WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Історія становлення та розвитку еволюційної морфології хребетних тварин в Україні (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.) (автореферат) - Реферат

Історія становлення та розвитку еволюційної морфології хребетних тварин в Україні (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.) (автореферат) - Реферат

У здорових вагітних морфометричні параметри та показники кровотоку не виходили за нормативні межі. У хворих на гестаційний пієлонефрит з ретенційними змінами ЧМС відзначали підвищення Vps, зростання кутонезалежних показ-ників. Більш вираженим було підвищення S/D (3,180,31, на 23,7 %, р<0,05 у порівнянні з КГЖ). RI, хоч і підвищувався, але не досягав характерного для наявності обструкції рівня 0,70 (0,680,02, р<0,01 відносно КГЖ).RI і Ratio RI склали відповідно 0,070,02 і 1,120,03. Подібні зміни кровотоку спостерігали і у внутрішньоорганних гілках. У 3–х пацієнток з більш яскравою клінічною симптоматикою відбувалось значне зростання кутонезалежних показників, а також RI та Ratio RI (RI – 0,76, RI – 0,12, Ratio RI – 1,14).

В контралатеральній нирці суттєвих змін не визначалось. У нирковій вені з ураженого боку було виявлено підвищення Vvmax на 41,9 %, зменшення К1 на 19,2 %, підвищення К2 на 98,2, % у порівнянні з КГЖ. У внутрішньоорганних гілках спостерігали також вірогідне (p<0,010,001) підвищення Vvmax.

Таблиця 4

Допплерометричні показники СМВ при нирковій кольці (Mm)

Показник

Пацієнти з нирковою колькою (N=26)

Уражений бік

Протилежний бік

Nвик, кількість СМВ за 1 хв.

0,500,07 (p1<0,001)

1,070,07 (p2<0,001)

Індекс асиметрії СМВ

0,480,05 (p1<0,01)

-

Vmax, см/с

0,270,03 (p1<0,001)

0,400,03 (p2<0,001)

Tвик, с

3,460,38 (p1>0,05)

2,990,16 (p2>0,05)

Qвик , мл

0,920,13 (p1>0,05)

1,150,12 (p2>0,05)

Qхв вик, мл

0,460,12 (p1<0,001)

1,230,21 (p2<0,001)

UJI

0,290,04 (p1<0,001)

0,650,03 (p2<0,001)

Примітки: p1- ниркова колька, між ураженим боком та КГ; p2-ниркова колька, між ураженим та протилежним боком.

В КГВ вигляд спектрограм СМВ не відрізнявся від КГЖ. Кількість СМВ була дещо меншою, але за рахунок збільшення амплітуди СМВ у цілому об'ємні показники СМВ у КГЖ і КГВ були вельми близькими. Вперше були одержані дані щодо характеру змін СМВ у пацієнток з гестаційним пієлонефритом, що супроводжувався ретенційними змінами ЧМС. В цій групі викиди сечі спостерігались у всіх випадках, але їх частота істотно знижувалась – у 3,7 разів (р<0,001) у порівнянні з КГЖ при відносно незначних змінах кровотоку. Відзначалось вірогідне зниження як амплітуди, так і тривалості СМВ (р<0,001). Qвик знижувався в 1,5 рази, Qхв вик – в 5,1 разів, а UJI – у 3,7 разів і складав лише 26,8 % відносно КГЖ. Значне погіршення пасажу сечі можна вважати негативним моментом, який ускладнює перебіг гестаційного пієлонефриту. В контралатеральній нирці суттєвих змін параметрів СМВ не відбувалось.

При кореляційному аналізі у пацієнтів з ОУ більш тісна кореляція була між кутонезалежними допплерометричними показниками у нирковій артерії і коефіцієнтами К1 і, особливо, К2 (r = 0,54ч0,64). Між параметрами артеріального кровотоку на рівні ниркових артерій і даними СМВ ступінь кореляційного зв'язку був помірним (r = 0,24ч0,40). Більш сильний зв'язок простежувався між кутонезалежними показниками, особливо RI,  RI і Ratio RI та S/D у міжчасткових артеріях та кількістю, тривалістю СМВ, а також UJI (r = 0,37ч0,47). На підставі цього можна вважати, що у пацієнтів з ОУ є доцільним проведення комплексного УЗД у повному обсязі з оцінкою ниркової гемодинаміки і уродинаміки ВСШ. З урахуванням ступеня діагностичної цінності досліджуваних критеріїв нами вперше була розрахована бальна система оцінки структурно-функціонального стану нирок при ОУ, на підставі якої можна судити про вираженість патологічних змін (деклараційний патент на винахід № 47907 А). Було визначено 3 ступеня змін: незначний, помірний і виражений. З урахуванням результатів комплексного УЗД по балах 20 % хворих з ГН була скоректована оцінка важкості стану відносно загальноклінічних і рентгенологічних методів дослідження, в 12 % випадків органозабираюча операція була замінена на органозберігаючу. В 7 % стан нирки був визначений як важкий (декомпенсований), що стало приводом до операції з видаленням органу. При НК з урахуванням результатів комплексного УЗД 77 % хворим було проведено консервативне лікування з динамічним спостереженням, 19 % – екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія, 4 % – оперативне лікування. У однієї пацієнтки при гестаційному пієлонефриті з ретенційними змінами ЧМС стан ураженої нирки був визнаний важким через виражені порушення гемо- і уродинаміки, значні структурні зміни з загрозою переходу у гнійно-деструктивну фазу, що було признано показанням до термінового стентування сечоводу з метою відновлення відведення сечі. Іншим хворим цієї групи проводилось консервативне лікування з динамічним ультразвуковим контролем.

На підставі одержаних результатів були розроблені алгоритми ультразвукового обстеження хворих з ГН, НК і гестаційним пієлонефритом (рац. пропозиція № 8/99 від 14.10.99 р.,інформаційні листи № 101-2003 р., № 102-2003 р.). Кожен з них складається з декількох етапів. На першому – визначається структурний стан нирок. При гестаційному пієлонефриті на цьому етапі важливо виключити локаль-ні деструктивні зміни паренхіми. При КДК і ІД ниркових судин в ураженій та протилежній нирці визначають ступінь змін артеріального і венозного кровотоку, а також взаємовідношення між ними. При КДК та ІД СМВ визначається інтенсивність пасажу сечі з кожного сечоводу, якісні та кількісні параметри СМВ. Після цього можливо у більшості випадків прийняття рішення про тактику лікування хворого. При ГН І стадії при відсутності виражених гемодинамічних змін, за-довільному пасажі сечі було рекомендоване динамічне спостереження з можливою органозберігаючою операцією у подальшому. При ГН ІІ стадії, виявленні гемо- і уродинамічних змін рекомендовані додаткові методи обстеження з метою уточнення рівня обструкції з подальшим органозберігаючим втручанням. При термінальному ГН при збереженій функції протилежної нирки доцільна органо-забираюча операція, при виявленні ознак декомпенсації з протилежної сторони – симптоматичне лікування. При НК у разі виявлення конкременту при незначних або помірних гемо- і уродинамічних змінах – дистанційна ударно-хвильова літотрипсія або консервативне лікування з динамічним спостереженням. При виражених змінах з боку судинної системи і значному погіршенні пасажу сечі при НК і гестаційному пієлонефриті – проведення невідкладних дій по відновленню відведення сечі. При гестаційному пієлонефриті з помірними змінами ниркової гемодинаміки і уродинаміки ВСШ – консервативне лікування, динамічне спостереження. Використання комплексного УЗД дозволило суттєво підвищити інформативність методу. При використанні сполучення ознак: RI0,70, RI0,08, Ratio RI0,11, К23,5, Qхв вик. 0,67, UJI0,29, ІА Nвик0,6 у разі перевищення межового рівня 4-х й більше критеріїв при ГН чутливість методу при І стадії склала 92,0 %, при ІІ і ІІІ стадії – 94,4 %; специфічність – 95 % при І стадії і 100 % при ІІ і ІІІ стадіях. При НК чутливість і специфічність дорівнювали відповідно 94,6 % і 96,0 %.

Робота присвячена підвищенню ефективності визначення структурно-функціонального стану нирок і верхніх сечових шляхів при обструктивних уро-патіях шляхом використання ультразвукової допплерографії з ціллю визначення рекомендацій щодо тактики лікування.

ВИСНОВКИ

  1. При УЗД ниркових судин встановлено, що, як і у нормі, при ОУ зі зменшенням діаметра ниркових артерій і вен відбувається зменшення швидкості кровотоку, а також, по мірі розгалуження ниркової артерії поступове зменшення допплерометричних індексів RI, PI, S/D. Для виявлення взаємовідношень артеріального і венозного компонентів кровотоку запропоновані індекси К1 і К2, які у нормі дорівнюють 1,280,05 і 2,190,10 відповідно.

  2. При ІД СМВ у нормі при звичайному питному режимі частота їх становила 1,100,05 за хвилину, максимальна і середня швидкість – 0,300,01 м/с і 0,200,01 м/с, тривалість – 2,960,14 с, об'єм викиду і хвилинний об'єм – 1,240,06 мл і 1,340,08 мл відповідно. На запропонованій моделі для дослідження СМВ з'ясовано, що при розрахунках об'ємних показників емпіричний коефіцієнт залежить від об'єму викиду. При звичайному діурезі він дорівнює 0,60, при форсованому – 0,75. Для посередньої оцінки рівня пасажу сечі додатково використаний індекс сечовідного викиду (UJI), що в нормі дорівнював 0,580,04.

  3. Показники допплерографії ниркових судин мають характерні зміни в залежності від стадії ГН. Зміни параметрів артеріального кровотоку були помірні при І стадії ГН і виражені при ІІ і ІІІ стадіях. Разом з тим, значне порушення ве-нозного кровотоку спостерігалося вже при І стадії ГН. Зниження підвищеної раніше швидкості венозного кровотоку і К2 та підвищення зниженого раніше К1 водночас зі зниженням артеріальної перфузії нирки було прогностичною ознакою переходу процесу у термінальну стадію.

  4. При ГН від стадії до стадії відбувається прогресуюче зниження частоти, швидкості та хвилинного об'єму СМВ. Разом з тим, корелятивний зв'язок між параметрами ниркового кровотоку і допплерометричними показниками СМВ недостатньо виражений. Чутливість діагностики обструктивного характеру уропатії при комплексному дослідженні гемодинаміки разом з уродинамікою (за критеріями – RI0,70, RI0,08, Ratio RI1,11, К23,5, ІА Nвик0,60 UJI0,29, Qхв.вик0,67 з перевищенням межового рівня 4-х й більше ознак) зростала до 92,0 % при І стадії ГН, при ІІ і ІІІ стадії – до 94,4 %, специфічність при І стадії ГН дорівнювала 95,0 %, при ІІ і ІІІ стадії – 100%.

  5. Чутливість виявлення обструкції при НК за показником RI не перевищувала 53,8 %. У 11,5 % пацієнтів з вираженим погіршенням уродинаміки значення RI було нижче за норму, що розцінено як наслідок АВШК. При сполученні показників ниркової гемо- і уродинаміки чутливість діагностики обструкції підвищувалася до 94,6%, специфічність – до 96,0 %. Найбільший корелятивний зв'язок спостерігався між показниками СМВ та кровотоку на рівні міжчасткових і дугових артерій.

  6. У вагітних з гестаційним пієлонефритом і ретенційними змінами ЧМС при дослідженні ниркового кровотоку найбільш вираженими є підвищення швидкості кровотоку у ниркових артеріях і венах та S/D; PI і RI підвищуються помірно. Значними є зміни уродинаміки на відміну від помірних змін при нормальному перебігу вагітності. Різке підвищення допплерометричних індексів зі значенням RI у нирковій артерії біля 0,75 і вище із значним погіршенням уродинаміки (ІА Nвик0,4 при Nвик0,3 за хвилину) є загрозою переходу серозного пієлонефриту в гнійний і потребує термінового відновлення відведення сечі.

  7. При дослідженні кровотоку у протилежній нирці при НК та гестаційному пієлонефриті значних відмін виявлено не було, а при ГН лише на ІІІ стадії було виявлено вірогідне підвищення артеріальних допплерометричних індексів та швидкості кровотоку у ниркових венах, що свідчило про імовірне зниження резер-вних можливостей протилежної нирки.

  8. Запропоновані алгоритми комплексного УЗД з оцінкою структури нирок, ниркової гемодинаміки та уродинаміки ВСШ при ГН, НК та гестаційному пієлонефриті з ретенційними змінами ЧМС і бальною системою оцінки параметрів з виділенням трьох ступенів змін – незначного, помірного і вираженого, дозволили підвищити діагностичну значущість УЗД з визначенням рекомендацій до консервативної або оперативної тактики лікування.

Loading...

 
 

Цікаве