WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Історія становлення та розвитку еволюційної морфології хребетних тварин в Україні (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.) (автореферат) - Реферат

Історія становлення та розвитку еволюційної морфології хребетних тварин в Україні (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.) (автореферат) - Реферат

Розроблені і впроваджені в практику діагностичні алгоритми при ГН, НК і гестаційному пієлонефриті з виданням двох інформаційних листів (№ 101, 102. – К., 2003. – Вип. 7).

Дані параметрів ниркового венозного кровотоку та запропоновані додаткові оціночні критерії, які відображають взаємозв'язок між артеріальним і венозним компонентами ниркового кровотоку, розширили діагностичні можливості УЗД хворих з ОУ (деклараційний патент на винахід № 60158 А). На підставі експериментального дослідження розраховані і впроваджені в практику поправочні коефіцієнти, що відображають різницю між реальним об'ємом СМВ і розрахунковим, одержаним при допплерометрії СМВ, окремо для умов звичайного і підвищеного діурезу (деклараційний патент на винахід № 53924 А).

Впровадження результатів досліджень у практику. Результати проведених досліджень впроваджені в практику роботи відділень ультразвукової діагностики Дніпропетровської міської лікарні № 19, Дніпропетровського обласного діаг-ностичного центру, Дніпропетровського обласного госпіталю для інвалідів війни, Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства, Львівської обласної клінічної лікарні, Вінницького обласного госпіталю для інвалідів війни, Київського науково-практичного об'єднання "Медбуд".

Особистий внесок автора. Внесок автора в одержання наукових результатів полягає у проведенні аналізу літератури по даній проблемі, здійсненні патентно-інформаційного пошуку з використанням системи Медлайн та Інтернету. Визначення мети і завдань, обґрунтування та співставлення отриманих результатів проведено сумісно з науковим керівником. Автором проведені всі ультразвукові дослідження, їх результати порівнювались із результатами клінічних, лабораторних, рентгенологічних методів дослідження. Проведено експериментальне моделювання СМВ; статистична обробка первинних даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів; сформульовано висновки, написані розділи дисертації. У роботах, опублікованих в співавторстві, використаний фактичний матеріал автора, а узагальнення та висновки проведені разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднено на 1-му Російському науковому форумі з міжнародною участю "Лучевая диагностика и лучевая терапия на пороге третьего тысячелетия" (Москва, 2000); IV міжнародному конгресі по інтегративній антропології (Санкт-Петербург, 2002); на III і ІV міжнародній медичній конференції студентів і молодих вчених "Medicine-Health – XXI Century" (Дніпропетровськ, 2002, 2003); засіданні Дніпропетровського обласного товариства фахівців з ультразвукової діагностики (2003); Другому українському конгресі фахівців з ультразвукової діагностики (Київ, 2004); Міжнародній науково-практичній школі-семінарі "Ультразвукові дослідження в хірургії" (Судак, АР Крим, 2005).

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи висвітлено у 20 наукових працях, з них 6 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 стаття у збірці наукових робіт, 8 – у матеріалах конгресів, конференцій та науково-практичних семінарів, 2 інформаційних листи, 3 деклараційних патенти, а також 2 раціоналізаторські пропозиції; дві роботи опубліковано самостійно.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено українською мовою на 182 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, огляду літератури, характеристики матеріалу та методів, 4 розділів власних досліджень, висновків, аналізу та узагальнення одержаних результатів, практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 38 рисунками, в тому числі 3 алгоритмами, 33 таблицями. Перелік використаних літературних джерел містить 180 найменувань, з них 102 – англомовних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. За період 2000–2004 рр. на базі міської клінічної лікарні №19 м. Дніпропетровська було проведено УЗД нирок і ВСШ у 145 осіб, з них 45 увійшли до контрольних груп. Діагноз був верифікований на основі клініко-лабораторних та рентгенологічних методів дослідження. У групу хворих з гідронефротичною трансформацією увійшли 64 хворих віком 21-69 (47,115,6) років (табл. 1), в тому числі залежно від її причини: стриктура мисково-сечовідного сегменту (МСС) – 30, здавлення сечоводу зовні внаслідок новоутворень черевної порожнини, заочеревинного простору – 24, аденома передміхурової залози – 6, туберкульозне ураження ВСШ з формуванням стриктури сечоводу – 3, уретероцеле – 1. До групи хворих з НК, причиною якої був уролітіаз, увійшло 26 осіб віком 28-69 (45,110,9) років. Ультразвукове дослідження цієї групи хворих проводили на протязі одної доби після медикаментозного купірування приступу гострого болю до відходження конкрементів і інвазивних втручань. Групу хворих на гестаційний пієлонефрит з ретенційними змінами ЧМС склали 10 вагітних жінок у віці 20-35 років строком вагітності від 21 до 34 тижнів (28,01,4 тиж.). Контрольну групу (КГ) склали 30 осіб віком 19-69 років (середній вік – 40,214,3 років), які не мали в анамнезі та на момент дослідження захворювань сечостатевої системи. До окремих груп контролю віднесли 15 здорових жінок 20-35 років з нормальним перебігом вагітності зі строком вагітності від 22 до 34 тижнів (27,61,3 тиж.) (КГВ) і 10 здорових невагітних жінок (КГЖ) того ж віку, які були виділені із загальної контрольної групи. Дослідження проводили на ультразвуковому сканері Logiq-400 MD GE з конвексним датчиком 3,5 МГц. При ехографії використовували В-режим при дослідженні структури нирок, КДК і ЕДК та ІД при дослідженні ниркової гемодинаміки і пасажу сечі по ВСШ.

Для визначення взаємовідношення структурних елементів нирки у роботі був використаний структурний індекс (СІ), запропонований О.Ф. Возіановим і співавт. (1993), який розраховується як співвідношення різниці максимального повздовжнього розміру нирки (Lн) та ниркового синусу (Lнс) до максимального повздовжнього розміру останнього. На максимальному повздовжньому зрізі визначали площу розширеної ЧМС та товщину паренхіми у середній частині нир-ки. При аналізі спектрограм враховували наступні критерії: пікову систолічну швидкість кровотоку (Vps, м/с); кінцеву діастолічну швидкість кровотоку (Ved, м/с); усереднену за часом швидкість кровотоку (TAMX, м/с); індекс периферичного опору (RI); різницю (RI) та сіввідношення (Ratio RI) значень цього показника з ураженого та контралатерального боку; індекс пульсації (PI); систоло-діастолічне співвідношення (S/D). Для визначення ступеня кровопостачання нирки використовували показник хвилинного об'єму кровотоку (Q, мл). За даними ІД визначали максимальну швидкість кровотоку в венозних судинах кожного рівня (VVmax). Для порівняння параметрів венозного та артеріального кровотоку вперше були запропоновані додаткові оціночні критерії К1 і К2 (деклараційний патент на винахід № 60158 А), які обчислювали таким чином: К1 = Д : В, де Д – мінімальна швидкість кровотоку ниркової артерії у діастолу, м/с В – максимальна швидкість кровотоку ниркової вени, м/с К2 = (С : Д) : (Д : В), де С – максимальна швидкість кровотоку ниркової артерії в систолу, м/с.

При реєстрації СМВ додатковою вимогою до пацієнтів було утримання від сечовипускання протягом трьох годин. При цьому об'єм сечового міхура складав 150-250 мл, що було оптимальним для візуалізації викидів сечі із сечоводу. Для більшого наближення виконуваних досліджень до фізіологічних умов, попереднє водне навантаження не проводилось. Дослідження проводили протягом 10 хвилин (при відсутності СМВ – до 20 хвилин) у режимі КДК та ІД. Аналіз спектрограми здійснювали за параметрами: форма спектра, наявність, виразність і кількість піків; кількість викидів за одну хвилину (Nвик) та індекс асиметрії викидів – ІА; максимальна швидкість викиду – Vмакс (м/с); середня швидкість викиду – Vmean (м/с), тривалість одного викиду – Твик (с), час прискорення одного викиду – Тприск (с), об'єм одного викиду – Qвик (мл), хвилинний об'єм – Qхв вик (мл). Для оцінки рівня пасажу сечі окремо для кожного сечоводу додатково застосовували ureteric jet index (UJI) (N. Chiu et al., 1997), що уявляє собою добуток: NхвVmeanTвик.

Статистичну обробку даних проводили з використанням методів біометрич-ного аналізу, реалізованих пакетами програм EXCEL-2000, STATISTICA 5.0 для ПЕОМ. Оцінку вірогідності відмінностей середніх величин виконували за критеріями Ст'юдента, Фішера і Уілкоксона-Мана-Уітні з попередньою перевіркою гіпотези про нормальний закон розподілу випадкової величини за критерієм Колмогорова-Смірнова. Для оцінки взаємозв'язку між ознаками розраховувались кое-фіцієнти кореляції Пірсона, Спірмена.

Результати дослідження та їх обговорення. Дані ультразвукової морфометрії у КГ приведені у табл. 1. При анатомо-сонологічному співставленні діаметрів ниркових артерій і вен, а також їх внутрішньоорганних гілок було виявлено, що сонологічні дані відрізняються від виміряних на корозійних препаратах нирок в середньому на 21 % при дослідженні ниркових артерій, на 40 % – ниркових вен, на 11-17 % – на рівні внутрішньоорганних судин; тому обчислення об'ємних показників кровотоку містить погрішність і має переважно порівняльне значення. У ниркових артеріях (табл. 1) в КГ RI у середньому дорівнював 0,620,01 і в жодному випадку не перевищував 0,70. Уточнено, що по мірі розгалуження ниркової артерії зменшуються як швидкісні складові, так і кутонезалежні індекси. Були уточнені нормативні значення Vvmax на рівні ниркової вени (табл. 1), вен ниркового синусу, міжчасткових і дугових вен. Зі зменшенням діаметра венозних судин відбувалося поступове зменшення Vvmax.

Loading...

 
 

Цікаве