WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Багаторівнева підготовка інженерно-педагогічних кадрів для професійно-технічних навчальних закладів (автореферат) - Реферат

Багаторівнева підготовка інженерно-педагогічних кадрів для професійно-технічних навчальних закладів (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кисельов Сергій Михайлович

УДК: 616.127-005.8+616.12-008.331.1]-06:

616-018.74:616.12-005]-073.7"52"-085

Дисфункція ендотелію, зміни добового профілю артеріального тиску, кардіогемодинаміки у хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента st на електрокардіограмі з артеріальною гіпертензією та їх медикаментозна корекція

14.01.11 – кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті

МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Сиволап Віктор Денисович,

Запорізький державний медичний університет МОЗ

України, завідувач кафедри факультетської терапії з

курсом ендокринології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Крайдашенко Олег Вікторович, Запорізький

державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри клінічної

фармакології, фармації та фармакотерапії;

доктор медичних наук, Коваль Олена Акіндинівна, Дніпропетровська державна

медична академія МОЗ України, професор кафедри госпітальної терапії №2.

Провідна установа: Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН

України, відділ реанімації та інтенсивної терапії, м. Київ.

Захист відбудеться " 26 " жовтня 2005 р. о 1400 годині на

засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 17.600.02 у Запорізькому державному

медичному університеті (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького державного

медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

Автореферат розісланий " 22 " вересня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої Ради,

доктор медичних наук, професор Волошин М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гострі коронарні синдроми (ГКС) – нестабільна стенокардія (НС) та гострий інфаркт міокарда (ІМ) – головні чинники захворюваності і смертності в розвинутих країнах світу [Малая Л.Т., 2000; Пархоменко О.М., 2001; Лутай М.І., 2002; Нетяженко В.З., 2003; Дзяк Г.В., 2005]. Інфаркт міокарда і нестабільна стенокардія є різними клінічними виявами тромбозу різного ступеня над надривом атеросклеротичної бляшки або ерозією ендотелію коронарних артерій і наступних мікротромбоемболій у дистальне коронарне русло [Нетяженко В.З., 2004]. Важливе значення у патогенезі цих станів відіграє вазоконстрікція, яка може бути проявом дисфункції ендотелію [Лутай М.И., 2005; Cai H., 2000]. Пошкодженню ендотелію сприяють фактори ризику ішемічної хвороби серця (ІХС), пасивні та активні механізми [Пархоменко А.Н., 2001]. Особливе значення відіграє артеріальна гіпертензія (АГ) та добові коливання артеріального тиску (АТ) [Подзолков В.И., 2004]. В зв'язку з цим вивчення взаємозв'язку між показниками добового профілю артеріального тиску, маркерами ендотеліальної дисфункції та некрозу міокарда при ГКС без елевації сегмента ST з артеріальною гіпертензією є актуальною науковою проблемою.

Ефективність застосування бета-адреноблокаторів при лікуванні хворих на ГКС доказана в численних багатоцентрових дослідженнях [Chen J., 2001; Ellis K., 2003; Freemantle N., 1999; Kernis S.J., 2003]. З появою бета-адреноблокаторів з вазодилатуючими властивостями (карведілол, небіволол) з'явилися нові можливості для лікування хворих на ГКС без елевації сегмента ST [Пархоменко А.Н., 2001; Brehm B.R., 2000; Dargie H.J., 2001]. Спільність патогенетичних механізмів ішемічного ушкодження міокарда при всіх формах ГКС дає безумовні підстави припускати користь призначення бета-адреноблокаторів у хворих з нестабільною стенокардією та не-Q-інфарктом міокарда [Дзяк Г.В., Коваль О.А., 2005]. Рекомендації ЄКТ (2004) та ААС (2002) щодо лікування та профілактики гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST суттєво доповнилися завдяки поглибленому вивченню механізмів їх розвитку та появи нових засобів лікування. В Європейському консенсусі зазначено, що дослідження впливу бета-адреноблокаторів при нестабільній стенокардії та не-Q-інфаркті міокарда нечисленні, їм бракує потужності для встановлення впливу бета-адреноблокаторів на летальність та інші основні виходи ГКС. Недостатньо висвітлені питання щодо їх впливу на ендотеліальну дисфункцію, добовий профіль артеріального тиску та кардіогемодинаміку у хворих на ГКС без елевації сегмента ST з артеріальною гіпертензією в залежності від рівня кардіального тропоніну І.

Подальша розробка і уточнення способів ранньої діагностики ГКС без елевації сегмента ST з артеріальною гіпертензією дозволить обґрунтувати терапію з застосуванням сучасних лікарських методів. Поглиблене вивчення механізмів ендотеліальної дисфункції, змін добового профілю артеріального тиску у хворих на нестабільну стенокардію та не-Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією та розробка диференційованих терапевтичних методик сприятимуть підвищенню ефективності їх лікування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри факультетської терапії з курсом ендокринології Запорізького державного медичного університету і є фрагментом теми: "Діагностика та лікування інфаркту міокарда у хворих з метаболічними порушеннями (надмірна вага, гіперглікемія, дисліпопротеінемія, артеріальна гіпертензія)" (№ держреєстрації 0104U004094). У рамках зазначеної теми автором здійснено обстеження хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST (нестабільну стенокардію та не-Q-інфаркт міокарда) з артеріальною гіпертензією та проведено їх диференційоване лікування в залежності від змін функціонального стану судинного ендотелію, добового профілю артеріального тиску, кардіогемодинаміки.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – встановити особливості функціонального стану судинного ендотелію, добового профілю артеріального тиску, кардіогемодинаміки у хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST (нестабільну стенокардію та не-Q-інфаркт міокарда) з артеріальною гіпертензією та оптимізувати лікування шляхом корекції виявлених змін.

Для досягнення мети дослідження були сформульовані наступні задачі:

  1. Вивчити особливості дисфункції ендотелію за показниками рівня ендотеліну-1, 6-кетопростагландіну F1α, проби з реактивною гіперемією у хворих на ГКС без елевації сегмента ST з артеріальною гіпертензією.

  2. Дослідити добовий профіль артеріального тиску у хворих на нестабільну стенокардію та не-Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією.

  3. Дослідити взаємозв'язок між показниками функціонального стану ендотелію, добового профілю артеріального тиску, кардіогемодинаміки у хворих на нестабільну стенокардію та не-Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією.

  4. Вивчити вплив терапії карведілолом, небівололом, метопрололом на клінічний перебіг, ендотеліальну дисфункцію, добовий профіль артеріального тиску, кардіогемодинаміку у хворих на нестабільну стенокардію та не-Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією.

  5. Оцінити відмінності впливу бета-адреноблокаторів з вазодилатуючими властивостями на функціональний стан ендотелію, добовий профіль артеріального тиску, кардіогемодинаміку у хворих на нестабільну стенокардію та не-Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією.

Об'єкт дослідження – хворі на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST з артеріальною гіпертензією.

Предмет дослідження – показники, які характеризують стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, добовий профіль артеріального тиску, функціональний стан судинного ендотелію, вміст вазоактивних ендотеліальних речовин (ендотеліну-1, 6-кетопростагландіну F1α) в сироватці крові у хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST з артеріальною гіпертензією та їх динаміка під впливом лікування карведілолом, небівололом, метопрололом на тлі базисної терапії.

Методи дослідження – клінічні – для оцінки суб'єктивних і об'єктивних проявів та ефективності лікування нестабільної стенокардії та не-Q-інфаркту міокарда з артеріальною гіпертензією проводили збір скарг та анамнезу, фізикальне обстеження; лабораторні – для верифікації діагнозу не-Q-інфаркту міокарда методом імуноферментного аналізу визначали рівень кардіального тропоніну І; для з'ясування функціонального стану судинного ендотелію імуноферментним методом визначали рівень ендотеліну-1 та 6-кетопростагландіну F1α в сироватці крові; інструментальні – для встановлення особливостей кардіогемодинаміки, добового профілю артеріального тиску та судинно-рухової функції ендотелію при нестабільній стенокардії та не-Q-інфаркті міокарда з артеріальною гіпертензією використовували електрокардіографію, еходоплеркардіографію, комбіноване добове моніторування артеріального тиску та електрокардіограми, ультразвукове дуплексне сканування плечової артерії з проведенням проби з реактивною гіперемією; статистичні – для аналізу результатів дослідження використовували одно- і двовибірковий t-критерій Ст'юдента, однофакторний дисперсійний аналіз, кореляційний аналіз, критерій хі-квадрат.

Loading...

 
 

Цікаве