WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Теоретичне, клініко-діагностичне, медико-психологічне, пси-хотехнічне та психопатологічне обґрунтування й оцінка психо-терапії психогенно-обумовлених - Реферат

Теоретичне, клініко-діагностичне, медико-психологічне, пси-хотехнічне та психопатологічне обґрунтування й оцінка психо-терапії психогенно-обумовлених - Реферат

У хворих на ХЕП в 2а підгрупі (І стадія захворювання) та 2b підгрупі (хворі з ІІ та ІІІ стадією захворювання) при використанні амброксолу та "Ліпіну" удалося добитися нормалізації фізико-хімічних властивостей мокротиння, та значного покращення показників ФЗД і центральної гемодинаміки. У хворих, які отримували рослинні муколітики, незначне покращення властивостей мокротиння та показників ФЗД відбувалося лише в 1а підгрупі.

Радикальне хірургічне втручання виконано 68 (41,7 %) хворим обох груп. Перед операцією добивалися очищення плевральної порожнини, орієнтуючись на мікроскопію та бактеріологічне дослідження плеврального вмісту. Для ефективної санації плевральної порожнини хворим основної групи використовували запропонований нами пристрій для дренування плевральної поржнини – двопросвітну дренажну трубку з овально-прямокутним зрізом (рішення про видачу деклараційного патенту за заявкою №.20040503997 від 25.05.2004).

Застосувавши наведену вище схему лікування на тлі стандартної терапії, вдалось досягти максимально можливої нормалізаціїї лабораторних та функціональних показників, що дало змогу виконати належні оперативні втручання.

У 27 (36 %) пацієнтів групи порівняння виконано 32 оперативних утручання, найбільша кількість з яких були плевректомія із резекцією легені чи без резекції – 9 (28,1 %) і 11 (34,4 %) операцій відповідно. Плевропневмонектомії виконані у 4 хворих (12,5 %).

Оклюзій і реампутацій кукси головного бронху у хворих цієї групи виконано тричі - 9,4 %. Дані про види оперативних утручань у хворих обох груп наведені в таблиці 6.

В основній групі виконано 43 операції у 41 (46,6 %) пацієнта. Плевректомія з декортикацією легені була найбільш часто виконуваною операцією – 21 (48,8 %) втручанння, плевректомія з декортикацією легені у поєднанні з резекцією легені в межах однієї долі – 12 (27,9 %). Плевропневмонектомій виконано 4 (9,3 %).

Ключовим моментом плевропневмонектомій, а також реампутацій кукси головного бронха є техніка обробки останньої. Основним принципом обробки кукси, окрім надійного механічного прошивання її країв, було достатнє відокремлення лінії шва кукси головного бронха від плевральної порожнини, що особливо важливо при операціях у правому гемітораксі. З метою надійної герметизації та додаткового відокремлення лінії швів від інфікованої плевральної порожниної нами запропонований спосіб профілактики бронхіальних нориць (рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель за заявкою № 20040503997 від 25.05.2004), який полягає в герметизації лінії швів кукси головного бронху шматком абсорбуючого гемостатичного

матеріалу. З цією метою використовувався матеріал ТахоКомб ("Нікомед") (рис. 1, 2). Методика застосована в 6 пацієнтів основної групи, післяопераційних ускладнень не спостерігалось.

З метою впливу на стан ССЛ, в'язкість мокротиння та опосередковано на функцію зовнішнього дихання і мале коло кровообігу, розроблена та втілена в практику відділення методика передопераційного та післяопераційного застосування амброксолу та "Ліпіну" за певною схемою.

Запропонована схема перед- і післяопераційної підготовки хворих з використанням амброксолу та "Ліпіну" використання розробленого пристрою для дренування плевральної порожнини, а також застосування під час оперативного втручання запропонованого способу профілактики нориць кукси головного бронха у хворих на ХЕП, дозволили збільшити відсоток зберігаючих операцій типу плевректомії з 28,1 % у групі порівняння хворих до 48,8 % в основній.

Дані про післяопераційні ускладнення в обох групах наведені в таблиці 7. Кількість післяопераційних ускладнень зменшена з 12,5 % у групі порівняння до 7 % в основній групі хворих. Післяопераційна летальність зменшена з 6,25 до 2,3 % відповідно, загальна летальність з 12 % у групі порівняння до 5,7 % - у основній.

ВИСНОВКИ

У роботі представлено теоретичне обгрунтування та практичне вирішення важливої задачі – поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на хронічну емпієму плеври, шляхом розробки комплексу лікувальних заходів, спрямованих на нормалізацію ССЛ, удосконалення хірургічного лікування бронхіальних нориць та дренування плевральної порожнини.

  1. Розроблена методика профілактики неспроможності кукси бронха за допомогою додаткового її укриття "ТахоКомбом" дозволяє зменшити кількість випадків утворення бронхіальних нориць після резекції легені та пневмонектомії.

  2. При дослідженні ультраструктурної архітектоніки клітин респіраторного відділу легень хворих на ХЕП, які отримували рослинні муколітики, установлені дистрофічні та деструктивні порушеня органел альвеолоцитів I і II типів, аерогематичного бар'єру, ендотеліоцитів кровоносних капілярів, та альвеолярних макрофагів, які вказують на зменшення кількості сурфактанту, що синтезується. У хворих, які отримували амброксол та "Ліпін" зміни органел аналогичні описаним вище, але глибина та міра вираженості їх значно менші, що свідчить про позитивний ефект на ССЛ проведеного лікування запропонованими препаратами за схемою.

  3. Включення в медикаментозну терапію хворих на ХЕП препаратів за схемою "амброксол + ліпін" опосередковано корегує ФЗД і гемодинаміку малого кола кровообігу та дозволяє покращити результати лікування у хворих на різні стадії захворювання.

  4. Дренування плевральної порожнини пласким дренажем сприяє більш ефективній санації порожнини емпієми.

  5. Використання запропонованого комплексного підходу до лікування хворих на ХЕП, що включає вдосконалений комплекс консерватиних заходів, застосування розробленого пристрою для дренування плевральної порожнини та профілактику неспроможності кукси бронха під час оперативного втручання, дозволило знизити загальну летальність з 12 до 5,7 %, післяопераційну летальність - з 6,25 до 2,3 % та кількість післяопераційних ускладнень з 12,5 до 7 %.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Використання комбінації препаратів амброксол і "Ліпін" у вигляді внутрішньом'язового, внутрішньовенного та інгаляційного введення при лікування ХЕП дозволяє поліпшити стан ССЛ, що сприяє скороченню терміну передопераційоної підготовки.

  2. Комбінація прапаратів за схемою "амброксол + ліпін" рекомендується для лікування та профілактики таких проявів ХЕП і ХНЗЛ, як порушення функції зовнішнього дихання й гіпертонії малого кола кровообігу.

  3. З метою санації плевральної порожнини при лікуванні гострої й хронічної емпієми, що сприяє більш ефективній її санації – застосування плаского дренажа.

  4. При накладанні бронхіального шва після резекцій легень та пневмонектомій з метою профілактики неспроможності кукси бронха рекомендується відокремлення лінії шва бронха від оточуючих тканин матеріалом типу "ТахоКомб".

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Бойко В.В., Кравченко Р.В., Кравченко В.В. Лечение хронической емпиемы плевры у тяжелых и ослабленных больных // Харківська хірургічна школа. – 2003. - №2. – С. 6-8.

2. Бойко В.В., Кравченко Р.В., Невзоров В.П. Влияние синтетических муколитиков на состояние сурфактантной системы легких у больных с хронической эмпиемой плевры // Харківська хірургічна школа. – 2003. - №3. – С. 28-31.

3. Бойко В.В., Кравченко Р.В., Нечитайло П.Е., Кравченко В.В., Бизов В.В. Результаты лечения больных хронической эмпиемой плевры //Харківська хірургічна школа. – 2003. - №4. – С. 28-31.


 
 

Цікаве

Загрузка...