WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Якість життя та шляхи його поліпшення у дітей з порушеннями ритму серця (автореферат) - Реферат

Якість життя та шляхи його поліпшення у дітей з порушеннями ритму серця (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

КВАРАЦХЕЛІЯ ТАМАРА МЕРАБІВНА

УДК 616.831-053.31/.32-092:612.22:612.826

Діагностична та прогностична значущість індоламінів у недоношених новонароджених

14.01.10 – педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків–2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Клименко Тетяна Михайлівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти

МОЗ України, завідувач кафедрою неонатології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Коренєв Микола Михайлович,

директор Інституту охорони здоровя дітей та підлітків АМН України,

м. Харків, завідувач відділенням педіатрії і реабілітації

доктор медичних наук, професор Шунько Єлизавета Євгенівна,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

МОЗ України, завідувач кафедрою неонатології.

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, від. неонатології м. Київ.

Захист відбудеться "_1___" __07____2005 р. о _12_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).

Автореферат розісланий "_30_" __05______2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02

кандидат медичних наук, доцент В.М. Савво

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перинатальне гіпоксичне ураження ЦНС плоду і новонародженого є однією з найбільш актуальних проблем неонатології у зв'язку з тим, що займає ведуче місце в структурі захворюваності і смертності (Шунько Є.Є., 2004; Гойда Н.Г., Моїсеєнко Р.О., Мартинюк В.Ю., 2003; Савельєва Г.М., 2003). Протягом останніх років відзначається зріст церебральних порушень, що призводить до інвалідності (Суліма О.Г., 2002; Кривопустов С.П., 2000). У недоношених новонароджених частіше формуються органічні ураження ЦНС. Дві третини захворювань нервової системи дітей беруть початок у перинатальний період, при цьому велика частина патології зв'язується з перенесеною асфіксією (Євтушенко С.К., 2003; Барашнєв Ю.І., 2002). У структурі захворюваності новонароджених в Україні близько 50 % складає внутрішньоутробна гіпоксія і асфіксія в пологах, дихальні порушення (Суліма О.Г., 2004). Діагностика і поновлення порушень гомеостазу динамічних систем мозку, що виникають внаслідок гіпоксії плоду, пологової травми, внутрішньоутробної інфекції, – важливі проблеми неонатології, педіатрії, неврології (Мартинюк В.Ю., 2000; Барашнєв Ю.І., 2002). В теперішній час існують реальні труднощі єдиного підходу до діагностики й оцінки наслідків неврологічних відхилень перинатального походження. Лікування хворих з перинатальними церебральними порушеннями в перші години і дні життя є надзвичайно складною і далеко не вирішеною проблемою, незважаючи на величезну кількість фармакологічних методів корекції даної патології. Для подальшого удосконалення методів патогенетичної терапії і реабілітації наслідків перинатального ураження ЦНС новонародженого потрібно поглиблення уявлень про патологічні зміни в організмі (Мартинюк В.Ю., Зінченко С.М., 2003).

Відомо, що у становленні адаптаційних механізмів важлива роль належить нейроендокринній системі, від функціонального стану якої залежить і ступінь виразності компенсаторно-пристосувальних реакцій плоду і новонародженого. Гормони, що надходять у кров із залоз внутрішньої секреції, на відміну від нервових імпульсів, діють повільніше (Комаров Ф.І та ін., 2004; Reiter R.J., 1999). Однією з найважливіших функцій гормональної системи є її участь як у короткочасній, так і в довгостроковій адаптації до наслідків впливу пошкоджуючого фактора, а зовсім унікальною в цьому плані вважається шишкоподібна залоза (епіфіз, пінеальна залоза). Зараз загальновизнано, що епіфіз є одним з найважливіших посередників між зовнішнім і внутрішнім середовищем організму, забезпечує регуляцію життєдіяльності всіх органів і систем (Арушанян Є.Б., Бейєр Є.В. 1998; Кветная Т.В., Князькін І.В., 2003; Efttrhari P. et al., 2000). Роль епіфізу мозку в адаптації новонароджених досліджена мало. Вивчення функції епіфізу у доношених новонароджених з гіпоксичним ураженням ЦНС різного ступеня показало значну роль епіфізу мозку в компенсації церебральних порушень, статевих і біоритмологічних особливостей епіфізарних функцій (Клименко Т.М., 2000). Однак питання діагностичної та прогностичної значущості рівнів мелатоніну і серотоніну в крові при перинатальних ураженнях ЦНС у недоношених новонароджених залишаються не вивченими. У доступній літературі відсутні відомості про вміст індоламінів у недоношених новонароджених з гладким перебігом раннього неонатального періоду, не вивчені особливості реакції пінеальної залози при ураженнях ЦНС різної етіології.

Пошук нових підходів до розпізнавання основ виникнення неврологічних порушень можливий при чіткій діагностиці ступеня гіпоксії та асфіксії новонародженого. В останні роки увагу дослідників привертає можливість використання з ціллю діагностики концентрації пуринових сполук у крові (Дмитрієнко Н.П., 1991; Castro-Yago M., Rodriques-Segade S., Camina F., 1993).

Усе вище викладене свідчить про низку невирішених питань, таких як роль епіфізу мозку в адаптації недоношених новонароджених, визначення діагностичної та прогностичної значущості індоламінів у недоношених дітей з важкими церебральними порушеннями різної етіології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом науково-дослідної роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти "Стан сполучної тканини та особливості її реакцій в умовах патології" (Державний реєстраційний № 0103U004137) та виконана на кафедрі неонатології.

Мета дослідження: удосконалення діагностики і прогнозу клініко-патогенетичних варіантів важких церебральних порушень у недоношених новонароджених на підставі вивчення клінічної інформативності рівня індоламінів у крові.

Завдання дослідження:

  1. Виявити клініко-нейросонографічні особливості тяжких церебральних розладів, що виникли внаслідок асфіксії, спінальної пологової травми і внутрішньоутробної інфекції у недоношених новонароджених.

  2. Визначити вміст індоламінів (мелатоніну і серотоніну) в крові недоношених новонароджених із гладкою адаптацією в ранньому неонатальному періоді.

  3. Вивчити вміст індоламінів у крові і лікворі у недоношених новонароджених з ураженням ЦНС різного генезу в ранньому неонатальному періоді.

  4. Дослідити показники пуринових основ у крові в недоношених новонароджених при їх народженні для виявлення характеру перенесеної гіпоксії.

  5. Установити патоморфологічні особливості епіфізу мозку в компенсації тяжкого гіпоксичного ураження ЦНС у померлих недоношених новонароджених.

  6. Провести оцінку діагностичної та прогностичної інформативності особливостей вмісту індоламінів у недоношених новонароджених з тяжким ураженням ЦНС для вироблення критеріїв прогнозу для життя і удосконалення лікувально-профілактичних заходів при виходжуванні.

Об'єкт дослідження варіанти тяжкого ураження ЦНС внаслідок гіпоксії, спінальної пологової травми і внутрішньоутробної інфекції в недоношених новонароджених.

Предмет дослідження – клінічна симптоматика, рентгенологічні і нейросонографічні дослідження, рівень індоламінів і пуринових основ у недоношених новонароджених з важким ураженням ЦНС у ранньому неонатальному періоді.

Методи дослідження – клінічні, ультразвукові, біохімічні, імуноферментні, рентгенологічні, математичний аналіз.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в неонатології визначені особливості становлення епіфізарних функцій за рівнем індоламінів (мелатоніну і серотоніну) в крові у недоношених новонароджених з тяжким ураженням ЦНС у наслідок асфіксії, пологової травми шийного відділу хребта і внутрішньоутробної інфекції. Вивчені і наведені особливості реактивності і адаптивності пінеальної залози за рівнем індоламінів у крові у недоношених новонароджених із гладким періодом адаптації в ранньому неонатальному періоді. Доведено роль характеру перенесеної гіпоксії в забезпеченні гормонального імпринтингу пінеальної залози в компенсації тяжких церебральних розладів унаслідок асфіксії, спінальної пологової травми у недоношених новонароджених у перші години і дні життя (Патент на винахід № 5225 від 15.02.2005 "Спосіб постнатальної оцінки характеру перенесеної гіпоксії в недоношених новонароджених"). Виявлені морфологічні особливості епіфізу мозку в недоношених новонароджених, що вмерли через тяжке гіпоксичне ураження мозку і проведені клініко-біохімічні зіставлення. Уперше на підставі отриманих результатів вироблені критерії екпрес-прогнозування характеру ураження ЦНС різного генезу на підставі визначення вмісту пуринових основ, серотоніну і мелатоніну в крові, що відбивають особливості реактивності і стійкості до церебральних порушень у недоношених новонароджених (Патент на винахід № 5250 від 15.02.2005 "Спосіб прогнозування тяжкості ураження ЦНС у недоношених новонароджених").

Loading...

 
 

Цікаве