WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гігієнічні основи системної оптимізації формування здоров’я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу (автореферат) - Реферат

Гігієнічні основи системної оптимізації формування здоров’я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу (автореферат) - Реферат

При ультразвуковій доплерометрії крім визначення стану матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровотоку, проводилася діагностика обвиття пуповиною шиї плода, а по диференціації судин пуповини визначали кратність обвиття. Так, у 28-34 тиж. вагітності обвиття пуповиною шиї плода було діагностовано в 68,0% спостережень; у 35-37 тиж. – 78,0%, а напередодні розродження – відповідно в 94,0%.

На підставі проведених доплерометричних досліджень ми вважали доцільним вивчити ступінь тяжкості гемодинамічних порушень у динаміці гестаційного процесу. Як свідчать отримані дані в 28-34 тиж. вагітності частота різних порушень гемодинаміки при дворазовому обвитті складає 40,0%; при триразовому – 48,0% і чотириразовому – 60,0% відповідно. Причому, у всіх підгрупах переважають порушення І ст. (1 підгрупа – 28,0%; 2 – 32,0% і 3 – 40,0%). У 35-37 тиж. вагітності відбувається збільшення частоти порушень гемодинаміки в залежності від кратності обвиття: 1 підгрупа – 50,0%; 2 – 48,0% і 3 – 80,0%. Напередодні розродження аналогічна закономірність цілком збереглася: при дворазовому обвитті – 58,0%; при триразовому – 62,0% і чотириразовому – 88,0% відповідно. У структурі гемодинамічних порушень переважали компенсовані і субкомпенсовані зміни.

Отже, порівняльний аналіз матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровотоку показав, що останній є найбільш інформативним показником у ранній діагностиці плацентарної недостатності при багаторазовому обвитті пуповиною шиї плода, а тяжкість гемодинамічних порушень у системі мати-плацента-плід корелює з кратністю обвиття пуповиною.

Кардіотокографічне дослідження є одним з ведучих методів оцінки стану плода в анте- і інтранатальному періоді (О.О. Зелінський и соавт., 2001). Результати математичного аналізу антенатальних кардіотокограм із розрахунком ПСП у 35-37 тиж. указують, що в контрольній групі більшість плодів (88,0 %) знаходилися в задовільному стані і тільки в 12,0 % випадків відзначений показник ПСП від 1,01 до 2,0 ум.од. У порівнянні з цим, ознаки хронічної гіпоксії (ПСП – від 2,01 до 3,0) збільшувалися в міру наростання кратності обвиття пуповиною шиї плода: 1 підгрупа – 10,0 %; 2 – 14,0 % і 3 – 16,0 % відповідно. Дуже несприятливим прогностичним моментом є наявність кардіотокографічних ознак декомпенсованого стану плода при трьох- (2,0 %) і чотириразовому обвитті пуповиною шиї плода (4,0 %).

Напередодні розродження відзначено подальше наростання ознак хронічної гіпоксії (1 підгрупа – 12,0 %; 2 – 14,0 % і 3 – 20,0 %), а також декомпенсованих змін (1 підгрупа – 2,0 %; 2 – 4,0 % і 3 – 8,0 %).

Крім того, кардіомоніторінг плода дозволяє визначити не тільки наявність і ступінь хронічної гіпоксії плода, але і діагностувати патологію пуповини (А.В. Логвиненко и соавт., 1998). У наших дослідженнях в основній групі в 68,0 % спостережень виявлено поєднання не менш 2-х ознак, характерних для патології пуповини. Достовірних розходжень у частоті реєстрації кардіотокографічних ознак патології пуповини в залежності від кратності обвиття не виявлено.

Всі консервативні пологи в обстежених жінок велися під кардіомоніторним контролем. Проаналізовано більш 200 інтранатальних кардіотокограм плодів з багаторазовим обвиттям пуповини і 50 плодів – без обвиття. Отримані результати свідчать, що при багаторазовому обвитті пуповиною шиї плода в 82,0 % випадків були виявлені патологічні кардіотокограми, що на порядок вище в порівнянні з контрольною групою (20,0 %). Аналізуючи децелеративні криві встановлено, що при дворазовому обвитті ранні децелерації реєструвалися в 20,0 % випадків; варіабельні децелерації – у 40,0 % і пізні децелерації – у 30,0 % спостережень. При трьох і більш кратному обвитті пуповиною шиї плода варіабельні децелерації зустрічалися в два рідше, ніж при дворазовому обвитті пуповиною шиї плода. Що стосується пізніх децелерацій, то вони зустрічалися в 68,0 % спостережень.

Отже, результати проведених кардіотокографічних досліджень свідчать про важливу прогностичну значимість даних кардіотокографічного обстеження пацієнток з багаторазовим обвиттям пуповиною шиї плода.

Безумовно, для адекватної оцінки функціонального стану фетоплацентарного комплексу необхідно додатково вивчення ендокринологічного статусу і вмісту плацентарних білків (М.В. Федорова, 1997; В.Е. Радзинский и соавт., 2001). Виходячи з отриманих даних у 35-37 тиж. найбільш виражені зміни з боку ендокринологічного статусу і плацентарних білків мали місце при чотириразовому обвитті пуповиною шиї плода: достовірне зниження вмісту Е (контрольна група – 53,92,4 нмоль/л і 3 підгрупа - 43,13,1 нмоль/л; р < 0,05); ХГ (контрольна група – 360,427,3 нмоль/л і 3 підгрупа - 301,319,2 нмоль/л; р<0,05); ПЛ (контрольна група – 270,320,8 нмоль/л і 3 підгрупа - 231,414,1 нмоль/л; р<0,05) і ТБГ (контрольна група – 136,77,3 мкг/мл і 3 підгрупа - 118,73,7 мкг/мл; р<0,05) при одночасному підвищенні рівня К (контрольна група – 642,818,4 нмоль/л і 3 підгрупа - 721,317,2 нмоль/л; р<0,05) і ПАМГ-1 (контрольна група – 18,21,2 нг/мл і 3 підгрупа - 28,22,5 нг/мл; р<0,05). Отримані результати вказують на наявність виражених дисгормональних і дисметаболічних порушень при багаторазовому обвитті пуповиною шиї плода, причому в прямій залежності від кратності обвиття.

Напередодні розродження вищеописані зміни носили більш виражений характер. Так, при триразовому обвитті вони полягали в додатковому достовірному зниженні ХГ (контрольна група – 360,427,3 нмоль/л і 2 підгрупа - 302,417,5 нмоль/л; р<0,05) і АМГФ (контрольна група – 67,64,0 нг/мл і 2 підгрупа - 60,12,1 нг/мл; р<0,05). При чотириразовому обвитті відбувалося подальше зниження вмісту Е (контрольна група – 53,92,4 нмоль/л і 3 підгрупа - 33,12,1 нмоль/л; р<0,01) і ТБГ (контрольна група – 136,77,3 мкг/мл і 3 підгрупа - 101,22,1 мкг/мл; р<0,01), а також зменшення АМГФ (контрольна група – 67,64,0 нг/мл і 3 підгрупа - 58,22,4 нг/мл; р<0,05).

Отже, вивчення дисгормональних і метаболічних порушень (плацентарні білки) має дуже важливе діагностичне значення при багаторазовому обвитті пуповиною шиї плода.

На заключному етапі оцінки функціонального стану фетоплацентарного комплексу проведені морфологічні і морфометричні дослідження посліду, що дозволяє адекватно оцінити ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів і обрану тактику розродження.

Відповідно до отриманих нами результатів довжина пупочного канатика у всіх підгрупах основної групи була достовірно вище в порівнянні з контрольною (контрольна група – 65,92,5 мм; 1 підгрупа - 75,32,1 мм; 2 - 84,72,1 мм і 3 - 96,62,8 мм; р<0,05). Аналізуючи даний показник між підгрупами встановлено збільшення довжини пупочного канатика в міру наростання кратності обвиття. В усіх випадках (100,0 %) у контрольній групі відзначена нормальна товщина плаценти, а в основних підгрупах у міру наростання кратності обвиття цей показник прогресивно знижувався (1 підгрупа – 56,0 %; 2 – 10,0 % і 3 – 12,0 %) на фоні одночасного збільшення як гіпертрофії (1 підгрупа – 4,0 %; 2 – 30,0 % і 3 – 20,0 %), так і гіпотрофії плаценти (1 підгрупа – 40,0 %; 2 – 60,0 % і 3 – 68,0 % відповідно).

Вид прикріплення пуповини в контрольній групі представлений у такий спосіб: ексцентричний в 8,0 % і центральний – у 92,0 %. При дворазовому обвитті переважали ексцентричний (38,0 %); центральний (24,0 %) і крайовий (24,0 %). При триразовому обвитті – ексцентричний (50,0 %) і оболонковий (34,0 %), а при чотириразовому – тільки оболонковий (80,0 %). По характеру розгалуження судини на плодовій поверхні плаценти розділялися в контрольній групі на змішаний (72,0 %) і магістральний (28,0 %). Така ж особливість мала місце й в основних підгрупах, однак при дворазовому і триразовому обвитті був діагностований і розсипний характер розгалуження судин (1 підгрупа – 6,0 % і 2 – 16,0 %).

Загальновідомим є той факт, що утворення істинних вузлів у поєднанні з обвиттям становить особливу небезпеку в пологах, коли їхнє затягування і здавлювання приводить до гіпоксії плода. У наших дослідженнях у контрольній групі тільки в 8,0 % випадків відзначені помилкові вузли пуповини. У порівнянні з цим, в основних підгрупах ці значення цілком залежали від кратності обвиття. Так, при дворазовому обвитті помилкові вузли зустрічалися в 20,0 % і істині – у 26,0 %; при триразовому – помилкові в 100,0 % і істині в 34,0 %; при чотириразовому – помилкові в 100,0 % і істині – у 40,0 % спостережень.

Loading...

 
 

Цікаве