WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Багаторівнева підготовка інженерно-педагогічних кадрів для професійно-технічних навчальних закладів (автореферат) - Реферат

Багаторівнева підготовка інженерно-педагогічних кадрів для професійно-технічних навчальних закладів (автореферат) - Реферат

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше встановлено, що при нестабільній стенокардії та не-Q-інфаркті міокарда у осіб з артеріальною гіпертензією, на відміну від хворих без артеріальної гіпертензії, визначаються концентрична гіпертрофія з діастолічною дисфункцією ЛШ за типом порушеної релаксації; переважання типів добового профілю АТ нон-діпер і найт-пікер, середніх значень і показників "навантаження" систолічним і діастолічним АТ за добу, денний і нічний періоди, тривалості та площі ішемії міокарда. Вперше у хворих на не-Q-інфаркт міокарда у порівнянні з хворими на нестабільну стенокардію, асоційованих з артеріальною гіпертензією, за даними ультразвукового дуплексного сканування плечової артерії та визначення вмісту ендотеліальних вазоактивних речовин у сироватці крові доведено наявність більшої вираженості дисфункції судинного ендотелію; при аналізі даних комбінованого добового моніторування артеріального тиску та ЕКГ встановлено перевагу показників варіабельності та "навантаження" систолічним і діастолічним артеріальним тиском; за результатами еходоплеркардіографії виявлено більш виражену дилатацію, нижчі показники систолічної та скорочувальної функції лівого шлуночка. Визначено наявність взаємозв'язку між показниками добового профілю артеріального тиску, функціонального стану судинного ендотелію та внутрішньосерцевої гемодинаміки.

Вперше встановлено, що карведілол і небіволол перевищують метопролол за здатністю покращувати показники діастолічної функції ЛШ, добового профілю артеріального тиску, функціонального стану судинного ендотелію (покращення судинно-рухової функції, зниження вмісту ендотеліну-1 та підвищення 6-кетопростагландіну F1α в сироватці крові), тоді як метопрололу притаманна виразніша негативна хронотропна дія. Виявлена особливість карведілолу покращувати насосну та скорочувальну функцію ЛШ у хворих на не-Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією.

Практичне значення отриманих результатів. Робота є комплексним дослідженням, у якому визначено можливість використання показників добового профілю артеріального тиску у хворих на нестабільну стенокардію та не-Q-інфаркт міокарда для підвищення ефективності антигіпертензивноїтерапії. Доведено, що проведення проби з реактивною гіперемією та визначення рівня вазоактивних ендотеліальних речовин (ендотеліну-1 і 6-кетопростагландіну F1α) в сироватці крові в гострому періоді не-Q-інфаркту міокарда з артеріальною гіпертензією може бути використано для оцінки ступеня дисфункції судинного ендотелію та визначення засобів її фармакологічної корекції. Розроблено підхід до диференційованого застосування бета-адреноблокаторів (карведілолу, небівололу, метопрололу) при порушеннях добового профілю артеріального тиску, функціонального стану судинного ендотелію, внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST з артеріальною гіпертензією.

За результатами роботи отримано патент України 69270 А, МПК 7 А61К31/00 "Спосіб лікування гострого коронарного синдрому у хворих з артеріальною гіпертензією". Одержані результати впроваджено в практичну діяльність інфарктного відділення Запорізької міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги, відділення інтенсивної терапії Запорізького обласного кардіологічного диспансеру, кардіологічних відділень Запорізької обласної клінічної лікарні, Запорізької міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги, Міжрайонного лікувально-діагностичного центру терапевтичного профілю Мелітопольської міської лікарні №2, а також в навчальний процес кафедри факультетської терапії з курсом ендокринології Запорізького державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Дисертантом особисто проведений патентний пошук та проаналізована наукова література, що дозволило визначити напрямок дослідження, окреслити мету, задачі та методичні підходи до їх виконання. Здобувач самостійно проводив підбір та обстеження хворих, виконував інструментальні дослідження, проводив забір крові для виконання лабораторних досліджень. Аналіз, узагальнення, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку матеріалів до публікації й оформлення дисертаційної роботи автор проводив самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на ІІІ республіканській науково–практичній конференції "Досягнення, проблеми і перспективи розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть" (м. Вінниця, 2000), міжнародній науково-практичній конференції "Ліки-людині" (м. Харків, 2000), об'єднаному пленумі правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів "Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії" (м. Київ, 2001), об'єднаному пленумі правлінь Українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю (м. Київ, 2002), науково-практичній конференції "Актуальні проблеми клініки внутрішніх хвороб" (м. Харків, 2002), пленумі правління Українського наукового товариства кардіологів "Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень" (м. Київ, 2003), Українській науково-практичній конференції "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні" (м. Київ, 2004), І-й Українській конференції з міжнародною участю "Тромбози в клінічній практиці: профілактика, діагностика, лікування" (м. Київ, 2004), VII національному конгресі кардіологів України (м. Дніпропетровськ, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії" (м. Харків, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині", присвяченій 200-річчю заснування Харківського державного медичного університету (м. Харків, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених "Актуальні питання медицини і фармації – 2005" (м. Запоріжжя, 2005). Апробацію дисертаційної роботи проведено на сумісному засіданні кафедр факультетської терапії та пропедевтики внутрішніх хвороб Запорізького державного медичного університету та лікарів Запорізької міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги 31 травня 2005.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць, у тому числі 5 статей у фахових наукових виданнях ВАК України (з них одна стаття без співавторів), отримано 1 деклараційний патент України на винахід.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 234 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методів дослідження, чотирьох розділів, присвячених результатам роботи та їхньому обговоренню, висновків та практичних рекомендацій. Роботу ілюстровано 63 таблицями і 19 рисунками. Список використаної літератури містить 293 джерела, що складають 33 сторінки, з них 90 написано кирилицею та 203 – латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Клінічна характеристика хворих і методи дослідження. Відповідно до задач дослідження під спостереженням знаходились 150 хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST на ЕКГ з м'якою та помірною артеріальною гіпертензією у віці від 45 до 76 років (середній вік склав 60,44,2 років): 102 чоловіки і 48 жінок. На момент включення в дослідження усі хворі перебували на стаціонарному лікуванні в інфарктному і кардіологічному відділеннях Запорізької міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги. Пацієнти були розділені на 2 групи. До групи хворих на нестабільну стенокардію з АГ увійшли 74 хворих, з них 52 чоловіки та 22 жінки, середній вік 59,64,1 років; контролем служили 37 хворих на нестабільну стенокардію без АГ, з них 25 чоловіків та 12 жінок, середній вік 58,45,2 років; до групи хворих на не-Q-інфаркт міокарда з АГ включено 76 пацієнтів, з них 50 чоловіків та 26 жінок, середній вік 61,83,7 років; як контрольну групу обстежено 32 хворих на не-Q-інфаркт міокарда без АГ, з них 22 чоловіки та 10 жінок, середній вік 60,93,1 років. В залежності від призначеного бета-адреноблокатора в кожній групі виділяли три підгрупи: хворі, які отримували метопролол ("Корвітол", фірма Берлін Хемі АГ, Немеччина) в дозі 50 мг двічі на добу; пацієнти, які приймали небіволол ("Небілет", фірма Берлін Хемі АГ, Немеччина) в дозі 5 мг один раз на добу; хворі, яким був призначений карведілол ("Коріол", фірма KRKA, Словенія) в дозі 25 мг двічі на добу. Титрація дози препаратів проводилась згідно із загальноприйнятими вимогами. Незалежно від призначеного бета-адреноблокатора всі хворі з моменту госпіталізації отримували базисну терапію ГКС без елевації сегмента ST з АГ: аспірин, перорально 325 мг однократно, потім 250 мг один раз на добу (зранку, під час прийому їжі), за відсутності протипоказань, застосовували протягом усього стаціонарного курсу терапії і рекомендували до застосування після виписки; нефракціонований гепарин, який вводили внутрішньовенно-струминно в дозі 5000 ОД (болюс) з наступною інфузією 1000 ОД за годину, протягом 24 годин, потім підшкірно по 7500 ОД чотири рази на добу протягом 5 діб під контролем АЧТЧ, який підтримували на рівні, що перевищував початковий у 1,5 – 2 рази; або низькомолекулярний гепарин (еноксапарин) підшкірно по 1 мг/кг маси тіла пацієнта (в середньому 0,8 мл) двічі на добу протягом 5 – 7 днів; симвастатин, перорально в дозі 10 мг на добу однократно (ввечері) , застосовували протягом усього стаціонарного курсу терапії і рекомендували до застосування після виписки; еналаприла малеат, перорально по 5 – 10 мг двічі на добу, застосовували протягом усього стаціонарного курсу терапії і рекомендували до застосування після виписки; ізосорбіда дінітрат, у першу добу внутрішньовенно-краплинно в добовій дозі 20 мг, потім перорально 20 – 40 мг тричі на добу. Групи були подібні за віком, статевим складом, клініко-анамнестичними характеристиками та базисною терапією.

Loading...

 
 

Цікаве