WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гігієнічні основи системної оптимізації формування здоров’я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу (автореферат) - Реферат

Гігієнічні основи системної оптимізації формування здоров’я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу (автореферат) - Реферат

В останні роки в сучасній літературі (В.И. Краснопольский и соавт., 2000; П.М. Баскаков, 2001) велика увага приділяється оцінці структури показань до операції кесарева розтину. При цьому, у контрольній групі двома основними варіантам були тазове передлежання крупного плода (33,3 %) і рубець на матці (33,3 %). При дворазовому обвитті частіше інших мали місце обвиття пуповиною шиї плода в поєднанні з ФПН (25,0 %) і рубець на матці (25,0 %); при три- і чотириразовому обвитті основним показанням до кесареву розтину була наявність обвиття пуповиною шиї плода на фоні порушень у системі мати-плацента-плід (2 підгрупа – 33,3 % і 3 – 46,7 %). Ці дані вказують на несвоєчасну діагностику багаторазового обвиття пуповиною шиї плода, що може привести до неправильної тактики розродження.

Перинатальні наслідки розродження є одним з основних моментів в оцінці ефективності проведених діагностичних і лікувально-профілактичних заходів (С.П. Катоніна та співавт., 1995; Н.Г. Гойда та співавт., 2002). У даному аспекті нами проведена оцінка стану новонародженого в залежності від ступеня обвиття пуповиною шиї плода, а надалі – з урахуванням способу розродження.

Отримані результати свідчать, що в контрольній групі більшість дітей (88,0 %) народилися в задовільному стані, а рівень асфиксії різного ступеня був незначним: легкий – 6,0 %; середній – 4,0 % і тяжкий – тільки 1 випадок (2,0 %). Крім того, у цій же групі в 12,0 % випадків відзначена ЗВУР плода й у 4,0 % - макроскопічні ознаки інтраамніального інфікування. У порівнянні з цим, в основних підгрупах число дітей, народжених без ознак асфіксії прогресивно знижувалося в залежності від ступеня обвиття: 1 підгрупа – 82,0 %; 2 – 78,0 % і 3 – 72,0 %. Це відбувалося при одночасному збільшенні частоти асфіксії всіх ступенів тяжкості: легкий – з 8,0 % до 10,0 % і 12,0 %; середній – з 6,0 % до 8,0 % і тяжкий – з 4,0 % до 6,0 % і 8,0 % відповідно. Важливим також є і той момент, що рівень ЗВУР плода значно зростав з урахуванням ступеня обвиття пуповиною шиї плода: 1 підгрупа – 22,0 %; 2 – 30,0 % і 3 – 48,0 % відповідно. У порівнянні з цим, серйозних змін з боку частоти інтраамніального інфікування нами не встановлено. Ці дані наочно демонструють необхідність детального вивчення ступеня обвиття пуповиною шиї плода, від чого залежить стан дітей при народженні і що необхідно враховувати при розробці тактики ведення ІІІ триместру вагітності і розродження.

З огляду на вищеописані особливості ми вважали доцільним вивчити структуру ступеня ЗВУР в основній групі в залежності від кратності обвиття пуповиною шиї плода. Отримані результати свідчать, практично про відсутність розходжень у 1 і 2 підгрупах (І ст. - 54,5 % і 53,3 %; ІІ ст. - 27,3 % і 26,7 % і ІІІ ст. - 18,2 % і 20,0 %). Зовсім іншу картину можна було спостерігати при чотириразовому обвитті пуповиною шиї плода. Так, І ст. був відзначений тільки в 16,7 %; а ІІ і ІІІ ст. - відповідно по 41,7 %. Отримані результати цілком відображають ступінь виразності ЗВУР плода в залежності від частоти обвиття пуповиною.

Відповідно до отриманих результатів стану дитини при народженні нами була дана оцінка клінічного перебігу раннього неонатального періоду (перші 7-10 діб). Отримані дані свідчать, що найбільш виражені розходження спостеригались збільшенням частоти постгіпоксичної енцефалопатії (контрольна група – 6,0 %; 1 підгрупа – 12,0 %; 2 – 16,0 % і 3 – 24,0 %); кон'югаційної жовтяниці (контрольна група – 4,0 %; 1 підгрупа – 8,0 %; 2 – 10,0 % і 3 – 12,0 %) і геморагічного синдрому (контрольна група - 2,0 %; 1 підгрупа – 2,0 %; 2 – 4,0 % і 3 – 8,0 % відповідно). Сумарні перинатальні втрати в контрольній групі були відсутні, у 1 підгрупі склали 20,0 ‰; у 2 – 40,0 ‰ і в 3 – відповідно 60,0 ‰. Основною причиною перинатальних втрат у всіх випадках була гостра асфіксія новонародженого на фоні тяжкої форми ЗВУР плода.

Дуже важливим аспектом є встановлена пряма кореляційна залежність між частотою обвиття і рівнем ЗВУР: дворазове обвиття – r=+0,71; триразове - r=+0,77 і чотириразове - r=+0,91; а також між частотою обвиття і рівнем середньо-тяжких форм асфіксії новонародженого: дворазове обвиття - r=+0,74; триразове - r=+0,77 і чотириразове - r=+0,93. Результати вивчення взаємозв'язку основних показників стану плода і способу розродження дозволили установити пряму кореляційну залежність між способом розродження і рівнем ЗВУР: консервативний – r=+0,73 і оперативний - r=+0,79; а також між способом розродження і рівнем середньо-тяжких форм асфіксії новонародженого: консервативний - r=+0,75 і оперативний - r=+0,93. На нашу думку, отримані результати необхідно враховувати і в розробці лікувально-профілактичних заходів і тактики розродження жінок групи високого перинатального ризику.

Отже, як показали результати проведених досліджень при багаторазовому обвитті пуповиною шиї плода метод розродження, за інших рівних умов, має особливе значення, тому що консервативне ведення пологів без ступеня оцінки функціонального стану плода приводить до несвоєчасного абдомінального розродження і високого рівня середньо-тяжких форм асфіксії новонародженого. Вивчення перинатальних наслідків в залежності від кратності обвиття і способу розродження показало, що зі збільшенням кратності обвиття ступінь тяжкості асфіксії зростає й у більшій мірі утруднена адаптація дітей у ранньому неонатальному періоді. Разом з тим, не можна вважати досліджуване наукове питання цілком вирішеним без адекватної оцінки функціонального стану фетоплацентарного комплексу, на що вказують багато вітчизняних дослідників (В.К. Чайка та співавт., 1999; Н.П. Шабалов и соавт., 2002).

В даний час ні в кого не викликає сумнівів той факт, що УЗД внутрішньоутробного стану плода є головним методом (А.А. Круговит та співавт., 1998; О.В. Мерцалова, 2001). Відповідно до отриманих нами результатів, найбільш виражені фетометричні розходження мали місце в 35-37 тиж. вагітності. При цьому ми не спостерігали достовірних розходжень з боку всіх трьох досліджуваних показників при дворазовому обвиті пуповиною шиї плода. Порівняно з цим, при три- і чотириразовому обвитті було відзначено достовірне зниження БПР (контрольна група – 89,62,4 мм; 2 підгрупа - 81,41,8 мм і 3 підгрупа - 78,21,6 мм; р<0,05) і СДЖ (контрольна група – 100,22,6 мм; 2 підгрупа - 93,51,9 мм і 3 підгрупа - 92,41,8 мм; р<0,05) на фоні незміненого параметра Двс (р>0,05), що збереглося і напередодні розродження.

УЗД обвиття пуповиною шиї плода у обстежених жінок основної групи представлена таким способом: у 28-34 тиж. у 10,0 % спостережень візуалізовалась петля пуповини в області шиї плода; обвиття пуповиною шиї плода виявлено в 60,0% випадків і не виявлено в 30,0%. На наступному етапі в 35-37 тиж. у 14,0% спостережень візуалізовалась петля пуповини в області шиї плода; у 72,0% - виявлено обвиття пуповиною шиї плода і відсутність такого в 14,0%. Безпосередньо перед розродженням у 20,0% випадків діагностовано наявність петлі пуповини в області шиї плода; у 74,0% - безпосередньо обвиття і його відсутність у 6,0% спостережень. Отже, ультразвукове сканування дозволило правильно діагностувати обвиття пуповиною шиї плода в динаміці вагітності відповідно в 60,0%; 72,0% і 74,0% спостережень.

Локалізація плаценти при УЗД представлена таким способом: при дворазовому і триразовому обвитті плацента частіше прикріплювалася по передній стінці матки з переходом на праву бічну стінку, а при чотириразовому обвитті – по задній стінці з переходом на ліву бічну стінку. В основній групі в 80,0% випадків плацента мала низький рівень прикріплення проти 40,0% у контрольній групі. Тільки в 20,0 % випадків в основній групі плацента розташовувалася в дні і/або переходила на дно матки, а в контрольній групі – у три рази частіше (60,0%) плацента мала високий рівень локалізації стосовно дна матки.

Важливим елементом комплексної діагностики стану гемодинаміки в системі мати-плацента-плід є доплерометричне дослідження (А.А. Круговит та співавт., 1998; А.Н. Стрижаков и соавт., 1998). Порушення МПК оцінювали по характеру змін КШК в МА, а порушення гемодинаміки плода – по характеру КШК в артерії пуповини, аорті і СМА плода. Критеріями порушення матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровотоку при доплерометричному дослідженні визначені значення СДВ КШК в артерії пуповини 3,0 і вище, а в МА – 2,0 і вище.

Loading...

 
 

Цікаве