WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональний стан ендотелію у хворих на артеріальну гіпертензію з ожирінням (автореферат) - Реферат

Функціональний стан ендотелію у хворих на артеріальну гіпертензію з ожирінням (автореферат) - Реферат

При електронно-мікроскопічному дослідженні тканини ектоцервікса жінок-волонтерів з фоновими захворюваннями проводилось субмікроскопічне вивчення структурних компонентів клітин слизової оболонки, підслизового шару та шарів строми шийки матки.

У хворих при ендоцервікозі шар базальних клітин був представлений ендотеліоцитами циліндричної форми, невеликих розмірів з великими округлоовоїдними світлими ядрами та щільними невеликими ядерцями.

Після застосування традиційної антибіотикотерапії в сполучнотканинній власній пластинці слизової оболонки шийки матки та в міжклітинних просторах часто спостерігались лімфоцити. Наявність мігруючих лімфоцитів між клітинами базального шару, які мали характерні зміни (слабо розвинений цитоскелет), вказувала на неспроможність та виснаженість місцевих імунокомпетентних механізмів, що поглиблювалась після застосування антибіотиків широкого спектру дії.

При дослідженні електронно-мікроскопічної організації епітеліоцитів покривної пластинки слизової оболонки в умовах лікування флуренізидом спостерігалась картина максимально наближена до структури слизової оболонки незміненої шийки матки. Це дає нам підстави думати про можливість високої дії лікарської речовини безпосередньо у вогнищі проникнення інфекції та її вплив на імунорегенеруючі механізми.

При всіх видах ендоцервікозу в стромі шийки матки, а також серед клітин базального шару часто зустрічались імунокомпетентні клітини, в основному лімфоцити, що підтверджує на нашу думку, про значення змін клітинної ланки імунітету в патогенезі даного захворювання. Після лікування флуренізидом виявляється посилення регенераторних процесів в епітеліальному пласті, що підтверджує нормалізуючий вплив лікарської речовини при даному методі застосування на структуру клітин та доводить високу ефективність удосконаленого способу лікування. Ліквідація місцевого запального процесу у хворих на хламідіоз з фоновими процесами ектоцервіксу сприяє нормалізації процесів трансформації епітелію шийки матки.

Таким чином, проведені у цій роботі комплексні клінічні дослідження виявили нові ланки патогенезу фонових патологічних процесів шийки матки при хронічних запальних захворюваннях додатків матки, пов'язаних з інфекційною інвазією. Ці процеси тісно пов'язані з особливостями клінічних проявів, змінами клітинної та гуморальної ланки імунної відповіді, місцевим імунодефіцитним станом. Аналіз клінічної ефективності удосконаленого комплексу терапії з врахуванням даних аспектів, дозволив обґрунтувати суть запропонованого способу лікування та межі його можливостей.

ВИСНОВКИ

  1. У 79,0 % хворих з патологічними змінами ектоцервіксу та хронічними запальним захворюваннями внутрішніх жіночих статевих органів діагностовано урогенітальний хламідіоз. Серед цих хворих монохламідійна інфекція зустрічалась у 13,3 % жінок в асоціації з іншими мікроорганізмами – в 86,7 % випадках. Найчастіше у поєднанні з хламідіями виявлялись гриби роду Candida – 39,5 %, вірус простого герпесу - у 27,2 % жінок, гарднерели – у 25,7 %, уреа-мікоплазми – у 14,9 %, цитомегаловірусна інфекція – у 14,3 % пацієнток. Мікстінфекція, в склад якої входило 3-5 сексуально-трансмісивних збудники одночасно виявлялась у 25 % хворих.

  2. Фонові процеси шийки матки у хворих з хламідійним інфікуванням при кольпоскопічному дослідженні відрізнялись від змін ектоцервіксу іншого інфекційного походження вираженим набряком слизової оболонки, тривалою запальною судинною реакцією та посиленням епідермізації ектоцервіксу з формуванням кістозних утворів (98,9 %). Ультраструктурне дослідження при фонових захворюваннях шийки матки доводить виснаженість енергетичних спроможностей ектоцервіксу на клітинному рівні.

  3. Асоціації хламідій з бактеріально-вірусною флорою змінювала кольпоскопічну картину у бік утворення різних видів фонових патологічних процесів шийки матки (утворення справжнього дефекту епітелію у 42,7 % жінок, доброякісних зон трансформації з схильністю до кістоутворення в 28,8 % випадках, посиленням проліферативних процесів поверхневих шарів епітелію у 34,9 % пацієнток), що збільшує ризик виникнення облігатних передракових процесів.

  4. Масивність хламідійного інфікування та поширеність запального процесу мали вплив на організм в цілому, що проявлялось вираженим вторинним імунодефіцитом (пригнічення Т-клітинної ланки імунітету, з переважним зниженням вмісту Т-хелперів на 38,7 %, підвищенням супресивної активності Т-лімфоцитів на 27,6 % та дисімуноглобулінемією, яка проявлялась у зниженні синтезу IgA на 34.8 %, достовірному зростанні рівня IgG (р0,05)). Фонові патологічні процеси шийки матки при урогенітальному хламідіозі супроводжуються вираженими змінами місцевого імунітету (дисбаланс субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, а саме зниження кількості CD4+ на 34,2 %, CD8+ супресорів на 29,6 % та зростання коефіцієнта CD4+/CD8+ (р0,05), посилення продукції фракцій імуноглобулінів М, А, G (р0,05)).

  5. Активність запального процесу та ступінь важкості хламідійного ураження внутрішніх статевих органів, вираженість проявів вторинного імунодефіциту проявлялись підвищенням рівня середніх молекул на 31,6 % та індексом ендогенної інтоксикації, який достовірно підвищувався у хворих на 80 % в порівнянні із контрольною групою (р0,05).

  6. Включення флуренізиду до комплексу лікування фонових патологічних процесів шийки матки при хронічних запальних захворюваннях шийки матки призводить до суттєвого покращення загального стану хворих, ліквідації клінічних симптомів на 4-5 день лікування (97,8 %), активній нормалізації показників імунного статусу, сприяє досягненню стійкої клініко-лабораторної ремісії у 97,6 % хворих, що на 24,3 % більше, ніж у групі співставлення, а також не викликає побічних ефектів.

  7. Розроблений комплексний метод лікування патологічних процесів шийки матки при урогенітальному хламідіозі з використанням препарату „Флуренізид" у формі таблеток та вагінальних суппозиторіїв дає можливість швидко нормалізувати мікроекологію вагіни, впливати та позитивно змінювати морфологічну картину запального процесу ектоцервіксу, ультраструктуру клітин шийки матки та уникнути необхідності локального деструктивного впливу у 96,7 % випадках.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На основі проведених нами досліджень пропонується широке впровадження в гінекологічну практику комплексного методу лікування фонових процесів шийки матки при хронічних запальних процесах додатків матки хламідійної етіології:

  1. Хворих з урогенітальним хламідіозом та хронічними запальними процесами придатків матки слід віднести у групу ризику щодо виникнення онкологічних захворювань шийки матки. Цей контингент хворих потребує детального мікробіологічного обстеження нижнього відділу статевого тракту з обов'язковим включенням у комплекс діагностики кольпоскопічного, цитологічного та гістологічного дослідження, в зв'язку з інтраепітеліальною інфекційною інвазією, що дозволить уникнути хірургічного втручання з травматизацію шийки матки.

  2. У хворих на фонові процеси шийки матки з хронічними запальними захворювання додатків матки при урогенітальному хламідіозі з метою створення достатньої концентрації лікарської речовини у вогнищі запалення рекомендовано застосовувати оригінальний вітчизняний препарат флуренізид у формі таблеток по 0,15 тричі на добу протягом 14 днів та у вигляді піхвових свічок один раз на добу протягом 10 днів (Патент України № 49165 А).

  3. Для контролю ефективності лікування фонових процесів шийки матки при хронічних запальних захворюваннях додатків матки хламідійної етіології, з метою попередження рецидивів хвороби, необхідно проводити цитологічне, кольпоскопічне дослідження, імуноферментний аналіз, дослідження стану клітинної та гуморальної ланки імунної системи.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Шпікула Н.Г. Особливості мікробіоцинозу вагіни жінок з фоновими процесами шийки матки // Інфекційні хвороби. – 2000. - №3. – С.17-19. (виконання та оформлення роботи, 60 %)

  2. Кулініч Т.І. Новий антихламідійний препарат в лікуванні запальних процесів внутрішніх статевих органів жінок // Вісник наукових досліджень. – 2002. - №2. – С.259-260.

  3. Кулініч Т.І. Імунний статус хворих з фоновими процесами шийки матки та урогенітальним хламідіозом // Вісник наукових досліджень. – 2003. - №1. – С.113-115.

  4. Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Франчук А.Ю., Коптюх В.І., Шадріна В.С. Кольпоскопічна картина при різних видах асоційованої вагінальної інфекції // Вісник наукових досліджень. – 2003. - №4. – С.63-64. (основна ідея, виконання та оформлення роботи, 70 %)

  5. Патент 49165 А Україна, МКИ А61Р15/00. Спосіб лікування фонових процесів шийки матки хламідійної етіології: Пат. 49165 А Україна, МКИ А61К31/12 / Бойчук А.В., Франчук А.Ю., Кулініч Т.І., Петрух Л.І., Пронюк О.В., Даневич О.І., Даневич О.О., Федосєєва Л.О., Кожакіна І.П., Михалик О.І.; № 2001021226; Заявл. 20.02.2001; Опубл. 16.09.2002. Бюл. № 9. (виконання, оформлення роботи, 40 %)

  6. Інформаційний лист № 176-2003 Методика застосування суппозиторіїв вагінальних з флуренізидом. Петрух Л.І., Франчук А.Ю., Пронюк О.В., Бойчук А.В., Кулініч Т.І.

  7. Інформаційний лист № 235-2003 Спосіб застосування українського препарату "Флуренізид" у вигляді суппозиторіїв вагінальних в акушерстві та гінекології. Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Петрух Л.І., Пронюк О.В.

  8. Інформаційний лист № 236-2003 Імунокоригувальна терапія специфічних запальних захворювань жіночих статевих органів. Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Хлібовська О.І., Коптюх В.І., Шадріна В.С., Яківчук Н.Я.

  9. Нововведення № 49/20/04 Спосіб застосування флуренізиду у вигляді суппозиторіїв вагінальних у комплексному лікуванні поєднаних хламідійних інфекцій в гінекології. Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Петрух Л.І., Пронюк О.В.

  10. Бойчук А.В., Франчук А.Ю., Жиляєв М.І., Кулініч Т.І., Маланчук Л.М. Стан системи перекисного окислення ліпідів у хворих на загострення хронічного аднекситу на фоні різних видів лікування // Збірник наукових праць акушер-гінекологів України. – К.: „Абрис". – 2000. – С. 359-361.

  11. Франчук А.Ю., Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Жиляєв М.І., Кумпаненко В.А. Нові підходи до лікування хронічних запальних процесів внутрішніх статевих органів жінки хламідійної етіології // Збірник наукових праць. Асоціація акушер-гінекологів України. - К.: „Фенікс". – 2001. – С. 625-627.

  12. Bojchuk A.V., Kulinich T.I. Prophylaktic maintenanceoncological diseases of the cervix uteri in presence of urogenital chlamydiosis // Ginekologia. – Krakow. – 2003. - №1. – С.18.

  13. Шафран Ю., Іщук В., Кулініч Т. Вплив хламідійної інфекції на трубне безпліддя // 3-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (Тези доповідей). Тернопіль, 1999. – С.259.

  14. Матушак У., Кулініч Т. Особливості кольпоскопічної картини при урогенітальному хламідіозі // 4-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (Тези доповідей). Тернопіль, 2000. – С.175.

  15. Петренко Н., Кулініч Т., Гриневич А., Шафран Ю. Порівняльна характеристика різних методів лікування фонових і передракових захворювань шийки матки // 4-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (Тези доповідей). Тернопіль, 2000. – С.69.

  16. Франчук А.Ю., Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Флехнер В.М., Маланчук Л.М. Флуренізид у комплексному лікуванні фонових захворювань шийки матки // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – 2001. - №6. – С.74.

  17. Кулініч Т.І. Нові аспекти лікування фонових процесів шийки матки // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти. 18 – 19 листопада 2003. – С.35.

  18. Бойчук А.В., Франчук А.Ю., Кулініч Т.І., Шадріна В.С., Хлібовська О.І. Ідентифікація мікрофлори піхви при патологічних процесах шийки матки // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – 2003. - № 1. – С. 122.

Loading...

 
 

Цікаве