WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональний стан ендотелію у хворих на артеріальну гіпертензію з ожирінням (автореферат) - Реферат

Функціональний стан ендотелію у хворих на артеріальну гіпертензію з ожирінням (автореферат) - Реферат

Оглядова та розширена кольпоскопія проводилась з метою визначення характеру фонового процесу шийки матки та конкретизації змін епітеліального шару ектоцервіксу за допомогою кольпоскопічного апарату КС-1-01 (ТУ 64-1-3039-78) модель 598. Ультразвуковий скринінг проводили за допомогою УЗД-апарату General Electric (USA). Визначення тканинного імунітету організму жінок на загальному рівні проводилось за допомогою моноклональних та поліклональних антитіл методом імунофлюоресценції („Статус", Росія), гуморального імунітету – за допомогою радикальної імунодифузії в агаровому гелі за Mancini (1964) в модифікації Stefani (1978). Аналіз змін клітинного імунітету на місцевому рівні здійснювався за допомогою непрямого методу Кунса за методикою Brosman (1986). Рівень циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові визначали за методикою V. Hashkova (1983), ендогенну інтоксикацію – Тогайбаєва А.А. і співавт. (1988), визначення рівня середньомолекулярних пептидів – Габріеляна М.І. (1984), лізоциму в сироватці крові – Гранта-Яворківського (1987). Цитологічне дослідження виконувалось за методикою Папенгейма-Крюкова (1979). Світло-оптичне вивчення тканини шийки матки проводилось за загальноприйнятими методиками (Меркулов Г.А., 1969; Железнов Б.И., 1984). Для визначення субмікроскопічних змін слизової оболонки шийки матки використано метод електронної мікроскопії Weakly B. (1975) за допомогою електронного мікроскопа ЕМВ-100ЛМ.

Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали з використанням сучасних методів варіаційної статистики за допомогою стандартних програм статистичного аналізу Microsoft Exсel 7.0.

Результати досліджень та їх обговорення.

Проведені клініко-лабораторні дослідження виявили, що скарги на ниючи болі внизу живота, наявність виділень із статевих шляхів, дизуричні явища, контактну кровоточивість пред'являли 100 (87,7 %) жінок. Рецидивуючий сальпінгоофорит діагностовано у 109 (95,6 %) хворих. Ерозію шийки матки лікували 34 (29,8 %) обстежених. У 70 (61,4 %) хворих менструальний цикл коливався в межах 27-30 днів. Порушення менструальної функції у формі ановуляторних менструальних циклів виявлені у 44 (38,6 %) жінок, що підтверджено контролем базальної температури та кольпоцитологічним дослідженням.

При бактеріоскопічному дослідженні виявлено  та  тип мазка у 99 (86,8 %) жінок. Мікрофлора мала в основному змішаний характер. Вагінальний кандидоз відмічено у 41 (35,9 %) обстежених. В мазках переважали грам-позитивні коки та палички у 36 (31,6 %) пацієнток, грам-негативна флора відмічена у 54 (47,3 %) хворих. Гарднерели виявлено у 30 (26,3 %) випадках. Третя та четверта ступінь чистоти вагінального вмісту відмічена у 94 (82,4 %) пацієнток з фоновими патологічними процесами шийки матки і хронічними запальними процесами додатків матки.

При бактеріологічному дослідженні виявляли грибкову інфекцію у 36,0 % випадків, ентерококи - 8,3 %, стафілококи та стрептококи - 14,6 %, кишкову паличку - 15,9 %, клебсієли - 4,2 %, гаднерели - 25,7 %.

Методом імуноферментного аналізу та полімеразною ланцюговою реакцією урогенітальний хламідіоз діагностували у 90 (79,0 %) жінок, цитомегаловірус – у 16 (14,0 %), герпес 1 та 2 типу – у 23 (20,2 %), уреа- мікоплазмоз – у 18 (15,8 %), папіломавірусну інфекцію – у 5 (4,4 %) хворих. Результати проведених обстежень свідчили про порушення мікроекології піхви в 88 (97,8 %) у жінок із фоновими процесами шийки матки та поєднаною хламідійною інфекцією.

Аналіз видового складу мікрофлори цервікального каналу, вагіни та уретри довів, що хламідійна інфекція при фонових патологічних процесах шийки матки діагностувалась у 90 (79,0 %) випадків у вигляді моно- чи мікстінфекції, що дає нам можливість стверджувати про значну роль урогенітального хламідіозу щодо виникнення цих захворювань.

Моноінфекція Chlamidya trachomatis зустрічалась лише у 15 (13,1 %) жінок. У хворих відмічали асоціацію Chlamidya trachomatis з іншими видами інфекційних збудників. Загальна кількість асоціатів складала в першій групі 14 (46,7 %) жінок, другій групі – 12 (40,0 %), третій групі – 13 (43,3 %) хворих. Найбільш часто поєднувались в мікробно-грибково-вірусній асоціаціях Candida albicans, Staphylococcus epidermidis, Gardnerella vaginalis та Herpes vaginalis в 25 % випадках. Вивчення спектру інфекційної інвазії доводить, що при фонових процесах шийки матки та урогенітальному хламідіозі найчастіше виявляється кандидоз, гарднерельоз та кокова інфекція. Інші інфекційні збудники поєднувались в асоціати в однакових кількостях.

В результаті кольпоскопічного дослідження ектопія призматичного епітелію виявлена у 57 (50,0 %) жінок. Крововиливи на поверхні ектопічної ділянки відмічено у 46 (40,3 %) пацієнток. Незакінчена зона трансформації спостерігалась в 42 (36,8 %) випадках. Закінчена зона трансформації діагностована у 48 (32,0 %) хворих. Розширена кольпоскопія не змінювала картину у 98 (85,2 %) жінок, в 16 (14,1 %) випадках виявляли ділянки метаплазованого епітелію в центральній частині патологічного процесу та судинну реакцію в периферичних ділянках. Негативна проба Шилера виявлена у 98 (85,2 %) хворих. Справжню ерозію шийки матки знайдено у 43 (37,7 %) жінок.

Відмічені особливості кольпоскопічної картини в залежності від спектру інфекційної інвазії. Фонові процеси шийки матки при хламідійному інфікуванні відрізнялись від таких при цервіцитах мікробного походження характером васкуляризації епітелію, набряком і набуханням слизової оболонки, відносною в`ялістю перебігу запального процесу. Крововиливи та папулоподібні випинання над поверхнею слизової оболонки, розташовувались переважно на передній губі шийки матки та містили сірувато-білий секрет у 82 (91,1 %) випадках. У хворих з хламідійним інфікуванням відмічено посилення епідермізації з утворенням кістозних утворів. Результати наших досліджень свідчать, що наявність хламідіозу у інфекційному асоціаті змінює кольпоскопічну картину у бік утворення поєднаних фонових патологічних процесів шийки матки, утворення справжнього дефекту епітелію, доброякісних зон трансформації з схильністю до кістоутворення, посиленої епідермізації та є ймовірним фактором ризику виникнення передракових процесів.

Провідними структурними еквівалентами прогресування та рецидивування фонових процесів шийки матки є активація проліферативних процесів та зміна мікробіоценозу піхви. Як для хламідійного, так і для змішаного генітального інфікування ізольоване ураження шийки матки відмічали в випадках з тривалістю захворювання до 1-го року. Задавненість процесу, неадекватне лікування в минулому привели в 98,2 % до поширення процесу та розвитку сальпінгоофориту.

Отже, патологічні процеси шийки матки інфекційної етіології та хронічні запальні захворювання додатків матки впливають на весь організм в цілому та виявляються у хворих з обтяженим акушерським та гінекологічним анамнезом, порушенням менструальної функції.

Особливості змін показників імунітету мають важливе значення для дослідження патогенезу та вдосконалення лікування жінок з фоновими процесами шийки матки та хронічними аднекситами при урогенітальному хламідіозі.

Рівень загальних Т-лімфоцитів достовірно знижувався на відміну від контрольної групи (р0,05). Дисбаланс субпопуляцій Т-лімфоцитів полягав у достовірному зниженні CD4+-клітин, збільшенні вмісту CD8+-клітін та зниженні хелперно-супресорного індексу (р0,05). Рівень природніх кілерів (CD16+) у хворих був достовірно підвищеним (р0,05). Вміст В-лімфоцитів в 87,6 % випадків знаходився в межах наближених до показників контрольної групи (р>0,05). Порушення з боку кількості CD3+-клітин та їх субпопуляцій свідчить про розвиток вторинної імунної недостатності при фонових процесах шийки матки з хронічними запальними процесами додатків матки.

Дослідження функціонального стану системи гуморального імунітету полягало у визначенні вмісту імуноглобулінів (Ig). Спостерігалось достовірне підвищення рівня IgG на відміну від показників здорових жінок (р0,05). Для цього контингенту хворих характерно зниження синтезу IgА (р0,05), що свідчить про незавершеність синтезу імуноглобулінів та глибину гуморальної імунодепресії. Оцінюючи рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові, слід визначити його достовірне збільшення при фонових патологічних процесах інфекційної етіології (Р0,001). При фонових патологічних процесах шийки матки змішаним хламідійним етіології відмічено достовірне зниження вмісту лізоциму в сироватці крові відносно показників контрольної групи (р0,05). Неспецифічну резистентність організму визначали за вмістом середньомолекулярних пептидів у сироватці крові у хворих на фонові процеси шийки матки поєднаної хламідійної етіології та індексом ендогенної інтоксикації, які достовірно збільшувався при довжині хвилі у спектрофотометрі 254 нм та 280 нм (СМП254/280) у порівнянні з показниками здорових жінок (р0,05).

Loading...

 
 

Цікаве