WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексне лікування ішемічно-гангренозної форми синдрому стопи діабетика (автореферат) - Реферат

Комплексне лікування ішемічно-гангренозної форми синдрому стопи діабетика (автореферат) - Реферат

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт, з яких 3 статті у фахових наукових виданнях та 5 тез у матеріалах вітчизняних та міжнародних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, списку літератури з 224 найменувань, 19 додатків. Роботу викладено на 195 сторінках, ілюстровано 25 рисунками та 5 таблицями. Ілюстрації та додатки займають 60 сторінок. Список літератури займає 21 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень

В дослідженнях як обстежувані брали учать 163 добровольці віком від 18 до 24 років, обох статей, практично здорових, без наявності виражених ринальних патологій. Для вирішення поставленої задачі аналізували зміни показників інтегративної мозкової діяльності в тесті "коректурна проба" Бурдона в модифікації Іванова-Смоленського та перебудови спектрально-потужнісних характеристик електроенцефалограми, викликані впливом ефірних олій. Для одорування приміщення вживали ефірні олії лимону та меліси лікарської в концентрації приблизно 6 мг/10м3 (на порозі нюхової чутливості людини) [Макарчук та співавт., 1990].

Динаміку показників вибіркової уваги вивчали в двох послідовних дев'ятихвилинних виконаннях тесту "коректурна проба" з двадцятихвилинною перервою на відпочинок між ними. В кожній пробі для визначення концентрації уваги з четвертої по шосту хвилину роботи вводили "шумові" подразники (літери коректурної таблиці змінювали свій колір з частотою 1 Гц). Всіх обстежуваних нами було розділено на три групи. В першій групі повторне виконання тесту супроводжувалось одорацією ефірною олією меліси (53 особи), в другій – ефірною олією лимону (54 особи), і в третій, контрольній, в процедурі одорації застосовували дистильовану воду (56 осіб). За результатами тесту визначали кількість пройдених знаків, темп виконання завдання, кількість вірних реакцій на значущі символи, загальну кількість помилок та кількість помилок окремих типів (невірно відмічених з числа заданих, відмічених не з числа заданих та пропущених знаків). На основі цих даних обчислювали показники точності діяльності, стійкості та концентрації уваги [Кірдяшина, 1999].

В інший день частина добровольців брала участь в електроенцефалографічному дослідженні, де вивчали вплив одоростимуляції на спектрально-потужнісні характеристики ЕЕГ людини в стані спокою та під час розумової діяльності. Всього було проведено 100 обстежень: 37 контрольних, 33 з використанням ефірної олії лимону та 34 з використанням ефірної олії меліси. Під час реєстрації ЕЕГ обстежувані знаходились в спеціально обладнаній затемненій і звукоізольованій камері, в зручному положенні напівлежачи, із заплющеними очима.

Вивчали електричну активність мозку за таких експериментальних умов:

В стані спокою обстежуваних (фонова активність);

При одоростимуляції (в контрольній групі – при імітації одорації за допомогою дистильованої води);

При виконанні усного рахунку подумки;

У стані спокою після інтелектуального навантаження.

Таким чином, на етапах 2, 3 і 4 ЕЕГ реєструвалася на фоні дії досліджуваних ефірних олій (за винятком контрольної групи).

Запис та первинний аналіз ЕЕГ проводили за допомогою електроенцефалографічного комплексу EEG-16S (Медікор, Угорщина) – IBM PC AT. ЕЕГ реєстрували від симетричних лобних (F3, F4), тім'яних (P3, P4), потиличних (O1, O2) та скроневих (T3, T4) відведень за міжнародною схемою 10-20 %. У якості референтного використовувався об'єднаний вушний електрод. Частота дискретизації становила 100 Гц, ЕЕГ записували щохвилини протягом 15 с. Аналіз спектрального складу ЕЕГ проводили з використанням швидкого перетворення Фур'є. Епоха аналізу складала 5,12 с, епоха усереднення – 0,64 с. Серед параметрів ЕЕГ обчислювались: відносна спектральна потужність -, - та -діапазонів ЕЕГ, а також їх піддіапазонів: 1 – 4.1-5.86 Гц; 2 – 6.05-7.42 Гц; 1 – 7.62-9.38 Гц; 2 – 9.57-10.74 Гц; 3 – 10.94-12.89 Гц; 1 – 13.09-19.22 Гц; 2 – 20.12-30.0 Гц [Klimesch, 1999]. Крім того, розраховували відношення спектральних потужностей - та - діапазонів (коефіцієнт активації) та - і -діапазонів ЕЕГ.

В обох серіях досліджень на початку та по їх закінченні стан кожного обстежуваного оцінювали за такими реактивними психологічними характеристиками, як самопочуття, активність та настрій за бланками САН та самооцінку настрою за умовною 100-бальною шкалою. Крім того, визначали рівень реактивної тривожності за допомогою опитувальника Спілбергера. В окремий день у обстежуваних визначали рівень екстра-інтровертованості і нейротизму за допомогою опитувальників Айзенка (EPI) та особистісної тривожності за Спілбергером. За даними останнього тесту обстежуваних розділяли на групи із середнім та високим рівнем тривожності [Райгородський, 1998].

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням рангового критерію Вілкоксона. Наявність та характер взаємозв'язків між параметрами уваги, даними електроенцефалографічного аналізу та психологічними показниками виявляли за допомогою непараметричного коефіцієнта кореляції Спірмена. Для опису одержаних даних застосовували медіани та інтерквартильний розмах [Реброва, 2000; Сидоренко, 2003].

Результати досліджень та їх обговорення

Вплив одоростимуляції на динаміку параметрів уваги. Проведені дослідження свідчать, що фонова одоростимуляція змінює загальний фон діяльності мозку, наслідком чого є зростання ефективності та результативності цілеспрямованої діяльності. Як видно з рис. 1, одорація ефірною олією меліси призводила до підвищення показника точності діяльності обстежуваних в середньому на 9% (р<0.0001). Такий ефект дії характеризувався стабільністю і не залежав ні від впливу шумових стимулів, ні від ймовірного розвитку негативних змін настрою впродовж 9 хвилин безперервної роботи. Як наслідок, зростала по відношенню до контролю і кількість правильних реакцій на тестові стимули (в контролі – на 8 %, на фоні дії запаху – на 19 %; р<0.0001).

Крім того, в обстеженнях з використанням ефірної олії меліси під час введення шумових стимулів спостерігалось зростання показника стійкості уваги з 22.8 у.о. у першому виконанні до 30.5 у.о. на фоні одорації (p<0.05) та зниження на 14 % кількості помилок (p<0.05). Також відмічено слабке, але значуще зростання коефіцієнта концентрації уваги (на 2 %, p<0.05). При цьому динаміка темпу роботи обстежуваних залишалась незмінною.

При повторному тестуванні за умов фонової дії запаху лимону підвищувалась продуктивність діяльності обстежуваних, а саме зростав темп роботи (рис. 2) і кількість вірних реакцій (в середньому на 17 %, p<0.05).

Однак, на відміну від ефектів дії запаху меліси, інтенсивність вказаного впливу зменшувалась із часом. Протягом перших трьох хвилин реєструвалось зростання темпу роботи на 18 % (p<0.05), під час дії "шуму" – на 17.3 % (p<0.05), а от наприкінці тестування – лише на 10.5 % (p<0.05, рис. 2), причому відмінність останнього значення від двох перших була значущою (p<0.05). Крім того, наявність запаху лимона призводила до більш вираженого, у порівнянні з контролем, підвищення коефіцієнта стійкості уваги протягом перших шести хвилин тестування (на 25 %, p<0.05).

Електроенцефалографічний аналіз ефектів одоростимуляції. На думку багатьох авторів (Макарчук, 2000; Herz, 2002), основні ефекти дії запахових подразників обумовлюються модуляцією психоемоційного фону перебігу системних мозкових процесів. В нашому дослідженні було проаналізовано динаміку відносної спектральної потужності різних частотних діапазонів ЕЕГ, що дозволило оцінити вплив нерелевантних олфактивних стимулів на функціональний стан головного мозку людини.

Як показано на рис. 3, рахунок подумки на фоні дії запаху ефірної олії меліси супроводжувався пригніченням синхронізації в -діапазоні ЕЕГ у порівнянні з контролем. При цьому лише в симетричних скроневих відведеннях реєструвалось збільшення відносної спектральної потужності 2-піддіапазону ЕЕГ (рис. 3). З рисунку також видно, що під час дії запаху меліси зростала відносна потужність 3-піддіапазону в потиличних та правій скроневій зонах. Однак найбільш вираженим проявом одоростимуляції було зниження відносної потужності 1-піддіапазону ЕЕГ в лобних, потиличних та правому скроневому відведеннях.

В той же час ефірна олія лимону впливала переважно на низькочастотні компоненти ЕЕГ. На фоні дії даного запаху виявлене в контролі збільшення потужності 1-піддіапазону при виконанні рахунку подумки не реєструвалося в лобних відведеннях (рис. 3). Натомість у цій ділянці кори зростала відносна потужності 2-піддіапазону ЕЕГ, тоді як в інших областях даний показник знижувався. Подібна реакція, на думку W. Klimesch (1999), E. Başar та співавт. (2001) може бути свідченням активізації фронто-гіпокампальних механізмів короткочасної пам'яті та кодування нової інформації. Цікаво, що подібні зміни ми спостерігали і при використанні запаху меліси, однак стосувались вони виключно лівого лобного відведення. Крім того, виявилось, що обидві ефірні олії пригнічували синхронізацію в 1-піддіапазоні.

Loading...

 
 

Цікаве