WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Теоретичне, клініко-діагностичне, медико-психологічне, пси-хотехнічне та психопатологічне обґрунтування й оцінка психо-терапії психогенно-обумовлених - Реферат

Теоретичне, клініко-діагностичне, медико-психологічне, пси-хотехнічне та психопатологічне обґрунтування й оцінка психо-терапії психогенно-обумовлених - Реферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кравченко Роман Вадимович

УДК: 616.24.25-0023.-089

Оптимізація хірургічного лікування хворих на хронічну емпієму плеври

14.01.03 – хірургія

ё

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор Бойко Валерій Володимирович, Інституті загальної та невідкладної хірургії АМН України, директор, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної хірургії

Офіційні опоненти – доктор медичних наук, професор Велигоцький Микола Миколайович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри торако-абдомінальної хірургії;

доктор медичних наук, професор Дужий Ігор Дмитрович, Сумський державний університет МОН України, завідувач кафедри хірургії.

Провідна установа – Київська медична академія післядипломної освіти ім.. П.Л.Шупика МОЗ України.

Захист відбудеться "24"листопада 2005 р. о 13.30. годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.02 у Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4)

Автореферат розіслано "24" жовтня 2005р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. мед. н., доцент А.І.Ягнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки відмічається чітка тенденція до зростання кількості захворювань легень та плеври в усьому світі й у нашій країні. Кожного року приріст неспецифічних захворювань легень складає 5 % (Ю.І. Фещенко, 2002). Закономірно зростає кількість хворих на гостру та хронічну емпієму плеври (ХЕП) (Дужий І.Д., 2003). Сприяє цьому також і зростання травматизму мирного часу (Бісенков Л.Н., Флорікян А.К., 2003). Недивлячись на досягнення сучасної медичної науки і техніки, ХЕП залишається тяжким ускладненням травм, операцій на легенях і органах грудної клітини (Кобак М.Е., 2003; Флорікян А.К., 2003; Marc de Perrot and Anastase Spiliopoulos, 1999;Junaid H Khan, 2000). Лікування ХЕП на даному етапі розвитку хірургічної науки є складною задачею. Нерідко лікування ускладнюється великою кількістю рецидивів та порівняно великою летальністю при оперативному лікуванні (Цеймах Є.А., 2004; Дорошенкова А.Е., зі співавт., 2002; Гєйнц В.Т., Калабуха І.А., 2003; Дужий І.Д., 2003; Шойхет Я.Н., Рощев И.П., 2003;Witold Rzyman et al., 2002 ).

У 10-32% хворих спостерігається перехід гострої емпієми в хронічну (Цеймах Є.А., 1999; Молодих З.А., 2003; Цеймах Є.А. зі співавт., 2004). У 40-65 % випадків хронічне запалення підтримується наявністю бронхіальної нориці (Грінблат А.І., 1999; Калабуха І.А., 1999; Сахонов К.Н., Кораблева Н.П. зі співавт., 2002). Ефективність лікування нориць кукси головного бронха залишається в межах 54-72 % (Савєнков Ю.Ф., 2002). Профілактика й лікування бронхіальних нориць та залишкової плевральної порожнини, як основних факторів підтримки ХЕП, є ключовими питаннями грудної хірургії (Левашев Ю.М., 1998; Левін О.В., Кагаловський О.М., 1998; Труніна Т.В., 2002; Junaid H Khan, 2000).

Як ускладнення після операцій на легенях ХЕП спостерігається у 2-26% хворих (Гейнц В.Т., Калабуха І.А., 2003; Marc de Perrot and Anastase Spiliopoulos, 1999;Didier Schneiter et al., 2002), значна кількість з яких (10-39 %), перенесла пневмонектомію (Калабуха І.А., 1999; Елькин А.В., Кобак М.Э., 2002; Савєнков Ю.Ф., 2002; Philippe Icard et al., 1999; Sah M Topcuoglu et al., 2000).

Вторинні дегенеративно-дистрофічні процеси в легенях на ураженому боці ускладнюють загальний стан хворих та підвищують ризик післяопераційних ускладнень (Дужий І.Д., 1998). Загальний рівень післяопераційних ускладнень з приводу ХЕП коливається від 7 до 24 % (Горєлов Ф.І., 1998), загальна летальність знаходиться в межах 5 - 33 %.

Відома роль сурфактантної системи легень (ССЛ) у функціонуванні органів дихання, а також в забезпеченні багатьох нереспіраторних функцій легень (Романова Л.К., 1994; Бестужева С.В., 1995; Мотавкін П.О., Гельцер Б.І., 1998). Дисфункція цієї системи у хворих на ХЕП може призвести до збільшення кількості післяопераційних ускладнень, що спонукало до вивчення ССЛ у цієї категорії хворих та корекції відповідних патологічних змін (Коцарев О.С., 2002). Разом з цим стан сурфактантної системи хворих на ХЕП вивчений недостатньо. Дані літератури з цєї проблеми представлені розрізненими повідомленнями. Відсутність єдиного підходу до визначення тактики консервативного лікування та обгрунтування індивідуального підходу до лікування хворих на ХЕП у залежності від стадії та фази захворювання, а також ступеня порушень функцій організму, потребують оптимізації передопераційної підготовки й хірургічного лікування хворих на ХЕП шляхом корекції порушень ССЛ, удосконалення шва кукси бронха й техніки дренування плевральної порожнини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені відповідно до теми комплексної НДР Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України ВН.1.99. "Органна та поліорганна недостатність, як основна причина несприятливих наслідків при тяжкій політравмі та інших механічних ушкодженнях" (№ держреєстрації 0100U003484). Вклад дисертанта в науково-дослідницьку роботу полягає в розробці комплексного підходу до лікування хворих на ХЕП.

Метою дослідження єполіпшення результатів хірургічного лікування хворих на хронічну емпієму плеври шляхом розробки комплексу лікувальних заходів, спрямованих на нормалізацію ССЛ, удосконалення хірургічного лікування бронхіальних нориць та дренування плевральної порожнини.

Задачі дослідження:

  1. Розробити метод хірургічної профілактики і лікування бронхіальних нориць у хворих на хронічну емпієму плеври.

  2. Вивчити ультраструктурні зміни клітин респіраторного відділу легень хворих на хронічну емпієму плеври в залежності від способу лікування ХЕП.

  3. Визначити ефективність призначення препаратів амброксолу та "Ліпіну" в комплексі передопераційної підготовки хворих на хронічну емпієму плеври.

  4. Запровадити новий вид дренажу плевральної порожнини.

  5. Порівняти результати запропонованого комплексного підходу до лікування хворих на ХЕП із загальновідомими.

Об'єкт дослідження: хронічна емпієма плеври.

Предмет дослідження: особливості хірургічної профілактики та лікування ускладнень у хворих на хронічну емпієму плеври. Порушення стану сурфактантної системи легень.

Методи дослідження. Загальноклінічні, імунологічні та біохімічні дослідження. Вивчення функції зовнішнього дихання та гемодинаміки, ультрамікроскопічне дослідження респіраторних відділів легень, вивчення фізико-хімічних властивостейх мокротиння, рентгенологічне дослідження грудної клітки та плевральної порожнини, статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Установлено, що у хворих на ХЕП відбуваються зворотні патологічні зміни структурних елементів ССЛ на тлі зниження функціональних резервів, підвищення в'язкості мокротиння, порушень імунної системи, системи гемостазу.

Уперше вивчені зміни клітинної ланки ССЛ у хворих на ХЕП та ступінь впливу коригуючої терапії на їх стан.

Вивчені зміни імунного статусу, функції зовнішнього дихання та органів кровообігу, фізико-хімічних властивостей мокротиння в залежності від стадії захворювання.

Уперше обгрунтований і запропонований новий метод корекціїї порушень сурфактантної системи з метою зниження післяопераційних ускладнень. Розроблений пристрій для дренування плевральної порожнини з урахуванням анатомічних особливостей будови грудної стінки, та спосіб профілактики бронхіальних нориць.

Практичне значення одержаних результатів. Застосування з метою корекціїї стану ССЛ "Ліпіну" та амброксолу вітчизняного виробництва дозволяє покращити рівень та скоротити термін передопераційної підготовки у хворих на ХЕП. Використання для дренування плевральної порожнини розробленого пристрою створює умови для підвищення ефективності санації ХЕП. Використання абсорбуючого гемостатичного матеріалу "ТахоКомб" при хірургічному лікуванні хворих на ХЕП є ефективним засобом профілактики та лікування бронхіальних нориць. Упровадження результатів роботи в практику дозволяє скоротити кількість ускладнень при лікуванні зазначеної патології з 12,5 % до 7 %.

Loading...

 
 

Цікаве