WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фізична реабілітація жінок похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки (автореферат) - Реферат

Фізична реабілітація жінок похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки (автореферат) - Реферат

Для вивчення антиокислювальних активностей (АОА) досліджуваних ФАС використана модельна система, що грунтується на оцінці рівню Fe+2-індукованої БХЛ в суспензії ліпопротеїнів жовтка курячого яйця (ЛПЖ). Порівнюючи АРА й АОА сполук, які вивчалися (рис.1), можна дійти висновку, що їх антиокислювальні властивості переважають антирадикальні. Це свідчить про те, що для механізму їх антиоксидантної дії більш характерним є інгібіювання реакції ПОЛ шляхом обриву ланцюга окиснення, а не безпосередня взаємодія з вільними радикалами, як, наприклад, для антиоксиданту α-токоферолу, для якого константа швидкості реакції другого порядку взаємодії його спиртового розчину з спиртовим розчином ДФПГ протягом 24 год складає 480012 + 123 М-1хв-1.

Таким чином, вивчення АРА і АОА ряду похідних піридинкарбонових кислот in vitro дозволило встановити, що з досліджених ФАС найбільш виражені АРА і АОА мають сполука ПВ-4 та препарат Амізон. На підставі отриманих результатів саме ці ФАС були відібрані для подальших досліджень.

Дослідження впливу похідних піридинкарбонових кислот на стан процесів ліпопереокиснення в мембранах ЕР печінки щурів за умов отруєння ТХМ. Як відомо, найбільш інтенсивно процеси переокиснення мембранних ліпідів відбуваються в субклітинних структурах гепатоцитів, що містять електронно-транспортні ланцюги, особливо у мікросомальних мембранах, які є складовими мембран ЕР (Ю.И. Губский, 1989). Вплив похідних піридинкарбонових кислот на стан процесів ПОЛ у мембранах ЕР клітин печінки щурів за умов отруєння ТХМ вивчали методом Fe+2-індукованої БХЛ. Виходячи з даних табл. 2, через 24 год після отруєння ТХМ (ЛД50), в суспензії мембран ЕР клітин печінки щурів спостерігається значне накопичення перекисних продуктів, на що вказує достовірне посилення інтенсивності швидкого спалаху (I1, ум.од.), природа якого пов'язана з розкладанням гідроперекисів. Відношення інтенсивності швидкого спалаху БХЛ отруєних (I1К) та інтактних (I1І) щурів показує, що при отруєнні ТХМ кількість гідроперекисів зростає на 48%. Про активацію процесів ПОЛ при отруєнні ТХМ також свідчить вірогідне (на 26%) збільшення площі світлосуми реакції (S, імп).

Застосування речовини ПВ-4 або препарату Амізон призводить до зменшення вмісту в мембранах ЕР гепатоцитів перекисних продуктів, на що

Рис.1. Антирадикальна (АРА) та антиокислювальна (АОА) активність досліджуваних ФАС і лікарських засобів за результатами комплексоутворення з ДПФГ та інтенсивності повільного спалаху Fe+2 –індукованої БХЛ суспензії ЛПЖ.

* р< 0,05 у порівнянні з контролем, виконаним за умов відсутності досліджуваної сполуки.

Таблиця 2

Параметри Fe+2-ініційованої біохемілюмінесценції мембран ЕР клітин печінки щурів за умов гострого отруєння ТХМ та застосування сполуки ПВ-4 та препарату Амізон (M + m, n = 7 – 9).

Група

тварин

Параметри Fe+2-ініційованої БХЛ

інтенсивність швидкого

спалаху, I1, ум.од.

площа світлосуми,

S, імп

Інтактні щури

15,2 + 1,4

2694 + 66

Отруєння ТХМ

22,6 + 1,6*

3394 + 100*

ТХМ + ПВ-4

17,6 + 1,2#

2801 + 110#

ТХМ + Амізон

18,8 + 0,8*#

3070 + 73*#

Примітки:

1. * р < 0,05 – відносно показників інтактних тварин;

2. # р < 0,05 – відносно отруєння ТХМ.

вказує вірогідне зниження інтенсивності швидкого спалаху БХЛ, відповідно на 22% та 17,5%, у порівнянні із показниками отруєних тварин. Використання ПВ-4 та препарату Амізон призводить до вірогідного, порівняно з отруєнням ТХМ, зменшення площі світлосуми реакцій БХЛ, тобто спостерігається ослаблення активності ліпопереокиснення. За цих умов сполука ПВ-4 призводить до нормалізації вищезазначених параметрів Fe+2-індукованої БХЛ.

Таким чином, отримані результати свідчать про здатність сполуки ПВ-4 та препарату Амізон виявляти антиокислювальні властивості за умов отруєння ТХМ, що може бути зумовлено АРА та АОА цих ФАС.

Вивчення впливу похідних піридинкарбонових кислот на структурно-динамічні параметри мембран ЕР гепатоцитів щурів за умов отруєння ТХМ. У табл. 3 наведені значення фізико-хімічних параметрів мембран ЕР клітин печінки інтактних, отруєних ТХМ щурів, та тварин, що одержували в умовах інтоксикації сполуку ПВ-4 або амізон. Згідно з наведеними даними, при інтоксикації ТХМ знижуються значення співвідношення D220/D260 та інтенсивність власної білкової флуоресценції F330, зумовленої триптофановими флуорофорами. При цьому спостерігається і зменшення вмісту ε-аміногруп залишків лізину у білкових молекулах мембран ЕР гепатоцитів отруєних ТХМ щурів, яке контролювали за інтенсивністю флуоресценції флуорескаміну (Fфк), що також може вказувати на зниження вмісту мембранних білків або їх доступності до флуресцентних зондів.

При інтоксикації ТХМ спостерігається розпушення дільниць білкових структур у глибинних ділянках мембран ЕР гепатоцитів щурів - зростає значення константи Штерна-Фольмера (Ksv), про що свідчить більший доступ дифузійного гасника акриламіду до триптофанових флуорофорів. Визначення ймовірності індуктивно-резонансного перенесення енергії (ІРПЕ) з білкових молекул на пірен, який локалізується у гідрофобних зонах ліпідного бішару, показали зниження цього параметра (W, ум.од.) в умовах отруєння ТХМ, що свідчить про зростання радіуса Ферстєра (тобто відстані білок-ліпід), а отже, послаблення білково-ліпідних взаємодій. При отруєнні ТХМ також знижується (на 33%) інтенсивність флуоресценції аніонного зонду АНС (Fанс), тобто зростає негативний заряд поверхні мембран ЕР гепатоцитів. Це можна пояснити зростанням кількості продуктів ПОЛ, а також міграцією переокиснених ланцюгів жирних кислот з глибинних до поверхневих дільниць бішару.

Таблиця 3

Структурно-динамічні параметри мембран ендоплазматичного ретикулуму клітин печінки щурів за умов інтоксикації тетрахлорметаном та застосування сполуки ПВ-4 та препарату Амізон ( M + m, n = 7 - 9)

Структурно-динамічні

параметри

Група експериментальних тварин

інтактні щури,

інтоксикація ТХМ

ТХМ+ПВ-4

ТХМ+Амізон

D220/D260

1,67 + 0,08

1,45 + 0,04*

1,30 + 0,07*

1,54 + 0,02*#

F330, відн.од.

1,00 + 0,02

0,79 + 0,03*

0,70 + 0,02*#

0,87 + 0,02*#

Fанс, відн.од.

1,00 + 0,04

0,67 + 0,04*

0,80 + 0,04*#

1,04 + 0,05#

Fфк, відн.од.

1,00 + 0,02

0,87 + 0,01*

0,88 + 0,02*

1,01 + 0,02#

Ksv, М-1

6,90 + 0,3

8,30 + 0,05*

7,1 + 0,3#

8,90 + 0,40*

Ймовірність ІРПЕ,

W, ум.од.

0,37 + 0,02

0,26 + 0,01*

0,34 + 0,03#

0,30 + 0,02*#

Примітки:

1. * р < 0,05 – відносно показників інтактних щурів;

2. # р < 0,05 – відносно отруєння ТХМ.

В цілому, проведені дослідження свідчать про зрушення структурно-динамічних параметрів мембран ЕР печінки щурів, отруєних ТХМ, що вказує на перекисну модифікацію їх ліпідного та білкового складу.

Застосування в умовах інтоксикації ТХМ сполуки ПВ-4 призводить до суттєвої нормалізації вивчених параметрів структури мембран ЕР. Так, введення сполуки ПВ-4 здійснює стабілізуючу дію на глибинні ділянки мембранних білкових молекул (Ksv), нормалізує стан білково-ліпідної взаємодії (W, ум.од.), зменшує негативний заряд поверхні (Fанс) мембран ЕР клітин печінки.

Введення щурам препарату Амізон в умовах отруєння ТХМ призводить до суттєвої нормалізації вивчених параметрів мембран ЕР: достовірного підвищення значення співвідношення D220/D260 та зростання інтенсивності власної білковой флуоресценції (F330), а також повністю нормалізує флуоресценцію флуорескаміну (Fфк,), що характеризує концентрацію ε-аміногруп залишків лізину у білкових молекулах мембран ЕР гепатоцитів. Тобто, введення амізону призводить до нормалізації властивостей поверхні мембран та структури їх білкових компонентів. Про це також свідчать і дані, одержані за допомогою флуоресцентного поверхневого зонду АНС. При вбудовуванні АНС на поверхні мембран ЕР гепатоцитів щурів, які одержували при отруєнні препарат Амізон, інтенсивність флуоресценції АНС статистично достовірно збільшується та відповідає показникам для групи інтактних тварин, тобто має місце корекція властивостей поверхні мембран.

Loading...

 
 

Цікаве