WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексне лікування ішемічно-гангренозної форми синдрому стопи діабетика (автореферат) - Реферат

Комплексне лікування ішемічно-гангренозної форми синдрому стопи діабетика (автореферат) - Реферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КРИЖАНОВСЬКИЙ Сергій Анатолійович

УДК [612.821.2+612.825.56]-035.85

Дослідження висхідного контролю діяльності головного мозку людини через дію нерелевантних олфактивних подразників

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на кафедрі фізіології людини і тварин

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Макарчук Микола Юхимович

завідувач кафедри фізіології людини і тварин біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

МАКАРЕНКО Микола Васильович

провідний науковий співробітник

Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України

доктор біологічних наук, професор

КОРОБЕЙНІКОВ Георгій Валерійович

заступник з науково-дослідної роботи директора Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту Державного комітету з питань фізичної культури і спорту України

Провідна установа: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Міністерство охорони здоров'я України

Захист відбудеться " 11 " травня 2005 року о " 17 " годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, Київ, пр. акад. Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд. 215.

Поштова адреса: 01033, Київ – 33 , вул. Володимирська, 64, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, біологічний факультет

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ – 33, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий " 29 " березня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Цимбалюк О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відповідно до сучасних уявлень, поточна мозкова діяльність в будь-який момент часу є результатом узгодженого функціонування систем низхідного (цілеспрямованого) і висхідного (стимулобумовленого) контролю [Egeth, Yantis, 1997]. Необхідно відзначити, що найчастіше стимулобумовлені процеси розглядаються лише як наслідок сприйняття подразників, які лежать в межах фокусу уваги, а роль у згаданих процесах нерелевантних стимулів – тобто таких, що не мають відношення до поточної когнітивної діяльності – є малодослідженою. Найбільш дискутивним щодо нерелевантних подразників є питання про ступінь автоматичності їх мозкової обробки. Прибічники теорій ранньої селективної уваги вважають, що нерелевантні подразники зазнають лише мінімальної автоматичної обробки, яка обмежується характеристиками окремих фізичних параметрів об'єкта [Broadbent, 1982]. В той же час теорії пізньої селекції припускають можливість встановлення навіть семантичного значення інформації з нерелевантних сенсорних каналів [Костандов, 1988; Наатанен, 1998; Logan et al., 1999]. Переважна більшість досліджень щодо ролі нерелевантних стимулів в активності мозку традиційно проводились лише для зорових та слухових подразників. Тому велике значення має розкриття механізмів неусвідомленої обробки стимульної інформації в межах інших сенсорних систем. Досить перспективним в цьому плані може бути нюховий аналізатор. Для людини – типового мікросматика – в ході еволюційного розвитку дана система втратила своє провідне значення як інформаційний канал [Макарчук, 1999], в зв'язку з чим олфактивні подразники найчастіше виступають для нас в якості нерелевантних. Разом з тим існує значна кількість переконливих даних, які демонструють існування ефектів впливу запахової інформації на поведінку людини, емоційно-мотиваційний фон її переживань, функціональний стан головного мозку, тощо. Однак ступінь та характер автоматичної обробки олфактивних подразників, її внесок у діяльність системи загального висхідного контролю мозкової активності та взаємодія з процесами "цілеспрямованого" контролю залишаються на наш час фактично нез'ясованими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в межах держбюджетних наукових тем Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Дослідити системні і молекулярні механізми регуляції моторної діяльності м'язів, секреторних процесів у шлунково-кишковому тракті та лімбічні механізми регуляції функціонального стану організму людини і тварин" (№ держреєстрації 0101U002164) та "Визначення оптимальних режимів діяльності організму людини при різних функціональних станах за показниками основних властивостей нервової та вісцеральних систем" (№ держреєстрації 0101U002475).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – на основі вивчення особливостей електричної активності мозку та стану функції уваги з'ясувати роль нерелевантних запахових подразників в системі висхідного контролю мозкової діяльності. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

За допомогою тесту "коректурна проба" дослідити зміни результативності інтегративної діяльності мозку за умов фонової олфактивної стимуляції.

Вивчити вплив різних запахових подразників на спектрально-потужнісні характеристики електроенцефалограми в стані спокою та під час активної розумової діяльності мозку людини.

Дослідити залежність характеру реакцій обстежуваних на одоростимуляцію від їхніх індивідуально-типологічних характеристик.

Провести порівняльний аналіз реакцій обстежуваних на різні нерелевантні олфактивні стимули та визначити рівнь специфічністі їх мозкової обробки.

Об'єкт дослідження – фізіологічні механізми сприйняття людиною нерелевантної нюхової інформації.

Предмет дослідження – стан функції уваги та електроенцефалографічні характеристики мозкової діяльності людини за умов фонової одоростимуляції.

Методи дослідження. Стан уваги за відсутності та під час застосування нюхових подразників встановлювали за допомогою коректурної проби Бурдона в модифікації Іванова-Смоленського. Характер мозкової активності обстежуваних оцінювали за спектрально-потужнісними характеристиками їхньої електроенцефалограми.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показано, що різні запахові подразники при їх фоновому застосуванні можуть неоднаково впливати на кількісні та якісні характеристики продуктивності діяльності людини. Експериментально доведено оптимізуючий вплив ефірних олій рослинного походження на загальний функціональний стан людського організму. Встановлено, що в більшості випадків фонова одоростимуляція обумовлює незначні коливання реактивних психологічних характеристик. Таким чином, уточнено дані щодо вираженості емоціогенної складової ефектів впливу олфактивних подразників. Вперше показано, що зміни спектрально-потужнісних характеристик електроенцефалограми людини під час сприйняття різних нерелевантних запахових стимулів складаються зі специфічних компонентів, які характерні для конкретного подразника, та загальних, що відбивають сам факт зміни потоку сенсорної інформації. Встановлено, що деякі особливості електрофізіологічних реакцій людини на одоростимуляцію можуть визначатись рівнем її особистісної тривожності. Вперше доведено існування механізмів автоматичної обробки нерелевантної сенсорної інформації в межах нюхового аналізатора людини.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені закономірності змін мозкової активності та стану уваги людини при олфактивній стимуляції поглиблюють і уточнюють знання про механізми функціонування нюхового аналізатора та незалежні від довільної уваги мозкові процеси обробки сенсорної інформації. Дані про вплив ефірних олій лимону та меліси лікарської на організм людини становлять практичний інтерес, оскільки можуть бути використані для створення фізіологічного підґрунтя застосування таких запахових подразників у побутовій і терапевтичній практиці. Результати дисертації впроваджено в навчальний процес біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка при читанні нормативних курсів "Фізіологія ВНД з основами психофізіології", "Електрофізіологія головного мозку" та "Зоопсихологія".

Особистий внесок здобувача полягає у формулюванні мети і основних завдань роботи (за участю наукового керівника), у підборі та обробці даних літератури, виконанні експериментальної частини дисертації, статистичній обробці результатів, оформленні ілюстрацій, а також аналізі та інтерпретації одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені і обговорені на V Міжнародній конференції "Інформотерапія: теоретичні аспекти та практичне застосування" (Київ, 1999), III науковій конференції "Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність" (Черкаси, 2001), Всеукраїнській науковій конференції "Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології" (Київ, 2002), ІХ Міжнародній конференції "Інформотерапія: теоретичні аспекти та практичне застосування" (Київ, 2003), VIII Міждисциплінарній міжнародній конференції "Стрес та поведінка" (Санкт-Петербург, 2004).

Loading...

 
 

Цікаве