WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Теоретичне, клініко-діагностичне, медико-психологічне, пси-хотехнічне та психопатологічне обґрунтування й оцінка психо-терапії психогенно-обумовлених - Реферат

Теоретичне, клініко-діагностичне, медико-психологічне, пси-хотехнічне та психопатологічне обґрунтування й оцінка психо-терапії психогенно-обумовлених - Реферат

Електронно-мікроскопічне дослідження ультраструктурної архітектоніки клітин респіраторного відділу легень хворих групи порівняння хворих з ХЕП виявило ряд дистрофічних та деструктивних порушень органел альвеолоцитів I і II типів, аерогематичного бар'єру, ендотеліоцитів кровоносних капілярів, а також альвеолярних макрофагів, що структурно проявлялось в розрихленні ядерної мембрани, вогнищевому лізісі зовнішніх мембран та крист мітохондрій, вакуолізації цистерн гранулярної ендоплазматичної сітки, зменшенні кількості зв'язаних з мембранами рибосом, редукції пластинчатого комплексу Гольджі. Зазначені зміни вказують на зменшення кількості синтезованого сурфактанту. Після проведеного лікування запропонованою схемою "Ліпіну" та амброксолу у хворих основної групи виявлені зміни органел аналогічні описаним вище, але глибина та ступінь вираженості їх були значно меншою. В ультраструктурній організації альвеолоцитів ІІ типу спостерігалися лише дистрофічні зміни без осередкової деструкції внутрішньоклітинних мембран. Ядра альвеолоцитів ІІ типу мали типову структуру та внутрішньоклітинну локалізацію. Гранули диспергованого хроматина рівномірно розподілялися у матриксі ядра. Перинуклеарні простори мали однаковую ширину. Відсутні вогнища лізису ядерної мембрани. Мітохондрії були набряклими з помірно просвітленим матриксом. Кількість крист була у них достатньо велика.

Зміни ФЗД залежно від стадії та отриманого лікування були такими. Хворі на ХЕП основної групи з І стадією захворювання (2а підгрупа), які отримували амброксол та "Ліпін", мали значне покращення показників ФЗД на тлі покращення фізико-хімічних властивостей мокротиння. Максимальний ефект від проведеного лікування препаратами за схемою "амброксол + ліпін" розвивався на 7-10 добу від початку терапії: ЖЄЛ збільшувалася з 56,21,2 до 62,61,6 %, (р<0,05), ХВЛ збільшувалася з 55,21,1 до 63,11,4 % (р<0,05), ХОД зменшувався з 15,20,8 до 13,70,1 л (р<0,05) (таб.4). У хворих 1а підгрупи, які отримували традиційну терапію з рослинними муколітиками, зміни показників ФЗД мали такий вигляд: ЖЄЛ збільшувалась з 56,21,2 до 59,10,5 % (р<0,05), ХВЛ збільшувалась з 55,21,1 до 60,11,2 % (р<0,05), ХОД зменшувався з 15,20,8 до 14,50,16 л (р<0,05) (таб. 4).

В'язкість мокротиння хворих 2а підгрупи, які отримували "Ліпін" та амброксол, значно знижувалася відносно вихідного показника в'язкості 154,21,2 сР, (р<0,01). На 7-му добу цей показник складав - 121,36,2 сР (р<0,01). На 10-у добу зниження до (86,97,8) сР (р<0,01). На 14-у добу – до 79,74,8 сР (р<0,01). Різниця між вихідними показниками та після проведеного лікування склала 74,5 сР – 48,31 %. В'язкість мокротиння хворих 1а підгрупи

відносно вихідних показників змінювалася значно менше до 136,1+1,8 сР (р<0,01), тобто знижувалась на 18,1 (11,7%) сР.Динаміка змін вмісту сіалових кислот у мокроті хворих на ХЕП відповідала змінам в'язкості мокроти цих хворих залежно від отриманого лікування. У хворих 1а підгрупи, які отримували рослинні похідні, різниця між вихідними показниками й на 21-у добу лікування склала 7,6 у. од – 5,2 %. У хворих 2а підгрупи, які отримували запропоновану схему препаратів, зменшення вмісту сіалових кислот відбувалося на 19,7 у. од – 13,6 %. На тлі проведеного лікування хворі відмічали покращення загального стану, зменшення задишки, збільшення кількості відокремлюваного мокротиння.

У хворих 2b підгрупи амплітуда змін показників ФЗД була значно нижчою від описаних вище: ЖЄЛ збільшувалась з 44,950,95 до 47,120,7 % (р<0,05), ХВЛ збільшувалась з 45,50,85 до 49,20,6 % (р<0,05), ХОД зменшувався з 22,850,4 до 21,40,15 л (р<0,05). У хворих 1b групи зміни зазначених показників відрізнялися від вихідних несуттєво (таб. 5).

На тлі покращення показників ФЗД у хворих з помірним ступенем легеневої гіпертензії відмічалося зниження СрТЛА. У хворих 2а підгрупи реєструвалося зниження СрТЛА вже на сьому добу, тоді як у хворих 1а підгрупи зміни тиску в легеневій артерії не мали чіткої закономірності. У 1b підгрупі хворих на ХЕП з ІІ та ІІІ стадіями, які отримували рослинні муколітики, змін СрТЛА практично не відбувалося. У 2b підгрупі мало місце незначне зниження СрТЛА на тлі застосування препаратів амброксолу та "Ліпіну".


 
 

Цікаве

Загрузка...