WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Багаторівнева підготовка інженерно-педагогічних кадрів для професійно-технічних навчальних закладів (автореферат) - Реферат

Багаторівнева підготовка інженерно-педагогічних кадрів для професійно-технічних навчальних закладів (автореферат) - Реферат

Клінічна оцінка хворих проводилася на основі вивчення скарг, анамнезу та фізикального обстеження. Інструментальна діагностика здійснювалася у стаціонарі на базі інфарктного відділення. Первинний огляд, інструментальне та лабораторне обстеження пацієнтів проводили у перші 48 години, повторне обстеження - через 28 днів від початку захворювання. Із інструментальних методів дослідження використовували ЕКГ, еходоплерардіографію на апараті "Sonos-100" фірми "Hewlett-Packard", США, датчик 3,5 МГц, комбіноване добове моніторування ЕКГ та АТ за допомогою системи Cardiotens (Meditech, Угорщина), що забезпечена аускультативним та осцилометричним методами реєстрації АТ, ультразвукове дуплексне сканування плечової артерії за допомогою ультразвукового сканера "Sonoline G50" фірми "Siemens", Німеччина, лінійний електронний мультічастотний датчик 5 – 10 МГц. Із лабораторних даних при надходженні хворого до стаціонару визначали рівень кардіального тропоніну І у сироватці крові на автоматичному імунохемілюмінісцентному аналізаторі IMMULITE прямим імунохемілюмінісцентним методом за допомогою наборів реактивів IMMULITE Troponin I, фірми DPC (USA), при надходженні та на 28-й день після початку захворювання твердофазним імуноферментним методом визначали вміст в сироватці крові ендотеліну-1 за допомогою наборів реактивів Peninsula Laboratories, Inc. (USA) та 6-кето-простагландіну F1α, використовуючи набори реактивів Prostaglandin F1α ELISA KIT, фірми RDS (UK). Статистичний аналіз отриманих результатів проводили методом варіаційної статистики за допомогою пакету прикладних програм Statistica 6.0 for Windows' 95. Кількісні признаки, які мали нормальне розподілення, представлені у вигляді Мm, де М – середня величина, m – середньоквадратична помилка середньої величини. Використовували одно- і двовибірковий t-критерій Ст'юдента, однофакторний дисперсійний аналіз, кореляційний аналіз, критерій хі-квадрат. При р<0,05 розбіжності вважали статистично вірогідними.

Результати дослідження та їх обговорення. При дослідженні хворих на нестабільну стенокардію з АГ у порівнянні з пацієнтами без АГ відмічається наявність концентричної гіпертрофії та діастолічної дисфункції ЛШ за типом порушеної релаксації. Встановлено суттєву перевагу середніх значень, показників "навантаження тиском" (індексів часу та площі) САТ та ДАТ за добу, денний та нічний періоди. Виявлено недостатнє нічне зниження САТ та ДАТ, завдяки чому має місце перевага кількості пацієнтів з добовими профілями САТ і ДАТ типу нон-діпер і найт-пікер та менша кількість хворих з добовим профілем САТ і ДАТ типу діпер (рис. 1).

Примітка. * - достовірність розбіжностей показників у порівнянні з групою хворих на нестабільну стенокардію без АГ (р<0,05)

Рис. 1. Структура добового ритму артеріального тиску у хворих на нестабільну стенокардію.

Відмічено перевагу загальної тривалості та кількості епізодів ішемії. Результати кореляційного аналізу свідчать, що у хворих на нестабільну стенокардію з АГ відносна товщина стінок і індекс маси міокарда ЛШ залежать від ступеня нічного зниження (ДІ) САТ і ДАТ; чутливість плечової артерії до напруги зрушення на ендотелії залежить від індексу маси міокарда, кінцево-діастолічного тиску ЛШ, показників "навантаження" систолічним і діастолічним АТ; ішемія міокарда залежить від товщини міжшлуночкової перетинки, задньої стінки, відносної товщини стінок, індексу маси міокарда ЛШ.

У хворих на не-Q-інфаркт міокарда при наявності АГ на відміну від хворих без АГ відмічається концентрична гіпертрофія міокарда та діастолічна дисфункція ЛШ за типом порушеної релаксації. Виявлено вірогідну перевагу середніх значень, показників варіабельності, показників "навантаження тиском" (індексів часу та площі) САТ та ДАТ за добу, денний та нічний періоди. Встановлено недостатнє нічне зниження САТ, що обумовило перевагу кількості пацієнтів з добовим профілем САТ типу найт-пікер і меншу кількість хворих з добовим профілем САТ типу діпер (рис. 2).

За результатами кореляційного аналізу у хворих на не-Q-інфаркт міокарда з АГ виявлено залежність індексу сферичності ЛШ від показників варіабельності і "навантаження" систолічним АТ; індексу маси міокарда від показників варіабельності систолічного і діастолічного АТ; показників діастолічної функції ЛШ від показників варіабельності і "навантаження" діастолічним АТ; ішемії міокарда від товщини міжшлуночкової перетинки, відносної товщини стінок, індексу маси міокарда лівого шлуночка та ступеня нічного зниження АТ; чутливості плечової артерії до напруги зрушення на ендотелії від індексу сферичності, індексу маси міокарда, відносної товщини стінок, кінцево-діастолічного тиску, показників варіабельності і "навантаження" систолічним і діастолічним АТ.

Примітка. * - достовірність розбіжностей показників у порівнянні з групою хворих на не-Q-інфаркт міокарда без АГ (р<0,05)

Рис. 2. Структура добового ритму артеріального тиску у хворих на не-Q-інфаркт міокарда.

У хворих на не-Q-інфаркт міокарда на відміну від пацієнтів з нестабільною стенокардією, асоційованих з АГ, спостерігали більш виразну дилатацію ЛШ (КДО – на 7,62%, р<0,05, КСО – на 40,33%, р<0,05, ІС – на 12,09%, р<0,05), нижчі показники насосної (ФВ – на 22,72%, р<0,001) та скорочувальної (Vcf – на 26,91%, р<0,001, підвищення ІЛСЗ – на 76,21%, р<0,01) функції ЛШ; вищу варіабельність САТ вночі (на 24,58%, р<0,05) та ДАТ протягом доби (на 20,92%, р<0,05) і нічного періоду (на 26,84%, р<0,05), більші показники "навантаження тиском": ІЧ САТ протягом дня (на 19,79%, р<0,01) і ДАТ за добу (на 20,03%, р<0,05), денний (на 24,44%, р<0,01) і нічний (на 26,23%, р<0,01) періоди та ІП ДАТ за добу (на 52,22%, р<0,05) і нічний період (на 88,69%, р<0,001); менший коефіцієнт чутливості артерії до напруги зрушення (на 37,04%, р<0,01). У хворих на не-Q-інфаркт міокарда у порівнянні з хворими на нестабільну стенокардію, асоційованих з АГ, спостерігали вірогідно більш високий рівень кардіального тропоніну І (на 98,27%, р<0,001), ендотеліну-1 (на 65,97%, р<0,05) та менші значення 6-кетопростагландіну F1α (на 25,79%, р<0,05) у сироватці крові (табл. 1).

В групі хворих на нестабільну стенокардію з АГ під впливом метопрололу в дозі 50 мг двічі на добу спостерігали суттєве зниження середніх значень ЧСС за добу, денний та нічний періоди. Показники "навантаження" систолічним АТ зазнали суттєвих позитивних змін. Відмічено зниження загальної тривалості та кількості епізодів ішемії міокарда.

Loading...

 
 

Цікаве