WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація радіойодотерапії і моніторингу хворих при комплексному лікуванні диференційованого раку щитовидної залози (автореферат) - Реферат

Оптимізація радіойодотерапії і моніторингу хворих при комплексному лікуванні диференційованого раку щитовидної залози (автореферат) - Реферат

д) мінімальний рівень захворюваності спостерігається у разі виймання вугілля середньої міри метаморфізму (вихід летких речовин 5-28%), із збільшенням чи зменшенням виходу летких речовин захворюваність збільшується.

Рис. 2. Зміна відносного числа знову виявлених хворихвід дії факторів:

а – запиленість повітря, б – вихід летких речовин, в – добовий видобуток

Розраховані за формулами (2)-(4)ймовірності захворювання пневмоконіозом у залежності від рівня запиленості повітря, виходу летких речовин і обсягу видобутку рівні, відповідно, 0,071; 0,035 і 0,058, тобто найбільше впливає на захворюваність концентрація пилу на робочих місцях [1-5].

У третьому розділі досліджено фактори, що впливають на рівень запиленості повітря в очисних вибоях вугільних шахт, встановлений вид розподілу запиленості повітря, визначені параметри цього розподілу у функції від часу.

Аналіз даних про рівні запиленості повітря в шахтах у межах державних підприємств за десятилітній період показав, що він залишається практично постійним (рис. 3). Концентрація пилу у вибоях залежить від міри метаморфізму вугілля, вмісту вологи у вугіллі (рис. 4), а також кута падіння пласта, глибини ведення гірничих робіт, обсягу видобутку і кількості повітря, що подається у шахту.

Рис.3. Зміна запиленості повітря по роках на шахтах, що розробляють вугілля різної міри метаморфізму.

Встановлено, що між значеннями концентрації пилу в повітрі очисних і підготовчих виробок існує залежність:

Спідг. = 0,32Соч+34 , (5)

де Спідг. і Соч – концентрація пилу, відповідно, у підготовчій та очисній виробках, мг/м3.

Розподіл імовірності запиленості повітря відноситься до логарифмічно нормального закону розподілу (рис. 5). Розрахунковий критерій Пірсона дорівнює 0,379, що значно менше табличного значення – 19,7 при двох степенях волі і рівні значимості 0,05 [1,5].

Вміст вологи у пласті, %

Вихід летких речовин, %

Рис. 4. Вплив природних факторів на рівень запиленості повітря

Рис. 5. Розподіл імовірності запиленості повітря:

1 – значення частоти при хmod; 2- щільність розподілу; 3 - гістограма

На підставі розрахованих параметрів логарифмічно нормального розподілу ймовірності запиленості повітря для кожного року десятилітнього періоду (1990-1999 рр.) і розрахованих значень многочлену Чебишева отримана залежність значень концентрації пилу у функції від часу (прогнозна залежність):

C=(-1,38t2+11,74t+219,27) exp (0,003t2-0.028t+0,482) (6)

де C – концентрація пилу, мг/м3,

t – число років, що минули з 1990 р. (1990 р.–1, 1991 р. –2; 1992 р. – 3 і т.д.).

У четвертому розділі удосконалено метод визначення можливого рівня залишкової запиленості повітря при різних технологічних операціях у вугільних шахтах [4].

На підставі аналізу ефективності знепилювання повітря методом зрошення під час роботи виїмкових машин різних типів у різних гірничотехнічних умовах встановлена функціональна залежність ефективності зрошення (Эзр, %) від питомої витрати води (W, л/т):

(7)

Це дозволило визначити середні значення ефективності знепилювання методом зрошення при питомих витратах води, які рекомендуються "Правилами безпеки у вугільних шахтах".

При зазначених у "Правилах..." значеннях питомої витрати води ефективність зрошення під час виїмки вугілля на пологих пластах комбайнами дорівнює 77-92%, стругами - 87-92%, а під час виїмки вугілля на крутих пластах щитовими агрегатами – 83-90%.

Аналіз результатів випробувань і дослідної перевірки різних способів і схем попереднього зволоження вугілля в масиві дозволив встановити залежність ефективності знепилювання (Эзвл.) від питомої витрати води для вугілля різних марок:

- для вугілля марок Д и Г

(8)

- для вугілля марок К и Ж

(9)

- для вугілля марок ОС і Т

(10)

- для антрацитів

(11)

де W – питома витрата води під час нагнітання її в пласт, л/т.

На підставі отриманих залежностей була визначена середня ефективність знепилювання при попередньому зволоженні вугілля в масиві з витратами води, регламентованими "Правилами безпеки у вугільних шахтах".

Ефективність знепилювання при зволоженні вугілля марок Д, Г складає 56-60%, марок К, Ж – 56-60%, марок ОС, Т – 54-58% і антрацитів – 57% [4].

Для визначення можливого рівня залишкової запиленості повітря в очисному вибої за результатами розсіву вугілля, видобутого виїмковою машиною, розраховують параметри розподілу часток вугілля і потім обчислюють вміст пилових часток (вихід фракції пилу розміром меншим за 70 мкм). За значенням виходу пилових часток визначають питомий вихід пилу (q, г/т) [4,8,9,10] із пласта, що руйнується, за формулою:

, (12)

де а – вміст пилових часток розміром менших за 70 мкм у зруйнованому вугіллі, %

і - коефіцієнти, що враховують вміст вологи у вугіллі і потужність пласта, що відпрацьовується.

Рівень залишкової запиленості повітря у вибої (С, мг/м3) розраховують за формулою:

, (13)

де

q – питоме пиловиділення пласта, г/т;

Р – продуктивність виїмкової машини, т/хв.;

Qв– кількість повітря, що проходить по вибою, м3/хв.;

Эзр. – ефективність знепилювання при зрошенні, %;

Эзвл. – ефективність знепилювання при попередньому зволоженні вугілля в масиві, %;

Квкоефіцієнт, що враховує швидкість руху повітря у вибої.

Розрахунки, проведені з урахуванням середніх значень ефективності знепилювання за наявності зрошення і попереднього зволоження вугілля у масиві, показали, що тільки в умовах пластів першої групи пильності (питоме пиловиділення у випадку розробки таких пластів не перевищує 50 г/т) можливе досягнення значень залишкової запиленості повітря близьких до санітарних норм (6-10 мг/м3), однак кількість таких пластів на Україні не перевищує 7,6 %. У переважній більшості випадків рівень запиленості повітря в очисних вибоях, а також під час виконання інших виробничих процесів, у кілька разів перевищує гранично допустимі концентрації пилу і тому не виключається можливість захворювань гірників пневмоконіозом чи пиловим бронхітом.

У п'ятому розділі удосконалена методологія запобігання захворюванням гірників пневмоконіозом. Показано, що попередження зазначених захворювань може бути досягнуте шляхом регламентації гранично допустимого пилового навантаження на організм людини, тобто обмеженням тривалості роботи в запиленій атмосфері.

Пилове навантаження на організм людини багато в чому визначається рівнем запиленості повітря, тому правильна організація і проведення оцінки концентрації пилу в шахтах набувають великого значення [3,6,7]. Існуючий метод пилового контролю у вугільних шахтах дозволяє визначати лише максимально разові концентрації пилу (тривалість пробовідбору не перевищує 30 хв.), за якими неможливо оцінити тенденції зміни концентрації пилу у часі. Дослідженнями встановлено, що зв'язок захворюваності пневмоконіозом із середніми значеннями середньозмінних концентрацій пилу на робочому місці більш тісний (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,85, а помилка коефіцієнта – 0,07), ніж із середніми максимально разовими концентраціями (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,43, а його помилка – 0,23), тобто середньозмінні рівні запиленості повітря є більш інформативними для оцінювання захворюваності в залежності від концентрації пилу. У зв'язку з цим був запропонований метод середньозмінного контролю концентрації пилу, на підставі якого розроблений галузевий стандарт щодо пилового контролю ГСТУ 10.1.20329202.001-2002 "Пиловий контроль. Метод пилового контролю на підприємствах вугільної промисловості" [7]. Цим стандартом регламентований перехід на контроль середньозмінної концентрації пилу на всіх робочих місцях у шахті за допомогою пилопробонабірника УПН, розробленого НДІГС "Респіратор". Цей прилад дозволяє визначати концентрацію не тільки загальної маси пилу, але і її тонкодисперсної фракції, відбір проб якої здійснюється на фільтр АФА-ВП-10. За узгодженням із ДП „НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості" запропонована наступна залежність для визначення пилового навантаження (П, г) на організм людини:

П=0,001·КР·ССЗМ·V·TЗМ·N, г (14)

Де

Кр – коефіцієнт, що враховує наявність протипилового респіратора (за наявності респіратора коефіцієнт приймається рівним 0,1, а за відсутності респіратора – 1);

ССЗМсередньозмінна концентрація загальної маси пилу, мг/м3;

V – середньозмінний обсяг легеневої вентиляції, м3/хв.. (у залежності від важкості робіт приймається в межах 0,015-0,040 м3/хв.);

TЗМтривалість зміни, хв.;

N – число змін, відпрацьованих у запиленій атмосфері;

0,001 – коефіцієнт перекладу міліграмів у грами.

Гранично допустимі пилові навантаження на організм гірників знаходяться в межах 290-1850 г (табл.).

Loading...

 
 

Цікаве