WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей у процесі навчання суспільствознавчих дисциплін (автореферат) - Реферат

Формування гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей у процесі навчання суспільствознавчих дисциплін (автореферат) - Реферат

Результати наукової обробки статистичної звітності ЛПЗ за 1996-2000рр. фф. 12, 071-1/о; облікова медична документація ф.025/о, 025-1/о (455 од.), ф.106/о–95 (240 од.), анкети (437 од.) і карти скринінг обстеження (481 од.).

Результати аналізу інтегрованості програм профілактики, діючих у 1996-2000рр., карти експертної оцінки (106 од.).

Математичні моделі, результати кореляційно-регресійного і страти-фікаційного аналізу, розрахункові коефіцієнти.

IV етап

Апробація запропонованої оптимізованої системи профілактики і моделей, оцінка їх ефективності

Оцінка ефективності запропонованої оптимізованої системи та її адекватності сучасним завданням охорони здоров'я.

Апробація окремих медико-організаційних технологій та інформаційно – освітньої моделі профілактики захворювань.

Статистична звітність міської поліклініки №1 за 2001-2003рр., динаміка частоти і структури деяких показників здоров'я підлітків.

Апробація проводилась на базі лікувально-профілактичних і освітніх закладів Івано-Франківської області.

* Розробка та впровадження

Інформаційний лист; окремі розділи і заходи реалізовані через міську програму "Здоров'я населення і етапи впровадження проекту ВООЗ "Здорові міста" у м. Івано-Франківську"; допоміжні матеріали для використання волонтерами.

12 наукових праць, з них 5 - у фахових виданнях, які входять до переліку ВАК України, 6 - у матеріалах конференцій, симпозіумів, конгресів і наукових виданнях та 1 - інформаційний лист.

Методичне забезпечення дослідження

Виконані методи

Етап дослідження

1. Системного підходу

2. Статистичний

3. Соціологічний

4. Історичний і бібліосемантичний

5. Експертних оцінок

6. Епідеміологічний

7. Графічний

8. Математичного моделювання

I-IV

I-IV

I-II

I-IV

II

I, IV

I-IV

II

Примітка: * впровадження результатів дослідження проводилось після їх отримання на етапах виконання.

Рис.1. Програма, обсяги та методи дослідження

пріоритетних напрямків профілактики щодо "фонових" захворювань здійснювався за авторською методикою розрахунку інтегрованих коефіцієнтів максимальної значимості (КМЗ).

При статистичній обробці отриманих результатів використовувались методи розрахунку відносних і середніх величин, оцінка їх достовірності, стратифікаційний і кореляційний аналіз, а також пакет статистичних програм "Statistica" V5. Застосовані методи дозволили отримати науково - обґрунтовані результати, що дало можливість досягти мети, виконати поставлені завдання, та сформулювати висновки і рекомендації по впровадженню.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Встановлено, що у структурі захворюваності підлітків, вивченої всіма методами, перші рангові місця займають хвороби органів дихання (23,6 – 50,9%), відображаючи при цьому основні комплекси впливових чинників ризику, що дозволяє використати їх в якості універсальної моделі для оптимізації системи профілактики захворювань. За час спостереження відбувався приріст захворюваності хворобами органів дихання у 1,5-1,8 разів, при чому диференційовано від статі. Дівчата значно частіше за юнаків звертаються по допомогу з приводу гострих респіраторних інфекцій, гострого бронхіту, а з хронічних – назофарингіту, фарингіту, синуситу, ларингіту та ларинготрахеїту, хвороб мигдаликів і аденоїдів. Юнаки більшою мірою тяжіють до проявів алергічного риніту (48,910,5 проти 42,86,0 на 10 тис. у дівчат) та хронізації процесу у нижніх дихальних шляхах. У них частіше, ніж у дівчат (р<0,05) виявляються хронічний бронхіт (98,07,7 проти 37,83,6 на 10 тис. у дівчат) і бронхіальна астма (відповідно 72,47,9 проти 18,71,8 на 10 тис.).

Результати епідеміологічного дослідження засвідчили наявність клінічних ознак ХБ у 8,21% обстежених, що у 11,7 рази частіше, ніж за даними звертань у лікувально-профілактичні заклади та в 5,5 рази частіше, ніж за даними медичних оглядів. Прояви донозологічних станів мали місце у 23,38%, порушення ФЗД - у 11,69% обстежених, а їх глибина залежала від наявності чинників ризику, характеристик і тривалості кашльового симптому.

Загальним медико-соціальним і біологічним фоном, на якому розгортаються встановлені зміни, є патологічна ураженість 83,2% підлітків при кратності захворювань 2,3 на 1 особу. За даними медичних оглядів, серед підлітків здоровими є тільки 16,8%, в тому числі 17,6% юнаків та лише 5,8% дівчат. Відмічена негативна тенденція до зростання на третину загальної захворюваності підлітків у порівнянні із роком початку дослідження, яка формується за рахунок приросту хвороб органів дихання (на 17,1%) на фоні збільшення показників захворюваності на хвороби класів "Новоутворення" (до 6 разів), "Хвороби ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин" (до 7 разів), "Хвороби системи кровообігу" (у 2,3 рази), "Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини" (у 1,8 рази).

Проведений нами, на підставі результатів об'єктивних методів вивчення захворюваності у осіб обох статей, розрахунок коефіцієнтів максимальної значимості (КМЗ) класів хвороб підтвердив лідерство хвороб органів дихання, як найбільш значимого об'єкту спрямування профілактичних заходів. При цьому слід відмітити суттєве значення хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини, а також необхідність врахування іншої "фонової" патології при організації профілактичних заходів диференційовано від статі. Зокрема у дівчат, крім вище згаданих класів хвороб, слід першочергово зважати на хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин; хвороби крові і кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму; хвороби сечостатевої системи та системи кровообігу. В свою чергу, у юнаків в колі "фонової" патології важливими є хвороби нервової системи; травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин; хвороби системи кровообігу та органів травлення.

Встановлена динаміка захворюваності підтверджує факт посилення проявів впливу екологічних природних і антропогенних особливостей довкілля на резистентність організму підлітків, якості надання медичної допомоги та несприятливих змін у медико-соціальних чинниках, зокрема у способі життя.

Має місце значна поширеність серед підлітків таких загальних чинників ризику для здоров'я і захворювань органів дихання, як низький рівень життя (57,90%), погане відтворення навичок здорового способу життя (щоденна ранкова гімнастика - 8,76% респондентів), соціальна незрілість (34,57%) на фоні відчуття фізичного (33,17%) та психічного (43,47%) насильства, високий рівень небезпечного сексу (55,80%), вживання алкоголю – 84,30% (з них 58,56% - систематично). Встановлено, що порушення якості спілкування в сім'ї (у 56,95% підлітків) сприяє деформації поведінки у вигляді раннього формування шкідливих звичок (початок тютюнопаління і вживання алкоголю в 10-14 років відповідно у 59,593,13% та у 62,462,65%, наркотиків - у 15-17 років у 66,374,44% опитаних обох статей) та передчасного входження у статеве життя (65,88% - до 15 років). Наведене свідчить про необхідність масового формування знань і навичок протидії до початку розвитку шкідливої звички.

Виявлена висока чутливість хворих (відносний ризик (ВР) - 2,18-2,68) порівняно із здоровими (р<0,05) до впливу таких медико-демографічних чинників, як неповна сім'я, виховання без батька, ступінь конфліктності у сім'ї, її відкритість до виховних медико-соціальних впливів, лідерство у сім'ї, а також медико-соціальних чинників сім'ї: наявність проблем соціально-економічного типу (ВР – 1,73), низького і дуже низького рівня матеріального становища (ВР - 1,94), недостатність вітамінізованого харчування (ВР - 1,33), пасивні форми відпочинку (ВР - 1,69), шкідливі звички (ВР до 2,17).

Відзначена значна розповсюдженість такого достовірного чинника розвитку ХОЗЛ, як активне тютюнопаління (загалом 63,142,45%, у юнаків – 70,853,43%, дівчат – 56,803,39%). Поширеність БОС серед підлітків, що вживають інгаляційні наркотичні середники (похідні коноплі), у 3,9 разів вища порівняно із тими, які не вживають, що свідчить про необхідність віднесення вживання цих речовин до достовірних чинників ризику ХОЗЛ.

Loading...

 
 

Цікаве