobil 10". У динаміці спостереження проводилися рутинні лабораторні дослідження: клінічний аналіз крові, сечі, біохімічні аналізи крові. Показники пуринових основ вивчали шляхом визначення гіпоксантину і ксантину спектрофотометричним методом. Вміст серотоніну в крові визначали за методикою В.В. Меньшикова (1987 р.) з використанням спектрофотометру СФ-46 Для визначення мелатоніну в лікворі та плазмі крові використовувався набір Melatonin ELISA KIT Kam.Ns:114-RE54021 (виробник IBL, ФРН) на імуноферментному аналізаторі STAT FAX 303+ (USA). Усі дослідження проводилися всім новонародженим при народженні, на 1, 3, 5, 7 та 10-ту добу життя. Отримані дані обробляли з використанням табличного редактора Microsoft Excel. Для статистичного аналізу використовували пакет статистичного аналізу STATISTICA 5.5a фірми StatSoft, Inc (США). Вірогідність розходжень оцінювали за критерієм Стьюдента, довірча імовірність – р<0,05. Багатомірний кластерний аналіз і множинна регресія використовувалися для пошуку залежностей між розглянутими параметрами і виявлення прогностичних ознак. Для визначення критичного значення показників використовували правило 2, інформативність показників визначали методом специфічності, чутливості і загальної точності.

Результати досліджень та їх обговорення

Аналіз клінічного стану новонаролджених після народження, неонатальної адаптації показав істотну залежність їх від характеру перебігу пологового періоду. Серед обстежених велику частину – 75,8 % склали діти з недоношеністю І й ІІ ступеня і лише 24,2 % – з недоношеністю III ступеня. У групі з ГІУ ЦНС переважали новонароджені з терміном гестації 32–34 тижня (55,9 %), зі СПТ – з терміном 32–34 та 35–37 тижнів (по 43 %), з ВУІ – з терміном 35–37 тижнів (40 %), у групі померлих – з терміном 28–31 тижнів (50 %), а в групі порівняння – в основному з терміном гестації 35–37 тижнів. Вік матерів коливався від 18 до 39 років. У структурі захворюваності жінок до настання вагітності переважала екстрагенітальна патологія (83 %). Вогнища хронічної інфекції були виявлені у 43 % жінок, 31 % жінок перенесли вірусні та інфекційні захворювання під час вагітності. Екстрагенітальна і генітальна патологія у матерів створювала передумови до розвитку гіпоксії і метаболічних порушень ще внутрішньоутробно, сприяла інфікуванню плода і передчасному настанню пологової діяльності. Більшість дітей (43 %) перенесли асфіксію новонароджених середньої тяжкості, у 28,9 % дітей гостра інтранатальна асфіксія не діагностувалася, а тяжкий ступінь асфіксії новонароджених спостерігався в 28,1 % недоношених новонароджених з перевагою у хворих групи з ГІУ ЦНС – 33,3 %.

Характерною рисою недоношених новонароджених зГІУ ЦНС була наявність синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку (32,4 %). Тяжкість стану в перші години життя була зумовлена переважно неврологічною симптоматикою: наявністю судомних еквівалентів у 12 (35,3 %) дітей, синдрому пригнічення ЦНС у 14 (41,2 %), синдрому підвищеної нервово-рефлекторної збудливості – у 13 (38,2 %). У більшості дітей (88,2 %) була відсутня реакція на огляд, спонтанна рухова активність різко знижена. Неврологічна симптоматика супроводжувалася дихальною недостатністю ІІ ступеня в 11 (32,4 %) і ІІІ ступеня - у 20 (58,8 %) недоношених новонароджених, що вимагало проведення пролонгованої штучної вентиляції легень (ШВЛ). У 12 (32,4 %) недоношених новонароджених відзначалися порушення гемодинаміки у виді брадикардії і артеріальної гіпотензії, що було пов'язано з порушенням тонусу симпатичної нервової системи. У трьох дітей 3-5 доби життя розвився ДВС-синдром (коагулопатія споживання). Отже, характеристика клінічних проявів у хворих даної групи свідчить про тяжкість ураження ЦНС.

Loading...

 
 

Цікаве