WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексне лікування ішемічно-гангренозної форми синдрому стопи діабетика (автореферат) - Реферат

Комплексне лікування ішемічно-гангренозної форми синдрому стопи діабетика (автореферат) - Реферат

З іншого боку, не можна обійти увагою той факт, що запах лимону не викликав такого зростання в 3-піддіапазоні, а отже, не впливав на емоційний фон діяльності обстежуваних. Таку особливість можна пояснити, спираючись на дослідження R.S. Herz (2002), яка стверджує, що олфактивні подразники, з якими людина стикається щодня, втрачають свою здатність до ініціювання яскравих емоціогенних ефектів, і здатні викликати лише загальні гедонічні відчуття, як правило, досить слабкі та короткочасні. Виходячи з цього, можна припустити, що ефірна олія меліси, як менш знайомий подразник, викликала помітні і стійкі зміни емоційного фону поведінки. В той же час запах лимону, що досить часто зустрічається в повсякденному житті людини, значно менше впливав на емоційну сферу, і основні прояви його дії стосувались змін активності фронто-гіпокампальної системи.

Результати нашого дослідження показали, що характер мозкової обробки нерелевантних олфактивних подразників та її поведінкові й електроенцефалографічні прояви можуть варіювати в залежності від індивідуально-типологічних особливостей людини. Зокрема, було встановлено, що у обстежуваних з високим рівнем особистісної тривожності фактично не виникало змін показників уваги та ЕЕГ-параметрів внаслідок фонової одоростимуляції (за винятком росту темпу роботи в тесті "коректурна проба" під час дії запаху лимону). В той же час, у людей із середнім рівнем тривожності ефекти дії обох ефірних олій проявлялись у повному об'ємі.

Вважається, що високотривожні люди більш схильні критично оцінювати свої можливості і реагувати розвитком стану тривоги на ситуації, в яких відбувається оцінка ефективності їх діяльності (Millan, Brocco, 2003). Цілком можливо, що саме така ситуація виникала в даному випадку, оскільки в нашому дослідженні обстежувані виконували тестові завдання, причому результати контролювались експериментатором. Певним підтвердженням цього є зареєстрований нами в даній групі ріст відносної потужності 3-піддіапазону ЕЕГ. Подібні реакції деякі автори пов'язують із розвитком емоційних реакцій (Başar et al., 1997; Русалова, 1999). Відмітимо, що в іншій групі змін потужності в даному піддіапазоні зареєстровано не було. Отже, можна припустити, що в умовах нашого обстеження у високотривожних індивідів зростав рівень психоемоційного напруження в зв'язку з тим, що вони надавали великого значення точності виконання завдання. Логічно було б припустити, що в такому стані у них мав би бути досить високий рівень зосередженості, в результаті чого могли загальмовуватись перцептивні процеси, що не стосувались поточної діяльності. Однак отримані нами дані спростували вказане припущення, оскільки змін концентрації уваги у високотривожних обстежуваних та різниці значень даного показника у представників різних груп нами встановлено не було. Все це може вказувати на існування певної різниці в самих фізіологічних механізмах автоматичної мозкової обробки запахової інформації у людей з різним рівнем особистісної тривожності.

Було виявлено також певну залежність проявів фонової олфактивної стимуляції від статі обстежуваних. За результатами тесту "коректурна проба", між групами чоловіків та жінок загалом не спостерігалось суттєвої різниці в ефектах дії різних запахів. Єдиною особливістю була відсутність змін показника концентрації уваги під час одорації ефірної олії меліси у чоловіків. В той же час, результати ЕЕГ-дослідження показали, що у жінок обидва запахи викликали досить подібні ефекти впливу на відносну спектральну потужність різних діапазонів ЕЕГ. Певна відмінність спостерігалась лише за вираженістю змін низькочастотних компонентів - і -діапазонів, оскільки прояви дії олії лимону в даному випадку були більш генералізованими.

З іншого боку, у чоловіків одорація ефірною олією лимону викликала падіння потужності 3- та 1-піддіапазону в лобних відведеннях, а запах меліси спричиняв падіння потужності низькочастотного і збільшення потужності високочастотного -піддіапазонів.

Отже, динаміка показників уваги під час дії нерелевантних запахових подразників фактично не залежала від статі. Однак дані ЕЕГ-аналізу показали, що для чоловіків характерна більша різноманітність проявів впливу різних одорантів. На основі отриманих даних можна зробити припущення, що мозкові механізми незалежної від уваги обробки запахової інформації певним чином відрізняються у чоловіків та жінок, і, ймовірно, ступінь такої обробки у чоловіків є дещо вищим. Отримані дані підтверджують припущення деяких дослідників (Marchand, Arsenault, 2002) про існування гендерної різниці в механізмах нюхової перцепції.

Завершуючи аналіз отриманих даних, необхідно зазначити, що, незважаючи на подібність в суб'єктивній оцінці запахів ефірних олій лимону та меліси, їхня дія в якості нерелевантних подразників на розумову працездатність людини мала певні відмінності. Наведені результати дають можливість стверджувати, що для опису механізмів мимовільної обробки нюховим аналізатором людини олфактивної інформації більш адекватною є вже описана для інших сенсорних модальностей (Наатанен, 1998; Logan, Taylor, Etherton, 1999) модель "пізньої селективної уваги", згідно якої складний семантичний аналіз олфактивної інформації може здійснюватись без контролю уваги.

ВИСНОВКИ

Одоростимуляція різними нерелевантними запаховими подразниками неоднаково впливає на функціональний стан головного мозку та продуктивність розумової діяльності людини, змінюючи функціонування системи висхідного контролю мозкової діяльності.

Фонова одорація ефірною олією лимону підвищує темп роботи та стійкість уваги на початкових етапах виконання тесту "коректурна проба".

Фонова дія запаху ефірної олії лимону підвищує відносну спектральну потужність високочастотного -піддіапазону ЕЕГ в симетричних лобних відведеннях, але пригнічує її в інших ділянках кори, що може свідчити про додаткову активацію одорантом фронто-гіпокампальної системи мозку.

Фонова дія ефірної олії меліси підвищує концентрацію уваги та точність діяльності обстежуваних впродовж всього часу експозиції запаху, тоді як ефекти впливу ефірної олії лимону проявляються лише на початку його застосування.

При фоновій дії запаху меліси зростає потужність високочастотного -піддіапазону ЕЕГ в потиличних та правій скроневій ділянках кори з паралельним пригніченням його низькочастотних складових, що вказує на зміну психоемоційного фону активації процесів направленої уваги.

Характер реакції на нерелевантну одоростимуляцію залежить від рівня особистісної тривожності людини. Фонова одоростимуляція впливає переважно на осіб із середнім рівнем тривожності, тоді як високотривожні обстежувані слабко реагують на нерелевантні олфактивні стимули.

У чоловіків різні нерелевантні олфактивні стимули викликають неоднакові зміни ЕЕГ-параметрів та показників уваги, тоді як у жінок реакції на фонову одоростимуляцію не залежать від природи запаху.

Сприйняття людиною запаху лимону за відсутності направленої уваги до цього подразника справляє на неї стимулюючий, активаційний вплив, тоді як сприйняття ефірної олії меліси переважно модулює психоемоційний стан обстежуваних.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ РОБІТ

Зима І., Кравченко В., Чернінський А., Крижановський С., Піскорська Н. Електроенцефалографічні кореляти змін, викликаних дією ефірною олією лимона (Citrus limonium Risso) // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету ім. Лесі Українки: Біологічні науки. – Луцьк. – 1999. – Т. 4. – С. 50-55.

Зима І.Г., Крижановський С.А., Чернінський А.О. Динаміка параметрів вибіркової уваги під впливом одорації ефірною олією меліси // Вісник Київського університету. НДІ фізіології. Проблеми регуляції фізіологічних функцій. – 2002. – Вип. 8. – С. 43-48.

Крижановський С.А., Зима І.Г., Макарчук М.Ю., Піскорська Н.Г., Чернінський А.О. Стан уваги та електрофізіологічні показники діяльності мозку людини при дії запаху ефірної олії лимону // Фізика живого. – 2004. – Т. 12, № 1 – С. 111-120.

Зима І.Г., Чернінський А.О., Крижановський С.А., Піскорська Н.Г. Особливості дії ефірних олій на психофізіологічний стан людини // Інформаційна та негентропійна терапія. – 1999. – № 1. – С. 34-35.

Зима І.Г., Крижановський С.А., Чернінський А.О., Піскорська Н.Г. Зміни параметрів вибіркової уваги людини під впливом ефірної олії меліси лікарської (Melissa officinalis L.) // Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність. Матеріали III наукової конференції. – Київ - Черкаси, 2001. – С. 47.

Loading...

 
 

Цікаве