WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексне лікування ішемічно-гангренозної форми синдрому стопи діабетика (автореферат) - Реферат

Комплексне лікування ішемічно-гангренозної форми синдрому стопи діабетика (автореферат) - Реферат

Загалом, можна припустити, що виявлені нами реакції відбивають неспецифічні зміни загального рівня активованості мозку внаслідок загального збагачення сенсорного середовища.

Індивідуально-типологічні особливості реагування на одоростимуляцію. Проведені нами дослідження показали, що ефекти впливу нерелевантної запахової стимуляції залежать від рівня особистісної тривожності обстежуваних. Виявилось, що у людей із середніми значеннями даного показника одорація будь-якою з досліджуваних ефірних олій впливає на характеристики функції уваги так, як це було нами описано для середньогрупових даних. В той же час у високотривожних обстежуваних за умов фонової одорації ефірною олією лимону підвищувався лише темп роботи з 1.7 до 1.9 знаків/с (p<0.05). Інші показники в даній групі не змінювались під час фонової дії олфактивних подразників.

Подібні особливості було відмічено нами і при аналізі змін відносної потужності різних діапазонів ЕЕГ в цих групах при виконанні обстежуваними рахунку подумки (рис. 4).

В осіб із середнім рівнем тривожності одоростимуляція під час рахунку подумки викликала генералізований ріст потужності в 1-піддіапазоні та пригнічувала зміни потужності у високочастотному -діапазоні ЕЕГ. Крім того, при дії запаху лимону в лобних ділянках реєструвалась десинхронізація 3- та 1-складових, тоді як одорація мелісою супроводжувалась десинхронізацією в 2-піддіапазоні ЕЕГ. В той же час у високотривожних обстежуваних загальні особливості динаміки ЕЕГ-параметрів при одоростимуляції будь-якою з олій відрізнялись від результатів контрольних досліджень незначно (рис. 4). Таким чином, можна стверджувати, що люди із середнім рівнем особистісної тривожності проявляють більшу здатність до реагування на нерелевантну запахову інформацію, ніж високотривожні.

Значно менше досліджувані нами ефекти фонової одоростимуляції залежали від статі обстежуваних. Зміни більшості параметрів уваги в тесті "коректурна проба" були аналогічними у чоловіків і жінок. Виняток становив лише показник концентрації уваги, підвищення якого у відповідь на дію запаху меліси реєструвалось тільки у жінок (з 97 до 99 %, p<0.05). У чоловіків даний показник становив 100 % при першому тестуванні та 99 % при роботі на фоні дії запаху (p>0.05).

В той же час, за даними ЕЕГ-аналізу, представленими на рис. 5, у жінок обидва запахи при їх фоновому застосуванні викликали фактично аналогічні зміни. Можна лише зазначити, що одорація олією лимону супроводжувалась більш генералізованими змінами низькочастотних компонентів (зростанням потужності 1- та десинхронізацією 1-піддіапазонів ЕЕГ).

У чоловіків ефекти впливу різних олій відрізнялись між собою більш суттєво. Так, на фоні дії запаху лимону відносна потужність зростала для 1-піддіапазону та знижувалась для 3- і 1-піддіапазонів ЕЕГ у фронтальних відведеннях.

З іншого боку, ефірна олія меліси викликала підвищення відносної спектральної потужності 3-піддіапазону в симетричних скроневих та лівому тім'яному відведеннях і зниження 1-піддіапазону у фронтальних, лівих скроневій та потиличній ділянках (рис. 5). Отже, в групі чоловіків ефекти дії різних олій відрізнялись як за частотними компонентами, так і за топографією змін, тоді як у жінок основна різниця полягала в розподілі ЕЕГ-реакцій по різних ділянках кори.

Обговорення отриманих результатів. Наші дослідження змін спектрально-потужнісних характеристик ЕЕГ обстежуваних та результатів виконання тесту "коректурна проба" показали, що нюхові нерелевантні подразники здатні певним чином впливати на характер мозкової діяльності людини. Разом з тим, зміни, викликані різними запаховими речовинами, мають як загальні, так і специфічні компоненти.

Як було показано вище, особливості впливу запаху лимону були пов'язані в першу чергу з кількісними змінами розумової працездатності обстежуваних, які полягали в підсиленні зареєстрованого в контролі росту стійкості уваги та темпу роботи. Ми підкреслюємо такий характер дії даної ефірної олії в зв'язку з тим, що меліса, навпаки, змінювала параметри уваги якісно, підвищуючи точність діяльності та концентрацію уваги обстежуваних. Такі дані дали нам можливість говорити про окремі особливості впливу кожної з досліджуваних речовин.

На думку Н.Ф. Суворова та О.П. Таірова (1985), концентрацію та стійкість уваги можна співвіднести відповідно з тонічними та фазичними активаційними компонентами реакцій ЦНС на зовнішні сигнали. Фазична активаційна реакція пов'язана значною мірою з діяльністю ретикулярних структур мозку. В той же час окремі ділянки мигдалеподібного комплексу разом із пов'язаними з ними елементами фронтального неокортексу можуть виступати в ролі своєрідного регулятора інтенсивності даної реакції за умов, що її розвиток обумовлюється сенсорними сигналами. Відмітимо, що для ефектів дії олії лимону було притаманним переважання саме цих компонентів загальномозкової реакції. В той же час сприйняття запаху меліси зумовлювало зростання точності діяльності та концентрації уваги обстежуваних, фактично не змінюючи швидкість їх роботи і стійкість уваги. Тобто в даному випадку спостерігалось переважання тонічних компонентів активаційної реакції. Їх організацію пов'язують з діяльністю базальної холінергічної системи, яка завдяки кортикофугальним впливам клітин префронтальної кори може забезпечувати вибіркове локальне вивільнення ацетилхоліну в ділянках кори, пов'язаних зі сприйняттям значущих подразників, тобто підвищувати чутливість відповідних сенсорних систем [Szymusiak, 1995]. Можна припустити, що основні ефекти дії ефірної олії меліси могли опосередковуватись саме цією системою.

Ми не можемо довести участь конкретних мозкових структур в забезпеченні тих або інших феноменів, що були нами зареєстровані. Однак дані, наведені вище, дозволяють нам принаймні припустити, що ефекти сприйняття різних запахових подразників могли бути обумовлені залученням принципово різних механізмів. Іншими словами, на нашу думку, не можна пояснити наведені факти результатами прояву однакових процесів, відмінних лише за інтенсивністю. Такі дані вказують на можливість складної мозкової обробки олфактивної інформації без залучення процесів направленої уваги, в результаті чого на системному рівні проявляються ефекти, специфічні для конкретного запахового подразника. Висловлене нами припущення було підтверджене і даними ЕЕГ-аналізу.

Нами було показано, що фонова одоростимуляція олією лимону призводила до зростання потужності високочастотного -піддіапазону ЕЕГ у фронтальних ділянках неокортексу. В ряді робіт останнього десятиліття було показано, що у формуванні -активності, принаймні на рівні окремих ділянок кори, провідну роль можуть виконувати гіпокампальні тета-осциляції (Başar, Schьrmann, Sakowitz, 2001). І в першу чергу це стосується, звичайно, лобних часток, які мають тісні анатомічні та функціональні зв'язки зі згаданою структурою. На підставі таких даних було висунуто гіпотезу про те, що синхронізаційні процеси в -діапазоні ЕЕГ відбивають не стільки рівень емоційного напруження суб'єкта, як це вважалось раніше, скільки інформаційні компоненти процесів формування поточного функціонального стану, які, звичайно, беруть участь і в емоційних реакціях – адже це одна з провідних функцій фронто-гіпокампальної системи (Klimesch, 1999). Все це дає підставу розглядати реакцію зростання вираженості кортикальної -активності в присутності ефірної олії лимону і як корелят активації механізмів кодування нової інформації та короткочасної пам'яті.

Разом з тим, за нашими даними, одорація ефірною олією меліси призводила до зростання відносної потужності α3-піддіапазону. Базуючись на сучасних уявленнях щодо функціонального значення та гетерогенності -діапазону ЕЕГ (Başar et al., 1997; Klimesch, 1999), зміни індексу його високочастотних складових можна розглядати і як відображення певних емоційних реакцій, і як результат утворення тимчасових функціональних об'єднань різних ділянок неокортексу та підкоркових структур, які беруть участь в процесах уваги. На користь гіпотези про активізацію механізмів направленої уваги в результаті дії меліси говорить і той факт, що паралельно в цей час реєструвалось зниження потужності в 1-піддіапазоні ЕЕГ. На думку W. Klimesch (1998), подібні зміни за умов активної розумової діяльності досить тісно пов'язані з процесами аналізу цільової інформації.

Однак, з іншого боку, результати досліджень М.Н. Русалової (1999) вказують на зв'язок процесів синхронізації високочастотних компонентів -діапазону з достатньо вираженими змінами емоційного фону психічної діяльності. Разом з тим, на сьогодні загальноприйнятим є уявлення про набутий, а не вроджений, характер реакцій людини на нюхову стимуляцію, який багато в чому залежить від емоційної асоційованості запахових подразників (Макарчук, 2000; Herz, 2002). Тому співставлення наших та літературних даних дозволяє припустити, що те генералізоване зростання індексу представленості α3-піддіапазону в ЕЕГ, до якого призводить одорація використаними оліями, певним чином може бути пов'язане з динамікою емоційного фону психічної діяльності людини і є відображенням процесів аналізу нової олфактивної інформації та відтворення відповідних енграм емоційної пам'яті.

Loading...

 
 

Цікаве