WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гігієнічні основи системної оптимізації формування здоров’я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу (автореферат) - Реферат

Гігієнічні основи системної оптимізації формування здоров’я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу (автореферат) - Реферат

Апробація результатів роботи. Основні положення та висновки дисертаційної роботи були докладені та обговорені на ХІ з'їзді акушерів-гінекологів України (Київ, жовтень, 2001 р.); на засіданні асоціації акушерів-гінекологів респ. Крим (травень, 2004) та на засіданні проблемної комісії „Акушерство та гінекологія" Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського МОЗ України (червень, 2004 р.).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових роботи, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України.

Об'єкт, методи та методологія досліджень. Відповідно до мети і завдань даного наукового дослідження було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 175 жінок у терміни від 28 до 41 тижня. Всі обстежені були розділені на дві груп: основна – 125 вагітних з багаторазовим обвиттям пуповиною шиї плода (при наявності або відсутності іншої акушерської і екстрагенітальної патології), причому були виділені три підгрупи: 1 підгрупа – 50 жінок із дворазовим обвиттям; 2 підгрупа – 50 жінок із триразовим обвиттям; 3 підгрупа – 25 жінок з чотириразовим обвиттям. Контрольну групу склали 50 жінок у ті ж терміни вагітності з аналогічною акушерською і екстрагенітальною патологією, але без обвиття пуповиною шиї плода.

Ультразвукове дослідження (фетометрію і плацентометрію) здійснювали за допомогою апаратів фірм "PHILLIPS" (Франція) і "TOSHIBA" (Японія), що працюють у реальному масштабі часу з використанням конвексного датчика частотою 3,75 мГц, що дозволяє вимірювати окружність розтинів досліджуваних об'єктів. Для оцінки динаміки росту плода і товщини плаценти використовувалися рівняння і нормативні таблиці (В.Н.Серов и соавт., 2000). Ехографічна діагностика обвиття пуповиною шиї плода ґрунтувалася на візуалізації однієї або більше петель пуповини, що розташовуються на поверхні шиї стосовно датчика. При поперечному перерізі пуповина визначалася як утворення круглої форми з наявністю в ньому артеріальних і венозних судин. При поздовжньому розтині вона мала трубчасту структуру.

Визначення кровотоку в судинах плода і матковій артерії (МА) проводилося за допомогою тих же ультразвукових апаратів, укомплектованих доплерометричним блоком пульсової хвилі. Дослідження складалося у вивченні кривих швидкості кровотоку (КШК) в артерії пуповини у вільній петлі й у місці обвиття, аорті плода, середній мозковій артерії (СМА) й у МА з розрахунком систоло-діастолічного відношення (С/Д = А/В), де А – максимальна систолічна швидкість кровотоку й В – кінцева діастолічна швидкість кровотоку (А.Н. Стрижаков и соавт., 2001).

Реєстрацію кардіотокограми робили за допомогою кардіотокографу „РМП-007" (Політехмед, Україна-Росія). Кардіотокографічні дослідження проводились по методиці О.О. Зелінського та співавт. (2001).

Вивчення ендокринологічного статусу містило в собі визначення радіоімунологічним методом вмісту естріолу (Е), прогестерону (ПГ), кортизолу (К), хоріонічного гонадотропіну (ХГ) і плацентарного лактогену (ПЛ) (О.Г. Резников и соавт., 2000). Додатково до цього визначали вміст специфічних білків плаценти – плацентарний α-1 мікроглобулін (ПАМГ-1); α-2 мікроглобулін фертильності (АМГФ) і трофобластичний β-глікопротеїд (ТБГ) за допомогою специфічних тест-систем, заснованих на використанні моноклональних антитіл до двох різних епіотопів молекул білків (В.Н. Серов и соавт., 2002).

Дослідження посліду проводилося за загальноприйнятою методикою (В.П. Сільченко та співавт., 2000).

Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями О.П. Мінцера (2002) з використанням комп'ютера "Pentium-IV". Достовірність відміни пар середніх обчислювалась за допомогою критеріїв Ст'юдента та Фішера. Графіки оформлювали за допомогою програм "Microsoft Excell 7.0".

Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеної клінічної характеристики пацієнток свідчать, що їхній середній вік не відрізнявся між собою з перевагою вікової категорії „21-29 років" (контрольна група – 72,0 %; 1 підгрупа – 68,0 %; 2 – 66,0 % і 3 – відповідно 72,0 %).

Як указують дані сучасної літератури (В.В. Абрамченко и соавт., 1998; Г.М. Бурдули и соавт., 1999; Н.Г. Гойда и соавт., 2001), наявність обтяженого репродуктивного і соматичного анамнезу має дуже важливе значення в питанні прогнозування перинатальних наслідків розродження. Отримані дані свідчать про низький рівень першовагітних (контрольна група – 18,0 %; 1 підгрупа – 16,0 %; 2 – 14,0 % і 3 – 12,0 %), а основними наслідками попередніх вагітностей були термінові пологи (контрольна група – 72,0 %; 1 підгрупа – 68,0 %; 2 – 70,0 % і 3 – 64,0 %) і артифіційні аборти (контрольна група – 46,0 %; 1 підгрупа -52,0 %; 2 – 54,0 % і 3 – 52,0 % відповідно). Крім того, звертає на себе увагу істотна питома вага невиношування (контрольна група – 10,0 %; 1 підгрупа – 12,0 %; 2 – 10,0 % і 3 – 8,0 %) і недоношування (контрольна група – 8,0 %; 1 підгрупа – 6,0 %; 2 – 10,0 % і 3 – 8,0 %), а також перинатальних втрат в анамнезі (контрольна група – 8,0 %; 1 підгрупа – 6,0 %; 2 і 3 – по 8,0 %).

Ми вважали доцільним вивчити початкову генітальну і екстрагенітальну патологію. Так, у структурі гінекологічної захворюваності всіх обстежених частіше інших зустрічалися два варіанти: запальні процеси репродуктивної системи (контрольна група – 32,0 %; 1 підгрупа – 30,0 %; 2 – 28,0 % і 3 – 32,0 %) і патологічні зміни шийки матки (контрольна група – 28,0 %; 1 підгрупа – 26,0 %; 2 – 30,0 % і 3 – 28,0 % відповідно). Важливим також є те, що кожна друга пацієнтка контрольної й основної підгруп мали різні варіанти екстрагенітальної патології. При їх більш детальній оцінці варто вказати на перевагу серцево-судинної патології (контрольна група – 36,0 %; 1 підгрупа – 34,0 %; 2 – 38,0 % і 3 – 40,0 %) і ендокринних захворювань (контрольна група – 22,0 %; 1 підгрупа – 24,0 %; 2 – 22,0 % і 3 – 24,0 % відповідно).

Отже, результати проведеної клінічної характеристики жінок контрольної й основної підгруп показали наявність обтяженого репродуктивного і соматичного анамнезу у жінок контрольної й основної підгруп, причому з мінімальними розходженнями між собою. Ці дані вказують на дотримання принципу рандомізації при розподілі пацієнток на групи і підгрупи, що є обов'язковим дотриманням сучасної доказової медицини.

Клінічний перебіг вагітності і пологів у жінок з обтяженим репродуктивним і соматичним анамнезом є предметом численних наукових досліджень як у нас у країні, так і за рубежем (В.М. Запорожан та співавт., 1999; О.М. Лукьянова, 2002; H.P. Chauvet et al., 1999). Отримані нами дані вказують на наявність високого рівня загрози переривання вагітності серед пацієнток усіх груп і підгруп (контрольна група – 24,0 %; 1 підгрупа – 26,0 %; 2 – 22,0 % і 3 – 24,0 %). Після 20 тижнів вагітності розходження між контрольною й основною підгрупами носили виражений характер тільки з боку одного параметра –ФПН , частота якої збільшувалася з 14,0 % при відсутності обвиття пуповиною до 24,0 % - при дворазовому; до 32,0 % - при триразовому і до 52,0 % - при чотириразовому обвитті пуповиною шиї плода. У структурі порушень у системі мати-плацента-плід у всіх підгрупах явно переважала ЗВУР по асиметричному варіанту (близько 90,0 %).

Усі випадки розродження були своєчасними в терміні 37-41 тиждень, при цьому частота ускладнень у пологах цілком залежала від ступеня обвиття пуповиною шиї плода. Так, якщо в контрольній групі передчасний розрив плодових оболонок мав місце в 10,0 %, то при дворазовому обвитті він збільшувався до 22,0 %; при триразовому – до 24,0 % і при чотириразовому –відповідно до 24,0 % спостережень. Аналогічна закономірність спостерігалася і при оцінці частоти аномалій пологової діяльності (контрольна група – 12,0 %; 1 підгрупа – 24,0 %; 2 – 26,0 % і 3 – 28,0 %) і дистреса плода (контрольна група – 16,0 %; 1 підгрупа – 18,0 %; 2 – 20,0 % і 3 – 24,0 % відповідно). Особливо наочно проглядалося збільшення частоти випадання петель пуповини в міру збільшення ступеня обвиття пуповиною шиї плода (1 і 2 підгрупи – по 2,0 % і 3 – 8,0 %).

Безумовно, перераховані вище розходження безпосередньо вплинули і на частоту абдомінального розродження (В.К. Чайка та співавт., 1999; Д.Р. Шадлун, 2001). Так, якщо в контрольній групі рівень кесаревих розтинів склав 18,0 %, що на даний момент відповідає середнім даним по Україні, то в основній групі абдомінальним шляхом були розроджені 42 з 125 жінок (33,6 %). Дуже показовим є і ріст оперативного розродження в залежності від ступеня обвиття пуповиною шиї плода: при дворазовому – 24,0 %; при триразовому – 30,0 % і при чотириразовому – відповідно 60,0 %. Крім того, ми вважали доцільним представити співвідношення планового й ургентного абдомінального розродження. Дуже характерним є той факт, що ми не установили виражених розходжень між контрольною й основною підгрупами по співвідношенню планового й ургентного абдомінального розродження за винятком незначного збільшення планових операцій при чотириразовому обвитті пуповиною шиї плода.

Loading...

 
 

Цікаве