WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація радіойодотерапії і моніторингу хворих при комплексному лікуванні диференційованого раку щитовидної залози (автореферат) - Реферат

Оптимізація радіойодотерапії і моніторингу хворих при комплексному лікуванні диференційованого раку щитовидної залози (автореферат) - Реферат

Результати досліджень дозволили удосконалити:

- методи виміру концентрації рудникового пилу і розрахунку пилових навантажень;

- метод прогнозування умов праці в гірничих виробках за пиловим фактором.

Основні положення отриманих результатів використані під час розробки наступних нормативно-технічних документів:

- галузевого стандарту України "Пиловий контроль. Метод пилового контролю на підприємствах вугільної промисловості" ГСТУ 10.1.20329202.001 –2002;

- "Інструкції з контролю концентрації пилу в шахтах і обліку пилових навантажень", затвердженої Мінпаливенерго України 18.11.02;

- розділів 4 і 5 "Системи управління охороною праці у вугільній промисловості України. Типове положення", затвердженої Мінпаливенерго України 02.06.00.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно сформульовані мета і задачі досліджень, ідея роботи і її наукові положення. Встановлено ступінь впливу різних факторів на рівень захворюваності пневмоконіозом і запиленості рудникового повітря шляхом встановлення параметрів розподілу у функції від факторів. Виявлено кореляційний зв'язок між рівнем захворюваності і запиленістю повітря, мірою метаморфізму вугілля і добовим видобутком шахти. Розроблено критерії впливу кожного фактора на пилову обстановку і захворюваність пневмоконіозом гірників, а також порядок розрахунку та обліку пилових навантажень на організм гірників, метод прогнозування умов праці за пиловим фактором, що відбиті в: "Правилах безпеки у вугільних шахтах" (розд. III); "Інструкції з виміру концентрації пилу в шахтах і обліку пилових навантажень" (додаток до "Правил безпеки у вугільних шахтах"); галузевому стандарті України "Пиловий контроль. Метод пилового контролю на підприємствах вугільної промисловості"; "Системі управління охороною праці у вугільній промисловості України. Типове положення" (розд. 4,5); "Програмі навчання і підвищення рівня знань працівників вугільної галузі з питань безпеки робіт і охорони праці".

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи на її окремих етапах виконання доповідалися й одержали схвалення на: вченій раді МакНДІ (м. Макіївка, 2002-2004 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми пожежної безпеки. Ліквідація аварій і їх наслідків" (м. Донецьк, 2002 р.); науково-практичному семінарі "Проблеми техногенної, виробничої й екологічної безпеки" (м. Ласпі, Крим, 2002 р.); ІІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції "Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика" (м. Рівне, УД УВГП, 2004 р.); науково-практичній конференції "Шляхи підвищення безпеки гірничих робіт у вугільній галузі" (м. Макіївка, 2004 р.).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 10 наукових праць, в тому числі чотири статті у виданнях, рекомендованих ВАК України, чотири доповіді і тези наукових конференцій і семінарів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 5 розділів, висновку, списку використаних джерел із 113 найменувань на 11 сторінках, 5 додатків на 121 сторінці. Обсяг основного тексту дисертації 178 сторінок, у тому числі 29 рисунків (12 – на окремих сторінках), 63 таблиці (12 – на окремих сторінках).

Автор висловлює глибоку вдячність співробітникам відділу загальної безпеки шахт МакНДІ, а також докт. техн. наук., проф. В.П.Колосюку, П.С.Пашковському, докт. техн. наук Е.М.Медведєву, О.І.Кашубі, М.Б.Льовкіну; докт. мед. наук, проф. В.М.Валуциній, канд. техн. наук Б.М.Кривохижі за допомогу в проведенні досліджень, наукову консультацію і цінні зауваження під час підготовки дисертаційної роботи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі проведено аналіз професійної захворюваності пневмоконіозом гірників, а також аналіз пилової обстановки на вугільних шахтах України за статистичними і літературними джерелами. Аналіз показав наступне.

В даний час у вугільній промисловості України нараховується більше 50 тис. професійних хворих, серед яких основну частину (близько 80%) складають хворі пневмоконіозом і пиловим бронхітом. За рівнем захворюваності пневмоконіозом вітчизняні шахти на порядок випереджають вугільні підприємства передових вуглевидобувних країн. З метою зниження випадків профзахворювань на пневмоконіоз у багатьох країнах організовано облік пилових навантажень на організм шахтарів, а також уведені обмеження щодо тривалості роботи гірників у запиленій атмосфері (принцип "захист часом"). Такий метод запобігання захворюваності варто впровадити і на вітчизняних шахтах.

Дослідженнями, проведеними І.К.Донець, Ф.Х.Зінгером, Л.О.Рєзник, В.В.Сухановим, В.В.Ткачовим та ін., визначені основні фактори, що впливають на рівень пилових захворювань, але значущість цих факторів не встановлена, що не дозволяє визначити основні заходи запобігання захворюваності. Крім того, у запропонованих вітчизняними дослідниками методиках оцінки пилових навантажень на організм гірників не враховуються шкідливість пилу, фактична тривалість роботи в запиленій атмосфері, ефективність застосування протипилових респіраторів.

Одним з важливих факторів, що впливають на захворюваність, є концентрація пилу. У роботах Г.С.Гроделя, В.П.Журавльова, І.Г.Іщука, Г.А.Позднякова та ін. приведені результати оцінки пилової обстановки в конкретних умовах вугільних шахт у залежності від застосовуваних засобів знепилювання. Але ними не вивчена динаміка запиленості повітря в цілому по вугільній галузі, методи її прогнозу, не запропоновані залежності для розрахунку можливого рівня зниження запиленості повітря в конкретних гірничотехнічних умовах.

Прийнятий у галузі метод пилового контролю за результатами епізодичних короткочасних (протягом 10-30 хв.) вимірів максимально разових концентрацій пилу біля основних джерел його утворення не дозволяє вірогідно оцінити умови праці за пиловим фактором на конкретних робочих місцях.

Рішення цих питань було метою представленої роботи.

В другому розділі наведені результати досліджень основних факторів, що впливають на захворюваність пневмоконіозом і пиловим бронхітом, шляхом установлення виду розподілу, а також вираження параметрів цього розподілу у функції від діючих факторів. Для зазначених досліджень були використані дані про гірничотехнічні умови і рівні захворюваності на вугільних шахтах України за десятилітній період (1990-1999 рр.). Встановлено, що між показниками захворюваності пневмоконіозом і пиловим бронхітом з імовірністю 0,99 існує кореляційний зв'язок. У зв'язку з цим подальший аналіз захворюваності проводився за показниками захворювань пневмоконіозом, а отримані результати можна поширити і на показники, що характеризують захворюваність пиловим бронхітом.

Як критерій захворюваності прийнятий коефіцієнт частоти захворювань (число знову виявлених хворих пневмоконіозом на 1000 працівників). Встановлено, що між коефіцієнтом частоти захворювання (Кч) і запиленістю повітря (С, мг/м3) має місце залежність:

Кч=0,01С+9 (1)

Перевірка за критерієм Пірсона показала, що з імовірністю 0,99 можна стверджувати про відповідність розрахункових і фактичних значень коефіцієнта частоти захворювань.

Розподіл імовірності відносного числа знову виявлених хворих може бути віднесений до експоненціального закону розподілу (розрахунковий критерій Пірсона, рівний 13,403, значно менше табличного значення – 41,6 при 23 степенях волі і рівні значимості 0,01)(рис. 1).

Відносне число знову виявлених хворих

Рис.1. Розподіл відносного числа знову виявлених хворих на пневмоконіоз: 1 – гістограма, 2 – щільність розподілу.

З метою встановлення міри впливу різних факторів на захворюваність пневмоконіозом визначали залежність параметрів зазначеного розподілу у функції від досліджуваного фактора. Для визначення виду залежності параметрів розподілу був застосований метод з використанням многочлену Чебишева. При розрахунку параметрів приймалося рівняння такого порядку, при якому дисперсія була мінімальною.

У підсумку були отримані наступні залежності відносного числа знову виявлених хворих у функції від запиленості повітря, виходу летких речовин і добового видобутку:

Кс=(-1,205·10-9С3+1,458·10-6С2-5,188·10-4С+0,133)-1; (2)

KV=(-6.72·10-5V2+2,340·10-3V+0.0805)-1;(3)

КД=(3,796·10-8Д2-1,392·10-4Д+0,159)-1;(4)

де КС , КV і КД – відносне число знову виявлених хворих у залежності, відповідно, від запиленості повітря, виходу летких речовин і добового видобутку;

С, V і Д – значення, відповідно, запиленості повітря (мг/м3), виходу летких речовин (%) і добового видобутку (т).

Розраховані за формулами (2) – (4) залежності приведені на рис. 2.

Аналіз зазначених залежностей дозволив установити наступне:

а) навіть при значеннях концентрації пилу близьких до ГДК має місце ризик захворювання пневмоконіозом;

б) захворюваність у разі запиленості повітря в межах 100-600 мг/м3 залишається практично на одному рівні, складаючи 10-14 знову виявлених хворих на 1000 оглянутих;

в) за концентрації пилу більшій за 600 мг/м3 спостерігається різке збільшення кількості захворювань;

Loading...

 
 

Цікаве